Західні ЗМІ заговорили про український мораторій на продаж землі

Якби не продовження мораторію на продаж землі, вже у 2018-му можна було б очікувати важливих інвестиційних вливань, у першу чергу, в розбудову зерносховищ та у зведення вагонів для транспортування зерна. На жаль, цього не станеться – принаймні, в поточному році.

Про це пише авторитетний аграрний журнал Top Agrar, статтю якого цитує експерт із міжнародних питань Борис Немировський у публікації для сайту "24".

Так, журналісти німецького видання впевнені: щойно Україна відкриє ринок землі – вона зможе значно збільшити свій аграрний експорт до ЄС та до всього світу.

Тієї ж думки дотримуються й Міжнародний Валютний фонд разом зі Світовим банком. Перший високо оцінює український земельний кадастр, другий офіційно порекомендував українському уряду скасувати ухвалений мораторій вже у 2018 році, не очікуючи, поки спливе його термін.

"Від цього залежать не лише чергові грошові транші, які має надати Україні МВФ, а ще й великі обсяги грошових інвестицій в українську економіку",– зазначає експерт.

Офіційні підстави для подовження мораторію роз'яснив для європейців інший фаховий часопис – швейцарський Schweizer Bauer, зазначивши, що українські депутативказують на відсутність механізму прозорого продажу земельних наділів, додає Немировський. Окрім того, українські парламентарі побоюються, що лібералізація земельного ринку може стати загрозою для "продовольчої безпеки країни".

Однак, на думку швейцарського журналу із 2001 року, коли і був ухвалений цей мораторій можна було б подбати і про прозорість, і про продовольчу безпеку. Певно, є якісь інші, неназвані підстави робити "тимчасовий" мораторій фактично постійно діючим, припускають журналісти.

"Україна – аграрна держава і навіть без потужних інвестицій, без модернізації свого сільського господарства примудряється експортувати продукти та сировину за кордон – але в цьому році добрі показники виявилися, швидше, справою випадку, аніж здобутком українських промисловців: зрештою, прогноз на 2017 рік виглядав гіршим, ніж згодом виявилися реальні цифри. Добрі прогнози цього року стосуються також і врожаю озимих – до 6,1 млн тон. Тож із такими показниками ні неврожай, ані лібералізація "продовольчій безпеці" не загрожують", – зауважує Schweizer Bauer.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Британці збираються впроваджувати в Україні аграрні інновації

На український ринок заходить лідер британського зернового ринку і агропослуги Frontier Agriculture Limited. Про це заявив виконавчий директор компанії Марк Ейтчісон, повідомляє Національний промисловий портал.

За його словами, Україна є перспективним ринком для впровадження британських аграрних інновацій.

"Ми обслуговуємо 10 тис. британських фермерів, маємо 160 агрономів, 14 тис. демополей і 29 демолокацій для наукових досліджень. Ми вже зараз готові виходити на український ринок разом з продуктами нашої компанії Intracrop", – повідомив Ейтчісон.

У поточному році в Україні компанія буде тестувати нові добриво-антістрессант “Талісман” на посівах кукурудзи, соняшнику, пшениці, сої. Потенційно його використання може підвищити врожайність культур на 0,25-2 т/га.

Frontier Agriculture Limited задіяна в повному циклі виробництва орних культур і торгівлі зерном; вона поставляє аграріям насіння, ЗЗР та добрива в поєднанні з агрономічними послугами завдяки команді з 160 агрономів. У Frontier є кілька підрозділів, які надають додаткові консультації фермерам. До них відносяться підрозділ SOYL, який спеціалізується на наданні послуг з високоточного виробництва сільськогосподарських культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені розробили новий біопестицид широкого спектру дії

Нещодавно дослідницька група професора Ся Юйсяна з Чунцінського університету (КНР), яка розробила комплексний інсектицидний metarhizium OD, виконала всі вимоги, пов'язані з реєстрацією, і отримала дозвіл на реєстрацію технічних матеріалів і продуктів для складання рецептури, а також дозвіл на виробництво, пише Зерно.

У 2003 році дослідницька група Ся Юйсяня розробила перший в світі біопестицид-метаризіум в Піднебесній, який був використаний для застосування в 10 регіонах Північного Китаю, де спостерігалося нашестя сарани, довівши свою ефективність на 90% у боротьбі з комахами-шкідниками.

Завдяки багаторазовим дослідженням вчені змогли ідентифікувати metarhizium anisopliae (вид ентомопатогенних грибів із родини Clavicipitaceae, що живе в грунтах по всьому світу і викликає захворювання у різних комах) великого спектру дії з більш ніж 1000 інсектицидних мікробіологічних штамів. З 2011 року за підтримки Міністерства сільського господарства Китаю були проведені демонстраційні випробування в основних районах виробництва рису в провінціях Хубей і Хунань, де було створено близько 100 демонстраційних майданчиків.

Випробування показують, що біопестицид не тільки володіє високою ефективністю і широким спектром дії, але він також простий і зручний у використанні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поляки хочуть збудувати в Україні завод з виробництва кормів

Голова Львівської ОДА Олег Синютка зустрівся із представниками польської компанії «Kemos», яка здійснює переробку відходів виключно пташиного походження та виробництво кормів. Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА

Очільник області ознайомив представників компанії із сприятливим інвестиційним кліматом Львівщини.

В межах зустрічі сторони порушили питання побудови на теренах області заводу з утилізації відходів тваринного походження та виготовлення кормів.

Олег Синютка запевнив представників компанії у співпраці в напрямку розвитку аграрної сфери.

Довідка:

Основна діяльність компанії Kemos - переробка відходів забою птиці, з яких виготовляють кормову муку і кормовий жир. Виробництвом займаються три автономічні підприємства, що знаходяться на території трьох птахофабрик: сувальська птахофабрика в Сувалках, седлецька птахофабрика "Drosed" в Торуні і птахо- м’ясокомбінат "SuperDrob" в Карчеві (неподалік Варшави). Перероблена сировина є матеріалом низького ризику категорії 3, та не представляє небезпеки для здоров'я людей або тварин. Підприємства сертифіковані лікарями-ветеринарами для переробки сировини тваринного походження категорії 3 і їм присвоєні відповідні Номери ветеринарної ідентифікації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які яблука та груші вирощують вітчизняні садівники

Їх значно простіше експортувати, тому що закордонні споживачі до них звикли. Тим не менш, частину площ рекомендовано відводити під вітчизняні сорти, оскільки вони є більш пристосованими до ґрунтово-кліматичних умов України.

Про це розповіла президент Академії органічного садівництва «Екогарден» Валентина Лановенко Агробізнесу Сьогодні.

Лідером за вирощуванням у світі є добре відомий у нас сорт Голден Делішес. Він має чудовий смак, привабливий зовнішній вигляд та хорошу лежкість. Ще один досить популярний у світі сорт – славнозвісний Ренет Симиренка, який вважається одним із найбільш популярних сортів зелених яблук.

"Однак в Україні сьогодні найпоширенішими є сорти родини Джонаголд, у якої є понад 40 клонів, а також Гала та Фуджі. В промислових садах у нашій країні вирощується багато клонів, які успішно культивуються, а продукція реалізується на експорт. Це червоні зимові яблука, що мають привабливий зовнішній вигляд та чудовий смак", - зазначає Валентина Лановенко.

За її словами, до найбільш популярних належить Ред Джонапринц, що чудово зберігаються і дуже смачні та ароматні. Так само поширеним є сорт Джонагоред Супра (Горець), який користується на експортному ринку найвищим попитом. Слід згадати також і про ще один відомий та затребуваний сорт яблук – Чемпіон. Його особливістю є низькорослість. Навіть на підщепі М9 максимальна висота дерев не перевищує 3 метрів. Яблуні сорту Чемпіон можна висаджувати на відстані 60 см одна від одної. Таким чином загущеність на 1 гектарі становитиме близько 5 тисяч дерев. Це дає змогу збирати щонайменше 60 тонн яблук за 1 га.

"При виборі сортів велике значення має якість та характеристики підщепи. Саме вона визначає більшість показників, передусім стійкість дерев. Найбільш поширеними є підщепа М9 для яблунь і Айва S1 – для груш", - підкреслює експерт.

На думку Валентини Лановенко, не зовсім правильним рішенням є вибір нетрадиційних для України сортів яблук, оскільки необхідно не менш аніж 5 років для того, щоб зрозуміти наскільки добре вони забарвлюються, яка їх лежкість тощо.
 

Один із найпопулярніших в Україні і світі сортів груш – Конференція, яка має англійське походження. Скажімо, в Бельгії та Нідерландах під цей сорт зайнято 90% площ усіх грушевих садів. Це ранньозимовий сорт із плодами подовженої форми і насиченим смаком.

"Цікаво, що в цих країнах, де присутня висока культура вирощування груш, цей сорт висаджують із густотою до 8 тисяч дерев на 1 га, що дає змогу збирати по 80 тонн продукції. Конференцію можна висаджувати із міжряддями 2,5 м із відстанню 50 см в ряду. Хочу зазначити, що ґрунтово-кліматичні умови України є набагато сприятливішими для вирощування груш, оскільки у нас немає таких частих затяжних опадів, що забезпечує значно кращий смак та аромат", - зауважує Валентина Лановенко.

Ще один популярний сорт груші, що має молдавське походження – Ноябрська або ж Ксенія, яка користується у вітчизняних садівників заслуженою популярністю. Це осінньо-зимовий сорт із досить крупними плодами, вагою до 250-300 г. Ноябрська є лідером за площею вирощування у наших садах. Її висаджують із міжряддями 3,5 м та із відстанню між деревами 80 см. Для цього сорту використовують підщепу Айва S1, а густота посадки становить 3,5 тисяч дерев на 1 га, із яких можна зібрати 40-45 тон плодів.

"Раджу звернути увагу також на чудовий вітчизняний сорт груші Яблунівська. Це зимовий сорт із плодами вагою до 300 г із чудовим смаком. Загалом певний відсоток у структурі насаджень мають займати саме українські сорти, оскільки вони краще пристосовані до наших ґрунтово-кліматичних умов", - резюмує експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агровиробників залишили без держпідтримки у перші місяці 2018 року

Провідні аграрні асоціації звернулися до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням про особисту зустріч для обговорення «аграрної частини» Державного бюджету України на 2018 рік, зокрема, нових програм державної підтримки сільгосптоваровиробників та залучення провідних громадських організацій АПК до участі у розробці відповідних порядків використання коштів бюджетної підтримки.

Відповідне звернення підписали громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

«Відсутність проектів порядків використання та розподілу коштів державної підтримки означає, що як і в минулому році, агарний сектор втратить як мінімум два місяці, коли державна підтримка надаватися не буде. А авральне ухвалення відповідних нормативних актів без глибокого та всебічного обговорення з аграріями, загрожує виникненням нових перекосів у розподілі коштів або блокуванням їх фактичного використання, як це фактично сталося з програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва у 2017 році», - наголошується у листі.

У зверненні також зазначається, що з початку 2017 року провідні аграрні асоціації, а також Громадська рада при Міністерстві аграрної політики та продовольства України неодноразово звертались до Уряду щодо необхідності доопрацювання Порядку розподілу бюджетної дотації розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, так званої «квазіакумуляції ПДВ». Проте зауваження так і не були враховані, що призвело до перекосів у розподілі дотації в 2017 році.

Профільні асоціації нагадали, що саме виділення коштів на фінансування бюджетної підтримки і відновлення відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур були компенсаторами, обіцяними Урядом і Парламентом українським аграріям на заміну скасованого спеціального режиму ПДВ. Натомість нещодавно прийнятим Законом України «Про державний бюджету України на 2018 рік» скасовано фінансування бюджетної дотації та запроваджено норми щодо невідшкодування ПДВ при експорті сої з 01.09.2018 року і свиріпи або ріпаку  - з 01.01.2020 року.

Джерело: УКАБ

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview