Заступник міністра АПК не згоден з існуючим механізмом дотацій

У коментарі виданню Kurkul.com. Віктор Шеремета повідомив своє ставлення до фінансування агросектору на 2018 р. у розмірі 6,3млрд грн.

«Для існування достатньо, та для великого розвитку — мало», — зазначив заступник міністра.

Також він висловився на іншу фінансову тему. На його думку спецрежим та дотації це різні речі, які не є взаємозамінними.

«Тема дотацій — складна й неоднозначна. Нею спробували замінити спеціальний режим, однак, на мій погляд, не дуже вдало. З одного боку, все чесно й прозоро — гроші отримує той, хто сплачує податки. Однак із другого, для того, щоб отримати дотацію, потрібно не лише вчасно подати пакет документів, а й сплатити досить великі податки. В іншому випадку повернені кошти будуть мізерними», — наголосив Віктор Шеремета.

Він не згоден з існуючим механізмом дотацій. За його словами, цей механізм потрібно або змінити або допрацювати.

«Однак, зауважу, що вирішення цього питання залежить не лише від мене, а й від депутатів. Якби я мав право щось змінювати, то зробив би так, як роблять у всьому світі — запровадив спрощену систему оподаткування для малих та середніх фермерських господарств. Адже через непродуманий механізм розподілу бюджетних дотацій, багато малих господарств пішли у «тінь», — зауважив Віктор Шеремета.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Врожай рису не радує аграріїв

Теґи: 

Про це пише Голос України.

"Сезон для нас виявився суцільним випробуванням на міцність. Адже перший місяць літа виявився надто прохолодним. Через це вегетація рослин сповільнилася, а вже у липні-серпні вони не розвивалися через тривалу спеку, коли температура перевищувала сорок градусів. У вересні ж температура впала так стрімко, що частина посівів уже й не дозріє - частина зерен так і залишилися молочно-білими, наче крейда. Тож на наших плантаціях біля села Бехтери, Збур'ївка, селища Залізний Порт врожай заледве досягає чотирьох тонн з гектара, тоді як на окремих ділянках, розташованих вдаліше, беремо й по вісім тонн", - зазначає директор рисівницького господарства у Голопристанському районі області Станіслав Чуклов.

Цьогоріч у степах Таврії рис виплекали на площі у вісім тисяч гектарів, але недобір врожаю прогнозують всюди. Зібрати в середньому по п'ять тонн "білого золота" з гектара - це вже за щастя, кажуть аграрії. Хоча від продажу вирощеного зиск буде більший - через недобір закупівельні ціни на рисову крупу в Україні не впали, як у нас зазвичай буває під час збирання врожаю, а дещо навіть піднялися - з 16 до 17 гривень за кілограм. Це дозволить повністю окупити витрати й підготувати чеки до нової посівної наступної осені.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

KMZ Industries розширює команду топ-менеджерів

Теґи: 

На новій посаді Борис Рибачук буде курирувати продажі в Україні і на експортних ринках, маркетинг, клієнтську підтримку і розвиток нових напрямків бізнесу компанії.

«На даний момент у нас одна з кращих команд з продажів у галузі, що допомагає вибудовувати довгострокові партнерскі відносини з нашими клієнтами. В цьому році наш бізнес зростає більш ніж на 60%, як наслідок зростання довіри клієнтів. Ми бачимо величезний потенціал українського агросектору, нові ніші і можливості, які хотіли б реалізувати», - говорить Валерія Калашник, генеральний директор KMZ Industries.

«Борис Рибачук і раніше курирував стратегічні питання розвитку продажів, його прихід в оперативне управління допоможе компанії в більший мірі скористатися ринковими можливостями і підтримувати високий темп розвитку», - упевнений Андрій Носок, керуючий директор компанії Dragon Capital.

У той же час Андрій Попов, який обіймає посаду директора з продажу, займеться побудовою міжнародної кар'єри в іншій галузі. «Я завжди хотів спробувати свої сили в якості управлінця на глобальному ринку, хоча це рішення далося мені не легко, так як потенціал ринку та професійні виклики, які стояли переді мною в KMZ Industries були дуже високі і сильно мотивували. Мені буде дуже не вистачати колективу компанії, з якими ми досягли дуже хороших результатів і у якого я багато чого встиг навчитися». «Ми вдячні Андрію Попову за його внесок у розвиток компанії і щиро бажаємо йому нових перемог на міжнародному рівні», - зазначила Валерія Калашник.

Довідка: KMZ Industries – провідний виробник елеваторних комплексів в Україні, який знаходиться в управлінні інвестиційної компанії Dragon Capital. Компанія має в своєму активі більше 5000 успішно реалізованих проектів в Україні, Молдові, Казахстані, Росії, країнах Балтії та Близького Сходу

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Раді зареєстрована альтернатива урядовій земельній децентралізації

Про це на своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук» повідомив ініціатор законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч.

«Законодавча епопея щодо передачі земель за межами населених пунктів місцевим громадам продовжилась реєстрацією нового законопроекту, який внесений мною та колегами як альтернативний до урядового законопроекту №7118», - зазначив Кулініч.

Авторами нового законопроекту №7118-1, покликаного забезпечити «земельну децентралізацію» і врегулювати низку проблем у земельній сфері, стали 34 народних депутати, в тому числі – більша частина членів Аграрного комітету. При цьому, як пояснив Олег Кулініч, новий законопроект практично повністю дублює раніше зареєстрований в Раді законопроект №4355.

«Головна відмінність від законопроекту №4355, який вже пройшов перше читання у Раді і друге читання в Аграрному комітеті, в тому, що новим законопроектом землі за межами населених пунктів передаються лише об’єднаним територіальним громадам. Ця норма є ключовою в позиції уряду, який вважає це ваговим стимулом для пришвидшення процесу об’єднання територіальних громад, і в даному випадку ми як автори альтернативного законопроекту залишили її і в нашому документі», - підкреслив голова земельного підкомітету.

З його слів, згаданий законопроект №4355, який передає землі за межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад і у розпорядження тих громад, які ще не об’єдналися, готовий до прийняття у другому читанні і реєстрація альтернативного законопроекту ніяк на нього не вплинула. «Втім, саме відсутність політичної волі, як на мене, є єдиною причиною, чому він досі ще не прийнятий як закон», - вважає депутат.

Олег Кулініч також назвав причини, чому депутати вирішили зареєструвати на додачу до законопроекту №4355 ще й законопроект, який майже повністю повторює його норми.

«У випадку, якщо урядовий законопроект буде винесений на голосування раніше за законопроект №4355, ніхто, на жаль, не змусить розглядати законопроект №4355 в комплексі з цим законопроектом. Відповідно, якщо урядовий законопроект приймуть, всі норми законопроекту №4355 буде втрачено. А це не лише передача земель за межами населених пунктів, це і питання контролю, і повноваження з затвердження містобудівної документації та нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів. Це також порядок встановлення і зміни меж територіальних громад, порядок передачі до приватної та комунальної власності земель колишньої колективної власності та ін. Всього перерахованого немає в урядовому законопроекті, а це величезний комплекс корисних і вкрай важливих норм. І так чи інакше наш альтернативний законопроект, згідно з процедурою, буде розглядатися у зв’язці з основним. Тому це просто необхідно було зробити», - резюмував Кулініч.

З його слів, подальша доля усіх перерахованих законопроектів залежатиме вже від голосування в залі. «Нехай колеги визначаються, яка концепція їм ближча – урядова чи парламентська», - зазначив голова земельного підкомітету.

Нагадаємо, законопроект №4355 був зареєстрований групою з понад 40 народних депутатів у березні 2016 року, а в квітні минулого року прийнятий в першому читанні. Втім, з тих пір він так і не був винесений на друге читання. У вересні нинішнього року уряд зареєстрував у Верховній Раді власний законопроект, який передбачає передачу земель за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може озолотитися на експорті меду

В минулому році товарообіг аграрної та харчової продукції між Україною і США склав $212,9 млн. З цієї суми $44,8 млн припадає на експорт, пише sud.ua.

Найбільше в США було продано натурального меду – на $17,7 млн, соняшникової олії – на $6,7 млн і спирту – на $3,0 млн.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофимцева.

За її словами, за 8 місяців 2017 експорт в США вже перекрив показники всього минулого року, склавши $44,3 млн. раніше лідирує мед - обсяги його експорту вже склали $21,3 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 імпортери української курятини

Про це свідчать дані ДФС, пише agravery.com

Основними імпортерами українського м'яса птиці в звітному періоді стали:

  1. Єгипет — на $64,47 млн,
  2. Нідерланди — на $54,91 млн
  3. Ірак — на $28,49 млн

 

Експорт м'яса птиці в ці країни склав 46,38 тис. тонн, 39,48 тис. тонн та 20,48 тис. тонн відповідно .

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview