Засідання Аграрного комітету ВР щодо ринку землі знову закінчилося скандалом

Про це повідомив голова комітету Микола Сольський, пише Слово і Діло.

«Скасувати рішення може тільки сам комітет. Є ініціатива поставити сьогодні на голосування питання про переголосування цього рішення комітету», - зазначив він.

Цю пропозицію підтримали тільки семеро депутатів.

Це викликало обурення серед опозиційних депутатів, представників аграрних асоціацій і гостей засідання, які почали скандувати: «Ганьба!» Представники партії Свобода вигукували звинувачення на адресу «слуг народу»: «Ви - щури!», на що Сольський запропонував їм «подивитися в дзеркало».

Під час обговорення питання член комітету від Батьківщини Вадим Івченко нагадав, що внаслідок консультацій керівників фракцій ще 18 жовтня була досягнута домовленість «про проведення легітимного засідання і розгляду заново всіх інших 10 альтернативних законопроектів по землі».

«Адже ви фактично провели засідання комітету без нас і рано вранці, де за 20 хвилин прийняли рішення про рекомендацію прийняти парламенту законопроект, де передбачено право продажу землі іноземцям. Це було таємне засідання комітету, де було прийняте нелегітимне рішення», - підкреслив Івченко.

Член комітету від ОПЗЖ Наталія Королевська заявила, що Слуга народу фальсифікувала рішення без розгляду всіх альтернативних законопроектів по землі в порушення всіх норм регламенту і тепер «протягує свій закон».

На засіданні також були присутні представники аграрних асоціацій, які протягом години зверталися до керівництва комітету з проханням переглянути рішення про рекомендацію прийняти в першому читанні законопроект без консультацій з ними і без врахування їхніх пропозицій. Однак ця пропозиція, зрештою, не була підтримана.

Нагадаємо,  18 жовтня було проведено засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики в таємному режимі, оскільки комітет повинен був бути об 14.30, але зібралися о 9 годині ранку та провели рішення про підтримку законопроекту реєстр. № 2178-10 від 10.10.2019.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Нагадаємо, вчора пройшла акція протесту Всеукраїнського аграрного ради з вимогою не допустити включення до порядку денного законопроекту про ринок землі проходить під стінами ВР.

Нагадаємо, Уряд запустив інформаційний сайт про проведення земельної реформи та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Загроза майбутньому врожаю: площі під озимими найменші за останні 10 років

За оперативними даними департаменту Мінекономрозвитку, станом на 29 жовтня посіяно понад 6,7 млн га озимих зернових (93% до прогнозу), що є найменшим показником за останні 10 років. З засіяних площ пшениці засіяно 5,7 млн га (93%), жита – 119 тис. га (97%) та ячменю – 874 тис. га (95%), повідомляє прес-служба УКАБ.

Через посуху темпи осінньої посівної кампанії відстають від минулорічних. Брак ґрунтової вологи змусив аграріїв відкласти посівні роботи до настання більш сприятливих умов. Наразі збігли всі строки необхідні для отримання сходів, продуктивного кущення рослин та загартування до несприятливих умов зимівлі зернових культур. Це, в свою чергу, в результаті призведе до того, що прогнозні об’єми посівної озимих зернових не будуть виконані у повному об’ємі, оскільки збільшується коло ризиків. Пізні посіви мають гіршу зимостійкість та продуктивність рослин, збільшується ймовірність вимерзання культур, пересіву площ ярими культурами, все це ставить під загрозу майбутній врожай.

Динаміка посівних площ озимих зернових культур

 

динаміка
Зважаючи на закінчення оптимальних та граничних термінів посівів озимини, площа під озимими культурами під врожай 2020 року найменша за останні десять років.

Структура посівних площ під озимими зерновими 2018-2019 рр

2222
Через існуючі політичні та економічні ризики, структура посівів озимих зернових культур зазнала змін. Цього року під час осінньої посівної кампанії деякі аграрії зробили ставку на менш витратний у вирощуванні озимий ячмінь, а також засіяно більше площ житом, зважаючи на цьогорічний ажіотаж та збільшення цін на культуру.

За попередніми оцінками, станом на кінець жовтня порівняно з аналогічним періодом минулого року посівні площі озимих зернових культур скоротилися: в Черкаській області на 18,4%, Чернігівській на 17,9%, Чернівецькій на 16,1%, Київській на 16,4% та Вінницькій на 14,4%.

Крім того, за оперативними даними на зазначену дату відсіяно 1078 тис. га озимого ріпаку, що більше від аналогічного показника минулого року на 59 тис. га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яке місце України в рейтингу найбільших експортерів пшениці

Сільськогосподарське виробництво – одна основних галузей економіки, на його частку припадає 3% світового ВВП та майже 30% світової зайнятості. До найбільш широко вирощуваних культур у світі належить пшениця. Представлена візуалізація розкриває, які країни відповідають за найбільший експорт пшениці у 2018 році.

Для створення інфографіки використано дані Світової організації торгівлі. Розроблена візуалізація – це карта світу, в якій кожна країна представлена ​​кругом, відповідним обсягу її експорту пшениці. Чим вищий обсяг експорту пшениці, тим більший круг. Крім того, колір кожного круга відповідає частці країни у світовому експорті пшениці, темніші відтінки коричневого кольору свідчать про менші відсотки, а світліші – про більші. Усі значення виражаються в доларах США.

Три факти про глобальний експорт пшениці: 

- Загальна вартість світового експорту пшениці у 2018 році становила $41,1 млрд. За останні 5 років вартість світового експорту пшениці зменшилася на $8,1 млрд (порівняно з $49,2 млрд у 2013 році).
- Серед континентів найбільша частка світового експорту (34,4%) припадає на Європу, найменша (0,1%) – на Африку.
- Майже за половину світового експорту пшениці (47,65%) відповідає перша трійка країн-експортерів – Росія, Канада та США.

ТОП-10 найбільших країн – експортерів пшениці

1. Росія: $8,4 млрд (20,51% світового експорту)
2. Канада: $5,7 млрд (13,87%)
3. Сполучені Штати Америки: $5,5 млрд (13,27%)
4. Франція: $4,1 млрд (10,04%)
5. Австралія: $3,1 млрд (7,54%)
6.Україна: $3,0 млрд (7,31%)
7. Аргентина: $2,4 млрд (5,88%)
8.Румунія: $1,2 млрд (2,98%)
9.Німеччина: $1,2 млрд (2,84%)
10. Казахстан: $965 млн (2,35%)

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Маринованими огірками з Херсонщини ласують в США, Канаді та Ізраїлі

Покупцями консервації з Херсонщини є країни, що мають жорсткі вимоги до якості та безпечності продукції, термінів постачання та суворого дотримання умов контракту. Про те, як регіональний виробник працює на зовнішньому ринку і в чому секрет успіху розповіла директор підприємства Оксана Баденко, повідомляє прес-служба Департаменту агропромислового розвитку ХОДА, пише agro-yug.com.ua.

Підприємство працює з 2005 року. Спочатку на заводі вироблялися тільки соки та томатна паста, овочеві і фруктові пюре асептичного консерсувавання. А 2013 році, коли піприємтсво взяло кредит і придбало маринадну лінію, на заводі розпочали випускати консервовані помідори, огірки, асорті в різних видах фасовки – від 400 мл до 3-х літрів.

«Я вже давно працювала на цьому ринку і знала, що консервовані овочі гарної якості будуть затребувані. Тоді були непрості роки, складний економічний період, але нам вдалося створити продукт, який зацікавив людей. З тих пір валовий об’єм збільшився у 4-5 разів. Зараз ми виробляємо майже 3 млн банок за сезон. Це в основному мариновані овочі, соки соуси – всього більше 40 найменувань, якщо враховувати різні види фасовки», – ділиться Баденко.

Основні об’єми на заводі виробляються в сезон, коли йдуть свіжі овочі. Поза сезоном виготовляється томатна паста та соки. Сировину господарство купуємо переважно у херсонських фермерів, але трошки є і поставки з Миколаєва..

Приблизно 40-45% продукції заводу йде на експорт. Свою продукцію підприємство відправляє до Канади, США, Румунії, країн Прибалтики, Швеції, Німеччини, Ізраїлю, Білорусії.

«Це навіть неповний перелік країн, з якими ми працюємо зараз. Ми маємо сертифікати ISO 22000:2005 (НАССР), Quality Austria та сертифікат кошерності, що дозволяє торгувати майже з усім світом. Внутрішній ринок є також цікавим та перспективним. Ми випускаємо для вітчизняного ринку консерви під власною торговою маркою “Бон Херсон”, а також під марками відомих українських брендів, таких як “Хуторок, “Чумак”, “Таврія”, “Варто”, “Семерка” та багато інших», – зазначає директор комбінату.

Вона додала, що маєже весь асортимент підприємства їде на експорт. Також всі етапи виробництва відповідають стандартам сертифікату кошерності і підприємство також веде зовнішню торгівлю з Ізраєлем.

«Канаду цікавлять переважно мариновані овочі, а в США постачаємо все: і мариновані овочі, і соки, і томатну пасту, і кабачкову ікру. Вони люблять нашу продукцію – в США ми вже маємо п’ять клієнтів. Виробляємо як під їх торговими марками, так і під нашими. Мені телефонують знайомі звідти і розповідають, що бачили наші огріки на полицях магазину в Чікаго. Так само і в Ізраїлі – туди ми постачаємо вже третій рік. Найбільші покупці сьогодні – це Прибалтика, США та Ізраїль. Спочатку на вимогу наших партнерів з Ізраїлю ми виробляли консервацію за їх рецептурою, потім вони скоштували наші рецепти – і вони їм навіть більше сподобались. Тепер вони смакують мариновані овочі за херсонськими рецептами», – розказала Баденко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерт прогнозує зростання цін на свинину

Про це у коментарі УНН повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

"Буде зростання вартості (свинини – ред.). Але на 1-1,5 грн за кілограм до кінця цього року", - сказав Дорошенко.

Як раніше повідомлялося, українці можуть залишитися без свинини через АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Отримати право на вилов та розведення риби можна буде онлайн через ProZorro

Про це повідомляє прес-служба Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Чиновники більше не вирішуватимуть в одноосібному порядку кому надавати право  на вилов та розведення риби – відтепер цей процес відбуватиметься через онлайн аукціоні на платформі ProZorro. Це стало можливо, завдяки схвалення Кабміном двох Постанов, які підготувало Мінекоенерго.

Чому були потрібні зміни?

Зокрема, постанову «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів» було розроблено, бо в Україні не використовується резерв затверджених  лімітів для промислового добування риби в Україні, це приблизно15% квотованих видів риб.  Інакше кажучи ресурс, який можна використовувати, а це близько 2000 тонн квотованих видів просто-напросто був не розподілений. Відтак, не приносив нашій економіці жодної копійки.

Як діятиме Постанова з вилову біоресурсів

Що ж дає прийняття цієї постанови і розблокування механізму з продажу  15% біоресурсів?

Найперше, це доступ новим гравцям на ринку інвестицій, тому що раніше ця процедура була заблокована відсутністю порядку їх реалізації, а 85 % квот які зараз використовуються, були розподілені безоплатно господарствами по заявочному принципу. До прикладу, приходила особа і говорила комісії, що хоче виловлювати рибу – і комісія говорила «так» або «ні». Звісно, що це створювало корупцію – держава ж не отримувала жодної копійки.

З прийняттям постанови, із резерву держава формуватиме лоти. Наприклад, у Київському водосховищі не розподілені 15% ліміту, у цьому році це 170 тонн риби: з цього обсягу будуть сформовані лоти по 5% від цього ліміту, їх виставлять на онлайн аукціоні через платформу ProZorro.

Чому онлайн аукціони не запровадили на продаж всіє риби? Пояснюємо, Закон не має принципу зворотної дії, є підприємства, де квоти розподілені. Ці квоти забрати неможливо, бо це знищить галузь.

Як діятиме Постанова з розведення біоресурсів

Водночас, прийняття постанови «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів» створить умови конкурентного ринку для розведення та вилову риби у таких господарствах. Адже Постанова викорінить корупцію у цій галузі:  раніше людина, яка хотіла займатися такою діяльністю самостійно йшла в інститут замовляла дослідження водного об’єкту і уже потім подавала документи на розгляд в  Держрибагенство, де були при прийнятті рішень було багато суб’єктивних факторів.  Тепер же розробкою документів по водних об’єктах займатиметься  Агентство Рибного Господарства, воно ж формуватиме лоти і виставлятиме їх на онлайн аукціон. Інакше кажучи, за отримання права на розведення риби на кожному окремому водному об’єкті держава отримуватиме кошти, а не хтось собі в кишеню.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview