Земельна реформа: що чекає українців і чи варто побоюватися

Всесвітній банк наполягає, щоб земельну реформу в Україні прийняли якнайшвидше. Сайт "Сегодня" розбирався, що обіцяє нова реформа, які зміни чекають на українців і чи варто їх боятися.

Що зміниться

Для того щоб виконати умови меморандуму про співпрацю з МВФ, Україні потрібно провести земельну реформу, після якої земельний ринок стане відкритим. Зараз близько семи мільйонів українців не можуть повністю розпоряджатися своїми паями, тобто вони можуть здавати свої ділянки в оренду або ж працювати на них самостійно, але ось продаж землі або зміна її цільового призначення все ще заборонена.

На даний момент мораторій діє до 1 січня 2018 р. Вперше він був введений Верховною Радою ще в січні 2001 року, і з тих пір щорічно продовжується.

За фактом, головна зміна, яку принесе з собою реформа, полягає в тому, що українці нарешті зможуть продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення. У той же час, український політикум розділився на два фланги: частина підтримує земельну реформу, а решта знаходиться в жорсткій опозиції до таких рішень. Тому сам народ реформу чекає насторожено.

Головні побоювання українців

Всю землю скуплять іноземці? Через постійне форсування цієї теми, українці найбільше побоюються, що зі скасуванням мораторію в країну кинуться натовпи іноземців, які скуплять землі за смішні гроші.

На даному етапі це не більше ніж міф. Справа в тому, що хоч нова реформа і має на увазі відкриття ринку землі, але тільки для українських громадян. Іноземці ж поки не зможуть купити нашу землю. Все це обумовлено в законопроекті №5535 "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", тобто після прийняття реформи землю зможуть купити:

- громадяни України;

- територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування;

- держава в особі органів виконавчої влади;

- юридичні особи, зареєстровані в Україні, отримають право купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення з 1 січня 2020 р .;

- іноземці, особи без українського громадянства зможуть купувати землю лише з 1 січня 2030 р

Землю купуватимуть за копійки? Також українці бояться, що відкриття ринку землі негативно вплине на вітчизняну економіку через те, що ділянки будуть купувати набагато нижче ринкової вартості. Але, як показує практика інших країн, скасування мораторію тільки сприяє подорожчанню земельних ділянок. Так, згідно з аналізом від VoxUkraine, після того, як в кінці минулого століття в країнах центральної та східної Європи відкрили ринки землі, річне зростання оренди склало майже 20%.

За словами Сату Кахконен, директора Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України, прийняття земельної реформи допоможе збільшити ВВП країни приблизно на 1,5% і розширити річний обсяг виробництва сільськогосподарської галузі на 15 млрд доларів.

"Більше 70% території України, а це приблизно 43 млн га, належить до земель сільськогосподарського призначення. Ці землі дуже родючі: на Україну припадає третина всіх чорноземів світу. Незважаючи на це, українські врожаї – це тільки частина від того, що збирається в інших європейських країнах, де земля не така якісна ", – говорить Сату Кахконен.

Директор банку також вважає, що причиною цього стала відсутність стимулів інвестувати в управління земельними ресурсами, оскільки ані власники, ані користувачі не знають, коли буде скасовано мораторій і чи відбудеться це взагалі.

Землю скуплять бізнесмени і агрохолдинги? Українці побоюються, що агрохолдинги зі скасуванням мораторію скуплять всі землі у населення. Але, хоч ринок землі і планують відкрити, деякі обмеження все таки залишаться. Так, фізособи не зможуть купити більше 200 гектарів землі, а сімейні фермерські господарства – більше тисячі гектарів.

До того ж, досвід сусідніх країн показує, що агрохолдингам куди вигідніше орендувати землю, ніж купувати її. Як повідомляє VoxUkraine, у Франції 75% угідь використовуються на правах оренди, а в Швеції в оренді перебуває близько 40% землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Черкащині будують насіннєвий завод

Саме у Корсунь-Шевченківському розташована сортовипробувальна станція німецької селекційної компанії. Про це розповів керівник продажів Strube по Південно-Східній Європі доктор Лутц Геррманн в інтерв'ю propozitsiya.com.

За його словами, історично всі селекційні компанії, що спеціалізуються на виробництві насіння цукрових буряків, не тільки Strube, вирощують їх на Півдні Франції або Півночі Італії. Насіння пшениці Strube вирощує, розмножує і переробляє в різних країнах, і в Україні в тому числі.

"Будь-яка компанія з ім'ям турбується про свою репутацію. Я розумію людей, які не довіряють продуктам із України. Але тут багато освічених, кваліфікованих, дуже інтелектуальних фахівців. Так, технічна база господарств відстає, але у нас є можливість проводити контроль якості на базі німецьких лабораторій", — упевнений керівник німецької насіннєвої компанії.

Він додає, що генетичний потенціал українських зернових дуже великий. Селекційна робота в Україні велася століттями. Кліматичні умови сприяють виведенню успішних районованих сортів. Strube співпрацює з харків'янами по зерновим, бере у них український матеріал, щоб отримати зимостійке і посухостійке зерно. А по соняшнику співпрацює з Одеським селекційно-генетичним інститутом.

Також Л. Геррманн зазначив, що в Україні гостро стоїть питання дефіциту внесених добрив. "Раніше говорили, що маючи чорнозем, велику частку гумусу, можна нічого не давати землі —  виросте. На жаль, це не так. Досвідчені господарства знають, що в грунт потрібно вносити не тільки азот, але і калій, натрій, особливо фосфор. Грунти також відчувають дефіцит сірки. У комплексі все це впливає на врожай. Якщо отримувати по 500 ц/га цукрових буряків, то культура буде "витягати" з землі соки. Землю потрібно обстежити і дати їй стільки мінералів і мікроелементів, скільки вона вимагає", — каже він.

Наразі, у Німеччині під цукровий буряк практикують наступну сівозміну: пшениця - пшениця - цукрові буряки - ячмінь. Також у цю схему можна включати рапс, у Німеччині його дуже активно вирощують.

За інформацією німецького фахівця, на півдні Німеччини в сезоні-2017 середня врожайність цукрового буряка очікується на рівні 89 т/га. Відтак, деякі господарства отримають і 100, і 120 т/га. Така висока врожайність, за словами Л.Геррманна забезпечується завдяки кільком склдадом. По-перше, достатня кількість опадів. Зазвичай тільки Схід і Південь України відчувають дефіцит вологи, але в 2017-му постраждали всі регіони. По-друге, терміни посіву і насіння. "Селекція та генетика принципово важливі, так як і вміння агронома допомогти рослині сповна їх реалізувати", — наголосив він.

"У Німеччині завжди говорять: німецький фермер кожен свій буряк на ім'я знає, щоденя його вітає, цікавиться здоров'ям і настроєм. Можливо, саме в цьому секрет наших високих врожаїв", - констатував Л. Геррманн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Італійські фермери захищають оливки зі зброєю в руках

У регіоні посилилися крадіжки винограду, оливок, мигдалю та іншого врожаю. У деяких поселеннях організували плантаційні патрулі, передає rp.pl із посиланням на італійські ЗМІ. Відомо, що нальоти на ферми здійснюють іноземні злочинні угруповання.

Цього року урожай особливо цінний, адже багато культур були раніше знищені через посуху і град. Втрати, завдані селекціонерам, є ще серйознішими, адже край страждає також від зміни клімату.

«Крадіжки спонукали деяких фермерів організувати нічні та денні патрулі, ще хтось пішов в органи безпеки, — каже Джанні Кантеле, регіональний начальник відділу сільського господарства Колдіретті. — Апулія практично не спить, бо має пильнувати урожай».

Рік в Апулії розпочався з суворих зим і снігу, чого майже ніколи не траплялося у регіоні. Літо було рекордно посушливим і гарячим. Сорти, які після такої погоди вдалося зберегти, цінуються в Апулії на вагу золота, кажуть фермери.

Власники виноградників, оливкових гаїв і мигдальних плантацій закликають поліцію створити загони для патрулювання околиць і господарств.

Джерело: landlord.uа

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Євгеній Семененко: Підприємство завжди потребує руху і змін, саме це створює нові продукти і сприяє розширенню

-Пане Євгенію, розкажіть про особливості побудови колективу. З чого складається Ваш день як керівника компанії?

- Почну з того, що завжди приємно працювати з людьми, з якими вже колись працював. По-перше, вони знають, чого я хочу, які вимоги я перед ними ставлю. Це обов’язкова умова для досягнення результату. Як казав колись Дмитро Васильович Фірташ: “Поганий той менеджер, якого все влаштовує”. Також я не беру у свій колектив людей, які не прагнуть розвиватися, ставати кращими і виконувати роботу якісніше. Мені потрібні люди, які весь час прагнуть досягати більшого, людина повинна до чогось іти, прагнути. При чому, як у матеріальному плані, так і морально, на кожному етапі досягати чогось нового. Ніколи не зупинятися на досягнутому. Якщо кожен гвинтик системи так працюватиме, за належного керівництва, компанія стрімко розвиватиметься. Підприємство завжди потребує руху і змін, саме це створює нові продукти і сприяє розширенню.

- Як Ви мотивуєте своїх співробітників?

- По-перше, звичайно, є премії, грошові винагороди. Якщо працівник виконав належні обов’язки, або зробив більше чогось, ніж мав, проявив ініціативу, він обов’язково отримає премію. Якщо працівник не впорався із поставленим завданням, або виконав його неналежним чином, додаткові “бонуси” знімаються із роз’ясненням у відповідному наказі. Якщо я біжу, то всі мають бігти. Якщо хтось затягуватиме роботу підприємства, то буде йти зворотня реакція, і розвиток підприємства зупиниться. Є люди, які приходять зі сторони, серед них завжди трапляються ті, що вписуються в колектив і ті, хто до цього колективу не потрапляє. І “UKRAVIT” - не виняток в цьому правилі. Окрім мотивації вертикальної - від керівництва до працівників, наявна “внутрішня” мотивація між безпосередніми колегами: працівники мотивують один одного. В  “UKRAVIT” створена така якісна і позитивна робоча атмосфера, що за час моєї роботи в цій компанії (5 років) звільнилася тільки одна людина за власним бажанням. Це був HR, який працював в компанії місяць. Щорічно у вересні в Черкасах компанія “UKRAVIT” на виробництві організовує корпоративи, в рамках яких влаштовуються драйви, розваги, вечері, конструктивні мозкові штурми, бесіди у неформальній атмосфері. Агробізнес за своїми особливостями практичний. І навіть корпоративи в нашій компанії влаштовуються на виробництві. В команді гуртуються люди, які вміють працювати і хочуть це робити.

- Ви - керівник лідер, чи керівник-командувач?

- Я не люблю наказувати, із працівниками стосунки будую на довірі. Якщо ходити офісом і віддавати накази, ефективності компанія не матиме. Я ставлю задачі, мотивую співробітників, допомагаю, направляю - і отримую ефективну діяльність кожного окремо і всієї компанії в цілому. Я люблю працювати з людьми, які самі приходять і кажуть: “давайте зробимо так”. Тому що серед певної кількості банальних ініціатив обов’язково трапляються цікаві і важливі. Кожні слід розглянути і прийняти на основі них певні рішення. Кожен працівник на ділянці, за яку відповідає, може знати набагато більше, ніж керівник, який всю картину бачить трохи згори. Звичайно, я розумію, як рухаються всі процеси, але працівники оперують величезною кількістю важливої інформації. Двері мого кабінету завжди відчинені, в них навіть не потрібно стукати. Будь-який співробітник може зайти кожної хвилини. Єдине, що я делегую питання за ступенем важливості, і в результаті всі процеси, які відбуваються в компанії, проконтрольовані і всі проблеми й питання вирішені.

- Багато людей працює в компанії? Як гендерно сформований колектив?

- Наразі в компанії «Укравіт Агро» працює 47 осіб. Пропорція жінок і чоловіків рівномірна, ми орієнтуємось не на стать людини, а на її професіоналізм. В нашій команді є жінка-агроном, наприклад, вона кваліфікований спеціаліст, незважаючи на те, що загалом ці посади частіше обіймають чоловіки. Вона на рівних із чоловіками “мотається” по відрядженнях, вирішує важливі питання і має такі самі обов’язки, як і її колеги-чоловіки. Фінансовою  частиною  “UKRAVIT” теж керує жінка, менеджери з продажу, менеджери із закупівлі сировини - також жінки. Наша компанія створює комфортні умови для праці професіоналів, і не має значення, скільки їм років і якої вони статі.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З магазинів виробникам повертають багато непроданої ковбаси

Про це ГолосUA повідомив експерт з продуктів харчування Володимир Масалітін.

За словами експерта, закономірним є той факт, що з споживчого кошика українців практично зникли ковбасні вироби.

«Середня вартість ковбаси, мінімум, 150-170 грн за кілограм. Середньої якості ковбаса,  - 120-130 грн. Зрозуміло, що за такими цінами вона стає недоступною для людини з пенсією, припустимо, в 1300 грн», - зазначив Володимир Масалітін.

Експерт при цьому пояснив, що з боку виробників також зрозумілі такі розцінки на ковбасу, оскільки зростають ціни на сировину, електроенергію, транспортні послуги.

«У виробників немає кредитних грошей, а м'ясо мало хто дає з відстрочкою платежу. М'ясо продають тільки за гроші. Якщо порахувати, то виробнику, щоб зробити закупівлю, потрібно витратити 100-150 тис. грн. При цьому потрібно врахувати, скільки повернення йде виробникам з супермаркетів. Повертають море не купленої ковбаси», - пояснив експерт.

«10% повернення виробники, як правило, пускають в переробку, решту викидають. Зрозуміло, все це лягає на собівартість продукції», - резюмував Володимир Масалітін.

Навіть варена ковбаса по 150 грн стає недоступною для більшості українців з мінімальним доходом.

Про кореспонденту ГолосUA повідомив експерт з продуктів харчування Володимир Масалітін.

За словами експерта, закономірним є той факт, що з споживчого кошика українців практично зникли ковбасні вироби.

«Середня вартість ковбаси, мінімум, 150-170 грн за кілограм. Середньої якості ковбаса, «паршива» - 120-130 грн. Зрозуміло, що за такими цінами вона стає недоступною для людини з пенсією, припустимо, в 1300 грн», - зазначив В. Масалітін.

Експерт при цьому пояснив, що з боку виробників також зрозумілі такі розцінки на ковбасу, оскільки зростають ціни на сировину, електроенергію, транспортні послуги.

«У виробників немає кредитних грошей, а м'ясо мало хто дає з відстрочкою платежу. М'ясо продають тільки за гроші. Якщо порахувати, то виробнику, щоб зробити закупівлю, потрібно витратити 100-150 тис. грн. При цьому потрібно врахувати, скільки повернення йде виробникам з супермаркетів. Повертають море не купленої ковбаси», - пояснив експерт.

«10% повернення виробники, як правило, пускають в переробку, решту викидають. Зрозуміло, все це лягає на собівартість продукції», - резюмував Ст. Масалітін.

 

Джерело: http://ru.golos.ua/ekonomika/ekspert_iz_supermarketov_proizvoditelyam_vozvraschayut_mnogo_neprodannoy_kolbasyi_iz
Golos.ua © 2015

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою буде інфляція та ціни на продовольство в Україні

В Україні за підсумками цього року зростання цін на продовольчі товари буде вищим 12%. Таку думку висловив у коментарі УНН економічний експерт Олег Устенко.

"У бюджеті на цей рік інфляція закладалася на рівні 8,1%, а ми будемо бачити більше ніж 12%. Тобто, у півтора рази більше, ніж те, що було закладено у державний бюджет на поточний рік", - сказав Устенко і додав, що до кінця року зростання цін на продовольство буде більшим, ніж 12%.

Експерт також назвав фактори, які впливають на зростання цін на продовольство.

Перш за все, за його словами, на споживчі ціни, які зараз також зросли, має вплив інфляційний компонент.

Інший фактор, зазначив він, який міг вплинути на зростання вартості товарів, а особливо якщо йдеться про продовольчу групу товарів, це те, що на світовому ринку протягом останнього місяця відбулося збільшення ціни по всіх товарах, які відносяться до сільськогосподарської групи.

"Збільшення цін на світовому ринку має вплинути на будь-який окремий національний ринок, але повинен бути певний часовий лаг. Це може впливати у подальшому на ціни на продовольчу групу товарів", - уточнив він.

За словами Устенка, ще одним чинником є підняття урядом заробітної плати бюджетникам.

"І не дивлячись на те, що було збільшення на 40-60% і більше (збільшено зарплату у держсекторі – ред.), що, до речі, призвело до збільшення середньої заробітної плати в цілому в економіці, ми все-одно говоримо про збільшення доходів населення, яке відноситься до групи споживачів з дуже низьким рівнем доходів… Тому збільшення заробітної плати для цієї групи населення означало те, що в них збільшується попит на продовольчу групу. А збільшення попиту мало б призвести до збільшення ціни", - підкреслив експерт.

Також, наголосив Устенко, закладення у бюджет на наступний рік курсу на рівні 30 грн за доллар теж мало б вплинути на ціни, оскільки формуються так звані інфляційні очікування.

"І коли є очікування, що девальвує гривня, то це очікування переноситься і на ціну імпортованих товарів. Правда, що навіть 15% просідання гривні у бюджеті наступного року мало б відбитися на більш м’якому збільшені ціни, бо пропорція, за моїми розрахунками складає один до чотирьох. Скажімо, коли змінюється на 4% курс, то зміна в інфляції складає 1%. І якщо ми бачимо у бюджеті збільшення курсу близько 15%, то через інфляцію це могло б передатися на рівні близько 4%. А ми бачимо точно не 4% зростання по всіх товарах, в першу чергу, продовольчої групи", - зазначив він.

Крім того, на думку експерта, ще одним фактором, який впливає на ціну, це обмеження конкуренції на ринку.

"Це дуже видно по всіх торгівельних мережах. Ви бачите тих самих виробників, представлених у кожній окремій мережі… Я вже не кажу про такі конкретні приклади, що називається монопольною змовою. Коли ми бачимо на автозаправках різні бренди, а ціна одна і та ж до копійки. Тобто, у будь-якій країні світу антимонопольний комітет мав би розбиратися, а в нас не розбирається. Це стосується і торгівельних мереж. А такого плану монопольна змова може впливати достатньо сильно на ціну товарів", - додав Устенко.

Нагадаємо, у Нацбанку прогнозували, що до кінця цього року інфляція знизиться повільніше, ніж передбачалося в липневому прогнозі (до рівня 9,1%).

Світовий банк очікує споживчу інфляцію за підсумками 2017 року на рівні 10%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview