Закупівельники збивають ціну на молоко у селян

"Виробники почали отримувати "листи щастя" від переробників про зниження закупівельних цін. Ми впевнені, що зараз немає підстав для різкого зниження цін на молоко від сільгоспвиробників. Зниження цін було б виправданим, якби продукція дешевшала на прилавках магазинів. Але моніторинг цін свідчить, що ціни на молочні продукти зберігаються на колишньому рівні", - написав на своїй сторінці в Facebook заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Він повідомив "Стране", що селяни втрачають доходи. Адже, тоді як молоко дешевшає, корми для худоби, навпаки, зростають у ціні. За даними Асоціації виробників молока, в січні молоко в господарствах населення приймали по 4,5 - 6,5 за літр, тоді як на великих фермах - по 9,20 - 10,20 грн.

У середньому ціни просіли на 0,17 - 0,5 грн./л в залежності від регіону та якості сировини. За даними цінового моніторингу Мінагрополітики, молоко 1 сорту, станом на 2 лютого, брали по 17,1 тис. грн./т, 2 сорту - на 5,4 тис. грн./т, що на 2% дешевше, ніж тижнем раніше. Тепер же деякі переробники хочуть збити ціни ще, як мінімум, на 40-50 коп./л.

Експерти пояснюють нинішнє зниження закупівельних цін несприятливою ситуацією для наших виробників на експортних ринках, зокрема, здешевлення сухого молока. В результаті на складах українських молокозаводів його накопичилося близько 3,3 тисяч тонн.

Нагадаємо, згідно з домовленостями з ЄС, Україна повинна відмовитися від молока другого сорту, до якого належить більшість продукції з приватних подвір'їв, вже в цьому році.

При цьому прем'єр-міністр Володимир Гройсман заспокоїв селян, заявивши, що заборони на домашнє молоко не буде. А Мінагрополітики заявило, що впровадження нових стандартів на молочну сировину переноситься на літо 2018 року, причому, влада допоможе фермерам підтягнути якість продукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У 2017 році зібрано 18,3 млн тонн олійних культур

Такі дані оприлюднено Державною службою статистики.

Найбільше серед олійних було зібрано:

- соняшнику – 12,2 млн тонн з 6 млн га при врожайності 20,1 ц/га;

- сої  3,9 млн тонн з 2 млн га при врожайності 19,7 ц/га;

- ріпаку – 2,2 млн тонн з 786 тисяч га при врожайності 27,9 ц/га.

 

Лідерами за виробництвом олійних культур стали Кіровоградська (1,36 млн тонн), Дніпропетровська (1,31 млн тонн), Харківська (1,21 млн тонн), Вінницька (1,2 млн тонн), Одеська (1,19 млн тонн), Полтавська (1,07 млн тонн) та Хмельницька (1,07 млн тонн) області.

Також, з технічних культур, було зібрано 14,5 млн тонн цукрових буряків з 311 тисяч га при врожайності 465,5 ц/га

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер створив прозорий готель у заполяр’ї

Прозорий готель, що носить назву «5 мільйонів зірок» розташований на острові Ісландії на Північному полярному колі неподалік від селища Рейкхольт, пише agroday.com.ua.

Ідея його створення полягає у тому, щоб туристи-мандрівники мали змогу спостерігати північне сяйво, не встаючи з ліжка у затишній кімнаті.  Адже з номерів готелю відкривається огляд на 360 градусів навколо.

Готель складається з 9 прозорих хатинок іглу, що за своїм виглядом нагадують крижані бульбашки. У кожній кімнаті-бульбашці розміщуються двоспальні ліжка, килими та невеличкі світильники. Кухня та санвузол є спільними та розташовані окремо на території готелю.

Номери обігріваються за допомогою термостату та оснащені вентиляційною системою. Для підтримання оптимального рівня вологості у кімнаті повітря оновлюється до 5 разів на годину.
Однак задоволення це не з дешевих: номер у такому готелі коштує від $248 до $291 за ніч. Працює готель цілий рік. Враховуючи особливості такого готелю, для забезпечення конфіденційності клієнтів його точна адреса до замовлення не розголошується.

Вважається, що ідея створення готелю з номерами-бульбашками належить місцевому фермеру, який тривалий час працював на цій місцевості, засаджуючи її деревами.

Засновником готелю є підприємець Роберт Робертсон, який розробив та збудував прозорі бульбашки, щоб надати можливість своїм клієнтам спостерігати за північним сяйвом у комфортних умовах.

Проект став настільки успішним, що його планують розширити, збудувавши подібні кімнати по всій території південного узбережжя Ісландії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вигідний бізнес: в Україні збільшується виробництво нуту

Про це повідомляє Pro-Consulting.

Маленький попит на ці бобові на внутрішньому ринку і низька врожайність у порівнянні з іншими зернобобовими обумовлює те, що навіть великі агрохолдинги виділяють під нут незначну частину своїх угідь. У 2017 році дана культура вирощувалася в 91 господарстві, більшість з яких відводило під неї від 100 до 500 га землі. Тим часом, врожайність нуту в Україні може бути значно вище середньосвітового значення. У Вінницькій області вона становить в середньому 2,25 т /га, в Запорізькій — 1,28 т/га. Найвищі врожаї — до 2,5-3 т/га за оцінками фахівців можливі в південних регіонах нашої країни.

Саме на півдні України планується розмістити господарство з виробництва нуту, бізнес-план якого підготовлений аналітиками Pro-Consulting. Від правильного вибору місця розташування підприємства багато в чому буде залежати ефективність його діяльності. Важливими критеріями є сприятливі грунтово-кліматичні умови і близькість до морських портів, звідки урожай буде відправлятися на експорт.

Проект розрахований для площі посівів нуту в 200 га. Весь урожай буде реалізовуватися щорічно протягом вересня-жовтня. Це дозволить продавати продукцію за максимальною ціною в період підвищеного попиту на світових ринках і уникнути додаткових витрат на її зберігання.

Всього планується відправляти на експорт до 400 т нуту щорічно. Виручка від реалізації врожаю складе €300 тис. на рік. При розрахунку рентабельності продажів в 52%, кожен євро доходу буде приносити підприємству 52 цента чистого прибутку.

Джерело: agravery.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яких прибутків очікувати виробникам молока

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у facebook, повідомляє milkUa.Info.

«Просте правило українського ринку молока до останнього часу говорило, що УМІ в січні ніколи не падає. А якщо УМІ падає в січні, значить щось потужне відбувається на світових ринках та/або на ринку України», — пише пан Ярмак.

Зниження УМІ на його думку відбулося виключно за рахунок відчутного зростання цін на фуражні кормові та шроти.

«Якщо говорити відверто, то особливого зростання цін на ці товари насправді не було. Просто була стрімка девальвація української валюти, на яку, так само стрімко, реагували ціни фуражних зернових та протеїнових шротів, що, переважно, експортуються.

Ми вже давно не бачили співвідношення євро до долара на рівні 1,25. І це на руку тим молочарям, що орієнтується на експорт до країн ЄС. Оскільки гривня девальвувала не тільки до євро, а й до долара США, то це, теоретично, на руку й тим, хто експортує до інших країн світу. Однак все не так просто — виробники молока ще швидше відчули зростання витрат на корми, і не так вже просто з ними торгуватися, бо вони за останні роки наростили м’язи. Чимало підприємств зараз вже мають потужні об'єми молока, а кооперація великих виробників потроху додатково зміцнює їхні позиції.

Але правда така, що світовий ринок молока, не зважаючи на нещодавнє зміцнення, лишається відносно слабким. Будь-яке зміцнення цього ринку, як правило, зумовлено тимчасовими емоційними чинниками. Фундаментально на ринку і далі забагато молока, і ціни, фундаментально, і далі досить високі», — розмірковує пан Андрій.

Підтримка девальвацією, скоріш за все, зможе лише допомогти стабілізувати ринок молока, але не зупинить зниження УМІ, яке може відбутися і в лютому, і лише прискориться в березні-травні.

Прибутки в січні 2018 року знизилися лише на 0,5% у порівнянні з першим місяцем минулого року.

«Чи може український виробник підвищити ефективність за рік на пів-відсотка? Звичайно може — потенціал у нас чималий! А рівень прибутку в січні був другим найвищим за останні чотири роки, і на цілих 28% перевищував прибутки січня 2016 року, тому причин для смутку немає жодних», — пише Андрій Ярмак.

Які чинники потрібно враховувати на думку пана Ярмака у 2018 році:

- В 2018 році не буде таких високих цін на масло в світі і в ЄС в тому числі, а значить може не бути й такого потужного експорту масла з України;
- В цьому році виробництво якісного молока зросте досить відчутно, а це буде потроху тиснути на ціни, адже маркетинг нашої готової продукції на експортні ринки і далі лишається відносно примітивним;
- Виробництво молока в господарствах населення перестало падати. Невідомо як вплине психологічний фактор про очікувану відміну другого ґатунку, але, скоріш за все не суттєво. Думаю, що цей фактор також можна вважати негативним для ринку молока;
- Погода в регіоні Океанії та Південно-Східної Азії може налагодитися, що також може вбити чи не єдиний позитивний фактор на ринку.

Отже, підсумовує Андрій Ярмак, українським виробникам молока потрібно готуватися до менш прибуткового року, ніж попередній. А значить потрібно пришвидшувати роботу зі створення власних переробних потужностей, націлених на експорт дорогої і якісної продукції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як позначиться нестабільна фінансова ситуація на аграрному секторі?

Про це заявив генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль у коментарі виданню AgroPolit.

"За валюту аграрії закуповують засоби захисту рослин, пальне, мінеральні добрива – коливання курсу призводить до здорожчання операційної системи. Це здорожує фінансування технологій і призводить до підвищення собівартості. У той же час пропорційно (до збільшення собівартості) піднімати ціни на кінцеву продукцію ми не можемо, тому що обмежені купівельною спроможністю населення, а також купівельною спроможністю контрагентів", - зазначив Павло Коваль.

На його думку, якщо світові ціни на аграрну продукцію почнуть знижуватись, то на фоні високої собівартості буде скорочуватись рентабельність аграрних підприємств. "Вже є прогнози на 2018 рік про те, що в певних секторах ми будемо спостерігати скорочення обсягів виробництва у натуральних параметрах, у тому числі і через недостатнє фінансування технологій. Зокрема, за прогнозами Інституту аграрної економіки, на 2018 рік очікується скорочення виробництва зернових колосових і зростатиме ефективність, а також  обсяги виробництва технічних структур. Отже, в певному періоді часу можна навіть чекати на зміну структури посівних площ", - зауважив експерт.  

За його словами, у нинішній ситуації, безумовно, переваги матимуть ті аграрії, які вирощують експортно-орієнтовану продукцію (зважаючи на послаблення курсу гривні). Ті ж, чия продукція (цукор, гречка) традиційно орієнтована на внутрішній ринок, обмежений низькою купівельною спроможністю громадян, почуватимуться значно гірше. 

"За умови зростання об’ємів експорту, внутрішні ціни також підвищуватимуться. Адже активізація експорту, безумовно, веде до зниження пропозиції на внутрішньому ринку. Ми вже бачили в минулому таку ситуацію на прикладі продукції птахівництва. Експорт був вигідний завдяки ціновій кон’юнктурі, а додатково на ситуацію тиснув слабкий курс гривні. По окремих продуктах таку ситуацію ми можемо спостерігати вже зараз. Цього року  майже в 3,5 рази зріс експорт картоплі і це при тому, що врожаї останніх років були рекордними. Картоплю експортують в європейські країни. Аналогічну ситуацію ми спостерігали і в сегменті ягідництва. Згадаймо ціни на полуницю. Пояснюється це також попитом на продукцію на зовнішніх ринках", - підкреслив Павло Коваль.

Така сама ситуація з м’ясом птиці і особливо гостра із свининою, до цін якої додало скорочення поголів’я через африканську чуму свиней (поголів’я скоротилося майже на 500 тис. голів). 

"У той же час мають шанси значно зміцнити позиції великі вертикально-інтегровані холдинги, які самі експортують продукцію. Натомість невеличкі підприємства, які змушені реалізовувати її за гривню посередникам, будуть в значно гіршій ситуації. Але це чисто економічний тиск, тут немає ніякого лобізму – абсолютно економічні чинники. 

Підвищення НБУ облікової ставки на 1,5% є прямим наслідком ситуації, адже ціни і відповідно інфляція зростають під тиском валютних коливань. У той же час ми бачимо, що банки ліквідні й наразі продовжують знижувати ставки за депозитами", - зауважив гендиректор УАК.

"У 2014-2015 роках банківська система дійшла до аграрних виробників і в ці роки ми спостерігали, що навіть банки, які традиційно працювали тільки з великими гравцями, включалися в співпрацю із середніми і дрібними.

Частково, в ситуації здорожчання кредитів, через підняття облікової ставки, рятівним колом для аграріїв міг би стати такий важливий інструмент, як аграрні розписки. Відсоток за розписками на декілька процентних пунктів нижчий ніж за кредитами і механізм розписок не потребує основних засобів як заставного активу. Він передбачає заставу ходових експортно-орієнтованих аграрних культур або молодняка худоби", - підкреслив Павло Коваль. 

Джерело: УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview