Заробіток на траві: як організувати бізнес на чаях

В Україні 60% споживачів обирають чорний чай, 30% — зелений, 6% — трав’яний. Останнім часом покупці більше уваги звертають на натуральність чаю, відсутність в ньому хімічних домішок та готові платити більше саме за якість продукту, пише landlord.ua.

В 2016 році в Україні було вироблено 750 тон трав’яного чаю, з яких 20 тон експортовано в США, Канаду, Іспанію, Італію, Молдову і Казахстан, повідомляє аналітик компанії Pro-Consulting Олена Жужа.

Киянин Іван Гончаренко, сидячи з бізнес-партнером за горнятком чаю, задумав створити власну торгову марку трав’яного напою.

«Спочатку цей проект замислювався виключно для експортування готової продукції, — розповів Іван Гончаренко. – В 2016 році ми з дружиною вирішили робити чай на основі кіпрію – в народі цю траву називають Іван-чай. Його відмінність від інших чаїв в тому, що він не містить кофеїну і танінів, а за вмістом вітаміну С перевершує цитрусові. Але про його корисні властивості ми дізналися згодом. Спочатку ми поїхали в Карпати, де Іван-чай росте, як звичайна трава і домовились про заготівлю сировини для нашого виробництва».

На запуск бізнесу родина витратила $50 тис. Спочатку купили будинок в селі Ізки Закарпатської області, обладнали його під виробництво. На заготівлю сировини в сезон наймали 15 людей, які збирали по 300 кг кіпрію в день. Платили по 10 грн. за кг сирої сировини. Після висушування з кг трави виходить 150 г сухого продукту. Торгова марка має лінійку з 7 видів чаїв.

Обсяги виробництва – 1,2 тони за сезон. Щоб бізнес окупився потрібно продати 5 тон чаю. А це 100 000 пачок по 50 г, підрахували в компанії Pro-Consulting.

Найбільша проблема зі збутом. Для отримання необхідних сертифікатів (в тому числі органічного), та проходження всіх регламентних процедур пішло 5 місяців. Гончаренки змогли завести свій продукт у великий маркет алкогольних напоїв, який також реалізує продукцію українських виробників харчової продукції. Намагаються продавати чай через ресторани та еко-магазини. Тому сподіваються, що швидко повернуть вкладені кошти та почнуть отримувати прибуток.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що в українських засіках? Про урожай та динаміку експорту зернових у 2017 році

Продаж сільгосппродукції за кордон забезпечує 40% від загального обсягу експортної виручки. Тому підсумки збору врожаю привертають увагу як економістів, так і громадськості. Особливо після рекорду минулого року.

У цьому сезоні, на жаль, збір зерна менше, ніж роком раніше. Тобто рекорд повторити не вдалося. На те він рекорд, що перевищити його важко. Особливо, якщо погода цьому не сприяє, як і сталося в поточному році. Але, незважаючи на це, урожай-2017 не можна назвати низьким.

Попередні розрахунки показують, що в кінцевому підсумку загальне виробництво зернових і зернобобових за рік складе близько 62,3 млн тонн. Це на 3,7 млн т менше, ніж в 2016, але на 2,2 млн т більше, ніж у 2015. Середня врожайність – 42,8 ц/га, тоді як роком раніше вона була 46,1 ц/га, а в 2015 – 41,1 ц/га. Причому пшениці намолочено навіть трохи більше, ніж у минулому році – 26,1 млн т, проти 26 млн т в 2016. Виросли в цьому році, порівняно з 2016, і врожаї жита – 0,1 млн т, гречки – на 23 тис. т, рису – на 5 тис. т. Спад відбувся за рахунок меншого, ніж у минулому сезоні, збору кукурудзи (-2,8 млн т) і ячменю (-1,1 млн. т).

Відповідно, в поточному році знизилися поставки зернових на експорт, про що інформує Мінагропрод. На середину грудня найпомітніше, порівняно з цим же періодом 2016 року, зменшилися продажі за кордон кукурудзи – на 22% і ячменю – на 8%. У той же час, із-за неврожаю світовий ринок ячменю скоротився в 2017 році на 11%, проте Україні вдалося вийти на перше місце в світі по постачанню цієї культури.

Експорт пшениці поки також незначно (на 0,7%) відстає від темпів минулого року. Позитивною тенденцією для вітчизняної економіки є зростання експортних продажів борошна на 29%, до 212,4 тис. т, порівняно з 2016 роком.

У аграріїв є й інші досягнення. Наприклад, різко зросли поставки за кордон ріпаку. У поточному році продано майже 2 млн т цієї культури за $819,1 млн. Роком раніше ріпаку було експортовано всього 0,99 млн т і виручено за нього $392,5 млн.

Аграрний сектор поступово стає локомотивом української економіки. Він зміг швидше подолати кризові явища минулих років і швидко знайти нові ринки збуту замість втрачених. Для збільшення економічного ефекту від розвитку сільського господарства, Україні в майбутньому доцільно сконцентруватися на продажі за кордон не сировини, а продуктів із більшою доданою вартістю. І таку тенденцію можна спостерігати на прикладі динаміки експорту борошна.

Джерело: Pro-Consulting

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені обіцяють створити рослину, яка нагодує світ

Теґи: 

Вона розраховує, що ця стійка до засух і повеней культура стане джерелом їжі і буде поглинати в 20 разів більше вуглецю, ніж звичні багаторічні трави. За смаком суперрослина буде нагадувати нут, пише AgroPortal.

Основою успіху має стати речовина під назвою суберин — різновид пробки. Вона здатна утримувати вуглець протягом сотень і, можливо, тисяч років. Багаторічна рослина, що містить суберин, буде ефективно очищати повітря і виділяти більше кисню, а його коріння будуть стійкі до повеней і засух. У природі ця речовина міститься в багатьох прибережних травах.

Згідно з підрахунками Чорі, на створення суперрослини потрібно близько 10 років і $50 млн. Щоб компенсувати наслідки глобального потепління, необхідно буде засіяти цією рослиною 5% орних земель у світі, що відповідає площі Єгипту. В цьому випадку вони зможуть поглинати 50% поточних рівнів глобальних викидів CO2.

Раніше дослідниця вже знайшла нові способи вирощування рослин без світла, змінюючи їх ДНК насіння, а також виявила новий клас рослинних гормонів. Також її роботи допомогли створити сільськогосподарські культури, стійкі до суворих умов і патогенів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила експорт пшениці до країн Близького Сходу

Українські аграрії за перші чотири місяці поточного 2017-2018 маркетингового року (МР, липень 2017 – червень 2018) поставили в країни Близького Сходу 829,1 тисячі тонн пшениці, що на 46% перевищує показник за аналогічний період минулого року, пише УНІАН.

"Країни Близького Сходу традиційно є ключовими ринками збуту українського зерна, і в поточному сезоні відзначається приріст поставок пшениці у вказаному напрямку, навіть незважаючи на високу конкуренцію з боку Росії. Так, за підсумками липня-жовтня 2017-2018 МР Україна експортувала в країни Близького Сходу 829,1 тисячі тонн пшениці, що на 46% перевищує показник аналогічного періоду попереднього сезону (569,4 тисячі тонн)", - йдеться в повідомленні. За даними прес-служби, за звітний період близькосхідний регіон став лідером у закупівлі зернових культур з України з часткою 23% від загального обсягу експорту. Загалом, країни Близького Сходу імпортували в липні-жовтні цього року близько 3,2 мільйона тонн українських зернових. Зазначається, що за аналогічний період 2016-2017 МР цей регіон знаходився на другій позиції серед імпортерів вітчизняних зернових із часткою 22%, незначно поступаючись країнам Північної Африки (24%). Поточного маркетингового року, згідно з даними експертів, Північна Африка перебуває на третій позиції за цим показником з часткою 15% від загального обсягу поставок зерна з України.

Міністерство сільського господарства США в грудні підвищило прогноз експорту пшениці з України поточного 2017-2018 МР на 0,5 мільйона тонн порівняно з листопадовим прогнозом – до 17 мільйонів тонн. Загалом, згідно з прогнозами американського відомства, урожай зернових в Україні у 2017 році становитиме 61,49 мільйона тонн, з яких пшениці 26,5 мільйона тонн. Також Міністерство аграрної політики і продовольства України прогнозує, що вітчизняні аграрії в 2017 році зберуть 62,3 мільйона тонн зернових.

За даними Мінагропроду, українські аграрії в 2016-2017 МР експортували 43,8 мільйона тонн зернових, що є рекордом за всю історію незалежності держави. При цьому виручка від експорту зернових збільшилася на 6%, до 6,4 мільярда доларів. Попередній рекорд експорту зернових в Україні був зафіксований в 2015-2016 МР на рівні 39,4 мільйона тонн. Згідно з даними Державної служби статистики, Україна в 2016 році зібрала 65,95 мільйона тонн зернових і зернобобових, що на 9,7% більше, ніж у 2015 році, і є рекордом для країни за роки незалежності.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кримські аграрії змушені відмовлятися від вирощування традиційних культур

Вчені не вбачають перспективи у поліпшенні погодних умов на півострові, тому настійно рекомендують місцевим аграріям міняти структуру посівних площ.

Через посушливі погодні умови та брак зрошувальної води аграрії Криму уже відмовились від деяких традиційних культур, в їх числі рис, соя, за ними піде кукурудза, повідомляє superagronom.com.

«В умовах теперішньої посухи ми повинні розраховувати тільки на культури, які не належать до вологолюбних», — наголошує Людмила Радченко, заступник директора з наукової роботи ФГБУН «НІІСХ Криму».

Вчені вважають, що вигідною заміною збитковим культурам стане озимий рижій, що дає стабільний урожай, ріпак, а також гірчиця, льон, сафлор. Через свою посухостійкості фаворитом серед зернобобових є нут. З урахуванням нестачі вологи в ґрунті серед перспективних культур називають сорго і просо.

«Звичайно, ефіроолійні та лікарські культури теж повинні зайняти місце в структурі сівозміни, — додає Людмила Радченко.

У майбутньому, аграріям Криму доведеться підлаштовуватися під високу температуру повітря і міняти терміни сівби. В умовах теплої і сухої осені у виграші залишилися ті, хто сіяв в середині жовтня, тим, хто поквапився, залишається сподіватися, що зусилля окупляться.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скасування ПДВ на експорт олійних буде відстрочено до 1 вересня 2018, на ріпак – до 2020

Про це повідомило джерело в комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, передають Українські Новини.

За словами джерела, сторони досягли домовленості про перенесення нового податкового режиму з 1 березня на 1 вересня 2018 року, що дасть можливість завершити поточний сезон за діючими правилами. Відповідні зміни можуть бути проголосовані найближчим тижнем (18-22 грудня). Щодо ріпаку скасування ПДВ відбудеться ще пізніше – у 2020 році.

Раніше депутати-члени аграрного комітету Ради опублікували спільну заяву, в якій заявили, що поправка №180 приймалася із порушенням регламенту. "Тому, під час голосування за підтримку названих поправок, велика частина народних депутатів України були введені в оману й не розуміли, що голосують за скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур", - йдеться у зверненні.

Зараз члени комітету активно працюють над розробкою відповідних змін до Податкового кодексу України, щоб врегулювати це питання та наполягають на його внесення до порядку денного засідання парламенту у четвер (21 грудня).

Нагадаємо, 8 грудня Верховна Рада України звільнила від обкладання ПДВ операції з вивезення у митному режимі експорту сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview