186395

За знищених через АЧС свиней фермери отримали лише третину компенсацій

Проте ще 9,6 млн грн - досі не виплачені. Про це у відповідь на запит УНН повідомили у Держпродспоживслужбі.

Зазначається, що внаслідок АЧС минулого року було знищено 35,6 тис. голів свиней. Збитки українських фермерів оцінили у 15,4 млн грн, з яких держава виплатила лише 37% - 5,8 млн грн.

З початку 2018 року в Україні через АЧС було знищено 2,8 тис. голів свиней. За них, станом на зараз, українські фермери ще не отримали жодного грошового відшкодування.

У відомстві пояснили, що виплати компенсацій за знищених через АЧС свиней здійснюється з місцевих бюджетів.

"За це відповідальні органи місцевого самоврядування", - резюмували у Держпродспоживслужбі.

Нагадаємо, що в Україні через АЧС стрімко скорочується поголів’я свиней. У ФАО тим часом заявили, що з’ясувати ступінь поширення африканської чуми у нас неможливо через обмежений потенціал офіційних українських ветслужб швидко виявляти і підтверджувати захворювання.

Цього року КМУ виділив на боротьбу з АЧС сотні мільйонів. І це незважаючи на те, що в попередні роки Держпродспоживслужба дуже неефективно використала бюджетні кошти. Як повідомив нардеп Тригубенко, відомство протягом 2016-2017 років витратило понад 3 млн грн недоцільно.



SMART AGRO BUSINESS FORUM: важлива подія для агробізнесу в Україні

Якщо Ви хочете дізнатися від провідних лідерів:
• про ефективні стратегії ведення бізнесу для успішного розвитку агро-підприємства
• про практичні приклади відкриття і ведення прибуткового аграрного бізнесу
• про досвід впровадження інновацій в землеробстві і тваринництві
Тоді SMART AGRO BUSINESS FORUM саме для Вас!
Тематичні напрямки форуму:
• Український АПК-2018: прогнози і перспективи майбутнього року.
• Що чекає зерновий ринок: прогнози нового сезону.
• Розвиток рослинництва і тваринництва в нових економічних умовах.
• Аграрна техніка та IT-технології: інновації та новинки.
• Стратегія лідерів: досвід і стратегії розвитку передових агрохолдингів та компаній України.
• Інвестиції у вітчизняний АПК: як залучити інвесторів, і куди вигідно вкладати гроші сьогодні.
Експерти нашого форуму допоможуть Вам правильно побудувати рекордно прибутковий бізнес!
На Вас чекають:
-    9 годин інтенсиву з використання інноваційних технологій для ведення бізнесу;
-    21 харизматичний спікер, які є професіоналами своєї справи;
-    Дві «СПЕКОТНІ» панельні дискусії на такі теми: «ЗЕРНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІННОВАЦІЙНЕ ОБЛАДНАННЯ» і «ТВАРИННИЦТВО ТА ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ».
-    Дебати лідерів аграрного ринку.
-    6 кейсів від провідних аграрних експертів.
-    15 медіа-партнерів, які надали потужну підтримку заходу.
-    Дві перерви на каву та обід;
-    Святковий фуршет та коктейлі зі спікерами;

 

Квитки тут: http://sab.co.ua
Детальна інформація про спікерів та програму форуму:
http://sab.co.ua
Оперативна інформація та свіжі новини:
https://www.facebook.com/sabforumukr 

Контакти:
Інна Черняєва
тел: +38 (063) 41 77 463 
e-mail: [email protected] 

 

 



У загибелі бджіл пасічники винять цукор

Про це пише Діловий Регіон.

"Не перший рік на зиму підгодовую пасіку. Але щоб від цього гинули бджоли, з таким зіткнувся вперше. Грішу на тальнівський цукор. Більше нема на що. Вулики регулярно обробляю, щоб не завівся кліщ. Зазираю і на цей раз – а вже нема кого рятувати, всі осипалися лапками догори. І що насторожує: видохли лише ті вулики, які підгодовував сиропом", – розповів один з пасічників.

За його словами, у його колеги з Кривих Колін від сиропу загинули бджоли у 45 вуликах.

"А у нас в Глибочку 30 бджолосімей загинуло. Теж люди нарікають на цукор, – підтримує діалог співрозмовник. – Недарма ж пишуть, як сучасні технології вирощування буряків та виробництва перетворюють цукор на дуже небезпечний продукт для комах та людей".

 

 



Садівники не відчувають державної підтримки

Таку оцінку державній агрополітиці озвучив голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка, пише AgroPolit.com.

«Останні три роки садівникам доводилося активно відстоювати свої права, адже галузь три роки тому одночасно втратила державну підтримку та основний ринок збуту (РФ ввела ембарго на поставку сільськогосподарської продукції українського виробництва). Щодо змін обсягу виробництва фруктів і ягід, поки що не можна говорити про сталу тенденцію росту. 2017 рік показав, що через брак технологій захисту від заморозків і погодні примхи можуть завдати значного негативного впливу на обсяг та якість врожаю. Те ж саме стосується і захисту від граду та буревіїв. В цілому, середній врожай фруктів і ягід в останні роки був на рівні 2 млн тонн. Виняток — минулорічний врожай, котрий був на 43% нижчим», — сказав  голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

Він зазначив, що основною тенденцією нині є не так збільшення площ, як оновлення наявних насаджень за сучасними технологіями. Державну підтримку садівники взагалі особливо не відчули.

З 2013 року держава заборгувала за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» 255 млн грн: І гроші ці виробники не отримали саме тоді, коли втратили основний ринок збуту — Росію.

Крім того, уряд взагалі скасував цільову підтримку галузі. Тож одним із основних завдань Асоціації з часу її створення було повернення кредитної заборгованості та відновлення державної підтримки галузі.

"Найбільше запитань викликала державна дотація, оскільки промислові господарства галузі отримували її лише 3 місяці, коли відбувалася реалізація урожаю. А за листопад та грудень було виплачено 0. І це попри передбачені в Державному бюджеті кошти. Чому дотація за листопад і грудень досі не виплачена, ми зараз намагаємося з'ясувати», — сказав Крошка.

Серед негативних явищ Крошка відзначив поширення на садівництво і ягідництво повної ставки ПДВ. Не сприяло покращенню ситуації в галузі й те, що Мінагропрод проігнорував ініціативу Асоціації створити спеціальну комісію з оцінки збитків, нанесених весняними заморозками, яку, до речі, підтримали народні депутати профільного комітету ВР України.

"Втім, уже в жовтні, після масових судових позовів про стягнення заборгованості, Кабмін ухвалив рішення про погашення кредиторської заборгованості. І до кінця 2017 року держава розрахувалася з усіма садівничими господарствами», — уточнив він.

Найгіршим, за словами голови Асоціації, для садівників також була відміна спецрежиму ПДВ.

"Якщо в Україні вирощувалося 2 млн т фруктів і ягід, за реалізації яких нараховувалося близько 4 млрд грн ПДВ, яке виробники могли використати на власний розвиток, то сьогодні ми маємо цільової підтримки всього 300 млн грн. І це враховуючи, що така цільова програма підтримка існувала й раніше. Отже, можна констатувати, що нові зміни негативно позначаться на фінансовому стані підприємств галузі», — сказав Дмитро Крошка.

Як зазначалося, у бюджеті на 2018 рік передбачено вже 300 млн грн на розвиток садівництва та виноградарства. Очікується, що ці кошти будуть спрямовані на компенсацію до 80% вартості саджанців та фінансування розвитку інфраструктури галузі.

"Порядок використання передбачений постановою уряду №587, до якого ми наразі очікуємо внесення змін і його удосконалення", — повідомили в Асоціації «Укрсадпром»

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українська цибуля розширює географію поставок

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Так, за словами Сергія Клімашевича, директора компанії «Грінвілл», у нинішньому сезоні підвищений інтерес до української цибулі проявляють імпортери з країн Балканського півострова, зокрема — з Румунії.

«Раніше румунські компанії покривали нестачу власної цибулі за рахунок продукції з Польщі. Однак, в цьому сезоні якість польської цибулі, здебільшого їх не влаштовує, тому вони вирішили шукати альтернативних постачальників в Україні», — коментує ситуацію Клімашевич.

В результаті, в України з'явилася чудова можливість вийти на новий зовнішній ринок та зарекомендувати себе на ньому. При цьому, експортна ціна в даному випадку в середньому на 40% вище, ніж на внутрішньому ринку.

За словами виробника, в румунських покупців немає завищених вимог до якості цибулі. Основні з них — це щоб цибуля буля добре «одягнена», а головне — щоб була сухою. Саме цій вимозі продукція  багатьох господарств, на жаль, не відповідає.

«Українські фермери навчилися вирощувати якісну продукцію, але в той же час, правильно її зберігати вміють не всі. Саме в плані зберігання припускаються найбільше помилок, що безпосередньо позначається і на розвитку сектора в цілому», — зауважує Сергій Клімашевич

На думку експерта, Україна і в майбутньому сезоні зможе успішно експортувати цибулю в країни Балканського півострова, за умови, що українські аграрії врахують свої помилки.

Сергій Клімашевич впевнений, що до кінця сезону експортна ціна на українську цибулю не перевищить 8 грн/кг, тоді як в Україні ця продукція буде коштувати помітно дешевше.

«За нашими оцінками, в сховищах фермерів ще знаходяться достатні обсяги цибулі. Таким чином, продукція є, і очікувати дефіциту не варто», — резюмує експерт.

Ваш вибір 'Подобається'.


IT успішного аграрія

Юрій Петрук, президент AgTech Ukraine, виспупив із доповіддю "Незакриті ніші в агро IT-технологіях, потреби в розробках", в якій проаналізував тренди і тенденції на ринку IT-програм для сільського господарства. Спікер описав найновіші досягнення, представлені на різних міжнародних виставках: використання віртуальної реальності для навчання роботі зі складною технікою, з новими технологіями, створення дуже точних моделей для зрошення, виявлення і знищення бур'янів лазером, застосування агророботов. Крім того, Юрій Петрук повідомив про запуск мікросупутників, які будуть забезпечувати споживачів оперативними знімками заданих ділянок і територій. Президент Асоціації перерахував незайняті ніші в агросекторі України. Найближчим часом стане затребуваною технологія відстеження безперервного ланцюжка руху товарів "З поля до споживача". Головна мета асоціації AgTech - перетворити Україну з експортера ресурсів в постачальника IT-технологій для агробізнесу.

 

На думку експерта, топ-8 агро технологій виглядає так: 

  1. Програмне забезпечення для кооперативів (взаємодія між учасниками, стандартизація процесів, облік та планування, навчання, дорадництво, користування базами знань).
  2. Food Value Chain Traceability (відслідковування походження продукції).
  3. Впровадження BlockChain (смарт-контракти на торгових майданчиках, форвардні та ф'ючерсні договори для залучення капіталу, токенізація продукції, traceability).
  4. Приватні мережи чи локальні ІоТ оператори (LoRa, WAN, SigFox).
  5. Мережа метеостанцій із щільним покриттям та прийнятною для моделювання точністю даних.
  6. Розробка алгоритмів Computer Vision, тренування нейронних мереж, створення тренувальних датасетів.
  7. Системи для автоматизації управління зрошенням та змішування добрив і пестицидів для фертигації.
  8. Системи інтеграції данних із різних джерел та комплексні системи визначення взаємозалежностей між різними типами даних.

 

Фрагмент трансляції наживо можна переглянути тут або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.