За що ж фермер купить землю?

Ідеться про довгострокові фінансові ресурси з їх поверненням через  5-10 років. Сьогодні в жодному українському банку фермер не може отримати такі кошти.

Уряд підготував програму, яка забезпечує потребу фермерів у кредитуванні приблизно на 8%, але йдеться виключно про мікро- і малі підприємства. При цьому площа земельних угідь, які вони обробляють, не перевищує 500 га. Ця категорія суб’єктів господарювання буде частково забезпечена інструментом фінансування у вигляді кредиту, який можна отримати за сприяння  Світового банку. Звичайно, вартість цієї позики буде не менше 20% річних. Саме тут Держава компенсує значну частину вартості цього відсотку. За словами високопосадовців, реальний відсоток сплати кредиту, що отримає фермер під страховий механізм, буде становити рівнозначну суму з відсотком який визначатиме поточну інфляцію. Іншими словами, це буде в межах 7%, а  решту, близько  15% , буде компенсувати держава за рахунок субсидій. Цікавим є те звідки надійдуть кошти для таких субсидій. Відповідь проста із загальних державних субсидій для фермерів. Тобто раніше ці кошти використовувались для підтримки розвитку тваринництва, компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва і кредитів для закупівлі різних матеріальних ресурсів (мінеральні добрива, насіння, пальне тощо), а тепер субсидії, що становлять понад 4 млрд. грн., будуть направлені на компенсацію лише вартості кредиту, який фермер візьме для купівлі землі інші напрями використання державної підтримки залишаються під питанням.

Через це дуже малий відсоток від загальної кількості суб’єктів господарювання, максимум 8%, отримають доступ до такого ресурсу. Понад 80% суб’єктів не зможуть отримати кошти для участі в купівлі сільськогосподарських угідь.

Без вирішення цієї проблеми створювати сьогодні ситуацію, в якій буде купляти землю той, хто вже має кошти, без особливих проблем і конкуренції буде неправильно, а головне- небезпечно для нашої Держави.

Українська аграрна конфедерація вже пропонувала скористатися вкрай ліквідним активом, який може бути використаний для отримання дешевих коштів - це сільськогосподарська земля, яка знаходиться у власності Держави. Цих угідь сьогодні понад 10,0 млн га і їх достатньо, щоб створити фінансовий ресурс вартістю близько 10$ млрд. Йдеться про створення земельного іпотечного банку, який буде мати можливість отримати кошти  від різних Міжнародних фінансових установ під заставу державних сільськогосподарських земель. Частина цих земель може бути розпайована та передана у власність місцевим мешканцям які раніш працювали в державних радгоспах, аналоги яких – колгоспи були раніш вже давно розпайовані. Для цього потрібно 1,5 – 2,0 млн га. У власності Держави наразі можна знайти не менш, ніж 5 млн. га таких земель, які ідентифіковані, мають кадастрові дані та можуть бути використані для реалізації цього проекту. Для повного забезпечення потреб українських суб’єктів господарювання    АПК,  які не мають серед засновників жодного іноземця, потрібно  $3,0 – $4,0 млрд. Також цілком можливо за рахунок даного забезпечення, окрім Земельного іпотечного банку, створити кілька спеціальних інвестиційних фондів необхідних для розвитку сільських територій. Українська аграрна конфедерація вважає,  що ця  державна земля має бути передана в управління місцевим громадам. Принаймі,  громади зможуть контролювати ці землі, а фермери будуть платити за неї орендну плату в місцевий бюджет. Але поки ця земля буде знаходитись в заставі вона не повинна залучатися до процесів приватизації. Ці кошти  можуть бути використані місцевими громадами для сприяння  розвитку сільської місцевості, вирішення низки проблем, пов’язаних із охороною навколишнього середовища, створення інструментів утилізації сміття та його переробку тощо. Більш того, можна розвивати інфраструктуру цієї місцевості, створювати об’єкти для розвитку туризму (готелі, кафе, ресторани), будувати нові автошляхи та багато іншого.

Якщо надати право громадам забрати цю землю не тільки для подальшої передачі в оренду, а й дати їм можливість її продавати, це рішення буде неправильним. У короткий проміжок часу на продажі громада зможе отримати певні кошти, але через 10-15 років вартість цієї землі зросте мінімум втричі, але цей ресурс буде втрачений.

Джерело: УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці все більше споживають безалкогольне пиво

Українці шукають альтернативу алкогольним напоям. За вісім місяців цього року продажі безалкогольного пива зросли на 11,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали 288,4 млн грн. Про це НВ Бізнес повідомив провідний аналітик компанії Pro-Consulting Артем Чорний.

Попит на безалкогольне пиво зростає в усьому світі — все більше споживачів замислюються про своє здоров'я, відмовляються від алкоголю, але хочуть пити пінне.

Останні кілька років пивний ринок України стагнував, тому зростання продажів — хороша новина для виробників. За шість місяців цього року ринок безалкогольного пива зріс на 5% в порівнянні з січнем-червнем минулого року, при цьому продажі з заводів виросли на 21%, підтверджує тенденцію маркетинг-директор AB InBev Efes Україна Анна Руденко. «Темпи зростання ринку безалкогольного пива випереджають ринок алкогольного, який також зростає, але на 2,2%», — говорить вона.

Чому продажі безалкогольного пива зростають? Це — світовий тренд, говорить Артем Чорний. «В першу чергу, це пов'язано з популяризацією здорового способу життя. Безалкогольне пиво також є менш калорійним», — говорить він.

До недавнього часу увага до цього сегменту була досить низькою, визнає Ганна Руденко. За словами експерта, до 2017 року в локально виробленому пиві рівень алкоголю становив до 0,5%. Але відтоді  технології покращилися, і виробники змогли знизити вміст алкоголю, а якість стала вище.

«Ми виробляємо безалкогольне пиво зі звичайного, звареного за традиційною технологією. Використовуємо мембранну фільтрацію — сучасний метод перетворення звичайного пива на безалкогольне, який дозволяє зберегти всі смакові характеристики. Цей метод дає можливість відокремити молекули етанолу і отримати безалкогольне пиво, абсолютно без шкоди його смаку», — розповідає генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко. Оскільки безалкогольне пиво, яке виробляється на сучасному обладнанні, за смаковими якостями не поступається традиційному, його часто купують водії, спортсмени і т. д, додає CEO компанії Уманьпиво Ігор Кисіль.

З 2016 по 2018 роки обсяг виробництва безалкогольного пива, за даними Державної служби статистики, зріс на 21,5%. «Пояснити це можна тим, що зараз практично у кожної пивоварні є свій сорт безалкогольного пива, раніше він був тільки у великих виробників. Однак зі зростанням попиту та удосконаленням технології, більшість пивних виробників охопили і цей сегмент», — каже Ігор Кисіль. Я б оцінив конкуренцію в даному сегменті, як більш жорстку, додає Євген Шевченко. 

«Високі акцизи на алкоголь у країні сприяють тому, що виробництво безалкогольного пива стає економічно більш вигідним, ніж алкогольного, незважаючи на те, що технологічно таке виробництво є більш трудомістким. Адже з безалкогольного напою акциз не сплачується зовсім», — говорить він. І додає, що конкуренція на українському ринку пива, як безалкогольного, так і алкогольного, ставатиме все жорсткішою: великі виробники виводять нові бренди, зростає імпорт, а також розвивається сегмент крафтового пивоваріння.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині побудують комбікормовий завод

Про це в інтерв’ю журналу «Наше Птахівництво» розповіла головна технологиня з вирощування птиці ТОВ «Індичка» Лідія Рензяєва.

Підприємство утримує 150-200 тис. голів птиці. Індиків вирощують протягом 15-20 тижнів. Також у господарстві є окремий майданчик для утримання птиці за технологією Free Range, що передбачає вільний вигул.

Довідка:

«Індичка» випускає продукцію з м’яса індички під торговою маркою «Своя Індичка». Експортує її до Німеччини, Нідерландів, країн Близького Сходу, Африки та інших країн.

Продукція сертифікована за ISO 9001:2008 «Система менеджменту якості», FSSC 22000 «Система менеджменту безпеки харчових продуктів» та HACCP «Система аналізу ризиків, небезпечних факторів і контролю критичних точок», а також Halal.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні створять реєстр учасників аграрного ринку

Про це AgroPortal.ua зазначила заступник міністра Інна Мєтєлєва.

За її словами, аграрний реєстр буде легальною базою даних усіх форм господарювання, які працюють у прозорому полі.

«На сьогодні подібні бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні», — додає замміністра.

При цьому Інна Мєтєлєва підкреслила, що коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє саме такі легальні бази даних.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські вчені визначили найурожайніші сорти озимої пшениці

Загалом у робочому процесі було залучено близько 113 сортів як вітчизняної, так й іноземної селекції. 

Результати досліджень показали, що за період 2016-2018 рр. найурожайнішими виявилися сорти пшениці озимої чотирьох вітчизняних селекційних центрів, а саме Селекційно-генетичного Інституту НААН (Одеса) – Нива одеська, Литанівка, Ліра одеська, Наснага, Гурт, Ліга одеська; Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН та Інституту фізіології і генетики рослин НАН (Київ) – Злука, Снігурка, Славна, Малинівка; Інституту рослинництва НААН (Харків) – Розкішна, Запашна, Здобна. 

Середній рівень їхньої врожайності залежно від року досліджень становив 5,84-8,14 тонн/га, що перевищувало середній урожай зерна по досліду на 0,78-1,2 тонн/га. 

Найменш урожайними виявилися сорти, як правило, напівінтенсивного типу, схильні до вилягання, або ж пізньостиглі сорти, переважно іноземної селекції, зерно яких під час дозрівання спікається, в результаті чого відбувається зниження врожайності на 22-35%. 

Джерело: agrotimes.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Китаї фермер виростив свиню розміром з ведмедя

Про це передає Bloomberg,  пишуть Українські Новини.

Наголошується, що тварина порівнюють з білим ведмедем. Після забою її можна продати за 1,4 тис. доларів. Вирощуючи таких свиней, фермери і виробники м'яса хочуть вирішити проблему нестачі свинини. Повідомляється, що дефіцит свинини виник через африканську чуму свиней, через яку стада свиней стали вдвічі менше.

Власник ферми заявляє, що особливість його стада в тому, що його тварини досягають від 175 кг до 200 кг, при звичному вазі свиней в Китаї до 125 кг, що збільшує прибуток на 30%. За словами фермера Чжао Хайлинь їх основна мета почати вирощувати як можна більше таких свиней, і підняти цей ринок в Китаї.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview