Зарплата​ ​аграріїв​ ​збільшилася​

У порівнянні з липнем 2016 зростання склало 41,4%.

Майже до 7 тисяч гривень (6993 грн) зросла заробітна платня штатних працівників у харчовій промисловості. У відносних показниках збільшення становило 3,5% до червня 2017 року та 25,1% до липня 2016 року.

Довідка:
Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у липні 2017р. становила 7339 грн, що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3200 грн).
Номінальна заробітна плата включає тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, оплату за невідпрацьований час, а також обов’язкові відрахування: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Проблема блокування податкових накладних увійшла в нову кризу

І хоча для більшості підприємств реєстрацію накладних тоді вдалося відновити, наприкінці серпня ми стикаємося з новим витком проблеми. Гаряча лінія Всеукраїнської Аграрної Ради з питань податків лише за тиждень отримала більше тисячі звернень аграріїв, які не можуть зареєструвати податкові накладні, повідомив голова ВАР Андрій Дикун.

«Гаряча лінія ВАР з питань оподаткування просто «червона». За останній тиждень ми отримали більше тисячі звернень аграріїв щодо блокування податкових накладних. Зупинення реєстрації документів відбувається без пояснення. Люди надсилають купи документів, але їм знову відмовляють. Підприємства просто перестають працювати, бо не можуть виконувати свої функції. Якщо так буде продовжуватися, під загрозою опиняться не лише аграрні підприємства, а й трейдери та переробники. Станеться колапс. Тому ми зробимо все можливе, щоб попередити катастрофу», - сказав Андрій Дикун.

Система призупинення реєстрації ризикових податкових накладних була запущена в дію 1 липня як інструмент боротьби зі скрутками. Найчастіше накладні блокуються за невідповідності критерію «умовного складу». Система відслідковує закупівлю та продаж продукції, і якщо позиції не співпадають, вважає таку накладну ризиковою та блокує її. В результаті підприємство не може претендувати на податковий кредит, так само, як і його закупівельники (трейдери, переробники тощо).

Як зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов, більшість виробників рослинницької продукції стикаються з проблемами при реєстрації накладних, адже «на вході» мають насіння, добрива та ЗЗР, а «на виході» – зернові або овочі, тобто зовсім іншу продукцію. За його словами, зараз ВАР отримує велику кількість звернень від аграріїв, оскільки в липні вони практично нічого не реалізовували, а в серпні почалися продажі зібраного врожаю. В рамках робочої групи при Мінфіні щодо блокування податкових накладних ВАР пропонуватиме варіанти виходу з даної ситуації для аграріїв.

«На даний момент є ідея щодо «першої допомоги», яку потрібно надати, поки нам не вдасться спільними зусиллями привести всю систему до тями. Вона полягає в тому, щоб не блокувати податкові накладні, які реєструють підприємства, що станом на 2016 рік були платниками ПДВ по спецрежиму, оскільки серед «скруток» таких не було. Якщо нам вдасться цього добитися, то для переважної більшості аграріїв питання закриється. Найближча робоча група в Мінфіні відбудеться в 31 серпня і ми зможемо це обговорити», - сказав Михайло Соколов.

Тема зупинки реєстрації податкових накладних стане ключовою на форумі «Виклики осені: рейдерство, дотації та блокування податкових накладних», який відбудеться 6 вересня в ТРЦ «Термінал» (м. Бровари). Подія буде присвячена «гарячим» проблемам сільського господарства, які потребують негайного вирішення. Учасники обговорять не лише проблеми продажів, які виникають через блокування податкових накладних, а й дізнаються, як вберегтися від аграрного рейдерства та чому олігархи отримали половину аграрних дотацій і як це виправити. Спікерами форуму стануть провідні експерти галузі, практикуючі аудитори, юристи, народні депутати та представники влади.

Щоб взяти участь у форумі, зв'яжіться з по телефону: +38 067 472 12 44.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Націоналізований» завод шампанських вин «Новий Світ» у Криму зробили акціонерним товариством

Відповідні дані були внесені в російський Єдиний державний реєстр юридичних осіб (ЕГРЮЛ) 29 серпня, повідомляють Крим реалії.

«29.08.2017 року внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб про включення в ЕГРЮЛ юридичної особи АТ «Завод шампанських вин «Новий світ», 100% акцій якого знаходяться в державній власності республіки Крим. Форма створення – реорганізація шляхом перетворення державного унітарного підприємства (ГУП) республіки Крим «Завод шампанських вин «Новий Світ» Акціонерне товариство», – йдеться в повідомленні.

Генеральним директором акціонерного товариства призначили Андрія Пугачова, який раніше був гендиректором ГУП.

Депутати підконтрольного Кремлю парламенту анексованого Криму включили «Новий світ» в прогнозний план приватизації майна на 2017 рік. Згідно з рішенням, приватизація заводу пропонувалася шляхом перетворення ГУП в АТ. Зараз завод знаходиться у віданні підконтрольного Кремлю міністерства сільського господарства Криму.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов у квітні оголосив про намір виставити на продаж «націоналізований» завод шампанських вин «Новий Світ», проте в кінці травня повідомив, що приватизація заводу «Новий Світ» більше не розглядається.

Українське державне підприємство «Завод шампанських вин «Новий Світ» було «націоналізовано» російськими властями після анексії Криму. Україна зберегла за собою торгову марку «Новий Світ», ігристе вино під цим брендом розливали на заводі в Харкові.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перший агрорекреаційний кластер туристичного спрямування відкрили на Львівщині

 Створення п’яти агрокластерів, серед яких і «Горбогори», є ініціативою Мінагрополітики в рамках політики розвитку сільських територій.

«Поява агрокластерів на зразок проекту «ГорбоГори» має ряд плюсів для різних сфер. Для соціальної сфери – це створення нових робочих місць, збереження та відновлення історико-культурної спадщини, розвиток відпочинково-рекреаційної зони, створення мережі сервісних підприємств. Для економічної – розвиток малого і середнього підприємництва, залучення туристичного потоку, додатковий дохід від обслуговування туристів і відпочиваючих, зростання бюджетних надходжень, залучення інвестицій. Для екологічної – загальне покращення стану довкілля», - зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

За її словами, ідея цього проекту на Львівщині виникла в результаті проведених Мінагрополітики семінарів та інформаційних кампаній щодо створення агрорекреаційних кластерів. Реалізація проекту «Горбогори» відбувалася за активної підтримки Львівської обласної адміністрації та місцевої влади. 
«ГорбоГори» є першим в Україні агрорекреаційним кластером туристичного спрямування, який започатковано співпрацею аграрних та туристичних підприємств Пустомитівського району Львівської області та міста Львова. Презентація агрокластера «ГорбоГори» відбулася в рамках ярмарку «Добрі традиції Галичини» поблизу села Хоросно на Львівщині.

Завдяки побудові об’єктів агротуристичної інфраструктури (котеджи, кафе і т.д.) планується створення близько 50 робочих місць. Разом з тим, планується робочими місцями забезпечити не тільки жителів Пустомитівського району, а також залучати мешканців сусідніх районів та власників агросадиб (до 100 місць).
Повне впровадження проекту «ГорбоГори» передбачається здійснити за 2-3 роки.

Етапи впровадження агрокластеру відбуватиметься за такими складовими: гуманітарна, екологічна, міжнародна та економічна (співпраця та обмін досвідом з Польщею та Білоруссю), туристична, наукова, виробнича, релігійна та соціальна.
Зокрема, на сьогодні спільно з Інститутом сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З. Ґжицького розпочато роботу щодо створення інформаційної платформи, літнього табору для молоді з проведенням майстер-класів з ковальства та обробки деревини, майстер-школи з виготовлення сирів, прядіння шерсті, виробництва домашніх фруктових джемів, конфітюрів та варення, а також проведення освітніх заходів для школярів та студентів щодо сталого сільського розвитку. 
«ГорбоГори» - це приклад для подібної діяльності у таких областях, як: Волинська, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська та Закарпатська за результатами впровадження якої буде створено високорозвинутий ринок рекреаційних послуг, що сприятиме прискоренню інтеграції України в європейський економічний простір.
 

Довідка:
Попереду впровадження ще декількох агрорекреаційних кластерів, які розвинуть соціальний, культурний та туристичний потенціал країни.
Зокрема:
- Агрорекреаційний кластер «Курорт «Коблеве» – проектування першого в Україні цілорічного реабілітаційного курорту шляхом оптимального використання природних лікувальних, рекреаційних та агротехнологічних ресурсів Березанського району, Миколаївської області .
- Міжнародний агроекологічний проект «Медвино» – розробка платформи для повернення жителів сільської місцевості в Іванківський район Київської області, що межує із зоною відчуження.
 - Агроекологічний кластер «Фрумушика-Нова» – створення умов сталого розвитку степової аграрної дестинації, що охоплює території Веселодолинської, Бородінської, Ламбрівської, Юр’ївської, Миколаївської сільських рад Тарутинського району Одеської області на платформі розроблення механізмів державно-приватного партнерства з практичного моделювання інноваційних підходів сільського розвитку степових регіонів України.
- Агротуристичний кластер «Диканька цілий рік» – проектування і просування агротуристичного кластера, на території Диканського району Полтавської області як одного з механізмів сталого розвитку сільських територій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: як правильно зберігати картоплю

Теґи: 

При цьому потрібно враховувати цільове призначення (для харчових цілей, промислової переробки, корму для тварин, насіння), тривалість зберігання, фізіологічний стан бульб, рівень ураженості фітопатогенами і забрудненості землею. Про особливості зберігання картоплі розповіла вчений секретар Інституту картоплярства, кандидат біологічних наук Наталія Захарчук,  пише propozitsiya.com з посиланням на superagronom.com.

1. Після збирання картоплю зберігають за температури не нижче 15°С, захищеною від сонячних променів (близько двох тижнів - так званий лікувальний період). Після цього її перебирають, видаляють рослинні рештки, землю та дрібні, травмовані і хворі бульби, сортують на фракції за розміром та призначенням, закладаючи на зимове зберігання.
2. Картоплю, що пройшла лікувальний період, повільно охолоджують (від 0,25-1°С на добу), оскільки більш швидке охолодження призводить до потіння бульб і фізіологічних змін; а повільне - до надмірної втрати сухої речовини в процесі дихання і раннього проростання. З урахуванням сорту, фізіологічного стану, рівня ураженості бульб фітопатогенами і терміну зберігання їх охолоджують до 2-5°С, використовуючи добові перепади температур.
3. Оптимальна температура для зберігання картоплі коливається у межах 2-4 °С, вологість повітря 80-95%. Відхилення температури від оптимальної зменшує вагу бульб, що в майбутньому негативно впливає на їхню схожість і врожайність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на українську курятину обскакали європейські

М’ясо дорожчає через підвищення зарплат, нові тарифи на газ та світло, зростання цін на корми, пише landlord.ua.

«Ще на початку року ціни були нижчі, ніж у Східній Європі. З літа ми наблизились до Польщі, Угорщини, Литви», – пише на своїй сторінці в Facebook Олексій Дорошенко, голова Асоціації торговельних мереж.

Нині кілограм філе коштує практично як свинина – 103,1 грн. В Естонії та Польщі можна купити на 6-8 грн дешевше. В 108,3 грн обійдеться кілограм курячого філе в Румунії, 115,1 грн – в Польщі.

Грудка в Україні відносно недорога – 74,8 грн. У Литві кілограм її коштує 80 грн, у Польщі – 158,7 грн.

Зате в Польщі найдешевші курячі крильця – 48,2 грн/кг. В Угорщині цей вид м’яса коштує 52,7 грн. Україна третя в списку з ціною 63 грн, а в Естонії за кілограм доведеться викласти 85,7 грн.

Курятина в тушці теж найдешевша в Польщі – 41,4 грн, в Україні коштує на 22 грн більше.

Натомість вартість вітчизняних м’ясних продуктів та ковбаси найнижчі серед 52 країн світу. Як підрахувала європейська компанія Caterwings, продукти із м’яса птиці та яловичини в Україні знаходяться на мінімальному рівні серед основних країн-виробників та споживачів, продукти зі свинини, баранини та риби – на середньому рівні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview