Загальна потужність портової перевалки зернових до 2020 року зросте до 100 млн тонн

Водночас, успішне досягнення спільної мети із забезпечення глобальної продовольчої безпеки потребує не тільки стратегічного середньострокового планування розвитку світового сільського господарства, але й швидкого та ефективного спільного реагування на поточні ринкові виклики.

Система інформаційного забезпечення ринків сільськогосподарської продукції (AMIS), безумовно, є однією з провідних інституцій в напрямку поліпшення координації спільних політичних заходів в періоди кризи.

Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час Дванадцятої сесії Форуму швидкого реагування Інформаційної системи аграрного ринку (AMIS) Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних націй (FAO), яка 13 листопада відбулася у Женеві, Швейцарія.

«Впровадження платформи AMIS забезпечило інформаційну основу для реалізації принципів прозорості та прогнозованості світового ринку зерна. Передбачуваність і прозорість стали і мають залишатися основними принципами діяльності кожного уряду, кожного гравця на ринку зернових. Адже сталий розвиток зернового сектору та забезпечення світової продовольчої безпеки неможливо уявити без формування середньострокових майбутніх прогнозів та розуміння цілей і завдань, вирішення яких необхідні для їх досягнення», - прокоментувала Олена Ковальова.

За словами заступника Міністра, серед важливих питань для реалізації експортного потенціалу України  - ресурсне та матеріальне забезпечення виробництва, вирішення питань, пов'язаних з «вузькими» місцями поточної логістики зернового ринку, подальший розвиток інфраструктури зберігання і обробки зерна.

Україна для покращення ситуації в сфері логістики працює над залученням інвестицій, зокрема, у залізничну інфраструктуру в частині рухомого складу та у розвиток альтернативних транспортних артерій. Наприклад, у розвиток річкового транспорту, потенціал якого майже не розкрито.

«Дуже активно зараз розвивається портова інфраструктура. Проекти реалізовуються як за рахунок коштів приватних інвесторів, так і за рахунок державно-приватного партнерства. За умови реалізації цих проектів загальна потужність портової перевалки до 2020 року зросте до 100 млн тонн, що є профіцитним показником з огляду на прогнози українського виробництва», - повідомила заступник Міністра.

Довідка:
Система інформаційного забезпечення ринків сільськогосподарської продукції (AMIS) є міжвідомчою платформою (створена за ініціативою Міністрів сільського господарства країн «Великої двадцятки») щодо підвищення прозорості інформації про ринки продовольчих товарів і поліпшення координації політичних заходів в період кризи. До її складу входять основні країни-виробники та країни-споживачі таких продовольчих культур, як: пшениця, кукурудза, рис і соя.

Система спрямована на збір, аналіз та розповсюдження наступної інформації: про національні та міжнародні ринки сільськогосподарської продукції; політику розвитку сільського господарства та сільської місцевості; міжнародні ринкові умови; потенціал країн-виробників сільськогосподарської продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дешевшає цукор

На українських оптових ринках ціни на цукор впали від 17 до 15 гривень за кілограм.

Причина  - виробники знизили вартість цукрових буряків нового врожаю. Про це повідомляє ТСН.

За прогнозами асоціації "Укрцукор", наша держава планує експортувати за кордон чверть від річного виробництва цукру.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії зібрали більше 56 млн тонн зернових

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.
 

Зокрема, серед них зібрано:

- гречки  намолочено 195 тис. тонн при врожайності 10,9 ц/га на площі 179 тис. га або 99%;
- проса зібрано 81 тис. тонн при врожайності 14,7 ц/га на площі 55 тис. га або 98%;
- кукурудзи  намолочено 17,8 млн тонн при врожайності 51,5 ц/га на площі 3,4 млн га або 77%.

Найвища урожайність зернових та зернобобових культур в господарствах Хмельницької – 60,9 ц/га, Вінницької  – 56,9 ц/га, Сумської – 56,6 ц/га, Тернопільської – 55,6 ц/га, Чернівецької – 54,0 ц/га областях.

Крім того, проводиться збирання:
- соняшнику зібрано 11,8 млн тонн при врожайності 20,1 ц/га на площі 5,86 млн га або 98%;
- сої намолочено 3,5 млн тонн при врожайності – 19,2 ц/га на площі 1,8 млн га або 93%;
- цукрових буряків накопано 12,7 млн тонн при урожайності 450 ц/га на площі 283 тис. га або 89%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Традиційний атрибут новорічного столу подорожчає на на 45-50%

Про це повідомив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише Доба.

Уже зараз скляна баночка 90г відбірної ікри коштує біля 200грн. У такій банці можна оцінити кожну ікринку окремо та насолодитись нею. Найдешевша в бляшанці стартує від 100грн. за 130г. Це також справжня ікра, але вона буде від дешевшої риби, більш дрібною та найнижчої якості.

Високої якості ікра в бляшанці коштує вже від 200грн. за 130г.

Єдиний вихід для охочих зекономити – це знайти ікру, вироблену до липня 2017 року. Але такий продукт може бути трохи гіршим за якістю, хоча термін зберігання делікатесного продукту, вказаний на упаковці, – 1 рік, каже експерт.

"Сезон у бізнесі червоної ікри починається з червня – липня. А цього року всі стикнулись зі значним зменшенням вилову, тому й ціни почали зростати. Оскільки невелика частина людей може дозволити собі придбання червоної ікри в повсякденному житті, то більшість українців може її дозволити лише на Новий рік. Тому й ціни будуть зростати до кінця грудня. Якщо в минулі роки подорожчання ікри відбувалось за рахунок збільшення курсу валют, то в цьому році це станеться за рахунок ціни самого продукту. Для поціновувачів ікри краще зробити покупку зараз, не відкладаючи її на передноворічні закупки, коли її вартість може ще зрости на 10 – 15%", — зазначив Олексій Дорошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи є в ковбасі м’ясо?

З чого роблять ковбасу в Україні, та чи можливо знайти м’ясо серед консервантів та ароматизаторів, пише fakty.ictv.ua.

Як обирати і що купувати?

Справжній термін споживання, зазвичай, зазначений на хвостику ковбаси. З простроченої продукції їх завбачливо зрізають і викидають. Те ж саме роблять і з маркуванням для сосисок. Така продукція не просто не корисна, вона – небезпечна.

Та навіть якщо ковбаса свіжа, чи безпечна і корисна вона?

Виробник каже, насправді м’ясо кладуть у будь-який сорт продукції. Просто відсоток і якість цього м’яса – різні. І фактично у всі ковбасні вироби  додають жирову емульсію, підсилювачі смаку, стабілізатори та ароматизатори.

Глутамат натрію, який позначається на етикетці як Е-621, секретна зброя виробників ковбас. Це підсилювач смаку. Хімія, яку не вважають небезпечною, але вона діє як наркотик, тобто організм звикає і вже вироби без цієї добавки здаються не такими смачними.

Та якою б смачною не здавалася така нахімічена ковбаса, лікарі вживати її не радять. Серед такої хімії, яку використовують у вигляді стабілізаторів, навіть така собі поверхневоактивна речовина, яку використовують у виробництві пральних порошків та миючих засобів.     

Ще одна секретна зброя виробників – заміна натурального м’яса соєю та клітковиною. Дешеву клітковину виробляють переважно із моркви та капусти. Її здатність вдвічі-втричі збільшувати вагу, просто незамінна для ковбасних комбінаторів.

А замість яловичини та свинини додають курятину, свинячу шкірку, сою та кісткове борошно. Для кольору – нітрит натрію, а іноді ще й червоний барвник.  Для збільшення об’єму і ваги – воду, крохмаль, клітковину та карагінани. Для консистенції – шкідливі фосфати.

У Держспоживслужбі пояснюють, боротися з такими порушеннями вкрай важко. Штрафи для виробників за брехню на етикетці – копійчані.

Але до відкликання, як правило, справа не доходить. Бо в Україні – мораторій на перевірки. Держоргани повинні попереджати підприємства за 10 днів до візиту.

Одна із порад від експертів – купувати ковбасні вироби вищої якості, з традиційними назвами, і зробленими за ДТСУ. У них не має бути нічого зайвого. Принаймні, теоретично.  Також радять віддавати перевагу сиров’яленим ковбасам.

Якість вареної можна перевірити старим дідівським способом. Якщо під час смаження ковбаса піднімається грибком, вона – якісна, якщо ні – м’ясо там замінили чимось іншим.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Законопроект про ринок землі буде подано до парламенту в лютому-березні 2018 р

Законопроект про обіг земель сільгосппризначення, ухвалення якого необхідне для впровадження в Україні ринку землі, буде подано на розгляд парламенту в лютому-березні наступного року, вважає президент Української аграрної конфедерації (УАК), народний депутат Леонід Козаченко, пише Інтерфакс-Україна.

"У нас все готово для того, щоб на наступній сесії поставити це питання (ринку землі - ред.) на розгляд парламенту. Узгоджені практично всі головні питання. Більшість представників громадськості та депутати підтримують ці пропозиції", - сказав він під час Українського бізнес-форуму в Києві у вівторок.

За словами депутата, підготовлений документ надає першочергове право на купівлю землі фермеру, який працює в регіоні, де розташована дільниця. При цьому продаж землі іноземцям буде заборонена мінімум на 5 років.

Л.Козаченко уточнив, що, як і передбачалося раніше, законопроект передбачатиме обмеження на концентрацію землі в одних руках в розмірі 200 га. Водночас, він зазначив, що питання, протягом якого періоду можна буде перепродувати землю після її покупки, ще обговорюється.

Як повідомлялося, Верховна Рада наприкінці жовтня 2016 роки продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений у 2002 році, до 2018 року. Парламент також доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні законопроекти.

Уряд планував зареєструвати проект закону про ринок землі восени цього року. Але поки що урядовий законопроект не подано до парламенту.

Раніше Кабмін запропонував для запуску ринку концепцію, що передбачає на першому етапі реформи можливість придбання 200 га для фізичних осіб-українців. Також пропонувалося впровадити дискримінаційний податок на перепродаж землі (50% від суми продажу земельної ділянки), що перепродується менше ніж через 3 роки після придбання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview