Зеленський виступив проти продажу землі іноземцям

Президент України Володимир Зеленський виступає проти дозволу купівлі землі іноземцями. Про це він сказав під час зустрічі з аграріями, передає РБК-Україна.

Зеленський запропонував провести широке публічне обговорення моделі ринку землі в Україні, оскільки це питання є дуже чутливим. "По-перше, щоб розвіяти всі міфи та всі маніпуляції, які посіяли у свідомості громадян за останні 20 років. По-друге, щоб знайти оптимальне і збалансоване рішення відкритого ринку землі", - сказав він.

У той же час Зеленський запропонував своє бачення моделі ринку землі.

"Перше і головне: земля належить українцям. У моделі, яку пропонуємо ми з урядом, купувати або продавати землю зможуть тільки українські громадяни і українські компанії", - повідомив президент.

Як заявив Зеленський, "страшилки про китайців, про арабів або про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, це маячня".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на молоко-сировину відновили зростання

Про це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока.

«Нова хвиля подорожчання сировинного молока, як і попередня, почалася на місяць раніше», - каже аналітик АВМ Володимир Андрієць.

Так, станом на 18 вересня екстраґатунок подорожчав на 30 коп. та досяг середньої ціни по гатунку 10,5 грн/кг.

Найбільше подорожчав вищий ґатунок. Його зростання склало 51 коп., а середня ціна піднялася до 9,84 грн/кг. Примітно, що цей клас молока в нинішньому сезоні реагував на підвищення цін останнім з усіх та характеризувався відносно млявим зростанням. Проте, зараз розрив у ціні з екстраґатунком скорочено до різниці у 66 коп. (в середньому 55-65 коп.).

Перший ґатунок додав у ціні 24 коп. та досяг 9,49 грн/кг. При цьому його різниця з вищим склала 35 коп.  Середньозважена ціна трьох ґатунків встановлена на рівні 9,94 грн/кг.

Драйвером непрогнозованості на ринку ціноутворення стало поголів’я дійних корів, кількість яких продовжує скорочуватися.

«У другому півріччі відмічається посилення цієї тенденції. Недоотримання валу сировинного молока вже набуло характеру ринкового дефіциту для переробних підприємств», - зауважує аналітик АВМ.

Надалі ситуація залежатиме від темпів скорочення валового надходження молока у переробку. Проте ціни безмежно зростати не будуть, у зв’язку з тиском світових ринків та високої конкурентності з боку сусідніх європейських країн, зокрема Польщі, готова молочна продукція якої вже присутня на українському ринку у значній кількості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Задовольнити внутрішній попит у рисі аграріям Таврії не вдасться

Вже протягом першого їх дня у Скадовському районі області комбайни скосили 250 гектарів рису, середня врожайність якого склала близько шестидесяти центнерів з гектару. Втім, жодних рекордів у даному випадку чекати не слід, і задовольнити бодай внутрішній попит у рисовій крупі аграріям Таврії не вдасться, пише newday.kherson.ua.

За даними Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА, площі під рисові плантації краю, порівняно з минулим роком, у нас скоротилися з 7,7 до 6,1 тисячі гектарів, тому й врожай отримаємо менший. І причина тут не тільки в необхідності дотримуватися правил агрономії, час від часу міняючи вирощувані культури. Є й інші мотиви, які спонукали аграріїв відмовлятися від «білого золота» — падіння його прибутковості. Адже внаслідок того, що Китай викинув на світовий ринок свої резерви рису, його ціна знизилася і в Україні також.

— На врожайність рису не скаржимося – очікуємо до семидесяти центнерів з гектару. Але його плантації на зрошенні скоротили з минулорічної тисячі до 475 гектарів, висадивши на вільних площах пшеницю, сою та соняшник, — розповів Станіслав Чуклов — директор сільгосппідприємства, яке обробляє чималий клин біля села Збур’ївки Голопристанського району області. – Адже «китайська експансія» на ринку призвела до того, що оптові закупівельні ціни на рис впали до тринадцяти гривень за кілограм. Зараз вони знову піднялися до сімнадцяти гривень, однак цього недостатньо, аби власники плантації виправдали понесені витрати, і отримали прибуток, достатній для нормального розвитку своїх господарств.

Незважаючи на нижчий врожай через скорочення посівних площ, рису у торговельній мережі на Херсонщині було і буде вдосталь: нестача крупи власного виробництва компенсується достатніми обсягами імпорту. Інша річ – невідомо, скільки вона коштуватиме взимку чи навесні. Адже ціна залежить від багатьох факторів, і не тільки від обсягів зібраного рису, а також і від курсу національної валюти. Бо китайський, таїландський, індійський рис мусимо закуповувати за долари.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скасування мораторію на землю підтримують лише 30% українців

Пропозицію президента Володимира Зеленського скасувати мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення підтримують 31,0% українців. Про це свідчать дані опитування Центру Разумкова. передає РБК.

На запитання щодо ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року негативну відповідь дали 49,1% респондентів.

Ще 7,1% заявили про байдужість до питання про ринок землі, а 12,8% вагаються з відповіддю.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 вересня 2019 року серед 2018 респондентів по всій Україні за виключенням окупованих територій. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Свинина в Україні знову подорожчала

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, у липні 2019 року 1 кг свинини коштував у середньому 119,6 грн, у серпні — 121,6 грн.

При цьому, з початку року свинина в Україні додала в ціні 4,5%

Сало також зросло в ціні. У липні цього року 1 кг сала коштував в середньому 72,2 грн, у серпні — 72,7 грн.

Крім того, за місяць в Україні подорожчали крупи гречані — на 3,6%, до 17 грн за кг, риба морожена — на 0,3%, до 79,01 грн за кг, ковбаси варені першого ґатунку — на 0,5%, до 97,4 грн за кг.

При цьому, подешевшали крупи ячні — на 0,4%, до 12,08 грн за кг, крупи манні — на 0,8%, до 14 грн за кг, борошно пшеничне — на 0,8%, до 11,74 грн за кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Польські і німецькі садівники зійшлися в боротьбі за українських сезонних працівників

Сезон збирання яблук у Польщі в розпалі, тому однією з гарячих тем для дискусій серед польських садівників зараз є дефіцит робочих рук. Якщо бути точним, то дефіцит українських робочих рук, які за останні два десятиліття фактично вивели польське садівництво в світові лідери по багатьом позиціям, пише EastFruit.

Багато хто може подумати, що українці нарешті почали повертатися додому, але це зовсім не так – завдяки очікуваної лібералізації правил працевлаштування в Німеччині, українські сезонні працівники, з високою часткою ймовірності, будуть віддавати перевагу більш багату Німеччину менш багатою Польщі. Відтік робочих рук в Німеччину відчувається вже зараз, але він може посилитися з 1 січня 2020 року, коли Німеччина планує підвищити квоти на тимчасове працевлаштування для працівників з країн, що не входять в Євросоюз.

Справа не тільки в рівні зарплати, хоч німецькі садівники і платять більше за збирання ягід, яблук, а також інших фруктів і овочів. Українські працівники серед причин переваги Німеччини Польщі називають більш низький рівень ризику того, що роботодавець в Німеччині обдурить, а також більш комфортні умови для роботи та проживання і більш «щадний» робочий графік.

Таким чином польські виробники фруктів і ягід серйозно побоюються, що в 2020 році не буде кому прибирати їх продукцію. Адже вже зараз середня чиста зарплата (без обліку податків і витрат на харчування та проживання, які, як правило, покриває роботодавець) українського сезонного працівника в саду досягає 600-700 євро за місяць. Найбільш ефективні працівники заробляють до 900 євро за місяць «чистими», а в будівельній галузі зарплати ще на порядок вище. Подальше підвищення зарплат для утримання українських сезонних працівників зробить польські фрукти і ягоди менш конкурентоспроможними на світовому ринку.

Тому вже зараз садівники з Польщі розглядають варіанти пошуку працівників в інших країнах, наприклад, у країнах Центральної Азії: Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан та ін., або навіть таких країнах, як В'єтнам.

Однак проблема дефіциту робочих рук гостро стоїть і в самій Україні. На збиранні ягід в 2019 році в провідних господарствах України можна було заробити не менше, ніж в Польщі – до 600-700 євро на місяць. Щоправда, переважно, все-таки розцінки були на 10-20% нижче, ніж в Польщі. І вже в цьому році дефіцит робочих рук на збирання малини, чорниці, суниці садової та інших ягід, починав досить гостро відчуватися і в Україні, незважаючи на скорочення площ під малиною.

Українським садівникам доведеться серйозно попрацювати над забезпеченням комфортних умов для працевлаштування працівників, що, звичайно ж, не безкоштовно. У зв'язку з цим, багато підприємств в Україні вже зацікавилися додатковими можливостями сертифікації соціальної відповідальності перед працівниками, які б не тільки давали змогу більш успішно експортувати продукцію в Євросоюз, але і більш ефективно залучати працівників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview