174499

Зарплата в аграрному секторі зросла майже на чверть

Теґи: 

Крім того, за той саме період заробітна плата у харчовій переробній промисловості сягнула 7 733 гривні, що на 24% більше, ніж у січні-травні 2017 року.

Нагадаємо, що за результатами І кварталу 2018 року середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві склала 5 853 гривні, що на 21,5 відсотка більше ніж в аналогічний період 2017  року.

Ваш вибір 'Цікаво'.

На ринках України зустрілось «старе» і «молоде» яблуко

Теґи: 

Раннє яблуко з’явилось на ринку на 2 тижні раніше, ніж в минулому році. До цього моменту, ще не всі фермери встигли розпродати яблуко врожаю минулого року.

«Крім прискореного дозрівання яблука нового врожаю, сезон що розпочався має ще одну особливість – рекордні перехідні запаси «старого» яблука. Це переважно те яблуко, яке фермери розпочали продавати зі сховищ лише в середині квітня. Хоча врожай в 2017 році був не найкращим, станом на середину квітня, запас яблука в українських сховищах виявився досить великим, тому, в квітні ціна почала просідати, замість очікуваного зростання. Продажі яблука кінці сезону також суттєво підкосила рання поява ягоди - перша суниця та черешні з’явились на ринку вже у квітні,»- коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

За даними «Інфо-Шувар», станом на початок липня на гуртових майданчиках країни раннє яблуко пропонується по 8-10 грн/кг (0,26-0,33 EUR/кг), переважно мова йде про сорт Ерлі Женева. В минулому році сезон теж розпочався майже на 10 днів раніше, але тоді перше яблуко з’явилось на ринку ближче до середині липня, продавці пропонували його по 8-13 грн/кг (0,26-0,43 EUR/кг) і це було в 1,5 рази вище ціни на перший врожай яблука 2016 року. Запаси «старого» українського яблука в минулому році закінчились ще в першій половині травня, сьогодні залишки минулорічного врожаю фермери готові віддавати по 7- грн/кг (0,23 EUR/кг).

Урожай пшениці в Україні буде нижче торішнього

Такий прогноз озвучили  експерти французького агентства Agritel.. Основною причиною зниження виробництва стала посуха на південному сході України, пише infoindustria.com.ua.

Середня врожайність всієї пшениці (і озимої та ярої) може впасти з торішніх 41,1 ц/га до 39,1 ц/га. Істотне падіння врожайності очікується в регіонах південного сходу, тоді як центральні регіони здатні поліпшити показники в порівнянні з 2017р.

Площі сівби пшениці оцінюються в 6,315 млн. га, що на 1% менше, ніж у 2017р. Гідрометцентр України прогнозує виробництво пшениці на рівні 23,3 млн. тонн, а USDA у своєму звіті в середині червня – 26,5 млн. тонн.

Ваш вибір 'Подобається'.

«Київхліб» подав позов проти Roshen через оформлення упаковки «Київського торта»

Компанія «Київхліб» подала до Господарського суду Києва позов проти кондитерської корпорації Roshen з проханням визнати за собою право користувача на оформлення упаковки «Київського торта». Про це йдеться в ухвалі суду від 14 червня, пише bigkiev.com.ua.

Зокрема, згідно з документом, «Київхліб» просить визнати за собою право на використання в упаковці таких елементів: верхня етикетка у формі кола, яка містить композицію з графічних елементів у вигляді листя каштана зі стиглими плодами, а також написи «Київський торт», виконані старослов'янським або подібним шрифтом, літерами червоного чи білого кольору на білому тлі або стрічці червоного кольору.

Відзначається, що подання такого позову обумовлене численними позовами корпорації Roshen, яка намагається заборонити компанії «Київхліб» використовувати як назву «Київський торт», так і зазначені елементи упаковки.

В якості аргументу на свою користь «Київхліб» заявляє, що підприємство виробляє «Київський торт» з 1967 року.

Судове засідання у справі призначено на 5 липня.

Нагадаємо, раніше АМКУ оштрафував компанію «Київхліб» на 219 тисяч гривень за використання оформлення торта «Казковий ключик», яке схоже на оформлення упаковки торта «Золотий ключик» виробництва дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація Roshen».
 

Сорго витіснить кукурудзу з українських полів

У 2018 року площі під сорго в Україні займають всього 40 тис. га, але з огляду на те, що вирощування, переробка та експорт сорго стають все більш актуальними, через кілька років ця культура буде займати 1-1,3 млн га, а через 5 років замінить кукурудзу і, можливо, цукровий буряк.

Таке припущення зробив директор НВО «Укрсорго» Ярослав Бардін, пише agroportal.ua.

«Сьогодні в Україні зареєстровано 59 сортів і гібридів сорго, але культура не дуже поширена. Хоча сорго — це прекрасна альтернатива багатьом традиційним культурам. За енергетичною цінністю зерно і зелена маса сорго нічим не поступаються кукурудзі, а за кількістю протеїну навіть перевершують її. Також ця культура більш посухостійка і вимагає вдвічі менше води, ніж кукурудза, тому може рости в степовій і лісостеповій зонах, даючи високі врожаї», — розповідає Ярослав Бардін.

За його словами, з зернового сорго значно більший вихід крохмалю (70-74%), ніж з кукурудзи (67-72%), а цукровий сорго за технологією вирощування, якості продукту і користь перевершує цукровий буряк.

Нагадаємо, Біоенергетична Асоціація України звернулась до голови Держенергоефективності України Сергія Савчука з листом щодо стимулювання вирощування енергетичних культур в Україні.

Ваш вибір 'Подобається'.

Українці освоюють поля Естонії

За даними Департаменту поліції і прикордонної охорони, на цей момент в Естонії зареєстровано понад 1500 короткострокових сезонних робіт. Сфера діяльності роботодавців у 1100 з них - сільське господарство, лісове господарство та рибальство, пише intvua.com.

Наприклад в Тартумаа в волості Конгута знаходиться хутір Laari, куди шість років поспіль збирати полуницю приїжджали учасники Талліннської учнівської дружини. Його господиня Кадрі Небокат каже, що хоча хутір пропонує можливість розвивати у молоді культуру праці і дає місцевим жителям можливості додаткового заробітку, багато сезонних працівників у ньому - іноземці.

"Я користуюся робочою силою з України, так як в Естонії складно знайти сезонних працівників на цей короткий період, тому що багато чого залежить від погоди, умови праці складні", - пояснила вона.

Небокат сказала, що на відміну від естонців українців непередбачуваний характер роботи не хвилює. "У нас багато людей працюють третій рік і всі нові працівники - це їхні знайомі і друзі. У нас різні люди є в полі:  вчителі, інженери, столяр, люди всіляких професій, які приїжджають тільки на сезон, щоб трохи заробити".

На тему зарплат збирачів ягід ні господиня хутора Laari, ні представник підприємства Helme Maasikakasvatuse OÜ, полуничне поле в якому більше 10 000 га, говорити не захотіли.

Керівник Helme Maasikakasvatuse OÜ Андрус Хорн сказав, що в цьому році спробував запросити людей з України і буде продовжувати цей досвід далі. "Чому? Наша молодь непосидюча, а звідти приїжджають 30-40-річні люди, які справляються. Вони будуть на місці, у них є мотивація заробити гроші і вони приходять до мене щоранку, а щодо місцевих жителів я не знаю, прийдуть вони вранці або їх просто не буде".