186395

Земельний банк агрохолдингу Бахматюка «схуд» на 70 тисяч га

Про це журналістам заявив Олег Бахматюк, власник агрохолдингу UkrLandFarming, пише agravery.com.

Наразі, земельний банк UkrLandFarming складає біля 570 тис. га.

«Ми втрачали землю поступово, бо не мали змогу платити більше, ніж конкуренти. А ті розуміли, що наші позиції зараз не сильні», — сказав Бахматюк.

Він зауважив, що планів стосовно розширення земельного банку компанія наразі не має.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Allseeds до 2021 року реалізує масштабний інвестиційний проект у порту «Южний»

Про це повідомив голова Лиманської райдержадміністрації, пише agrotimes.

За його словами, цього року Allseeds побудує два склади для зберігання шроту об'ємом до 40 тис. тонн, збільшить елеваторні потужності на території свого заводу та побудує термінал для зберігання і перевалки рослинної олії.

У наступні роки компанія реалізує проекти з розвитку залізничної інфраструктури та будівництва причалу в порту «Южний», а також проект з будівництва окремого соєвого заводу потужністю перероблення 5 тис. тонн на добу.

Крім цього, Allseeds  планує побудувати сучасний енергогенеруючий комплекс на біологічних відходах.

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


На Одесщині розмитнили рекордну партію фруктів

На розмитнення та перевірку вантажу з Республіки Еквадор знадобилося лише 5 днів. При цьому, сума платежів до бюджету склала понад 8,5 мільйонів гривень. Про це повідомили в департаменті економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації.

«Зважаючи на ризики та складнощі при проходженні митних та фітосанітарних процедур, бізнес не бажав ризикувати та протягом останніх 10 років здійснював імпорт фруктів невеликими партіями. Однак, плідна співпраця обласної державної адміністрації, Південної митниці ДФС України, контролюючих органів та суб’єктів імпорту фруктової та овочевої продукції дає позитивні приклади та напрямки розвитку», ‒ зазначив директор департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації Дмитро Радулов.

Зазначимо, Одеська облдержадміністрація за ініціативи очільника регіону Максима Степанова спільно з профільними службами започаткувала декілька пілотних проектів щодо поліпшення умов ведення бізнесу імпортерами різних видів продукції. Зокрема, влітку голова ОДА Максим Степанов підготував до розгляду Кабінету Міністрів України проект законодавчих змін, який забезпечить започаткування спрощення процедур фітосанітарного контролю в одеському регіоні.

«Ще на підготовчому етапі спрощення процедур бізнес відчув полегшення, а влада ‒ економічний ефект у вигляді додаткових коштів від розмитнення» ‒ додав Дмитро Радулов.

Отже, у січні-лютому 2018 року фітосанітарний контроль в режимі «імпорт» пройшли 2564 контейнери із 57,1 тис. тонн овочів та фруктів, що на 75,7% більше, ніж за відповідний період минулого року.

За 2 місяці із загальної кількості контейнерів, імпортованих через митну територію України, одеськими митниками розмитнено понад чверть (25,7%) від їх загальної кількості, що на 10,3 відсоткових пункти більше, ніж у січні-лютому 2017 року.

Нагадаємо, 100% імпортованих овочів та фруктів проходять фітосанітарну експертизу. Така ситуація спричиняла незручності для імпортерів. У тому числі, додаткові фінансові витрати на зберігання продукції під час очікування результатів експертизи, особливо у літній період. Голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов запропонував нову та спрощену систему фітосанітарного контролю в одеському регіоні, що має суттєво зменшити потенціальний корупційний ризик у цій галузі.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Як Україна втратила мільярд виручки від експорту ВРХ

Про це пише аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО в Україні Андрій Панкратов на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

За його словами, виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала 33,5 мільйонів доларів США. Середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього 1,32 долари.

"Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 дол./кг)?

А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг, як це рекомендують експерти? (FAO спільно з ЄБРР проводили дослідження з цього приводу і готували бізнес-плани для України).

А скільки можна було б заробити, якщо б і те, і інше разом?"- зазначає Андрій Панкоатов.

Якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше 2,7 млн. доларів США.

«Щонайменше» - це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість", - підкреслює експерт.

Якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад 29 мільйонів доларів. І це при ціні 1,32 дол./кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

Якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад 34 мільйони доларів або 910 мільйонів гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним!

"Зрозуміло, що мільярд виручки – це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони – українські. Робочі руки? Вони – теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським!", - підсумовує експерт



Термін подання документів для отримання дотації на корів продовжено до 1 травня

Пролонгація термінів надасть можливість скористатися державною підтримкою максимальній кількості аграріїв, повідомляє прес-служба МінАПК.

Відповідні зміни були внесені до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва. Раніше граничний термін подання документів був 1 квітня.

Відтепер, для отримання дотації за корів аграрії, які є юридичними особами, подають до 1 травня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді);

- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня та 1 липня поточного року;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів.

Комісія Мінагрополітики до 15 травня та до 15 жовтня поточного року на підставі поданих документів визначає обсяг дотації за утримання корів за кожним суб’єктом господарювання та приймає рішення про включення їх до реєстру.

Міністерство протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання та не пізніше 5 червня та 5 листопада поточного року спрямовує відповідні суми на їх банківські рахунки. Дотація на корову в рік сплачується двома частинами по 750 гривень.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Конкурент "Рошен" заявив, що продовжить судитися за "Київський торт"

ТОВ "Белларія" планує оскаржувати рішення Господарського суду Києва, яке забороняє використовувати в своїй продукції назву "Київський торт" і графічні елементи у вигляді листя каштана. Також суд зобов'язав компанію і рітейлер "Ашан" вилучити з обігу і знищити всі упаковки та етикетки для тортів, які містять такі позначення.

Представник ТОВ "Белларія" повідомив Delo.UA, що на сьогоднішній день дане рішення Господарського суду від 21 березня 2018 р. не вступило в законну силу, оскільки компанія має намір оскаржувати це рішення і підготувала відповідну апеляційну скаргу.

Згідно із законодавством, на подачу апеляційної скарги надається  строк в 20 календарних днів.

27 березня повідомлялося, що Господарський суд Києва задовольнив позовні вимоги корпорації Рошен до ТОВ "Белларія" і "Ашан".

Корпорація "Рошен" судилася з цими компаніями за права інтелектуальної власності при випуску продукції під торговою маркою "Київський торт" і торт "Київський". У корпорації заявляли, що покупець може сплутати упаковку торта "Беллариї" з "Київським тортом" виробництва "Рошен".

Товарний знак "Київський торт" визнано добре відомим в Україні за рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності від 28 квітня 2017 року.

Як повідомлялося, в грудні 2017 року Антимонопольний комітет України оштрафував "Київхліб" на 219 тис. грн за схожий на упаковку корпорації "Рошен" оформлення торта "Казковий ключик". В АМКУ зазначили, що "Рошен" почав раніше використовувати оформлення упаковки для свого торта, тому використання схожої упаковки "Київхлібом" може призвести до змішування з діяльністю корпорації "Рошен".

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.