Загрози для аграріїв: вплив Ель-Ніньо на сільгоспризики по всьому світу

Відповідь на це питання шукали журналісти ІА Agronews.ua разом зі спеціалістами компанії «Агрориск»  на 34-му конгресі AIAG (міжнародна організація, що об'єднує усіх страховиків cільгоспризиків з усього світу), що відбувся нещодавно у Варшаві.

Одним з факторів природного характеру, що істотно впливає на зміни у сільському господарстві всього світу, під час конгресу було названо чередовання Ель-Ніньо та Ла-Нінья – погодних явищ, які виникають, коли теплова вода з західного Тихого океану проходить на схід чи, навпаки, на Захід. Ефекти Ель-Ніньо можна помітити у багатьох частинах світу, через що різні чутливі регіони відчувають погодні аномалії. Вони є досить сильними і можуть спричиняти хаос у погодних системах  всього світу.          

В останні роки Ель-Ніньо завдав значних збитків  сільському господарству  США, Європи та Африки. Наприклад, у американському штаті Каліфорнія чотири роки поспіль спостерігаються посухи . На заході країни, навпаки, - повені та у результаті цього, значні втрати життя людей. Наслідки цього - збитки на загальну суму 2,1 млрд. доларів США та втрата 17 000 робочих місць.

У Мексиці ураган Патрісія завдав шкоди понад 40 000 гектарам посівів. Холодний фронт породив мороз і сніг під час осінньо-зимового вегетаційного періоду. У Чілі в наслідок затоплення та зсувів  загинуло 4000 людей  та постраждало 4427 будинків, а внаслідок засухи постраждали 114 населених пунктів. Втрачено 11,6% худоби та 30%  виробництва молока.

У Бразилії 2-річна посуха на південному та північному сході призвели до дефіциту води, у результаті чого постраждали понад 46 мільйонів людей.

В Аргентині надлишок опадів призвів до 4 400 жертв та заболочених полів – внаслідок стихійного лиха постраждало 9  провінцій,  33 783 осіб евакуйовано.

У Європі також відбулося декілька катастрофічних погодних змін. Наприклад,  у Чехії 3 роки поспіль випадало мало снігу, важка посуха і більшість водосховищ  знаходяться на низькому рівні ємності. В Англії, навпаки, через повені на північному сході, сотні людей постраждали внаслідок затоплення будинків. Мабуть, найсильніше цього року потерпало сільське господарство Іспанії: внаслідок заморозків навесні, посухи, градів, нищівних дощей постраждало більше 2 мільйонів гектарів посівів, збитки сягнули 725 мільйонів євро.

У Африці схожі проблеми. У Північно-західній Африці, незважаючи на недавній дощ, була важка посуха. А Мозамбік вразила 2-річна посуха, в наслідок чого постраждало 400 000 людей. Південна Африка стикається з винятковою посухою.

Як ми вже казали, Ель-Ніньо чи Ла-Нінья можуть залишити величезний збиток у сільському господарстві, але це залежить від певних факторів та характеристик події. Зокрема, на це впливають: місце розташування, терміни та ступінь тяжкості.

Зміна клімату впливає на явища ENSO (El Nino southern oscillation) - системи, заснованої на шести основних спостережних змінних над тропічним тихоокеанським регіоном. Ці шість змінних: тиск на морі (P), зональний (U) і меридіональний (V) компоненти поверхневого вітру, температура поверхні моря (S), температура поверхневого повітря (A) і абсолютна частка хмарності неба ( C). Індекс ENSO тепер використовується як система раннього попередження для:

• Попередження посухи /похолодання в найближчих умовах

• Запобігання сільськогосподарських катастроф та загибелі людей

• Ліквідації  сільськогосподарських катастроф в районах ризику

«Суспільство не може ігнорувати явища ENSO. У тому числі при страхуванні сільськогосподарських культур необхідно усвідомлювати їх»,- зазначає експерт в галузі агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За інформацією Reuters, вважається, що між піврічним станом ENSO та тенденціями виробництва кукурудзи та пшениці у глобальному масштабі не існує значного зв'язку, ймовірно, через широкий географічний розподіл регіонів, що розвиваються. Для кукурудзи таке спостереження справедливо навіть при ізоляції великих трьох експортерів - Сполучених Штатів, Бразилії та Аргентини -, які займають 75% ринку світової торгівлі зерном. Ці три країни виробляють 82 % світових соєвих бобів, і Ель-Ніньо, здається, позитивно впливає на всесвітнє виробництво, коли теплий цикл існує щонайменше з березня по вересень.

Разом з тим, світова продукція рису, основного зерна в Азії - сильно скоротиться через Ель-Ніньо, оскільки воно представляє несприятливу погоду безпосередньо у основних районах.

Хоча на пшеницю та кукурудзу в будь-який спосіб Ель-Ніньо не впливає  - його вплив на окремі країни, а значить і на світовий ринок, може бути різним залежно від ролі кожного з них.

Індійські фермери, що займаються виробництвом пшениці, покладаються на мусонні дощі з липня по вересень, щоб мати достатню грунтову вологу та посадити урожай під час закінчення дощового сезону. Але якщо Ель-Ніньо приходить рано, що, на думку деяких синоптиків, може відбутися вже в червні, індійський мусон може бути зменшений значно більше, ніж у минулому, несучи підвищений ризик для аграрної галузі країни.

Більш ранній Ель-Ніньо  також може вплинути на Австралію, оскільки вона може вичерпати кінцевий термін посіву пшениці в країні, який розпочинається в наступному місяці. Найбільш гірші врожаї в Австралії були пов'язані з присутністю Ель-Ніньо, хоча протягом двох найсильніших епізодів Ель-Ніньо (в 1997 та 2015 рр.) урожай вийшов відносно нормальним.

Австралія є ключовим експортером пшениці. Але деякі з основних виробничих регіонів у східній половині країни виявилися сухими, і це чинить додатковий тиск на кількість опадів у найближчій перспективі до можливого візиту Ель-Ніньо.

Пальмова олія також може постраждати від сухих тенденцій у Південно-Східній Азії, оскільки вони часто сповільнюють випуск у двох основних виробників - Малайзії та Індонезії - особливо якщо теплий цикл з'являється швидше, ніж потрібно.

Виробництво тропічної олії не постраждало серйозно на ранній стадії з кінця 2014 року до початку 2016 року завдяки достатнім дощам та іншим кліматичним особливостям, що також пояснює, чому в 2015 році австралійська пшениця не постраждала надто сильно.

У минулому році аналітики та торговці, близькі до малайзійського ринку, зазначили, що нижчі рівні виробництва, особливо наприкінці 2016 року, ймовірно, були пов'язані з затримкою впливу Ель-Ніньо.

Як зазначає Володимир Юдін, явища Ель-Ніньо частково мають вплив і на Україну. «Достатньо згадати зими 2002-2003 та 2009-2010, щоби зрозуміти можливі наслідки Ель-Ніньо для України. Але важливо пам’ятати, що досить небезпечним можуть бути роки, які є нейтральними, тобто без Ель-Ніньо, наприклад, 2017. Згадайте про квітневі та травневі заморозки, цьогорічний буревій на Черкащині в липні, завдавший значних збитків аграріям регіону, або вересневий град розміром з куряче яйце у західних регіонах країни та на Поділлі, чого раніше ніколи не спостерігалося. Тобто, наша країна знаходиться в безпосередньому епіцентрі світових змін клімату і це варто враховувати фермерам, при плануванні своїх майбутніх посівів. Агрострахування ж в цьому випадку є вдалим рішенням тим, хто прагне себе убезпечити у випадку можливої втрати урожаю в наслідок кліматичних явищ»,- підкреслив Володимир Юдін.  

Марио Тіскареньо, Pro Agro Compañía de Seguros  MEXICO, який презентував матеріал з феномену Ла-Нінья/Ель-Ніньо у Варшаві, на якому будується ця стаття, наприкінці доповіді зробив таки висновки:

 - Обидви феномена,  Ла-Нінья/Ель-Ніньо, можуть завдати великих втрат сільському господарству, але, за великим рахунком, Ла-Нінья є більш загрозливою.

- Інтенсивність Ла-Нінья/Ель-Ніньо не відображає розмір можливих втрат. Мало інтенсивні явища Ла-Нінья чи Ель-Ніньо можуть бути вкрай нищівними.

- Людство все ще не в змозі вибудувати модель, яка б дозволяла спрогнозувати розвиток клімату у ту чи іншу сторону, ми не можемо сказати, що очікувати, Ла-Нінья чи Ель-Ніньо. Ми не можемо спрогнозувати наслідки цих феноменів.

- Зміна клімату проявляється також у зростанні інтенсивності  Ла-Нінья та Ель-Ніньо.

- Нейтральні роки можуть також нести загрозу для сільського господарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Яким буде українське сільське господарство через 5 років: роботи, блокчейн і 100 мільйонів тонн зернових

 

Сьогодні я хочу ще раз уявити, яким буде найближче майбутнє українського сільського господарства. Подивимося, чи будете ви сміятися ще через п'ять років.

Дрони над українськими полями

Дрони над полем уже нікого не дивують. А як щодо дуже великої кількості дронів, які виконують різні завдання? Недалеко від поля стоять вежі - не водонапірні, це станції підзарядки для цих дронів.

Щоранку фермер виїжджає на поле, щоб проконтролювати все, що там відбувається: посів, внесення ЗЗР, збір врожаю. Але крім цього у фермера і так багато справ, а в майбутньому стане ще більше (про це трохи пізніше). Так що замість нього над полем може кружляти зграя дронів: одні - його очі, які передають на планшет відео того, що відбувається, інші обприскують засобами захисту і так далі.

Я впевнена, що це логічний сценарій, тому що найцінніше, що у нас є - це час. І якщо є робота, яку техніка може виконати самостійно, то варто дати їй таку можливість.

Завдяки тому, що вартість акумуляторів падає, а ємність зростає, вже в недалекому майбутньому ми отримаємо такі акумулятори, які дозволять дронам довго кружляти над полями. А якщо акумулятор сів - долетіти до найближчої станції підзарядки.

На поле виїхали роботи

Роботам можна доручити буквально будь-яку роботу: сіяти, поливати, вносити добрива, збирати урожай, шукати хворі рослини, викорчовувати бур'яни. І, звичайно, техніка зменшує соціальні витрати аграрія і вирішує проблему плинності кадрів.

Втім, роботи не витіснять людей повністю. Ще не розроблений такий штучний інтелект, який умів би добре збирати спаржу (її необхідно збирати вибірково протягом декількох місяців). До того ж, кому-то потрібно контролювати роботу всієї системи. Але очевидно, що роботи будуть справлятися з більшістю поставлених завдань куди краще людей. Так що скоро на українських полях буде менше людей, зате більше штучного інтелекту, захованого в металеві корпуси різних форм і розмірів.

Є ще одна причина активно використовувати роботів: так як людей на планеті все більше, нам потрібно більше їжі. Саме автоматизація збільшить врожайність і зменшить втрати при виробництві продуктів харчування.

 

Безпілотні вантажівки замінили перевантажені фури

Безпілотні вантажівки будуть перевозити добрива і насіння, зерновоз - зерно з поля на елеватор, трали перевозитимуть техніку - і все це без участі людей. Вони також забезпечені датчиками, які не дозволяють машині їхати, якщо на неї завантажили більше, ніж треба або якщо є неполадки, які можуть стати причиною аварії.

Массачусетський технологічний інститут прогнозує, що безпілотні вантажівки їздитимуть по дорогах США вже через 5-10 років.

Річкова логістика - не предмет для сміху

Баржа з ​​кавунами, яка цього літа вирушила з Херсона до Києва і стала об'єктом насмішок, як і мої роздуми про дрони п'ять років тому - це тільки початок відновлення річкової логістики. В українських річок величезний потенціал - в радянський період по ним перевозили вантажів на 66 млн тонн. Знову ж таки, давайте згадаємо, що одна баржа може перевести в сотні разів більше вантажу, ніж одна фура.

Подальший розвиток інфраструктури, здійснюваний, в тому числі, і приватним бізнесом, як уже робив «Нібулон», дозволить українським автомобільним дорогам нарешті зітхнути вільніше. А заодно зменшить навантаження на зерновози «Укрзалізниці», з якими у аграріїв вже який рік виникають проблеми.

 

Фермерські кооперативи

У країнах, де добре розвинений агросектор, фермери активно створюють кооперативи. В Україні це явище не дуже розвинене. В першу чергу тому, що фермерські господарства стали активно розвиватися саме останнім часом. Я вірю, що українські фермери найближчим часом будуть зростати не тільки кількісно, ​​але і якісно, ​​з успіхом використовуючи переваги кооперативів: торговельних, фінансових, страхових і так далі - як це роблять їхні колеги з багатьох країн світу. Тому що вирішувати проблеми разом простіше, ніж окремо.

 

«Друкарський» ремонт - дешевше і швидше

3D-друк звільняє аграрія від залежності від виробників техніки і запчастин, прискорює і здешевлює виробництво потрібних вузлів і деталей. Друкувати вже можна не тільки з пластику, а з металу, скла, навіть органіки. Так що замінити зламану деталь в тракторі, використовуючи 3D-друк, реально і вигідно. Особливо це важливо для невеликих фермерських господарств, які мають у своєму розпорядженні більш скромні фінансові ресурси і менші можливості купити все про запас.

 

Поновлювані ресурси з полів

У аграрної галузі є одна цікава особливість: вона може сама забезпечити себе енергією, на відміну від будівельників, офісних працівників та інших. А все тому, що газ, електрику і тепло можна виробляти просто на полях - з відходів виробництва або завдяки енергії сонця і вітру.

У 2020 році Україна відмовилася від імпорту газу з інших країн. Це сталося завдяки зростанню видобутку власного природного газу і зростання виробництва біогазу.

Також аграрії збільшили свою незалежність від традиційних виробників енергії завдяки тому, що отримали дешеві кредити на установку сонячних і вітрових електростанцій, теплових насосів. Зараз такі кредити вже пропонує «Укргазбанк», а протягом найближчих років до нього підключаться і інші.

Блокчейн гарантує безпеку української продукції

У 2018 році всі державні реєстри стали перекладатися на технологію блокчейн. Завдяки цій технології реєстри не можна підробити. Тепер блокчейн гарантує якість української продукції - всі дані про походження сировини, насіння, кормів, добрив, ідентифікації тварин, всі операції записані в такому вигляді, що їх неможливо фальсифікувати.

 

Аграрії і мобільні оператори співпрацюють один з одним

SIM-карта в телефоні - потужний інструмент агробізнесу, тому що вона може передавати дані від вас до співрозмовника, а також від машини до машини, скажімо, між комп'ютером в офісі і трактором в полі.

Крім того, мобільні оператори надають аграріям додаткові послуги, актуальні саме для них: прогноз погоди, аналітику, дані про стан грунту, навіть фінансові кредити або цільове інвестування. Цільова аудиторія у таких сервісів вже є - дрібні фермери та індивідуальні господарства, які не володіють настільки серйозними фінансовими ресурсами, як агрохолдинги.

 

Сільським господарством займаються в містах на вертикальних фермах

З огляду на прогнози зростання кількості населення на Землі - 10 мільярдів чоловік до 2050 року, - світу знадобиться більше площ для сільського господарства і зростання врожайності. Тому сільським господарством почали займатися не тільки в селах, а й у містах.

Такі ферми заполонили українські міста і дають нові робочі місця. Особливо перспективно влаштовувати їх в невеликих містечках на сході країни, які раніше були промисловими, але постраждали через економічну кризу, або бойові дії.

 

Точне землеробство стало must-have

Точне землеробство - це підхід до сільського господарства, який дозволяє йому працювати як годинник завдяки високим технологіям. Використовуючи синергію супутників, роботів, великих даних, мобільних пристроїв, штучного інтелекту, інтернету речей і всіляких датчиків, які контролюють всі процеси на полі і за його межами, можна досягти вражаючих результатів: знати, в якому місці на полі урожай вже дозрів, а де ще немає, розуміти стан грунтів і вносити саме таку кількість добрив, як треба, заздалегідь відстежувати зміну погоди, домагатися кращого результату з меншими витратами грошей і ресурсів.

Точне землеробство робить роботу аграрія такою ж точною і ювелірною, як і робота хірурга. І для українських аграріїв стати такими хірургами - перспектива найближчого десятиліття.
 

Розквіт агро-IT-стартапів

Сучасний агробізнес неможливий без технологій, а технології - без інновацій. Ці інновації розробляють не тільки вчені в лабораторіях, а й стартапери, чиї проекти складають конкуренцію потужним індустріальним гігантам.

Grammarly, Gitlab, PetCube, Ecoisme, SolarGaps ... Список можна продовжувати ще довго. Це стартапи з українським корінням, які завоювали визнання в світі. Однак в Україні є і перспективні стартапи в аграрній сфері. Наприклад, Agri Eye, який розробляє технологію дистанційного зондування та аналізу грунту. Envi Sensor - датчик СО2 в повітрі, який регулює його подачу при необхідності. Petiole - трекер росту рослин.

 

Технології як драйвер зростання аграрного експорту

Україну в світі знають не тільки завдяки зерну або олії, але і завдяки молоку, м'ясу, консервам, органічній продукції. Український агробізнес остаточно переорієнтувався на Європу і Азію, в тому числі завдяки такому масштабному освоєнню технологій - тому що вони дозволяють дотримуватися високих стандартів якості. Тепер повсюдно використовуються системи автоматичного доїння, і молоко приватників, яке раніше було непридатне для вживання, теж йде на експорт в Європу, Азію, Африку.

Але і про зернові не варто забувати: врожайність в Україні досягла 80 центнерів з гектара, а урожай зернових - 100 млн тонн. Щоб підлаштуватися під такі потужності, парк зерновозів «Укрзалізниці» став найбільшим в Європі, розвиваються Південний і Чорноморський порти.

 

Український фермер стає виробником

80 центнерів з гектара - це, звичайно, добре, але не найголовніше досягнення українського аграрія через 5-10 років, і навіть не найголовніша його турбота. Тому що він вже зайнятий керуванням переробними потужностями: на вітчизняний та європейський ринки пішли українські дитячі суміші, соєві шрот і олія, консерви і так далі - товари, над якими необхідно попрацювати більше, ніж просто над збором врожаю, але які приносять великий дохід.

А для цього потрібно домовитися з іноземними супермаркетами, налагодити доставку в інші країни, застрахувати вантаж. Саме тому часу відвідувати щоранку поля немає - замість аграрія за всім стежать дрони, які виводять дані на планшет або на величезний монітор на всю стіну прямо в його кабінеті.

 

В Україні з'явилися цифрові ферми

На них домінують не люди - зооінженери, ветеринари, агрономи. Тепер тут заправляють роботи, гаджети, месенджери і цифри. Людей зовсім мало - щоб контролювати роботу такої ферми, не потрібно багато співробітників. Але в селі все одно багато жителів, тому що така ферма має відмінні фінансові результати, платить досить податків в бюджет, і на ці податки сільрада побудувала хороші дороги, організувала місця для відпочинку, клуб, фастфуд - зробило село комфортним для життя, і приводів виїхати жити в місто у селян все менше. При необхідності до міста можна легко дістатися на автобусі, який ходить чітко за розкладом. А на переробному заводі в тому ж селі працює в основному місцева молодь.

Можливо, комусь ці прогнози здадуться нереалістичними, але згадайте, що говорячи про дрони п'ять років тому, я мала рацію. Не треба недооцінювати наших аграріїв. Сучасний агробізнес вже позбувся п'яних трактористів, яких не можна застати на роботі. Ця галузь здивує вас своїми технологіями.

Автор: Владислава Рутицька, віце-президент фонду SigmaBleyzer

За матеріалами: AIN.UA

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для фермера

Мінімізувати збитки в даному випадку в усьому світі покликане страхування сільгоспризиків фермерами. Страховка дає можливість продовжити працювати без перерв і проблем з фінансовою стійкістю в разі настання страхового випадку. Іншими словами, вона дає фермерам впевненість в завтрашньому дні. У той же час рівень довіри аграріїв до страховиків в Україні, незважаючи на невелике зростання кількості укладених договорів, залишається вкрай низьким на відміну від інших країн. ІА AgroNews.ua вирішило розібратися в причинах, що гальмують розвиток страхового ринку аграрного сектора.

Як зазначає експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін, в українському аграрному секторі укладання страхових договорів часто пов'язано з фінансовою складовою. «У тому сенсі, що фермери, а частіше, середні і великі агрохолдинги, страхуються не для того, щоб убезпечити себе в разі настання будь-яких форс-мажорних обставин, а лише тоді, коли це є обов'язковою умовою для отримання банківського кредиту», - каже гендиректор компанії «Агрориск».

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), обсяг зібраних страхових премій у сфері страхування аграріїв в 2016 андеррайтинговому році (період осінь 2015 - осінь 2016) склав 156 млн грн. В цілому сільгоспвиробники застрахували 675,6 тис. га земель. При цьому загальний обсяг премій за договорами страхування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень виріс на 46,3% і склав 5,8 млн грн. «Насправді, незважаючи на зростання, для України - це досить низький показник. Це пояснюється тим, що в силу непростого фінансового становища аграріїв не всі з них мають можливість оплачувати страхові договори повністю, а субсидування державою ринку агрострахування у нас не працює», - зазначає Володимир Юдін.

Варто відзначити, що в розвинених країнах державою компенсується від 30% до 65% суми страхового платежу. При цьому в них застраховано понад 50% сільськогосподарських угідь. В Україні ж цей показник коливається в межах 2-3%.

Одним з факторів, крім чисто фінансового аспекту, що гальмують розвиток агрострахування, є незрозумілість умов страхування і, як наслідок, недовіра фермерів до страховиків. «Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для клієнта. У створенні такої клієнтської пропозиції і полягає успіх роботи страховика на ринку. Аграрій повинен чітко розуміти всі умови договору, усвідомлювати за що він платить свої гроші і на яких умовах буде здійснено відшкодування страхових виплат у разі настання страхового випадку - вони повинні бути максимально прозорими. Такі умови для своїх клієнтів підбирає компанія «Агрориск». Всі умови наших страхових програм, ще на етапі укладання договору, роз'яснюються клієнтам кваліфікованими фахівцями. У разі ж настання страхового випадку наші клієнти гарантовано отримують належні їм виплати», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про ««Агрориск».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування допомагає фермерам захиститися від ризиків і твердо стояти на ногах

Засуха або ж, навпаки, безжальні на своєму шляху небувалі норми опадів часом залишають селян без врожаю, а значить і можливості  подальшого планування розвитку бізнесу, розрахунку з кредиторами і найманими працівниками. У цих умовах тема агрострахування набуває все більшої актуальності, а страховики стають надійними партнерами фермерів в їх бізнесі, пише Аgronews.ua

Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку поточного місяця. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці.

«Зверніть увагу, що даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Відзначимо, що дане стихійне лихо - далеко не єдине, що відбулося в Україні в поточному сезоні. Так, в кінці серпня потужний град розміром з перепелине яйце повбивав птицю в агрогосподарствах Львова, а ще раніше дані опади знищили посіви овочів в місті Очакові на Миколаївщині - розмір  граду там сягав двох сантиметрів в діаметрі.

Захиститися від примх погоди, тим самим створивши собі певну подушку безпеки, фермеру успішно допоможе агрострахування від впливу можливих погодних ризиків. «У всьому цивілізованому світі це вже усталена практика і вона допомагає аграріям твердо стояти на ногах, незважаючи ні на які природні катаклізми», - зазначає Володимир Юдін.

Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам. Наприклад, компанія «Агрориск» пропонує програму «Тотальний збиток». На страхування за даною програмою приймаються врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці.

Страхування за даною програмою носить катастрофічний характер, тобто відшкодування проводиться за умови, що страхувальник, з огляду на загибель понад 50% сходів на конкретному полі, приймає рішення про не продовження робіт на даному полі і проводить його культивацію.

Важливим моментом є те, що клієнт сам вирішує, що йому вигідніше: продовжувати роботи або отримувати відшкодування.

«Своїм клієнтам ми також пропонуємо програму «Мультириск». За цією програмою можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Вартість тони врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат», - зазначає Володимир Юдін.

При цьому експерт підкреслює, що ще до укладення договору фахівці компанії проводять обов'язковий передстраховий огляд врожаю. У разі ж настання страхового випадку, компанія гарантує відшкодування страхових виплат відповідно до умов договору з клієнтом.

Довідкова інформація про «Агрориск».

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери запитують – UKRAVIT відповідає на Дні поля у Харкові

Все це обговорили  8-го вересня у Харкові на базі Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України. Тут відбувся День поля, який провели разом один із провідних науково-дослідних інститутів України аграрного профілю та Група компаній UKRAVIT, пише Аgronews.ua.

Сьогодні вченими інституту проводяться дослідження з 15-ти польових культур, забезпечуючи повний цикл від розробки теоретичних основ селекції та створення вихідного матеріалу до розробки та впровадження високоефективних систем насінництва та технологій вирощування створених сортів і гібридів. А компанія UKRAVIT - найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 130 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах, активно долучається до науки. Так, спеціалістами UKRAVIT під час Дня поля  фермерам  були надані рекомендації з проведення сівби та захисту сільськогосподарських культур під врожай 2018 року.

«Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва спільно з Групою компаній UKRAVIT проводить цьогоріч вже вдруге такий профільний захід. У липні відбувся День поля по зернових культурах, а вересні – по пізніх культурах. Це буряки цукрові, соняшник, кукурудза, соя, а також обговорювали посівну кампанію 2018-го року, враховуючи специфіку регіону та гідро-термічні умови. Ми в цьому році плідно розпочали співпрацю з інститутом в контексті наукових досліджень, застосування препаратів компанії на різних культурах і залишилися задоволені результатами. Сьогодні зібралися не лише аграрії практично кожного району Харківської області, але й наукова спільнота, як з інституту, так і представників нашого наукового департаменту, а також і інших освітніх установ» - зазначив керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР Групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Всі сорти пізніх культур, які були продемонстровані, це українська селекція, вітчизняні розробки, гібриди та сорти, які вже зарекомендували себе не лише в Україні, і вони усі були оброблені препаратами компанії UKRAVIT. «При цьому, враховуючи, що за весь період: від початку весни по сьогоднішній день,  майже не було жодних опадів (і лише на днях випало на рівні 20 мм опадів), культури практично увесь період росли у дуже екстремальних умовах. Але результат є доволі хорошим», - підкреслив Олександр Мигловець.

На цьому профільному заході був власник Групи компаній UKRAVIT − Віталій Ільченко, наукові співробітники дослідного центру, а також регіональні представники компанії. «Було дуже багато запитань від аграріїв, адже рік досить специфічний та складний, і ми спільно зі спеціалістами інституту рослинництва допомагали і консультували аграріїв. Актуальним стало питання контролю бур’янів у посівах сої. Нашими спеціалістами наочно на полі було продемонстровано застосування нового двокомпонентного гербіциду, який цього року компанія вивела на ринок, це Флагман Екстра, який на високому рівні контролює широкий спектр бур’янів, зокрема лободу білу. Аграріїв цікавив також захист соняшнику, кукурудзи та інших вирощуваних культур. Звичайно, що також аграріїв уже зараз турбує питання вибору того чи іншого протруйника, враховуючи фактори регіону та сівозміни», -   зазначив Олександр Мигловець.

З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Олександр Марюхніч: “Якщо прагнеш змін – почни з себе”

Електроні торги стають більш популярними та привабливими, з огляду на безпеку проведення таких аукціонів та їх можливості. Тому не дивно, що в online аукціонах з необробленої деревини у IV кварталі 2017 року на майданчику Аграрної біржі виявили бажання прийняти участь представники більшості лісогосподарських підприємств з усієї України.

«На сьогоднішній день лісом торгують 15 областей, – зазначає керівник Аграрної біржі Олександр Марюхніч, – наразі з нами співпрацюють 10 регіонів, і на скільки мені відомо, учасники торгів цілком задоволені результатом, що є гарним показником нашої роботи. Наприклад, у III кварталі на електронному біржовому майданчику було виставлено на торги 395,270 тис. куб. м деревини різної породи та якості, продано - 322, 422 тис. куб. м, що становить 81, 6%, у IV кварталі цей об’єм встановив – 365, 979 тис.  куб. м  та 336, 360 тис. куб. м. – 90, 9%. Якщо порівнювати III і IV квартали, то бачимо, що у  четвертому кварталі  продано на 10% більше, ніж у попередньому кварталі.

 

- Зважаючи на наведені показники та підвищення активності учасників ринку, чи можна сподіватися на початок змін у лісовій галузі?

- Так. Перш за все, це зміни свідомості окремих представників лісових господарств, які, незважаючи на ситуацію у лісовій галузі, змінюють філософію свого буття – віддають перевагу електронним аукціонам, розуміючи: якщо прагнеш змін – почни з себе, в решті-решт приведуть до глобальних змін на ринку.

Відносно динаміки росту продажу деревини – на перший погляд результати тішать, але, якщо подивитися ширше, приводу радіти мало – левова частка деревини по Україні торгується не за допомогою прозорих аукціонів і навіть не на біржових майданчиках, а звичними тіньовими схемами, які задовольняють приватні інтереси окремих осіб. Ситуація, що склалася в лісовій галузі, продовжує лишатися неоднозначною та майже критичною. Я вважаю, це наслідки проблем, які формувалися протягом багатьох років. Це і корупція, спричинена слабкістю нормативної бази, і недостатня кількість фахових спеціалістів та недовершений інституційний потенціал, недосконалість державного лісового кадастру та відсутність єдиного обліку всіх лісів України, нестача фінансування з бюджету та брак політичної волі для проведення реформування в лісовій галузі, підвищення тиску з боку деревообробної промисловості (як національної так і міжнародної), зростаюча бідність сільського населення, що призводить до збільшення незаконної діяльності в лісах та лісових господарствах. На фоні цих факторів складно говорити про електронні аукціони та прозоре ціноутворення. Українське лісове господарство втрачає стійкість і потребує комплексної реформи лісової галузі. За останні 20 років багато розвинених країн світу, зважаючи на свої особисті проблеми і можливості їх вирішення, вже провели реформи лісової галузі. І якщо Україна позиціонує себе, як європейська держава і прагне до ЄС, то повинна йти європейським шляхом розбудови держави.

 

-Чи вдається Аграрній біржі вплинути на негативні тенденції?

- Звичайно. Впровадження електронних аукціонів розхитало потужні корупційні схеми, коли ресурс продавався за згодою сторін, а частина коштів зникала у невідомому напрямку.

Якщо порівнювати електронні аукціони, що відбулися на Аграрній біржі у III і IV кварталах, то можна відмітити, що кількість учасників торгів помітно зросла. Це свідчить про те, що лісогосподарські підприємства бажають отримати за свій ресурс дійсно ринкову ціну, прагнуть до зручності, швидкості, прозорості. Іноді за добу ціна виростала по деяким позиціям у III кварталі на 30-35% у порівняні зі стартовою, за результатами IV кварталу іноді ціни піднімалися до 100% (на дуб, бук, граб), що не тільки давало можливості продавати окремі позиції дорожче, але головне – нівелювало тіньовий розподіл коштів за проданий ресурс. Як наслідок, лісові господарства отримують кошти у повному об’ємі і можуть частково вкладати в розвиток свого господарства та розвиток лісової  галузі, яка так потребує додаткових інвестицій.

 

- Враховуючи позитивні показники проведення торгів, чи можна проаналізувати їх результати з точки зору активності регіонів?

- За останніми даними, представники лісогосподарських підприємств Рівненської, Чернігівської та Київської областей в IV кварталі утримали позиції лідерів з продажу необробленої  деревини. Так, у III кварталі лісогосподарські підприємства Рівненської області продали 79,4 % від  загального об’єму заявленої  деревини, що становить 100, 410 куб. м, у IV кварталі ними було продано вже 94,5% з загального об’єму заявленої деревини, що становить – 105, 250 куб. м. Також несуттєві зміни відбулися у Чернігівській області: 88,1%, – 94, 644 куб. м (III квартал) та 93,71% – 86, 090 куб. м (IV квартал) та Київській області: 83,8% – 76, 114 куб. м (III квартал) та 95,72% – 79,033 куб. м у (IV кварталі).

Хоча слід зауважити, що цього разу до лідерів стрімко підтягнулися представники лісогосподарських підприємств Кіровоградської та Тернопільської областей. Якщо проаналізувати їх показники, то цифри вражають.

Кіровоградська область – у ІІІ кварталі продано 71,9% від загального об’єму заявленої деревини, що становить - 6, 140 куб. м, тоді як у IV кварталі – 92,90% – 77, 580 куб. м; Натомість, Тернопільська область показала наступний приріст: з 89, 3% – 5, 047 куб. м у III кварталі до 99,5%  – 60, 180 куб. м  у IV кварталі.

Такий розвиток тільки радує, оскільки свідчить про пожвавлення ринку деревини та зацікавленість нових виробників у роботі на електронних торгах.

- В яких регіонах зафіксована найбільш висока ціна на деревину?

- Залежно від категорії та якості деревини змінювалась ціна продажу. Тому іноді коливання ціноутворення були дуже суттєвими.

Наприклад, за результатами електронних торгів ресурсу IV кварталу по Київській області були зафіксовані незначні коливання на пиловник сосновий 1-3 ґатунків  у середньому 3-5%, іноді на окремих господарствах ціна зростала до 15%.

Серед листяних порід  зміна ціни помітно вища: зростання ціни на ясень склало 18-20%, зростала помітно ціна на техсировину твердолистяну іноді до 28%, найвищі ціни було встановлено на дуб – 45-55% від початкової ціни.

Як бачимо, середня ціна на деякі породи деревини стрімко зростала порівняно зі заявленою на аукціон стартовою.

Максимальну ціну було зафіксовано у ДП «Бориспільське лісове господарство» на рівні 112% (пиловник дуб 1 ґатунку, діаметр більше 50 см, довжина 3 м). Це означає, що купівельна вартість окремих лотів зросла більш ніж удвічі. Відповідно, вищі прибутки отримали господарства, до бюджету пропорційно потрапило більше податків.

Цікава картина коливань цін спостерігалась у Чернігівському регіоні: наприклад, на сосну був великий попит, що піднімало значно стартові ціни, зафіксовано зростання ціни на 16% - пиловник сосна (1 ґатунку, діаметр 36 см і більше), у ДП «Чернігівське військове лісове господарство», а в ДП «Борзнянське лісове господарство» зафіксовано зростання ціни на 180, 29%. – пиловник ясен (2 ґатунку, діаметр 50 см і більше).

У Тернопільській області теж своя специфіка продажу, наприклад, зростання ціни на дуб зафіксовано у межах 15-20%, а от ціни на граб зростали від 32%, максимальну зафіксовано на рівні 75, 29% - граб (2 ґатунку, діаметр 26-35 см, 2-4 м довжина), у ДП «Бучацьке лісове господарство», великий попит був на бук, ціни також були значно вищими від стартових, максимальну зафіксовано на рівні 97, 83% - бук (2 ґатунку 40-49 см діаметр, 1,5-3 м довжина)  у ДП «Бережанське лісове господарство».

Великий попит на сосну всіх ґатунків спостерігався у Рівненській області, найвище коливання ціни зафіксовано у ДП «Березнівське лісове господарство»  - 32,42% пиловник сосна (1 ґатунку, 26-35 см діаметр) від початкової ціни, також у цьому регіоні зафіксовано най вищу ціну на пиловник дуб (2 ґатунку, діаметр 36-49 см) – 114, 57% - ДП «Клеванське  лісове господарство». До речі, найвищі ціни на дуб всіх ґатунків були зафіксовані саме в Рівненському регіоні.

- Чи існує статистика, скільки держава отримала коштів завдяки проведеному аукціону?

- Фахівці Аграрної біржі ретельно аналізують результати електронних торгів по регіонам-учасникам. Так, за результатами аукціону на електронному майданчику біржі у III кварталі було продано необробленої деревини на загальну суму 465, 278 млн. грн., загальна стартова вартість проданих лотів становила 420, 794 млн. грн., а  держава додатково отримала  44, 474 млн. грн. У IV кварталі цифри значно більші. Так загальна стартова вартість на початок торгів становила 445, 627 млн. грн. , продано деревини  було на суму 519, 827 млн. грн., додатково держава отримала 74, 200 млн. грн. Тобто, завдяки електронним торгам, їх прозорості та надійності, де ціни дійсно ринкові, за результатами аукціонів Аграрної біржі лише III і IV кварталів, держава додатково отримала 118, 674 млн. грн. Як відомо, на «голосових»  торгах,  ресурс продається майже за стартовими цінами. Питання – чому ще досі вони існують?  Я все ж таки сподіваюсь, що свідомість,  не лише окремих,  представників лісових господарств зміниться на користь електронним аукціонам, на користь державі. Потрібен час.

Хочу також додати, що з усіма результатами проведених аукціонів – середні, мінімальні та максимальні ціни на сортименти по регіонам і окремим лісовим господарствам,  можна ознайомитися на сайті Аграрної біржі.

- Кількість учасників торгів зростає, чи зможе Аграрна біржа охопити всі регіони?

- Потужності  Аграрної біржі вистачить, щоб перевести торги в сучасний,  зручний, online режим по всій Україні. Ми про це неодноразово говорили і поступово так робимо, але останнє слово лишається за лісогосподарствами, їм вирішувати на якій біржі та якою системою торгувати свій ресурс. На превеликий жаль,  не завжди вони віддають перевагу електронним прозорим механізмам . Зрозуміло чому - важко відійти від старих схем.

- Які ще нові механізми запроваджені на Аграрній біржі?

- Команда Аграрної біржі завжди в пошуку новітніх інструментів біржової торгівлі. Як і на ринку продажу лісових ресурсів, грає першу скрипку по впровадженню сучасних європейських тенденцій на найбільшому ринку країни – аграрному.

Аграрна біржа разом з ПАТ “Аграрний фонд” втілили інноваційний проект електронних торгів з реалізації борошна. Перехід до механізмів формування ціни на організованому аграрному ринку – це крок до становлення прозорого та інвестиційно-привабливого середовища.

- А якщо обсяги електронних торгів зерном та деревиною зростуть, чи вистачить потужності серверів Аграрної біржі і на скільки вони надійні?

- Потужності  наших серверів, за допомогою яких відбуваються електронні торги, можуть витримати набагато більше запитів до бази даних. Навіть тисяча учасників за добу – не є проблемою. Сервери розташовані у сертифікованому центрі, який має найвищий статус захищеності на сьогоднішній день та здійснює цілодобову підтримку ресурсів. Я думаю в Україні настав той переломний період, коли кожен повинен усвідомити, що світова спільнота обрала вектор розвитку через використання інформаційних технологій на всіх рівнях, зокрема і в сфері проведення електронних торгів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview