Землі сільгоспризначення продаватимуть «за пропискою»

Про це пише газета Закон і Бізнес.

В парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо забезпечення земельними ділянками сільськогосподарського призначення місцевого товаровиробника та запровадження електронних земельних торгів)» (№6725-1).

Зокрема, ним передбачено що земельні ділянки державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення, а також права на них, будуть продаватись на торгах у три етапи: на місцевому, регіональному та всеукраїнському рівнях.  

Також обмежується коло можливих учасників таких торгів. Ними можуть бути: фізособи, місце проживання яких зареєстровано на території, де знаходиться ділянка; фізособи, основним видом діяльності яких є сільське господарство, що зареєстроване на відповідній території; юрособи, що мають статус сільськогосподарського виробника, засновниками якого є виключно громадяни України, та яке зареєстровано на відповідній території.

Відповідно до проекту, спочатку ділянка продається на місцевому рівні, де участь можуть взяти тільки особи, зареєстровані на території села, селища, міста або об’єднаної територіальної громади за місцем знаходження землі. Якщо торги не відбулись, лот виставляється на регіональний і далі всеукраїнський рівень.

Щоправда, вочевидь, що латифундисти знайдуть схеми, як скупити гектари використавши селян із потрібною пропискою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки в Україні фермерських та особистих селянських господарств (інфографіка)

Сьогодні це найбільш переважаюча організаційно-правова форма господарювання на селі. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіла заступник міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова.

За даними Держстату (від 1 листопада 2016 року), кількість діючих фермерських господарств становить 33682 одиниць. Вони обробляють 4, 439 млн га землі. Тобто, на одне господарство припадає в середньому близько 131,7 га сільськогосподарських угідь. Найбільша кількість фермерських господарств налічується у Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській, Кіровоградській областях. А найменша – у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій та  Чернігівській областях. Близько 80% фермерств обробляють земельні ділянки площею до 500 гектарів.

За словами Олени Ковальової,  частка ВВП фермерських господарств у загальній структурі виробництва складає близько 7–8% щороку. При цьому найбільша кількість сільськогосподарської продукції генерується галузі рослинництва – понад 90%. Зернові, зернобобові культури, соняшник та олійні рослини займають найбільшу частку в рослинництві.

"За нашими підрахунками, на початку 2017 року у фермерських господарствах налічувалося: великої рогатої худоби – 105,7 тис. голів (2,9% від загальної чисельності стада), корів – 39,9 тис. голів (1,9%), свиней – 273 тис. голів (4,1%), овець та кіз – 40,1 тис. голів (3,4%), коней – 1,5 тис. голів (0,5%), птиці – 2,1 млн голів (1,0%), бджолосімей – 5,3 тис. (0,2%). У 2016 році виробництво фермерськими господарствами м’яса склало 56,3 тис. т (2,4% у структурі виробництва м’яса),  молока – 183,6 тис. т (1,8%), яєць – 95,3 млн штук (0,6%), вовни – 55 т (2,6%), меду – 124 т (0,2%). Загалом це непогані показники", - повідомила Олена Ковальова.

Сьогодні в Україні поруч із фермерськими господарствами працює 4,1 млн особистих селянських господарств, 20% із яких виробляють товарну продукцію та є потенційними фермерськими господарствами.

"ОСГ зайняті у виробництві більш трудомістких та менш рентабельних галузей і забезпечують значну частку у виробництві окремих видів продукції. Це майже 97% – картоплі, 89% – овочів відкритого ґрунту, 63% – овочів закритого ґрунту, 90% – продовольчих баштанних культур, 84% – плодово-ягідних культур, 80% – молока, 75% – м’яса ВРХ, 59% – м’яса свиней, 94% – м’яса овець, 83% – вовни.

Загалом вони працюють дуже ефективно, ця категорія господарств є селоутворюючою та поєднує власні економічні інтереси із соціальною відповідальністю перед громадою", - підкреслила Олена Ковальова.

https://agropolit.com/storage/2017/interview/kovaleva/17_08_02_Adv_Infographic_Farm_Private.png

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 українських агрокомпаній з відшкодування ПДВ у липні 2017 року

Про це повідомляє "ПроАгро" з посиланням на дані Державної казначейської служби.

Так, найбільшими отримувачами відшкодування ПДВ в агропромисловому комплексі за звітний місяць стали наступні компанії:

  1. "Кернел-трейд" - 730,3 млн грн;
  2. "Сантрейд" - 546,14 млн грн;
  3. МХП - 300 млн грн;
  4. "Нібулон" - 234,6 млн грн;
  5. Cargill - 218,04 млн грн;

Нагадаємо, що за підсумками червня 2017 року лідером серед українських агрокомпаній з відшкодування податку на додану вартість стала компанія "Кернел-трейд", яка отримала 711,1 млн гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Укрзалізниця" планує підвищити тарифи для бізнесу

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Сподіваюся, можемо вирішити питання затвердження фінплану максимум протягом місяця. Він тісно пов'язаний з питанням вирішення ситуації з індексацією тарифів, оскільки у фінплан закладається певний рівень індексації: максимум місяць, щоб підприємство не страждало, має бути вирішено це питання", - сказав він журналістам після призначення.

Євген Кравцов розраховує, що рішення щодо індексації буде знайдено в результаті відвертої дискусії з бізнесом на основі принципу "партнерства на рівних".

Він наголосив, що з 2018 року необхідно ввести нову прозору, зрозумілу і прогнозовану систем тарифоутворення з прив'язкою до об'єктивних індексам, зокрема, інфляції і промислових цін.

"Це має бути прозоро, зрозуміло для всіх учасників ринку і за певною погодженою формулою", - зазначив Є.Кравцов.

Нагадаємо, 9 серпня Кабінет міністрів схвалив заяву голови правління ПАТ "Укрзалізниця" Войцеха Балчуна про звільнення.

Кабінет міністрів призначив першого заступника міністра інфраструктури Євгена Кравцова в.о. голови "Укрзалізниці".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії вже отримали майже половину запланованої річної бюджетної дотації

Загалом, сума виплат, отриманих у 2017 році, склала 1 914,6 млн гривень, що складає майже половину від передбачених за цією програмою у поточному році 4 млрд грн. Про це повідомила прес-служба МінАПК.

За червень Державна казначейська служба України перерахувала з небюджетного рахунку Мінагрополітики 737 агровиробникам 590 683 028,52 гривень. Вперше аграрії повністю використали місячні бюджетні асигнування - залишок склав лише 3 тис. грн.

Нагадаємо, у лютому загальна сума дотацій становила 79,8 млн грн, у березні - 241,8 млн грн, у квітні – 473,4 млн грн, у травні - 528,9 млн грн.

Довідка:
Державною програмою бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції на 2017 рік передбачено дотації у розмірі 4 млрд грн.

З умовами надання бюджетної дотації можна ознайомитися за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Баржі і кавуни: динаміка річкових перевезень в Україні (інфографіка)

«Слово і Діло» розібралося в історії галузі та її потенціалі.

Прославлена баржа з кавунами, яка недавно трохи не допливла до Києва і встала під розвантаження в Переяславі-Хмельницькому, була не найбільшою представницею свого племені – її вантажопідйомність становить близько тисячі тон.

Максимальна вантажопідйомність суховантажних барж (кавун парадоксальним чином є сухим вантажем) становить 4 тисячі тон, але є баржі, які можуть відвезти і понад 10 тисяч тон, однак возять вони наливні вантажі.

З огляду на, що на перевезення такої ж ваги знадобиться близько двох сотень вантажівок або склад з 57 залізничних вагонів і невисоку вартість такого перевезення, перспективи збільшити їх обсяги виглядають досить заманливо.

В даний час на Дніпрі налічується 17 великих вантажних портів і перевантажувальних терміналів, причому всі порти належать акціонерним товариствам різного типу, а більшість перевантажувальних терміналів – приватні і належать ТОВ «Нібулон» й будувалися для перевезень сільськогосподарської продукції. Ще чотири порти розташовані на Дунаї – в Ізмаїлі, Кілії, Рені та Усть-Дунайську.

Заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про відродження річкових перевезень по Дніпру після відправки баржі з кавунами з Херсона до Києва викликали нещодавно ажіотаж в ЗМІ і соцмережах. Слово і Діло розібралося в історії галузі та її потенціалі.
Зараз ситуація з перевезенням вантажів річковим транспортом в Україні виглядає досить гнітюче: в порівнянні з кінцем 80-х і початком 90-х років, коли щорічно по найбільших річках України (переважно по Дніпру і Дунаю) перевозили майже 70 мільйонів тон вантажу. Пік падіння перевезень на світанку приватизації припав на 1996 рік, коли річковий флот стояв на причалах без діла, продавався до інших країн або пилявся на метал. Потім обсяги почали повільно зростати і до 2008 року досягли максимуму з початку 21 століття – 15,1 мільйонів тон за рік.

Однак уже в наступному році через світову фінансову кризу знову повернулися на колишній рівень, причому показники стали навіть гірше – 7 мільйонів тон.

З тих часів ситуація не поліпшилася: у 2016 році загальний обсяг вантажних перевезень склав лише 3,6 мільйона тон – близько 5% від обсягів чвертьвікової давнини.

У першому кварталі поточного року по річках України перевезли всього лише 366 тисяч тон, однак на перший квартал припадає зима, коли навігація річками утруднена або припиняється зовсім.

Заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про відродження річкових перевезень по Дніпру після відправки баржі з кавунами з Херсона до Києва викликали нещодавно ажіотаж в ЗМІ і соцмережах. Слово і Діло розібралося в історії галузі та її потенціалі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview