178171
182818

Законопроект 6606: чи готові українці стати піддослідними кроликами?

Віктор Погорєлий, координатор Агрохімічного комітету і Комітету зернових і олійних культур Європейської Бізнес Асоціації активно лобіює прийняття цього законопроекту, апелюючи до того, що в Україні немає інноваційних препаратів ЗЗР, і чинне законодавство не дозволяє ввозити новітні інноваційні продукти для наукових експерементів. На думку Віталія Ільченка, власника групи компаній UKRAVIT, це не відповідає дійсності, адже в Україні є офіційна законодавча можливість зареєструвати будь-яку хімічну сполуку і завозити її для наукових досліджень. Наукові установи не мають таких обмежень. Що стосується використання цих речовин на полях, потрібно дійсно проходити процес державної реєстрації, який в нашій країні складає від 1 до 2 років (для порівняння в ЄС ця норма триває до 10 років).

«Насправді пан Погорєлий лобіює відкриття іноземним корпораціям доступ до 30 мільйонів га земель, де опробовуватимуться ці препарати. І європейські виробники таким чином уникнуть репутаційних втрат. Якщо препарат матиме негативний вплив на здоров’я людини чи тварини - компанія-виробник нестиме великі репутаційні втрати. Щоб цих втрат уникнути європейським компаніям, лобіюється відміна норми неможливості реєстрації неперевірених препаратів на території нашої країни. Попри те, що ця норма була прийнята у 90-х роках, фактично працювати вона почала лише 2 роки тому, коли прийшов новий Міністр екології і прослідкував виконання цього законодавства».

Віктор Погорєлий аргументує свою думку тим, що деякі культури не ростуть у країні-виробнику цього препарату, тому потребують випробувань у країнах, де їх вирощують. Наприклад, ріпак не росте у Швейцарії, а ця країна має новий препарат для цієї культури. Але чому Україна має перевіряти на своїй землі невідомі сполуки, адже ріпак росте і в країнах ЄС, наприклад, у Польщі. Таким чином, ЄС захищає свою продукцію від неперевірених препаратів, але чому українці мають перевіряти їх на здоров’ї своїх громадян?

Володимир Чеповий, президент Української Бізнес Асоціації, наголошує на тому, що в цій ситуації простежуються подвійні стандарти, адже з одного боку має відбуватися гуманізація українського законодаства до європейського, а з іншого боку, такими ініціативами, ЄС створює в Україні «сіру зону» для експериментів з новими видами ЗЗР.

«Дивує, що в Україні, яка гучно заявила про шлях в європейському напрямку, є такі прецеденти лобіювання «дивних законів», які насправді порушують європейські норми. Чи ми йдемо в Європу, чи ми є полігоном для експерементальних дій. Час включати світло в темних кімнатах, де лобіюються чіткі інтереси глобальних корпорацій, яким вигідно мати територію великої аграрної країни, де можна проводити швидкі експерименти».

Його думку доповнює Віталій Ільченко:

"Прийняттям Закону 6606 Україна перетворюється на велику аграрну лабораторію. Адже отримавши сертифікацію в Україні, таким препаратам буде відкритий шлях до багатьох інших країн: Білорусі, Казахстану, Узбекистану, африканських країн тощо».

Також експерти згодні в думці, що технологічна та нормативні бази українських контролюючих органів заслабкі, щоб ґрунтовно перевірити нову несертифіковану продукцію.

Компромісне рішення спікери вбачають у дозволі на реєстрацію нових препаратів за умови, що вони зареєстровані у будь-якій країні-члені СОТ. Але ця норма чомусь лякає європейські компанії.

Нагадаємо, ініціаторами законопроекту є: 

Бакуменко Олександр Борисович (VIII скликання)

Івченко Вадим Євгенович (VIII скликання)

Кулініч Олег Іванович (VIII скликання)

Кучер Микола Іванович (VIII скликання).

Трансляцію прес-конференції наживо можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Знайдено компромісне рішення стосовно реєстрації сільгосптехніки

Відбулася зустріч компаній-членів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» з представниками МінАПК, Держпродспоживслужби та виробників техніки під головуванням Володимира Топчія, директора департаменту землеробства та технічної політики в АПК за участі органів затвердження (ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН» та ДП «УкрЦВТ» (УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого). Під час заходу було обговорено питання проходження процедури затвердження типу і отримання сертифікату на сільськогосподарську техніку, повідомляє УКАБ.

23 лютого цього року набула чинності норма від 15.11.2017 року «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», згідно якої сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, є одним із основних і обов’язкових документів для подальшої відомчої реєстрації техніки.

«Сертифікат затвердження типу видається на 5 років і передбачає не тільки перевірку дійсності сертифікатів на компоненти чи проведення випробувань, а й виїзд на виробництво спеціаліста органу затвердження, що в рамках співпраці з іноземними виробниками забирає чимало часу, це і погодження з заводами, головними офісами компаній, відкриття віз  та взагалі узгодження графіку виїзду спеціаліста», - зазначив  Олег Нестеров, координатор комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

Міністерством і органами затвердження було запропоновано проміжне рішення стосовно першочергової техніки, яка завозиться під вже підписані контракти, – сертифікат на партію. Цей документ можна отримати за значно швидшою процедурою, що надасть виробникам час для отримання сертифікату затвердження типу. Це дозволить не зірвати початок весняно-польових робіт, а аграріям – вчасно отримати техніку з діючим сертифікатом.

«Важливим моментом для усіх учасників ринку є дійсність і законність виданих сертифікатів на партію, адже для здійснення фінансових операції з банком чи торгівлі (оптової чи роздрібної) техніка повинна бути зареєстрована, тобто є необхідною наявність дійсного та внесеного в реєстр сертифікату, аби не виникало питань у Держпродспоживслужби, як органу, що займається відомчою реєстрацією і ринковим наглядом», - прокоментував Олег Нестеров.  

За інформацією представника Держпродспоживслужби, інспектори на місцях проінструктовані щодо порядку реєстрації техніки, й у разі наявності сертифікату в реєстрі, проблем і зволікань із відомчою реєстрацією виникати не повинно.

 



Бюджетне відшкодування ПДВ “Кернел” вже перевищило річні дотації “МХП”

Про це свідчать дані Державної казначейської служби, передає УНН.

У січні компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала 931,5 млн грн, а в лютому - 674,5 млн грн державних коштів.
Для порівняння: ця сума на 200 тис. грн більше, ніж всі дотації "Миронівського хлібопродукту" за весь 2017 рік (1,4 млрд грн).

Якщо говорити про річні преференції "Кернел" і "МХП", то компанія А.Веревського і В.Хомутинніка отримала в минулому році в два рази більше, ніж компанія Ю.Косюка.

При цьому обидві компанії вважаються рентабельними. Відповідно до річного фінансового звіту компанії "Кернел", його прибутковість становить 176,2 млн дол. США, або приблизно 4,5 млрд грн. Фактично, можна говорити про те, що весь прибуток "Кернел" становлять гроші платників податків, які згодом виплачуються акціонерам у вигляді дивідендів.

Водночас малі та середні підприємства обмежені у доступі до державної підтримки, зазначив народний депутат від "Батьківщини" Вадим Івченко.

"Я виступаю за те, щоб доступ до дотацій передусім отримали малі та середні виробники, що намагаються вийти на ринок та претендують на ведення свого бізнесу у легальному полі", - зазначив він.

Адже сьогодні актуальною є проблема так званої “сірої зони” в агропромисловому комплексі, додав В.Івченко.

"У контексті останнього питання ми маємо розуміти, що із 7,6 млрд "Кернела", фактично 30% коштів - це кошти, які вони отримали додатково за те, що купили продукцію у тих фермерів, які працюють у “сірій” зоні. Фактично у тих, хто не сплачує податки до місцевих бюджетів, хто ігнорує земельні податки. Такі собі одноосібники, або ті, хто використовує землі, які сьогодні не розподілені, які не можна використовувати у легальному полі.

Такі фермери продають свою продукцію за готівку відповідним аграрним холдингам, зокрема компанії "Кернел". А "Кернел" та інші, у свою чергу, показують більше врожайності на своїх полях за рахунок “лівого” зерна, за рахунок чого і відшкодовують мільярдне ПДВ", - розповів нардеп.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українська сочевиця «піднімається з дна»

Згідно з попередніми даними Укрстата, в 2017 році виробництво сочевиці в Україні зросла вчетверо. Таке збільшення врожаю стало можливим завдяки розширенню посівних площ під цією культурою в шість разів. Таким чином, у 2017 році українські фермери зібрали рекордний урожай сочевиці, повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

Разом зі зростанням виробництва цієї культури в країні спостерігається помітне збільшення її експорту. За останні три сезони Україна збільшила експорт сочевиці в 15 разів. Основним ринком збуту української сочевиці традиційно є Євросоюз.

Ваш вибір 'Подобається'.


Кабмін передав землі сільгосппризначення першим семи об’єднаним громадам

Рішення про передачу земель було ухвалене на рівні Уряду наприкінці січня, і сьогодні вступає в практичну фазу реалізації, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

Коментуючи процес, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що реформа децентралізації розпочалася рівно 4 роки тому – в лютому 2014 року та мала в своїй основі ідею розвитку потенціалу, який мають громади.
За минулі роки процес став незворотнім, передача фінансових та адміністративних повноважень закріплена законодавчо.
«А сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам», – сказав Глава Уряду.

За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року. «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя», – звернув увагу Володимир Гройсман.

Земельні ділянки загальною площею 7 810,93 га у комунальну власність отримали Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га); Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно); Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га); Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га); Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га); Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).
100% земельних ділянок на території зазначених ОТГ були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру, що дало змогу здійснити передачу у стислі терміни – протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного звернення головним управлінням земельної служби. Процедура не потребувала витрат з Державного бюджету.

Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, протягом першого місяця реалізації розпорядження Уряду були відпрацьовані  технічні елементи передачі та стандартизовані протоколи, що дозволить прискорити та максимально автоматизувати процес передачі земель в усіх областях України. «Ми бачимо позитивний feedback та рекордну зацікавленість з боку ОТГ. Ця ефективна співпраця допоможе дотриматись визначених термінів загальнонаціональної земельної децентралізації та ще раз підтверджує правильність курсу, вибраного Урядом», - підкреслив він.

Довідка
31 січня  Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.
В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, яким може бути передано біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Протягом першого тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром.
Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).
Із поетапною блок-схемою отримання земельних ділянок у власність ОТГ можна ознайомитися за посиланням.

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Як зробити органічну продукцію доступнішою для українців

Про це йшлося під час «Органік медіа брекфест» 27 лютого в Києві, пише propozitsiya.com.

«Якщо вдосконалимо «Закон про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», можливо ситуація покращиться і обізнаність населення зросте. Український органічний сектор має всі підстави зробити цей закон таким же жорстким і прозорим, як у наших західних колег, — розказав Андрій Олефіренко, директор ТОВ «Органік Оригінал».

Зараз більшість виробленої продукції йде на експорт. За словами Ольги Трофімцевої, заступника Міністра агрополітики з питань європейської інтеграції, на $60 млн реалізується органічної продукції щороку за кордон. Розвиток внутрішнього ринку стримує низька купівельна спроможність населення.  «Навіть я не можу дозволити собі купувати виключно органічні продукти щодня. Проте така ситуація не лише в Україні, а і в європейських країнах», — додала О. Трофімцева.

Основна органічна продукція, що експортується з України — це зернові, олійні та бобові культури, дикорослі ягоди, гриби, горіхи та лікарські трави. За даними органу сертифікації «Органік Стандарт» головними країнами-імпортерами є Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія та Угорщина. Також українські виробники постачають «органіку» до США, Канади, Австралії та деяких країн Азії.

Щоб зробити органічну продукцію більш доступною для українців, потрібно збільшувати обсяги виробництва, переконаний А. Олефіренко. «При розвитку будь-якого ринку, збільшення обсягів сприяє падінню собівартості витрат на виготовлення продукції. Ми працюємо вже сім років і спостерігаємо цю тенденцію. Коли органічна продукція у нас досягне хоча б європейської частки виробництва — 10–12%, то вартість крупи «органічної» і конвенційної крупи буде різнитися не в 2 рази, як зараз, а буде вищою лише на 20–30%», - пояснив експерт.

Ще один варіант стимулювання попиту — програми здорового харчування в школах і дитячих садках. Такі проекти найкраще працюють, коли задіяні і держава і бізнес одночасно, переконана О. Трофімцева. «Зараз ми в Міністерстві обговорюємо, яким чином ці програми можуть працювати. Навіть такі багаті країни, як Німеччина не «тягнуть» на самостійне виконання таких програм», — пояснила вона.

Україні також потрібно працювати над іміджем якісного виробника органічної продукції, наголосила Наталія Прокопчук менеджер україно-швейцарського проекту SECO-FiBL. «Вже ця зміна відбулася і наші швейцарські колеги її помічають. Коли на виставці нас представляє такий заступник Міністра, як Ольга Трофімцева, а не хтось, хто не вміє говорити англійською, то до виробників відчувається інше ставлення», — додала Н. Прокопчук.