Загрози спекотного літа: контролюємо павутинного кліща

«Механізм шкодочинності кліща дуже простий: він проколює листкову поверхню культур і живиться їх клітинним соком. Внаслідок цього у рослини підвищується транспірація і порушується фотосинтез, і вона потерпає від нестачі води й неправильного обміну речовин. Ці процеси миттєво відображаються на фізичному стані культур – у них в’яне, скручується, темніє або повністю опадає листя. А зважаючи на те, що за рік кліщі можуть дати до 25 поколінь потомства, за відсутності контролю вони можуть пошкодити до 90 % врожаю», – застерігають фахівці «UKRAVIT».

Для знищення кліщів та інших шкідників у посівах сої і в плодових насадженнях вони рекомендують своєчасно застосовувати акарициди або інсекто-акарициди. Перевага останніх полягає в тому, що, окрім усіх видів кліщів, вони контролюють ще й широкий спектр інших шкідників – паросткових мух, довгоносиків, попелиць, трипсів, плодожерок, совок, клопів, квіткоїдів. Тож для боротьби із павутинним кліщем та іншими шкідниками краще застосовувати інсекто-акарицид Антикліщ Макс (піріміфос-метил, 200 г/л + піридабен, 150 г/л + ацетаміприд, 50 г/л). Завдяки поєднанню трьох діючих речовин він пригнічує метаболічні реакції шкідника, спричиняє зневоднення його організму та вражає нервову систему, внаслідок чого той гине.

Читайте також: Для зменшення втрат при обмолоті та рівномірного дозрівання: проводимо десикацію ріпака

Препарат контролює широкий спектр шкідників у посівах сої, а також у плодових і декоративних насадженнях. Він діє проти усіх стадій розвитку кліща – яйце, личинка, німфа, доросла особина, а також показує високу ефективність проти шкідників, які мають приховані етапи розвитку. Крім того, препарат сумісний з іншими пестицидами та агрохімікатами і може використовуватись в антирезистентних програмах захисту. 
Для отримання максимального результату особливу увагу при обприскуванні варто приділити нижній частині листків, оскільки кліщі відкладають яйця саме там. Після обприскування яйця, личинки та німфи гинуть, а імаго продовжує життєдіяльність, проте відкладає уже стерильні яйця.

Читайте також: Контроль злакових бур'янів збереже до 30 % врожаю соняшника

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як обрати якісне і безпечне морозиво

Найпопулярніший десерт серед дорослих і дітей влітку — морозиво. Спекотної пори року цей продукт продається майже на кожному кутку. В асортименті морозиво на вагу або ж фасоване з різноманітними смаками, а найголовніше різним складом. Саме склад є основною характеристикою на яку слід звернути увагу в першу чергу при виборі морозива.

На сьогоднішній день в Україні морозиво виготовляється за трьома стандартами: ДСТУ 4733 — морозиво з молочними жирами, ДСТУ 4734 — плодово-ягідне морозиво і ДСТУ 4735 — морозиво, що містить рослинні жири.

«До складу морозива можуть входити вершки, масло вершкове, сухе молоко, тобто ті складові, що виробляються із коров’ячого молока. До морозива, яке містить рослинні жири інгредієнти тваринного походження замінюються рослинними. А плодове-ягідне виготовляється на основі фруктових соків, п’юре та такого іншого», — розповідає Олена Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока».

Провідні виробники морозива вказують на етикетках склад продукту, тому кожен споживач перед тим, як купити порцію морозива повинен прочитати, який у нього склад і зробити для себе вибір, зазначає фахівець.

Також покупець морозива повинен впевнитися, що продукт за час транспортування і зберігання не змінив своєї форми. Тому при покупці звертайте увагу на цілісність упакування та на форму товару.

«Якщо морозиво пройшло відтаювання, а потім знову заморожування, воно є небезпечним для вживання», — зазначає експерт.

Особливої уваги потребує морозиво, яке фасується в місті продажу. Ще більш небезпечним є так зване, м’яке морозиво, яке виготовляють з молочної суміші відразу перед вживанням. Споживач не може бути впевненим у тому чи дотримувалися всі умови зберігання тієї суміші з якої зроблене м’яке морозиво, чи були дотримані санітарно-гігієнічні умови при митті обладнання і таке інше. В такому випадку зростає ризик зараження кишковими хворобами.

«Морозиво, яке виготовляється на спеціалізованих підприємствах проходить постійний контроль під час його виготовлення, тому воно є більш безпечним для споживання ніж м’яке морозиво із, так званих, ларьків. Саме до нього варто відноситись з обережністю, бо тут виникають питання не тільки стосовно якості, але і безпечності», — зазначає Олена Жупінас.

Таке морозиво — це суміш, яка не проходить глибокої заморозки. Сумніви можуть бути у тому, чи не залишилась ця суміш із попереднього дня, пояснює експерт.
Тому якщо обирати між морозивом від фабрики і м’яким морозивом із ларька, то звичайно краще придбати перше.

Колір справжнього пломбіру має бути молочний або вершковий. Ненатуральні яскраві кольори є ознакою наявності хімії у морозиві.

На сьогодні якісне морозиво не дешевий продукт, тому ціна також є показником якості. Проте не завжди, інколи недобросовісні виробники та продавці видають неякісний товар за якісний. Не варто купувати морозиво сумнівних торгівельних марок, тільки відомих і перевірених.

Для дитини краще обрати морозиво із позначкою ДСТУ 4733. Також слід звернути увагу на домішки, краще купувати пломбір із натуральними наповнювачами, зокрема, курагою, родзинками, горіхами і таким іншим. Уникайте у складі барвників і ароматизаторів.

«При виготовленні дитячого морозива виробник бере на себе зобов’язання, що склад такого морозива більш якісний і безпечний. Для дитячого харчування використовується молоко тільки екстра ґатунку. Проте напис „дитяче“ більше маркетинговий хід ніж ознака якості», — вважає Олена Жупінас.

Джерело: milkUa.Info

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мільйони під ногами: як заробляти на лікарських травах

Що об'єднує абсолютну більшість людей на нашій планеті? Бажання бути здоровим і багатим. В умовах України цілком можна досягти цих двох цілей, навіть більше — можна стати багатим, сприяючи тому, щоб інші були здоровими. Потрібно просто зайнятися лікарськими травами, пише pro-consulting.ua.

Знаєте, що таке глуха кропива? Це глуха кропива біла — рослина схоже на кропиву, але яке не пече, і з білими квіточками. Ось ці квіточки стоять 1100 гривень за кілограм. А хто не бачив такої гарної бур'янистої квітки, як волошка? Вона зустрічається повсюдно серед посівів озимих зернових. Але мало хто знає, що кілограм пелюсток волошки на ринку коштує 500-600 гривень. Непоганий стимул, і багатьох він все-таки змушує ворушитися.

Зовсім не обов'язково ходити по полях і луках, і збирати лікарські трави. Найбільш ходові з них можна виростити. Тут головне не замахнутися занадто широко, тому що ринок лікарських трав досить нестабільний. Краще посадити кілька видів, ніж вкластися в якийсь один і прогоріти.

Звичайно, можна ризикнути і засадити все поле рожевою радіолою, відомою як золотий корінь. Кілограм цього кореня коштує від трьох до п'яти тисяч гривень. За п'ять років з одного гектара можна зібрати близько 15 тонн, тобто отримати дохід мінімум 45 млн гривень. Джек-пот? Так, але треба чекати п'ять років, і тільки посадковий матеріал обійдеться в 2-2,5 млн гривень, загальні витрати на обладнання посадок перевищать 3 млн на гектар. Ризик досить великий, враховуючи, що радіола звикла до більш холодного клімату Сибіру.

Може тоді краще посадити аптечну ромашку за 30 тис. гривень на гектар і зібрати урожай на 60 тис. гривень. Тим більше, що ромашка, вирощена в Україні, містить в півтора рази більше ефірних олій, ніж повинно бути за стандартом. А значить нашу ромашку на Заході куплять куди охочіше.

У позаминулому році Україна експортувала 3750 тонн лікарських трав на 197 млн гривень, в минулому році — вже 4450 тонн на 334 млн грн, але все одно це в сім разів менше, ніж поставляє на світовий ринок Польща.

Нагадаємо, забезпечення України власними лікарськими травами складає лишень 48% а 52% ми закуповуємо за кордоном. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільша зернова афера в Україні: що сталося і як не стати жертвою в майбутньому

При цьому зерно, яке знаходилося на зберіганні на елеваторах, виявилося недоступним для його фактичних власників: десятків сільгоспвиробників і трейдерів.

У результаті афери постраждало 60% великих гравців ринку: без зерна і грошей залишилися і мультинаціональні компанії (BUNGE, Delta Wilmar, Soufflet Group, CHS та ін), і великі українські агрохолдинги, та дрібні фермери. Загальний збиток від шахрайських дій посадових осіб «Агроінвестгруп» за приблизними підрахунками становить $100-120 млн. Безсумнівно, це найбільша афера на зерновому ринку України!

Станом на кінець січня ситуація виглядала наступним чином: керівництво «Агроинвестгрупп» самоусунулася, співробітники компанії активно звільняються, зерно контрагентів зберігається на елеваторах, якими незрозуміло хто управляє. При цьому отримати власну продукцію аграрії не можуть.

Що було далі? У цьому місці стає ще цікавіше, адже з початку лютого в справу вступає держава: постановою суду накладає арешт на майно «Агроинвестгрупп». Арештовується все без розбору – навіть те зерно, яке зберігалось на виділених складах, і власники якого добре відомі.

Тією ж постановою суду арештоване майно передається Національному Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Офіційна аргументація: це зроблено з метою збереження економічної вартості зерна. Під таким же приводом всі зернові з елеваторів «Агроінвестгруп» були виставлені на продаж через систему електронних торгів. Хоча постраждали від шахрайських дій компанії мали право одержати свою продукцію назад, звернувшись за захистом своїх інтересів до суду. Однак малоймовірно, що до судового рішення про право на вивезення зерна з елеваторів компанії-шахрая прислухалися.

Останньою краплею у цій чаші абсурду та несправедливості став факт продажу зерна через нібито електронні торги. Вартість, за якою був проданий товар, істотно відрізнялася від ринкової. Фактично вона була занижена на 70-80%! Так, наприклад, вартість сільгосппродукції, яка зберігалася на Ізмаїльському елеваторі, становила близько 50 млн грн, а її продали на аукціоні за стартовою ціною за 7,46 млн грн! При цьому АРМА реалізувала зерно з елеваторів ««Агроінвестгруп»» юрособам, які мають всі ознаки фіктивності. Наприклад, компанія ТОВ «Мегелан-плюс» двічі змінювала засновника і керівника, види діяльності та адресу реєстрації. Даних про ведення господарської діяльності у підприємства немає, але зате є податковий борг. Засновник юридичної особи, будучи у віці всього 20 років, вже декілька разів притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності. Ще одна юридична особа, яка придбала зерно на електронних торгах, – ТОВ «Карел-Груп», має ті ж ознаки фіктивності і статутний капітал у 1 тис. грн.

Таким чином, шахрайська схема стала ширше: крім компанії-афериста в ній тепер бере участь ще й державне агентство, яке з допомогою підставної фірми збуло зернові за заниженою вартістю. Продавши згодом продукцію на ринок за її справжньою ціною, різницю в 75% чиновники СБУ, МВС та АРМА спокійно покладуть в свої кишені. А учасники аграрного ринку виявляються жертвами розкрадання двічі: спочатку постраждавши від ««Агроінвестгруп»», а потім – від дій державних структур.

Які висновки можна зробити?

Історія ««Агроінвестгруп»» стала дорогим і болючим уроком для всіх учасників аграрного ринку. Вона перемеле правила гри в сільгоспгалузі – і вони більше ніколи не стануть колишніми. Довіра між учасниками ринку, довіра до українських компаній з боку міжнародних, довіра між фермерами і мультинаціональними холдингам похитнулася – і тепер будь-яким домовленостям будуть передувати уважні перевірки.

Особливо це актуально для дрібних і середніх фермерів, яким необхідно бути подвійно і втричі пильними. Наш ринок, як виявилося, зовсім не захищений від зернових аферистів. Дбати про свою безпеку треба самим, і в першу чергу – через ретельну перевірку, що передує зміцненню партнерських уз договором.

Щоб у майбутньому не стати жертвою подібних афер – будьте уважні і підозрілі. На жаль, тільки так можна себе убезпечити. Вивчайте контрагента, не соромтеся задавати питання, аналізувати фінансові показники. Якщо у компанії є затримки з оплатами, якщо при розрахунку вони використовують готівку, якщо у вас виникають сумніви в достовірності складських розписок – все це може бути ознаками шахрайства.

Але що робити, якщо на стороні аферистів виявляється і держава? Тут виробити лінію поведінки набагато складніше і єдиної правильної поведінки бути не може. Єдине, що ми можемо зробити – вивчити ситуацію, щоб хоча б не наступити на ті ж граблі знову.

У ситуації з «Агроінвестгруп» підтримка шахраїв з боку держави відчувалася спочатку: при перевірці на елеваторах не помітити подвійні складські розписки можна лише навмисно закриваючи на них очі. А як розцінювати той факт, що ПАТ «Аграрний фонд», які першими забили тривогу при недопуску на елеватори для перевірки власного зерна, тут же стали фігурантами перевірок НАБУ? Роботу фонду заблокували буквально через тиждень після звернення в СБУ, прокуратуру та Нацполіцію з приводу розкрадання зернових. Складно не помітити і участь Нацполіції, яка перешкоджала вивозу зерна з елеваторів його законними власниками.

На жаль, навіть коли дії керівництва «Агроінвестгруп» були визнані шахрайськими, державні структури займаються не захистом постраждалої сторони, а загарбуванням того, що не встигли вкрасти аферисти. Через схеми з електронними торгами та фіктивними підприємствами, вони набивають власні кишені за рахунок збитків аграріїв.

Втім, це не єдиний спосіб держави наживатися на агровиробниках. Чого тільки вартий нещодавно прийнятий закон про обов'язкове ліцензування складів з пальним? Ось де простір для дій у чиновників! Аграрії виявилися в ситуації, коли вони змушені або проходити масу безглуздих перевірок і процедур, модернізувати ємності для зберігання палива і отримувати непотрібні ліцензії, або платити півмільйонні штрафи. Причому терміни в законі встановлено такі, що вкластися в них апріорі неможливо. Відмінний спосіб поповнення державної казни і нескінченне поле для «домовленостей» з чиновниками.

Історія з «Агроінвестгрупп» ще довго буде центральною темою для обговорення в аграрних колах. Ще довго нам доведеться розсьорбувати наслідки цієї афери і вибудовувати новий формат відносин. Єдиний плюс у всій цій ситуації – миттєве падіння рожевої пелени з очей учасників ринку. Як протверезний холодний душ, вона нам показала, що у шахраїв немає кордонів і немає гальм. І що сподіватися на підтримку держави ще ой як рано. Швидше потрібно бути готовим боротися на два фронти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Долаємо тепловий стрес культур і зберігаємо врожайність

Як відзначає керівник напрямку продуктів і сервісів мікродобрив компанії «UKRAVIT» Сергій Адаменко, будь-який стрес може спричинити суттєвий недобір врожаю. Адже через аномальні умови культури слабко розвиваються, частіше, ніж здорові рослини, уражуються шкідниками і хворобами, гірше плодоносять. У комплексі це позначається не лише на кількісних, а й на якісних показниках вирощеної продукції.

Читайте також: Якісно, зручно та надійно:
«UKRAVIT» запускає власний інтернет-магазин

«Аналізуючи світовий досвід, ми бачимо ефективні приклади подолання теплового стресу культур за допомогою підживлення легкодоступним кремнієм, – розповідає Сергій Адаменко. – Адже обробка цим елементом формує на рослинах захисний біокремнієвий екран, який зменшує їх температуру на 4-50С і знижує транспірацію на 20-30%. Крім того, кремній має властивість накопичувати і зберігати воду в організмі культур. А зважаючи на його стимулюючий вплив на розвиток кореневої системи культур, він поліпшує поглинання нею води. Також важливим фактором у збереженні врожайності є здатність цього елемента забезпечувати фертильність пилку в умовах високих температур повітря».

Читайте також: Контроль злакових бур'янів збереже до 30 % врожаю соняшника

Для підвищення стійкості культурних рослин до високих температур та інших стресів експерт рекомендує своєчасно підживлювати їх концентрованими легкозасвоюваними добривами Авангард Кремній Біо марок А та В. Спочатку, коли рослини потребують більше кремнію, варто застосовувати добриво Авангард Кремній Біо марки В, в якому він превалює.

А от для пізніших фенофаз підійде добриво марки А – за рахунок високого вмісту калію у доступній культурам карбонатній формі воно позитивно впливає на показники якості і товарності врожаю. 

А щоб скоректувати жорсткість і рН води робочого розчину, Сергій Адаменко радить додавати до нього підкислювач Айворі або підкислювач-кондиціонер Айворі Плюс у нормі 150 – 420 мл на 100 л води, залежно від показників якості вашої води. 

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Погода випробовує вітчизняних аграріїв на міцність

За останні три тижні  українські аграрії на повну силу відчули на собі всі екстремальні погодні явища, які завдали величезної шкоди майбутньому врожаю.

Так, на Волині наприкінці травня град знищив понад півтисячі гектарів сільгоспкультур.

«Урожай знищений стовідсотково. Люди розраховували на хороші врожаї, тому що погода сприяла, але зазнали ось такого лиха. На території 12 сіл за 40 хв. рясний град знищив посіви ячменю, вівса, сої та буряка. В нас є зараз 150 заяв від одноосібників, 5 фермерських господарств і 2 товариства. Ніякі жодні площі не застраховані – ніде ні в кого», — розповів голова Велицької громади Віктор Ковальчук.

За словами волинських аграріїв, приблизна сума збитків становить понад 5 мільйонів грн. Місцева влада не зможе компенсувати втрати, адже у бюджеті немає резервних коштів.

У північних районах Миколаївської області, Врадіївському та Казанківському, 1 червня також випав великий град, пошкодивши посіви та майбутній врожай овочів та фруктів. Негода вирувала і в Калуші Івано-Франківської області. А масштабна повінь на Закарпатті завдала збитків сільському господарству регіону на понад 50 млн грн.

Але на зміну повеням та граду аграріїв чекає ще випробовування майбутнього врожаю спекою та масштабними посухами.

Читайте також: Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

За даними британської метеорологічної служби, екстремальна спека стала у 30 разів більш вірогідною через підвищення температури на планеті, в тому числі на територіях з континентальним кліматом, до яких належить Україна.

«Безпрецедентні повені, екстремальні спеки, посухи, лісові пожежі, тайфуни та торнадо — обличчя зміни клімату. Погода перетворюється на одного з головних ворогів для українських фермерів. Щороку аграрії втрачають мільйони тонн урожаю через стихії. Те, що раніше сприймалося як погодні примхи, нині набуває масштабів критично загрозливих катаклізмів. Посіви виснажують спека та посухи, вибиває град, заливають повені, випробовують заморозки та спопеляють пожежі. Проте фермери мають можливість врятувати рентабельність свого бізнесу, вчасно застрахувавши свої посіви та майбутній врожай.  Агрострахування дозволить мати постійний «запас міцності» перед непередбачуваними стихійними лихами, викликаними змінами клімату», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Він зауважив, що сільське господарство стає ризикованим, і українським фермерам необхідний інструмент захисту від негоди. Агрострахування допоможе аграріям  не перейматися через погодні ризики, забезпечивши бізнесу стабільність незалежно від зібраного врожаю.

Експерти відзначають, що вітчизняні фермери стали частіше страхувати свої посіви. За даними досліджень Міністерства аграрної політики, у 2018 році українськими сільгоспвиробниками було укладено 1205 договорів агрострахування. Цей показник на 26% вищий, ніж у 2017-му. Окрім збільшення кількості укладених страхових угод зростають й обсяги застрахованих сільськогосподарських територій. Якщо у 2017 році було застраховано 661 000 га посівних площ, то у 2018-му цей показник сягнув 957 000 га.
У 2018 році найбільше аграрії страхували озиму пшеницю — 51% договорів та озимий ріпак — 25,5%. Також виробники активно страхують кукурудзу, соняшник, озимий ячмінь.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

У свою чергу страхові компанії прагнуть надати своїм клієнтам можливість повного захисту від різноманітних ризиків, постійно збільшуючи перелік послуг для страхування.

«Якщо ще три роки тому для ринку було нормою страхування зернових посівів на зиму та врожаю на літо, то останні рік-два все частіше страхування застосовується не тільки від кількісних втрат, але й на випадки зниження якості врожаю. Минулого року ми співпрацювали з компанією «Дельтафрут», яка отримала відшкодування у розмірі 1,6 млн гривень. У цьому випадку страхова компанія компенсувала не тільки втрату врожайності від негоди, а й виплатила кошти за втрату якості врожаю яблук», - розповідає Володимир Юдін.

За його словами, великим попитом у аграріїв користується також індексне страхування від посухи на базі супутникових даних. Актуальним залишається й страхування від втрати якості зернових культур (зниження класності зерна) та страхування плодових дерев та багаторічних культур.

«Агрострахування — це перш за все фінансовий інструмент для зменшення ризиків. В українському агросекторі ним успішно користуються як великі агрокомпанії, так і середні фермери, яким це особливо необхідно в сучасних українських реаліях "Аграрна Агенція АГРОС" супроводжує договір страхування сільгоспризиків, надає послуги з оцінки та супроводу вирощування врожаю сільськогосподарських культур. Ми пропонуємо нашим клієнтам широкий вибір страхових продуктів, з урахуванням індивідуальних побажань аграрія. При цьому, ще до укладення договору про страхування, фахівцями компанії проводиться обов’язковий передстраховий огляд врожаю безпосередньо в полі. Це робиться для того, щоб умови укладеного договору надалі максимально відповідали інтересам клієнта. При цьому ми завжди відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору страхування», - резюмує Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview