174499

Запаси скорочуються: в Україні дорожчають яблука

Українські садівники активно підвищують ціни на яблуко, повідомляють аналітики проекту EastFruit, посилаючись на дані власного моніторингу. При цьому фахівці проекту підкреслюють, що в першу чергу дорожчають фрукти експортної якості.

Так, за даними проекту, сьогодні ціни на яблука в залежності від сорту озвучуються виробниками в межах 10-17 грн/кг ($0,41-0,69/кг), що в середньому на 11% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.

Підвищувати ціни садівникам дозволяє активний попит на ці фрукти як з боку оптових компаній, так і з боку роздрібних мереж, тоді як запаси яблука в сховищах скорочуються.

Як відзначають представники гуртових компаній, збільшення закупівельних цін на яблука - вимушена міра, так як з кожним днем все важче купувати фрукти необхідної якості в необхідних обсягах. Оскільки частина виробників прийняли рішення призупинити продажі в очікуванні більш високих цін, а деякі і зовсім вже завершили реалізацію, на ринку утворився дефіцит пропозиції якісних яблук. В першу чергу на ринку з'явився брак пропозицій яблука з холодильників з регульованим газовим середовищем (РГС).

Відзначимо, що на даний момент ціни на яблуко в Україні вже перевищили рівень минулого року в середньому 1,8 рази. За словами садівників, запаси яблук у сховищах достатньо швидко закінчуються завдяки стабільному попиту, що лише провокує подальше зростання цін. Більшість фермерів встигли реалізувати практично весь урожай яблук ще в січні місяці.

Україна збільшила імпорт картоплі у 43 рази

Про це повідомила прес-служба УКАБ.

Основними постачальниками картоплі до України стали країни СНД, які ввезли 95% від загального імпорту України за 2019 рік, у тому числі: 84% Білорусь, 5% РФ та 4% Казахстан. Нагадаємо, що країни Митного союзу обмежують ввезення на свої ринки української картоплі (у тому числі в частині проходження карантинних умов), в той час як Україна цей інструмент не застосовує. Відповідно, наслідком цього стали численні нарікання щодо якості ввезеної картоплі до України.

«Картопля є продуктом повсякденного вжитку багатьох українців. Забезпечення населення бульбою протягом року, крім локального вирощування, все більше залежить від зберігаючих потужностей. Зважаючи на відкритість ринку, дисбаланс попиту та пропозиції товару швидко коректується імпортом», - пояснює Валентина Кропивко, експертка УКАБ.

За останні десять років в Україні під культуру зазвичай відводилося близько 1,35 млн га, середньорічний врожай картоплі становив порядку 22 млн т. Коливання річних даних є в межах 5-11%. Це не критично, оскільки, згідно даних Держстату, населенням споживається щорічно близько 6 млн т коренеплодів, тобто менше третини від вирощеного врожаю. Решта коренеплодів використовується на корм, переробку та як посадковий матеріал. Масштаби втрат картоплі під час зберігання не можливо оцінити, оскільки виробництво бульби в основному сконцентровано у господарствах населення (98%).

У 2019 році через холодну весну і сухе літо було накопано на 10% менше картоплі від середнього показника за десять років, проте більше за неврожайний для культури 2010 рік. Обмежена пропозиція коренеплодів на початку літа в Україні спричинила паніку, тому ринок компенсував її імпортним товаром, активні поставки якого тривали до кінця року. Традиційна для вітчизняного населення звичка запасатися дефіцитним товаром дозволила імпортерам завезти картоплі на рекордну суму в  47,5 млн $ у 2019 році. Середня вартість імпорту за цей період складала 19 центів/кг, що фактично дорівнює 5 грн/кг. Дана ціна ввезеної картоплі є найменшою за 9 років, як у гривневому, так і у доларовому еквіваленті.

За словами Валентини Кропивко, у минулому році сусіди демпінгували вітчизняних виробників бульби, що негативно вплинуло на картоплярство України. За даними Держстату, середні ціни картоплі, реалізованої вітчизняними підприємствами у 2019  році складали порядку 5,5 грн/кг. В результаті вітчизняна картопля стала неконкурентною порівняно з імпортним товаром.

«Загалом, вітчизняне картоплярство здатне забезпечити населення продукцією та виходити на зовнішні ринки з конкурентною продукцією. Для цього необхідно поряд із гармонізацією законодавства,  нарощувати промислове виробництва та потужності для зберігання бульби. Зважаючи на високу конкуренцію на зовнішньому ринку варто для імпортерів запровадити дзеркальні карантинні заходи на митниці», - підсумувала експертка.

Фермери чекають різкого подорожчання хліба

Погодні примхи нашкодять урожаю зернових, стверджують експерти. Снігу мало, а морози слабкі і нетривалі. І вже дають прогнози щодо того, скільки коштуватиме хліб. Стрибки погоди псують посіви озимих. У той же час, пророкують рекордний урожай інших культур, пише Сьогодні.

Мінусова температура в Херсонській області лише п'ятий день. Морози незначні – лише кілька градусів нижче нуля. Майбутній урожай присипав сніг. А фермери хвилюються, адже такого покриву недостатньо.

"27%. З них 20% це вологість в'янення. Це і волога, яку ґрунт ніколи не віддасть рослині. Всього лише різниця 7% вологи, яку рослина може взяти з ґрунту. Це дуже низький показник для зернових культур", - розповідає Ганна Роздобудько, завідувачка лабораторією ТОВ "АгроАналіз Україна".

Через теплу зиму зернових зберуть на 10-15% менше, підрахували аграрії. Це за умови, що погода надалі не псуватиметься. У той же час радіють теплій зимі овочівники.

"Наші овочівники, які вирощують озимі овочеві культури, як наприклад озиму цибулю, озимий часник, в цьому році в повному розумінні слова на коні. Перезимівля рослин відмінна і урожай буде чудовим", - зазначає Вадим Дудка, генеральний директор компанії "АгроАналіз Україна".

Овочі дешеві, хліб дорогий. Це прогноз херсонських фермерів на 2020 рік. Лютий вже навряд чи виправить ситуацію. Незалежно від того, чи сипатиме сніг, чи грітиме сонце. Стримати ціни на борошно зможе тільки держава, якщо залучить резервні запаси зерна.

 

В Україні може з'явитися 5 тисяч нових сімейних молочних ферм

До 2027 року в Україні може з'явитися 5 тисяч нових сімейних молочних ферм, повідомив на прес-конференції президент "Української кооперативної федерації" Михайло Корилкевич, пише УНІАН.

За його словами, зараз федерація впроваджує проект з розвитку сімейних молочних ферм, на який отримала 1 мільярд гривень фінансування за Програмою розвитку ООН (ПРООН). "Відповідно до нашого бізнес-плану, до 2027 року в Україні можна відкрити 5 тисяч сімейних ферм, які в цілому додадуть 12 мільярдів гривень до ВВП країни", - сказав він.

За підсумками проекту федерація продемонструє "зразкові" ферми, моделі яких можна буде в майбутньому розвивати молочну галузь в країні.

Він також повідомив з посиланням на дані ООН, що до 2030 року світ має збільшити виробництво молока на 250 тисяч тонн на рік (зараз виробляється близько 850 мільйонів тонн на рік), щоб забезпечити потреби кількості населення, що зростає. У зв'язку з цим ООН зацікавлена у розвитку молочної галузі в Україні, оскільки собівартість виробництва молока тут одна з найнижчих у світі.

"Україна увійшла до п'ятірки країн з найнижчою собівартістю виробництва молока, поряд з Мексикою і Новою Зеландією. Але парадокс в тому, що Україна якраз зменшує обсяги виробництва молока", - сказав Корилкевич.

За його словами, в Польщі поголів'я корів приблизно таке саме, як і в нашій країні (близько 3 мільйонів голів), але там молочна галузь стрімко розвивається саме завдяки сімейним фермам. "У людей немає доступу до сучасних технологій, у нашому проекті ми даємо такі технології. На сьогодні федерація вже отримала 400 заявок. Це говорить про те, що люди хочуть збільшити свій бізнес, нарощувати виробництво, отримувати реальні гроші в селі", - додав він.

 

Аграрії підтримують ринок землі із перехідним періодом - опитування

Про це свідчать результати опитування, в якому аграрії взяли участь під час панельної дискусії «Регулювання агробізнесу сьогодні та завтра. Реалії та перспективи», яка відбулась в рамках Міжнародного конгресу з рослинництва TOP CROPS, повідомляє прес-служба ВАР.

Так, за відкриття ринку землі виступає 53% опитаних, проти - 39%. Однак, на запитання "Чи підтримуєте ви запровадження ринкового обігу земель с/г призначення у варіанті, запропонованому аграрним комітетом ВРУ (№2178-10), як компромісний законопроєкт"? негативно відповіли 56% опитаних. Ще 39% зазначили, що готові підтримати даний законопроєкт, однак він потребує додаткового опрацювання. 

Основною умовою, за якої аграрії все-таки готові були б підтримати законопроєкт, є наявність перехідного періоду при запровадженні ринку землі, протягом якого купувати землю зможуть лише фізичні особи-громадяни України. За дану позицію проголосували 49% опитаних. 

Щодо того, які землі варто спочатку виставляти на продаж,  сільгоспвиробники зазначили, що це мають бути спочатку землі приватної та комунальної власності (38% опитаних) та лише землі приватної власності (34% опитаних). 

Разом з тим, при відкритті ринку землі для її купівлі 83% з опитаних агровиробників зазначили, що планують брати для цієї цілі кредит у банку. 82% аграріїв, які взяли участь в опитуванні, зазначили, що мають досвід залучення кредитних коштів. Ще 12% аграріїв зазначили, що банк або не видав позику, або видав у значно меншій сумі. І лише 6% опитаних не звертались до банків. 

Більше того: абсолютна більшість аграріїв наразі має кредитні зобов'язання перед банками: у 43% термін погашення закінчується у поточному році, у 35% - у 2021-2022 роках і у 5% - після 2022 року. І лише 17% сільгоспвиробників не мають наразі кредитів. 

Фермер з Волині обробляє землю зробленим власноруч тракторцем

Творець мінітрактора Віталій Федонюк, майстер-винахідник з Шацька, що на Волині, розповів seeds.org.ua історію його створення.

"Був у мене старенький “Жигулик”, ремонтувати його вже не було сенсу – вирішив здати його на металобрухт. Однак всі механічні вузли я залишив. Переглядаючи відео в YouTube я побачив сюжет про хлопця, який зробив тракторця з вузлів автомобіля “Москвич” – так і народилась ідея зробити собі щось схоже. Погортав сторінки соцмереж, найшов багато інформації про те, як люди виготовляють трактори і не тільки трактори, з того що мають під рукою. Ідей дуже багато. Десь підглянув одне, десь інше – так і все почалось", - зазначає Віталій Федонюк.

Трактор винахідник планував використовувати здебільшого для транспортних робіт: щось привезти, кудись заїхати.

"Віддав мені тесть якось кінський плужок, так з’явився стимул зробити навіску. Через 2 вечори плуг було встановлено. Почав орати город. Наче б все гаразд, але відчувається що важкувато йде. Довелося купувати більш потужний двигун на 8 кінських сил – одразу відчув різницю в тягових характеристиках", - розповідає Віталій Федонюк.

Мінітрактор в фермера вже 3 роки. За цей час пройшов всі можливі тест драйви. Де були які слабкі місця – винахідник посилив. В результаті отримав надійного помічника з хорошими характеристиками. 

"Можливо таким тракторцем не обробиш гектари поля, однак невеликі земельні наділи – саме для нього. А ще його можна використовувати як звичайну міні-вантажівку для дому", - підкреслив винахідник.