Загрози для аграріїв: вплив Ель-Ніньо на сільгоспризики по всьому світу
Відповідь на це питання шукали журналісти ІА Agronews.ua разом зі спеціалістами компанії «Агрориск» на 34-му конгресі AIAG (міжнародна організація, що об’єднує усіх страховиків cільгоспризиків з усього світу), що відбувся нещодавно у Варшаві.
Одним з факторів природного характеру, що істотно впливає на зміни у сільському господарстві всього світу, під час конгресу було названо чередовання Ель-Ніньо та Ла-Нінья – погодних явищ, які виникають, коли теплова вода з західного Тихого океану проходить на схід чи, навпаки, на Захід. Ефекти Ель-Ніньо можна помітити у багатьох частинах світу, через що різні чутливі регіони відчувають погодні аномалії. Вони є досить сильними і можуть спричиняти хаос у погодних системах всього світу.
В останні роки Ель-Ніньо завдав значних збитків сільському господарству США, Європи та Африки. Наприклад, у американському штаті Каліфорнія чотири роки поспіль спостерігаються посухи . На заході країни, навпаки, – повені та у результаті цього, значні втрати життя людей. Наслідки цього – збитки на загальну суму 2,1 млрд. доларів США та втрата 17 000 робочих місць.
У Мексиці ураган Патрісія завдав шкоди понад 40 000 гектарам посівів. Холодний фронт породив мороз і сніг під час осінньо-зимового вегетаційного періоду. У Чілі в наслідок затоплення та зсувів загинуло 4000 людей та постраждало 4427 будинків, а внаслідок засухи постраждали 114 населених пунктів. Втрачено 11,6% худоби та 30% виробництва молока.
У Бразилії 2-річна посуха на південному та північному сході призвели до дефіциту води, у результаті чого постраждали понад 46 мільйонів людей.
В Аргентині надлишок опадів призвів до 4 400 жертв та заболочених полів – внаслідок стихійного лиха постраждало 9 провінцій, 33 783 осіб евакуйовано.
У Європі також відбулося декілька катастрофічних погодних змін. Наприклад, у Чехії 3 роки поспіль випадало мало снігу, важка посуха і більшість водосховищ знаходяться на низькому рівні ємності. В Англії, навпаки, через повені на північному сході, сотні людей постраждали внаслідок затоплення будинків. Мабуть, найсильніше цього року потерпало сільське господарство Іспанії: внаслідок заморозків навесні, посухи, градів, нищівних дощей постраждало більше 2 мільйонів гектарів посівів, збитки сягнули 725 мільйонів євро.
У Африці схожі проблеми. У Північно-західній Африці, незважаючи на недавній дощ, була важка посуха. А Мозамбік вразила 2-річна посуха, в наслідок чого постраждало 400 000 людей. Південна Африка стикається з винятковою посухою.
Як ми вже казали, Ель-Ніньо чи Ла-Нінья можуть залишити величезний збиток у сільському господарстві, але це залежить від певних факторів та характеристик події. Зокрема, на це впливають: місце розташування, терміни та ступінь тяжкості.
Зміна клімату впливає на явища ENSO (El Nino southern oscillation) – системи, заснованої на шести основних спостережних змінних над тропічним тихоокеанським регіоном. Ці шість змінних: тиск на морі (P), зональний (U) і меридіональний (V) компоненти поверхневого вітру, температура поверхні моря (S), температура поверхневого повітря (A) і абсолютна частка хмарності неба ( C). Індекс ENSO тепер використовується як система раннього попередження для:
• Попередження посухи /похолодання в найближчих умовах
• Запобігання сільськогосподарських катастроф та загибелі людей
• Ліквідації сільськогосподарських катастроф в районах ризику
«Суспільство не може ігнорувати явища ENSO. У тому числі при страхуванні сільськогосподарських культур необхідно усвідомлювати їх»,- зазначає експерт в галузі агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.
За інформацією Reuters, вважається, що між піврічним станом ENSO та тенденціями виробництва кукурудзи та пшениці у глобальному масштабі не існує значного зв’язку, ймовірно, через широкий географічний розподіл регіонів, що розвиваються. Для кукурудзи таке спостереження справедливо навіть при ізоляції великих трьох експортерів – Сполучених Штатів, Бразилії та Аргентини -, які займають 75% ринку світової торгівлі зерном. Ці три країни виробляють 82 % світових соєвих бобів, і Ель-Ніньо, здається, позитивно впливає на всесвітнє виробництво, коли теплий цикл існує щонайменше з березня по вересень.
Разом з тим, світова продукція рису, основного зерна в Азії – сильно скоротиться через Ель-Ніньо, оскільки воно представляє несприятливу погоду безпосередньо у основних районах.
Хоча на пшеницю та кукурудзу в будь-який спосіб Ель-Ніньо не впливає – його вплив на окремі країни, а значить і на світовий ринок, може бути різним залежно від ролі кожного з них.
Індійські фермери, що займаються виробництвом пшениці, покладаються на мусонні дощі з липня по вересень, щоб мати достатню грунтову вологу та посадити урожай під час закінчення дощового сезону. Але якщо Ель-Ніньо приходить рано, що, на думку деяких синоптиків, може відбутися вже в червні, індійський мусон може бути зменшений значно більше, ніж у минулому, несучи підвищений ризик для аграрної галузі країни.
Більш ранній Ель-Ніньо також може вплинути на Австралію, оскільки вона може вичерпати кінцевий термін посіву пшениці в країні, який розпочинається в наступному місяці. Найбільш гірші врожаї в Австралії були пов’язані з присутністю Ель-Ніньо, хоча протягом двох найсильніших епізодів Ель-Ніньо (в 1997 та 2015 рр.) урожай вийшов відносно нормальним.
Австралія є ключовим експортером пшениці. Але деякі з основних виробничих регіонів у східній половині країни виявилися сухими, і це чинить додатковий тиск на кількість опадів у найближчій перспективі до можливого візиту Ель-Ніньо.
Пальмова олія також може постраждати від сухих тенденцій у Південно-Східній Азії, оскільки вони часто сповільнюють випуск у двох основних виробників – Малайзії та Індонезії – особливо якщо теплий цикл з’являється швидше, ніж потрібно.
Виробництво тропічної олії не постраждало серйозно на ранній стадії з кінця 2014 року до початку 2016 року завдяки достатнім дощам та іншим кліматичним особливостям, що також пояснює, чому в 2015 році австралійська пшениця не постраждала надто сильно.
У минулому році аналітики та торговці, близькі до малайзійського ринку, зазначили, що нижчі рівні виробництва, особливо наприкінці 2016 року, ймовірно, були пов’язані з затримкою впливу Ель-Ніньо.
Як зазначає Володимир Юдін, явища Ель-Ніньо частково мають вплив і на Україну. «Достатньо згадати зими 2002-2003 та 2009-2010, щоби зрозуміти можливі наслідки Ель-Ніньо для України. Але важливо пам’ятати, що досить небезпечним можуть бути роки, які є нейтральними, тобто без Ель-Ніньо, наприклад, 2017. Згадайте про квітневі та травневі заморозки, цьогорічний буревій на Черкащині в липні, завдавший значних збитків аграріям регіону, або вересневий град розміром з куряче яйце у західних регіонах країни та на Поділлі, чого раніше ніколи не спостерігалося. Тобто, наша країна знаходиться в безпосередньому епіцентрі світових змін клімату і це варто враховувати фермерам, при плануванні своїх майбутніх посівів. Агрострахування ж в цьому випадку є вдалим рішенням тим, хто прагне себе убезпечити у випадку можливої втрати урожаю в наслідок кліматичних явищ»,- підкреслив Володимир Юдін.
Марио Тіскареньо, Pro Agro Compañía de Seguros MEXICO, який презентував матеріал з феномену Ла-Нінья/Ель-Ніньо у Варшаві, на якому будується ця стаття, наприкінці доповіді зробив таки висновки:
– Обидви феномена, Ла-Нінья/Ель-Ніньо, можуть завдати великих втрат сільському господарству, але, за великим рахунком, Ла-Нінья є більш загрозливою.
– Інтенсивність Ла-Нінья/Ель-Ніньо не відображає розмір можливих втрат. Мало інтенсивні явища Ла-Нінья чи Ель-Ніньо можуть бути вкрай нищівними.
– Людство все ще не в змозі вибудувати модель, яка б дозволяла спрогнозувати розвиток клімату у ту чи іншу сторону, ми не можемо сказати, що очікувати, Ла-Нінья чи Ель-Ніньо. Ми не можемо спрогнозувати наслідки цих феноменів.
– Зміна клімату проявляється також у зростанні інтенсивності Ла-Нінья та Ель-Ніньо.
– Нейтральні роки можуть також нести загрозу для сільського господарства.