150670

Земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів - Володимир Гройсман

Водночас земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів. Про це він сказав під час форуму Реанімаційного пакету реформ "Повна мобілізація: спільний план дій", передає Укрінформ.

"Я категорично проти відкриття ринку земель усього для усіх і на всі сторони. От я проти і це моя позиція, як громадянина України. Це для мене є принциповим питанням. Вважаю, що треба дати можливості українцям один у одного купувати землю в обмеженій кількості і для відповідного фахового використання", - сказав Гройсман.

На його переконання, найоптимальнішу модель земельних відносин можна підібрати.

"Я вважаю, що земля - це дуже серйозний наш національний актив. І тут треба підходити дуже виважено. Я розумію, що ліберальний підхід і треба все відкрити, але, повірте, не все те золото, що блищить", - додав прем'єр-міністр.

Гройсман запевнив, що уряд готовий до відкритої дискусії стосовно проведення земельної реформи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок свердловинних насосів України: реалії та перспективи

У чому полягають конкурентні відмінності і переваги даного товару, а також про ринок свердловинних насосів України і перспективи його розвитку розповідає директор електротехнічного дивізіону Харківського електромеханічного заводу «Укрелектромаш» Кізілов Андрій.

– Як Ви оцінюєте ринок свердловинних насосів України?
– Загальний ринок свердловинних насосів в Україні становить понад 250 тис. насосів на рік як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва.

Значну частину ринку займає обладнання китайського виробництва, яке знаходиться в низькій ціновій категорії. Дані насоси, як правило, конструктивно є аналогами провідних виробників, але серйозно відрізняються якістю застосовуваних матеріалів і складанням як від них, так і між собою. Перевагою китайської продукції є, насамперед, низька ціна, але дана категорія насосів, як правило, має низьку якість і ненадійна. Споживач ризикує залишитися без водопостачання в самий невідповідний момент.

У високій ціновій ніші знаходиться обладнання провідних світових компаній Німеччини, Італії, Данії, США і так далі, але вони складають не більше 3% на ринку «свердловинників» України. Їх відрізняють якість і висока ціна. Однак одним з недоліків застосування імпортних насосів в нашій країні є можливі поломки через неадаптованість до наших побутових реалій. Наприклад, не всі насоси зарубіжного виробництва здатні впоратися з частими перепадами напруги, зниженою напругою.

Демократичні за ціною і нітрохи не гірші за якістю імпортних аналогів свердловинні насоси вітчизняного виробництва. Українські виробники успішно працюють над удосконаленням існуючих та розробкою нових конкурентоспроможних насосів, адаптованих під особливості і запити вітчизняного ринку.

Серед усього розмаїття продукції існує один незмінний факт: найбільш важливі для споживача характеристики насосів – напір і продуктивність – ні у одного з виробників, представлених на ринку України в низькому і середньому цінових сегментах, не відповідають дійсності, всі вони завищені. Через це українці змушені купувати насоси на 1 або 2 ступеня за напором вище, ніж їм дійсно необхідно, і це досить сильно б'є по кишені споживача. Ми задалися метою змінити дану ситуацію на ринку «свердловинників» і створили товар з чесними значеннями продуктивності і напору кожного насоса.

– Які ще були внесені удосконалення в конструкцію нової лінійки насосів HELZ?
– Лінійка свердловинних насосів «Капітан Плюс» включає в себе 6 насосів з оригінальною моноблочною запатентованою конструкцією і напором від 20 до 70 м. Це максимально ефективне і якісне обладнання з мінімальними експлуатаційними витратами. Споживана потужність насосів – від 0,49 до 1,2 кВт, максимальний створюваний напір – до 100 м, об'ємна подача – до 3 м3/ч. Оптимальна моноблочна конструкція корпусу насоса забезпечує економію електроенергії за рахунок зниження механічних втрат. А розміщений усередині корпусу в безпосередній близькості від двигуна конденсатор зменшує падіння напруги в кабелі живлення. Від проникнення води двигун насоса захищає по корпусу подвійний каскад гумових ущільнювальних кілець, по лінії валу – подвійний каскад з керамо-графітового торцевого ущільнення та армовані гумові манжети від провідних європейських виробників.

– Які параметри є визначальними при виборі насосів?
– Перш ніж придбати насос, необхідно знати кілька ключових параметрів: продуктивність свердловини (дебет), статичний і динамічний рівень води в свердловині, її глибину і діаметр. При цьому продуктивність насоса повинна відповідати і параметрами свердловини і кількістю води, яка вам потрібна. Також напір насоса повинен відповідати глибині свердловини. Але крім підйому води із глибини свердловини, насос повинен видавати достатній напір, щоб вода подолала гідравлічний опір труб на горизонтальних ділянках, піднялася на достатню висоту в самому будинку і дійшла до місця споживання. Тому так важливо, щоб кожна цифра в характеристиці обладнання відповідала дійсності.

Визначальним при виборі продукту також є комплексне співвідношення таких споживчих параметрів ціна/якість/сервіс. Насоси вітчизняного виробництва якісні, довговічні і в той же час доступні за ціною. HELZ по праву залишається однією з найбільш надійних вітчизняних торгових марок, продукція якої на ділі відповідає всім заявленим характеристикам.

– Які перспективи розвитку ринку свердловинних насосів?
– Ємність ринку обладнання для водопостачання досить значна. На тлі зростання затребуваності приватного житла і зростання темпів індивідуального житлового будівництва зростає попит на насосне обладнання. Так як система водопостачання  - це один із самих основних елементів благоустрою, а бажання створити для себе і своєї сім'ї комфортні умови є у кожного власника приватного будинку. Ця задача звичайно вирішується шляхом створення водопостачання на базі свердловини.

На сьогоднішній день прогнозується щорічне зростання даного сегменту ринку приблизно на 7-12%.

– Які плани продажів насосів HELZ? Чи є пріоритетом експортні програми?
– На даний момент ми в основному орієнтуємось на внутрішній ринок, розширюючи дилерську мережу. І, звичайно ж, у перспективі – це розвиток експортного потенціалу. Плануємо почати виходити на ринок Східної Європи, зокрема таких країн, як Польща, Словаччина, Чехія, Молдова та інші. Відзначу також, що на етапі проектування і розробки продукції ми врахували всі вимоги щодо якості, безпеки та екологічності, що пред'являються до свердловинних насосів в країнах Євросоюзу.

– Крім свердловинних насосів, яку ще продукцію пропонує бренд HELZ споживачам?
– Крім свердловинних насосів «Капітан Плюс», HELZ пропонує традиційну лінійку поливних поверхневих електронасосів БОЦМАН (серії БЦ), які добре відомі споживачам завдяки своїй надійності, невибагливості і довговічності. Крім цього, лінійку товарів народного споживання доповнюють подрібнювачі кормів серії ІКОР, які використовуються для дроблення пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, інших зернових культур, а також коренеплодів і є незамінними помічниками в підсобних і фермерських господарствах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рецепти успіху в агробізнесі від головного агронома

Ічнянський кластер групи «Росток-Холдинг» можна сміливо назвати «полігоном інновацій»: тут впевнено впроваджують сучасні підходи та диференційовані технології. І незважаючи на погодні «катаклізми», мають високі результати, пише AgroReview

Спочатку – аналіз

Сергій Юр’єв, безперечно, авторитетний, добре знаний в агросфері фахівець з величезним досвідом: його агрономічна практика -  понад 40 років. Три роки тому він очолив відповідний департамент Ічнянського кластера компанії «Росток-Холдинг». І розпочав свою роботу з аналізу та оптимізації.

 «Є якась професійна інтуїція, на яку  агрономи опираються. Ми бачимо – ці поля, кращі, ці гірші, але за рахунок чого? На це відповісти можна лише після агрохімічного аналізу. Ці дані дозволяють удосконалити систему живлення і технологію внесення добрив», - розповів Сергій Юр’єв.

Тож у компанії вирішили провести аналіз ґрунту. Проаналізувавши підходи, які пропонують різні лабораторії, Сергій Юр’єв, який за освітою і сам агрохімік, надав перевагу комплексній агродіагностиці за методикою AgriLab.

У чому переваги такого способу аналізу?

По-перше, проби ґрунту відбираються за допомогою автоматизованого пробовідбірника з GPS-прив’язкою до точки відбору. Це дозволяє зрозуміти на якій ділянці поля якого елемента живлення не вистачає, а якого – вдосталь. По – друге, аналіз робиться за широким комплексом показників, враховуються погодно-кліматичні фактори, історія полів (сівозміни), механічний стан ґрунту та інші лімітуючи фактори. А головне – вираховується природній потенціал поля, а це той чинник який дозволяє господарству отримати більше прибутку за оптимальних витрат.

«Чому треба робити аналіз ґрунту? Наприклад, кукурудза критично чутлива до фосфору, навіть при достатньому забезпеченні,  на ранніх фазах розвитку. У холодну погоду той фосфор, що є в грунті –  погано засвоюється. Його однаково треба вносити… Мені важливо було зрозуміти – правильно ми робимо чи ні, чи правильна наша стратегія. Грунт - це не організм людини, де щось підлікував і маєш результат. Поле ж величезне і зробити це технічно складно. Але правильний вибір усереднений грунтується на цих даних. AgriLab, коли робить усереднення рахує на точку - в одній рН 4,5 в іншій – 6,5. Відповідно різна доступність елементів живлення. Тому треба спочатку на кожну точку порахувати, а потім зробити усереднення», - зауважив важливий агрохімічний нюанс Сергій Юр’єв .

Чи достатньо аналізу грунту?

Сергій Юр’єв-фахівець з величезним досвідом: агрономічна практика( він пропрацював) -  більше 40 років. І до того ж – в різних областях країни. Тому він добре розуміє складну взаємозалежність між характеристиками грунту,  погодно-кліматичними факторами, особливостями кожного регіону: «Треба враховувати регіональні особливості господарства. Можна взяти найдорожче насіння, найдорожчі добрива, але погодні фактори складуться так, що все це не принесе бажаного результату, а влетить у копійчину», говорить він.

Тому комплексна агродіагностика за методикою AgriLab включає і аналіз погодно-кліматичних умов. Адже лише на основі віх цих даних можна підібрати оптимальну систему живлення та внесення добрив. Такий підхід дає добрі результати – переконує досвід Ічнянського кластера «Росток-Холдинг».

«Наприклад: у 2016 році велика кількість опадів випала. Зібрали 87 центнерів в заліку з 1 га кукурудзи, по чорнозему – на окремих полях доходила майже до 150 центнерів у фізичній вазі , на пісках – 70-75 центнерів відповідно. У 2017 – опадів за період вегетації - вдвічі менше, але по пісках добавили – від 5 до 20 центнерів, але по чорнозему – минулорічної урожайності не досягли адже  волога вже не дозволяла отримати вище, але добре підтягнули піски: волога за рахунок оптимізованого живлення використовувалася раціональніше,  Тож за рахунок пісків підтягнули і фізику, і залік порівняно з минулим роком. Що ми зробили для цього? На пісках азотні добрива вносили в 2 прийоми. Якщо по  чорнозему внесли повну норму азотних добрив за 1 раз, то по пісках розділили повну норму на 2 частини – першу внесли перед  передпосівним обробітком ґрунту, другу (КАС 32)– у міжряддя, локально у фазу 5-7 листків кукурудзи. До цього КАС вносили оприскувачами з аплікаторами і 50% азоту - втрачалось. Так оптимізували живлення по пісках. І тому загальна урожайність  по всіх типах ґрунтів була трошки вище, ніж у попередньому, більш вологому році.

У кластері компанії також удосконалили  технологію припосівного живлення: «При посіві просапних культур вносимо одночасно 2 вида комплексних добрив в  різні шари, тобто поживні речовини позиційно краще розміщуються відносно насіння –невеличку  кількість мікродобрив кладемо  поруч з насінням для швидкого старту, другу (основну кількість) на 4-5 см в бік и на 4-5 см глибше насіння для живлення у більш пізні фази росту.

Головне - врожайність?

У Ічнянському кластері «Росток Холдинг» планові показники врожайності, як правило, виконуються,  іноді – і перевиконуються. Але головне – в іншому, вважає Сергій Юр’єв, - важливо визначити той оптимальний баланс, при якому отримана врожайність та витрати на її досягнення дадуть максимальний прибуток. І це ще одна перевага комплексної агродіагностики за методикою AgriLab.

«У 2016 – у 1,5 рази перевищили плановий прибуток з 1 га, у 2017 – підняли планову врожайність. По пшениці у 2016 – було 59 ц/га, у  2017 – 65 ц – все – 2 та 3 класу. Кукурудза у 2016 – 87 ц/га, в 2017 – 90ц в заліку. Єдине що соя «просіла» – у 2016 – 37ц, 2017 – 24ц. Але хоча врожайності бажаної не отримали по сої, по економічним показникам її результат цілком задовільний.

Гонитва за врожайністю – підхід застарілий, сьогодні треба намагатися досягнути більшої ефективності, адже вища врожайність не гарантує кращий економічний результат.

«Наприклад, господарству доводиться сіяти кукурудзу в ранні строки… Стандартна «радянська» система внесення добрив – амофос з посівом,  калій восени, азот – весною. І це все добре, але тоді добрива були дешеві. Вони йшли по фондам. Україна ще не досягнула своїх же показників: у 1990 рік на момент розпаду вносили майже 145 кг у діючій речовині на 1 га ріллі. Зараз ще до 100 не дійшли. У 2000-му, пам’ятаю, коли ми входили в одне господарство - взагалі нічого не вносили – нічого не було. У радянському союзі, треба визнати, постачання добрив було добре налагоджене, без затримок.

…Зараз гроші мають свою вартість. Якщо ми будемо окремі види добрив вносити під ярові культури восени, а використовуватися вони рослинами почнуть  тільки  в травні –червні, гроші будуть лежати «мертвим грузом», а проценти рости. Тому на мій погляд, раціональніше добрива під ярі культури вносити весною при максимально можливій локалізації туків,- коефіцієнт засвоювання буде вище, норма внесення і, відповідно, ціна 1 га, нижче.

Системний підхід – до всього

Землеробство – це складна система, у якій треба враховувати і індивідуальні властивості кожної ділянки поля, і погодні фактори, і технології.

«Треба мати системний підхід до всього. Є різні системи землеробства – оранка, прямий посів, глибоко рихлення – все залежить від регіону, адже в кожного свої ґрунти і природньо кліматичні умови. Якщо ми використовуємо певну технологію, то маємо і підбирати під неї систему захисту та удобрення. Зберіть десять академіків і запитайте про ефективність того чи іншого агроприйому - кожен дасть різну відповідь. У сільському господарстві один і той самий прийом може в одному році у певному регіоні дати прибавку урожаю, а при других умовах – не завжди. Адже нерегульованих факторів тут дуже багато: то невчасні опади, заморозки, температура не так розподілилась, опади, навіть якщо і  в достатній кількості, але не у тій фазі, не тоді коли зав’язується урожай.… Тому навіть якщо говорити про обробіток ґрунту – цього року може дати кращий результат  глибоке рихлення, наступного – оранка, потім – прямий посів. І кожен метод має своїх прихильників».

Тож, універсального «рецепту успіху» в землеробстві – нема. Він у кожного господарства - свій. Але створений він за єдиним алгоритмом: комплексним аналізом даних та системними рішеннями.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Максим ШКІЛЬ: Тарифи УЗ наблизилися до цін приватного парку і це дозволило купувати власний рухомий склад

Цю проблему для своїх клієнтів вирішує Перша логістична компанія. Про шлях українського зерна в порти, проблеми Укрзалізниці та формування власного парку вантажних вагонів  розповідає власник Першої логістичної компанії Максим Шкіль.

- Максиме Вікторовичу, добрий день. Щоб не говорити одразу про роботу, розкажіть, як стартував сьогодні ваш день? З чого він починається зазвичай?

- Першою у нашій сім’ї прокидається донька Емілія і тоді вже будить всіх нас. На 8 ранку я йду на тайський бокс, який відвідую 4 рази на тиждень. Після тренування – починаю займатися робочими питаннями. 

У дні вільні від боксу ми проводимо сімейні сніданки разом з дружиною і двома доньками.  Це дуже цінний для нас усіх час. Сьогодні, наприклад, був такий сімейний сніданок. 

- Чому саме тайський бокс?

- Бо він функціональний. Під час тренування працює багато м’язів.  Після занять з’являється стільки сил і бадьорості, що вистачає на цілий день активної роботи. Мені спорт допомагає впоратися з негативом і зосередитися на головному.

- Ви часто працюєте в офісі чи, можливо, керуєте компанією віддалено?

Коли перебуваю в Україні, зазвичай працюю в офісі. Якщо не на місці – комунікую з усіма віддалено, сучасні технології дозволяють це. Наприклад, якщо взяти Першу логістичну компанію, то вона має 10 представництв по всій країні. Тобто спілкування з ними і так здебільшого дистанційне.

- Чи впускаєте ви роботу в свій простір, коли відпочиваєте?

В мене є правило: я ніколи не турбую своїх працівників, якщо вони відпочивають. Але коли відпочиваю я, то все одно беру зріз по роботі.

- Перед цією зустріччю ми почитали вашу біографію. Вам неповних 35, у вас три вищі освіти і ступінь кандидата юридичних наук. Крім цього –  кілька успішних компаній, благодійний фонд і родина. Як вам вдається так розподіляти час, щоб встигнути все?

- Є така теорія, що все в своєму житті можна встигнути зробити за 20 відсотків свого часу. І я вважаю, що проблема з нестачею часу у багатьох пов’язана з невмінням планувати.
Наприклад, в мене мої поїздки заплановані на  рік-півтора вперед. Я розумію, куди рухається мій бізнес і мої компанії.

Я навчився планувати свій час і досягати цілей ще в дитинстві. Наприклад, коли навчався в Академічній гімназії у Львові, то жив у районі Сихів. Щодня мені доводилося прокидатися о 6 ранку, добиратися пішки до зупинки автобуса, стояти в черзі, а потім їхати на навчання в інший кінець міста. Ще й просив водія зупинятися, щоб підібрати друга через три зупинки. Шлях з дому до гімназії тривав близько години. При цьому мій рейтинг був одним з найкращих на потоці і я встигав приділяти час іншим справам.

Я навчився планувати свій час і досягати цілей ще в дитинстві

- У вас все так чітко сплановано. А як же несподіванки і спонтанність?

Я вважаю, що спонтанність – це непогано, але коли вона в роботі відсотків на 70, то це хаос. Адже за тобою стоять люди, які хочуть бачити і розуміти, куди рухається бізнес, до якого вони причетні, якому вони віддають свій час, знання і досвід. Прогнозованість - це шлях до успіху.

- Незабаром в Україні починаються жнива і це є старт для активної роботи логістичних компаній, зокрема і вашої.  Вже визначилися, з ким працюватимете цього сезону? Які маркетингові активності плануєте?

Ми працюємо з міжнародними і вітчизняними компаніями. Наприклад, американськими, які присутні на українському ринку з моменту заснування Першої логістичної компанії, та з усіма провідними зернотрейдерами і виробниками. Для нас важливо реалізувати покладені на нас обов’язки. Якщо ми бачимо, що впораємося, то беремося і доводимо справу до логічного завершення, інакше не починаємо. 

Щодо маркетингу в логістичному бізнесі – він не потрібний. Найкращий маркетинг – це коли ви виконуєте заявку клієнта. Робите це якісно і вчасно.

- Як задовго до початку сезону надходять заявки на перевезення?

Великі компанії дроблять свої об’єми на 20-30 тис. тонн. З періодичністю раз в два  місяці проводяться тендери. Планування на рік не є виправданими, оскільки ринки і ціни на них змінюються. Вартість послуг сьогодні може бути однією, а в сезон може бути зовсім іншою. Проте часто трапляються випадки, коли тендер виграє компанія з поганою репутацією. Тоді замовник віддає перевагу дорожчій компанії, тій, яка виконує взяті на себе зобов’язання.

- Компанія працює на повну потужність чи навпаки – бракує клієнтів?

Весь рухомий склад задіяний. Проблем з клієнтами немає абсолютно. Навпаки, на сьогоднішній день є дуже великий дефіцит вагонів.

- Чи відомо, куди і звідки будете транспортувати урожай-2018?

У нас 80-90 відсотків урожаю транспортується в порти. Також є вивіз на Білорусь і західні кордони. Ми намагаємося працювати на вивіз в порти, бо в західних напрямках досить погана ситуація з тягою, наприклад, на Львівській залізниці. Якщо ми говоримо про власний рухомий склад і обіг вагонів, вона суттєво знижується, коли ми відправляємо вантажі на західні напрямки.

- Скільки тонн зернових ви перевезли минулого року і скільки плануєте перевезти цього року?

- Понад два мільйони тонн зерна ми перевезли минулого року. Цього сезону плануємо перевезти на 10-20 відсотків більше.

- Логістичним компаніям доводиться взаємодіяти з Укрзалізницею. Як вам працюється з монополістом?

Наразі тарифи Укрзалізниці наблизилися до тарифів приватного парку, і це дає нам можливість купувати власний рухомий склад. Я вважаю, що керівництво Укрзалізниці нині робить правильні дії: перше –  закуповує новий рухомий склад; друге – запроваджує систему прозорого розподілення вагонів серед учасників ринку. 

- В чому суть сьогоднішніх проблем у системі залізничних перевезень, на вашу думку?

Ми маємо справу з надбанням пострадянського простору. Основним заробітком Укрзалізниці є вантажні перевезення. Всім відомо, що пасажирські перевезення збиткові.

Справа в тому, що протягом багатьох років суттєві кошти вкладалися в ті речі, які не є основними для вирішення питань ефективної роботи Укрзалізниці. В результаті маємо проблеми, які поглиблювалися роками. Тому звинувачувати у ситуації, що склалася, лише одного керівника -  це помилка. Тим більше, примусити його вирішити усі накопичені проблеми одним днем не є можливим. На мій погляд, варто було б зосередитись на кількох речах: купівлі рухомого складу для вантажних перевезень, модернізації існуючої тяги та вдосконалення системи управління вантажними процесами. 

Наведу один приклад: ви маєте виробництво і вам потрібно відправити свою продукцію зі Львова в Одеський порт. Яким чином це відбувається сьогодні? Ви даєте заявку на 4-5 вагонів, але Укрзалізниця має дуже обмежену кількість рухомого складу, тому тривалий час ця заявка не виконується. І тут нарешті наступає день «Х», коли потрібні вагони приходять, надається тепловоз, формується состав.

Цей состав попрямує з Львівської залізниці до Одеської через Південно-Західну. І тут вдумайтеся: на кожному стику залізниць вантажний потяг отримує  інший тепловоз та іншу локомотивну бригаду. Так от, чому б не взяти один потяг з однією тягою (локомотивом), який проїде зі Львова до Одеського порту зі зміною тільки локомотивних бригад? Це б суттєво заощадило час та підвищило обіг вагонів.

Ще актуальне питання швидкостей, з якими слідує рухомий склад. На сьогодні технічна швидкість – близько 50 км/год. Звичайно, її треба підвищувати, на це впливає багато чинників: стан колій, зняття обмежень на багатьох ділянках руху, ефективне управління експлуатаційною роботою та справність тягового рухомого складу. 

- Узагальніть, будь ласка, основні проблеми логістичного ринку, з якими стикаються аграрії, трейдери та логістичні компанії в Україні?

- Якщо коротко, то це відсутність рухомого складу і тяги; недосконалість управління вантажними процесами – це має бути централізовано і управлятися всередині центрального офісу Укрзалізниці. І останнє – електрифікація та зношеність  колій.

- Ви згадали, що у приватних компаній з’явилася можливість закуповувати власні вантажні вагони. Перша логістична формує свій рухомий склад?

Так, ми вже купуємо рухомий склад і маємо в планах продовжувати це робити. Перша логістична компанія уклала контракти з заводами на виготовлення і купівлю вагонів. І ми вже почали отримувати новий рухомий склад.

- Як вирішуєте проблеми з тягою?

Звісно, сьогодні з тягою є гостра проблема. В цьому питанні ми працюємо з підрозділами Укрзалізниці. У нас створений диспетчерський центр, в якому працюють досвідчені спеціалісти. Тобто переміщення нашого рухомого складу – власного і орендованого - відбувається під контролем диспетчерського центру. 

- Які вагони ви закуповуєте? 

Купуємо нові вагони українського виробництва. Вживані вагони не купуємо, оскільки в тих пропозиціях, які ми отримували, вартість б/у вагона –  біля 30 тис. дол., термін його експлуатації 10 років. Новий вагон коштує 60 тис. дол.і має термін експлуатації 25 років з можливістю пролонгації. Тому я вважаю економічно недоцільним купувати б/у вагони. Інвестувати економічно вигідніше та перспективніше у нові, хоча на початку це і виглядає суттєво затратніше.

Перша логістична компанія уклала контракти з заводами на виготовлення і купівлю вагонів. І вже почала отримувати новий рухомий склад.

- Чим відрізняються ваші вагони від вагонів Укрзалізниці? 

Як я вже згадував, рухомий склад, який ми купуємо, – новий. Це багатокубові вагони. А більшості вагонам Укрзалізниці – понад 25 років. Різниця очевидна.

Пригадую, як ми працювали з рухомим складом Укрзалізниці на одному з наших підприємств – Бехівському гранітному кар’єрі. Тоді у штаті доводилося мати бригаду зварювальників, які перед завантаженням латали дірки у цих вагонах, щоб дорогою не розгубити частину щебеневої продукції. Тому важливо мати нові вагони, це гарантія стабільності і збереження вантажу.

- Але крім того, що вантаж може розгубитися, його можуть ще й викрасти. Є багато інформації про крадіжки. Як ви вирішуєте цю проблему і хто несе відповідальність перед вашими клієнтами, якщо частина товару все-таки не доїхала до порту? 

- Де-юре – це відповідальність Укрзалізниці. Де-факто – логістичної компанії. Мені невідомі випадки, коли Укрзалізниця компенсувала логістичним компаніям  втрати вантажу.  

На сьогоднішній день, від моменту, коли зерно завантажене на елеваторі  і до моменту, коли воно прийшло в порт, ми несемо стовідсоткову відповідальність перед клієнтом. Таку саму відповідальність Укрзалізниця має нести перед логістичними компаніями. 

До речі, Укрзалізниця ініціює багато нарад, спільних зустрічей щодо вирішення цих питань. Найбільш проблемна ділянка – це станція Колосівка, Одеської залізниці. Вона відома тим, що там систематично крадеться зерно. І ця ситуація не змінюється роками. 

Перша логістична компанія давно прийняла рішення співпрацювати з приватними охоронними компаніями. У нас були місяці, коли компанія по декілька мільйонів гривень втрачала через крадіжки. Ми завжди відшкодовуємо гроші за втрачений товар, інакше з нами б ніхто не працював. Наші клієнти не мають слухати про проблеми Укрзалізниці, у них своїх труднощів вистачає.

- Перша логістична працює лише з великими компаніями чи має справу і з фермерами? 

- По можливості ми стараємося нікому не відмовляти. Але потрібно розуміти, що власний рухомий склад має щоденні видатки, тому він має бути задіяний цілий рік. Коли є велика компанія і вона має обсяг перевезень на рік, то відповідно, при заключенні контракту, ми розуміємо, що питання цього рухомого складу закрите. Коли ми працюємо з дрібними замовниками, то змушені кожні 15 днів думати, куди відправити цей вагон. Тобто в якійсь невеликій частці ми, звичайно, працюємо з дрібними клієнтами, але в основному  – це великі компанії, бо з точки зору бізнесу так правильно. 

- Які плани Перша логістична має на майбутнє?

У 2018 році Перша логістична компанія міцно стала на ноги, вона є стабільною і прогнозованою. Зараз вона працює так, як я це бачу: купує власний рухомий склад, збільшує кількість вагонів в управлінні та розвиває нові напрямки, зокрема трейд зернових. 

- Що для вас неприпустимо в бізнесі і в житті?

Мене дратує нещирість. Не люблю інтриганства. Я його не сприймаю в своїх компаніях. Навіть якщо людина дуже цінна для компанії, але вона є інтриганом, ми стовідсотково розстанемось з нею, адже атмосфера в колективі є дуже важливою. Я прагну створювати енергію синергії – це багато факторів, які поєднуються в одне ціле: бажання людини працювати, взаємодіяти з колективом, втілювати спільні ідеї і підтримувати загальні цінності.

У 2018 році Перша логістична компанія міцно стала на ноги, компанія є стабільною і прогнозованою

- Яке ваше улюблене місто у світі?

Львів! 

- Останнє і може трохи дивне питання – чиї номери стоять на кнопках швидкого виклику вашого мобільного телефону?

В мене немає кнопок швидкого виклику в телефоні. Проте я вважаю, що є речі, які, незважаючи на велику зайнятість, не можна відкладати. Це спілкування з батьками і час, приділений сім’ї і дітям. 

Спілкувалася Вікторія Вітер

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українському фермеру є куди рости та розвиватися

Саме формування продуктивних ланцюжків доданої вартості - один з найефективніший спосіб розвитку малого і середнього бізнесу в аграрній сфері. На це і спрямовані зусилля Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP. Детальніше про це розповість Камран Абдуллаєв, міжнародний менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP і технічний директор менонітської Асоціації Економічного Розвитку MEDA (Канада).

 

- Пане Камран, чому MEDA працює в аграрному секторі?

- Це пов'язано з історією створення асоціації. MEDA - організація економічного розвитку, яка створювалася менонітами. Вони були дуже хорошими фермерами, працьовитими людьми і успішними підприємцями. Найперший проект MEDA реалізувала в Перу 60 років тому саме в галузі сільського господарства. Група канадських менонітів вирішила допомогти своїм соратникам з Перу. Канадці вивчили всі сектори, які могли б потенційно стати поштовхом для розвитку економіки, і прийшли до висновку, що саме будівництво підприємства з переробки молока та виробництва молочної продукції дозволить створити додаткові робочі місця і надасть можливість розвиватися іншим фермерам, адже вони отримають новий канал збуту молока.

За всю історію MEDA працювала в більш ніж 60-ти країнах світу, звичайно, це країни, в яких економіка перебувала на стадії трансформації, країни зі зниженим рівнем доходу населення. Основними географічними цілями MEDA є країни з економіками, що розвиваються.

- Яка мета проекту UHBDP, який реалізується в Україні?

- Офіційна мета проекту - розвиток області плодоовочівництва, розвиток ринкового ланцюжка, таким чином, щоб малі та середні фермери, підприємці, які працюють в цій сфері, отримали вихід до різних ринків, могли диверсифікувати канали продажів і, таким чином, збудували весь ланцюжок плодоовочівництва. Мета і в тому, щоб малі та середні фермери в сільськогосподарській сфері отримали можливості для розвитку. В процесі реалізації проекту наша команда в Україні працює з декількома компонентами, щоб домогтися успішних результатів. Ми знаємо: щоб розвивати якийсь сектор, потрібно надавати послуги в областях технічного прогресу, фінансового розвитку, пошуку ринків збуту і зв'язків з ними.

Учасники проекту, в першу чергу, розвиваються як особистості, як підприємці. Під час тренінгів і семінарів люди нарощують свої ділові зв'язки. Головне, що відбувається - люди бачать, що в області плодоовочівництва вони не одні, у них схожі проблеми, діляться один з одним рішеннями цих проблем, в результаті підвищується впевненість у собі, з'являються сили йти вперед.

Найголовніший актив людини - це сама людина. Як він підійде до вирішення проблеми, до розвитку якої-небудь галузі, так ця галузь і буде формуватися. Основний очікуваний результат проекту - розвиток фермера як особистості, як підприємця.

- На Ваш погляд, чому український фермер відрізняється від фермерів інших країн? Які специфічні проблеми українського фермера Ви бачите?

- Український фермер сильно відрізняється від фермерів тих країн, в яких працює MEDA, він набагато грамотніший, що, напевно, характерно всім підприємцям з республік колишнього Союзу. Мале фермерство - це частіше сімейне господарство. В Україні соціальні норми, соціальні зв'язки між людьми, між сім'ями відрізняються більшою свободою. Жінки і чоловіки на рівних позиціях, вони допомагають один одному, разом вносять свій внесок в розвиток підприємства, і так само, на рівних, приймають серйозні рішення, пов'язані з веденням господарства. Звичайно ж, Україна має свої географічні особливості, вона є частиною Європи і межує з іншими традиційними ринками (республіками колишнього Союзу). Чому ми їх називаємо традиційними ринками? Продати продукцію на ці ринки легше, ніж до Європи, тому що вимоги до товару невисокі. Найбільший традиційний ринок закритий. Фермери повинні розвиватися як підприємці, як особистості, щоб орієнтуватися в ситуації і урізноманітнити канали збуту продукції. Ситуація, що склалася в Україні - це виклик для фермерів.

- Цікавим є той факт, що MEDA працює, минаючи державу: не зверху вниз, а навпаки.

- MEDA, дійсно, працює безпосередньо з приватним сектором: з фермерами, переробниками сільськогосподарської продукції, трейдерами та іншими учасниками сектора. Творці MEDA були успішними підприємцями, вони вірили в те, що ініціатива повинна виходити від людини, не варто покладатися на державні органи. Допомога держави, звичайно, потрібна, якщо воно мудро підходить до вирішення проблем своїх громадян. Добре, якщо є допомога і з інших країн. Але, якщо людина сама не стане заповзятливим, сама не захоче вирішити свої проблеми, будь-яка допомога не буде мати великого значення. Меноніти демонструють на особистих прикладах і прикладах своїх проектів, що всюди має бути присутня підприємницька ініціатива. Якщо людина буде активною, небайдужою до проблем своєї країни, то тоді ця країна буде розвиватися.

- Обличчям до обличчя обличчя не розгледіти. Як аграрна Україна виглядає зі сторони?

- Для мене як людини, яка бачить сектор поверхнево, важко судити. В Україні я бачу багато можливостей. Дуже багато землі, і фермери мають до неї доступ. Так, в Канаді теж багато землі, але вона не підходить для вирощування овочів і фруктів. Асортимент плодоовочевої продукції в Україні постійно розширюється, але тим не менш ринок виглядає порівняно бідно, багато продуктів тут не представлено. Чому? Незважаючи на величезний ринок збуту в Україні, ще є багато можливостей, і все-таки є ніші, які пустують. Україна - країна величезних можливостей.

Клієнтка нашого проекту, яка займається переробкою та продажем часнику, каже, що часник - це типовий український продукт. Дивимося торговий баланс по цій товарній одиниці: часнику вирощують більше, але він все одно в дефіциті. Українці їдять китайський часник - це парадокс! Є ресурси, можливості на ринку, але при цьому присутній дефіцит. І це приклад тільки внутрішнім можливостям. Україна знаходиться в Європі - це величезний, інтегрований ринок. Українському фермеру є, куди рости, куди розвиватися.

- У чому, на Ваш погляд, полягає допомога проекту українським фермерам?

- Те, що проект проводить технічне навчання - це важливо. Проект працює з виробниками і переробниками, намагається зв'язати їх в один ланцюжок - теж істотно. Проект працює в сфері консолідації малих фермерських господарств, щоб вони стали більш конкурентоспроможними на ринках - це також має велике значення. Але головне - проект допомагає людям розкритися. Фермер-підприємець повинен побачити, що у нього є величезний потенціал. Саме віра в себе, розуміння, що людина не один, що є такі ж, подібні до нього, які своєю тяжкою працею розвивають і зміцнюють не тільки своє господарство, а й економіку країни - все це об'єднує людей і допомагає розкрити свій потенціал.

Зараз багато хто знає, як вирощувати продукцію, навіть знають, як її продавати. Але через те, що вони це роблять індивідуально, що не є об'єднані в якісь групи, вони втрачають великі можливості. Саме проект показує фермерам, що є виробники, які працюють на більш високому рівні, хоча вони не сильно відрізняються від інших: у них аналогічна освіта, такий же сімейний стан, у них подібна ділянка землі, але чомусь вони більш успішні. Значить, є у кого повчитися.
 

- Які проекти можуть претендувати на отримання гранту від UHBDP?

- Інвестиційний грантовий компонент UHBDP виділяється тим підприємствам в секторі плодоовочівництва, які в результаті реалізації грантового проекту стануть сприяти розвитку хоча б кількох десятків фермерських господарств. Ми також оцінюємо об'єкт фінансування і з точки зору розвитку всього ланцюжка. Який потенціал з'явиться у підприємства, якщо воно отримає грант? У якої кількості фермерів з'явиться новий ринок збуту? Другий критерій оцінки проекту - потенціал створення додаткової вартості. Чим вища додана вартість, тим більша ймовірність, що ми будемо фінансувати цей проект грантовим компонентом. Ми вважаємо, що чим більше додана вартість, тим більше потрібно людської праці, і тим більше людей будуть залучені до роботи. Значить, грантовий компонент отримують ті підприємства, які, реалізувавши грантовий проект, зможуть купувати більше сировини у більшого числа фермерів і створять більше робочих місць.

Але в той же час грантоотримувачем може стати і підприємство, яке виробляє якусь сільськогосподарську технологію і пропонує її фермерам. Ми схвалили грант і профінансували проект компанії, яка займається виробництвом крапельної трубки для зрошення. Підприємство мало лінію для виробництва крапельної трубки, UHBDP профінансував встановлення обладнання для вторинної переробки використаних крапельних трубок. В результаті понад двадцять осіб отримали роботу на утилізаційній лінії. Крім того, це екологічний проект. Зазвичай фермери викидають використану трубку. Але ж вона містить пластик і шкідлива для навколишнього середовища. Тепер фермери можуть здавати старі трубки і за це отримувати від підприємства знижку до 20% при придбанні нової крапельної трубки. В даному випадку і підприємство в прибутку, оскільки використовує стару трубку для виробництва нової продукції, і фермери отримують користь від проекту, і навантаження на навколишнє природне середовище знижується.

Інший приклад. Компанія АГРО-ПАТРІОТ отримала грант UHBDP на придбання обладнання для логістичного центру зі зберігання та переробки часнику. Підприємство має свої землі, вирощує часник, чистить і упаковує продукцію. Грант дозволить підприємству розширити свої виробничі потужності. Якщо раніше компанія займалася передпродажною підготовкою, то тепер зможе здійснювати передпродажну підготовку і переробку. АГРО-ПАТРІОТ планує купувати більше часнику у дрібних фермерів, і для останніх це ще один канал збуту продукції. Більш того, підприємство будує тренінговий центр і готове навчати фермерів вирощувати часник певних сортів, які користуються попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. Ми бачимо тут не просто ринкові відносини (купив - продав), але і відносини між виробником і переробником - більш продуктивні і перспективні. Дрібні фермери завдяки такій співпраці можуть розвивати нові галузі виробництва - виробляти затребувані сорти часнику.

- Про який обсяг фінансування йде мова?

- На сьогоднішній день сума виданих грантів становить $ 531,848.00. Вже схвалено фінансування нового проекту, ще два проекти в стадії розгляду.

- У Канаді починається новий фінансовий рік. Чи плануються якісь нововведення, зміни, нові гранти, програми в рамках UHBDP?

- На початку квітня тут, в Україні, проходила триденна нарада з командою проекту. Ми обговорювали, які нові компоненти можемо запропонувати нашим клієнтам. У нас є плани щодо розширення компонента грантових програм, але поки вони не затверджені головним донором - Міністерством міжнародних справ Канади. Ми хотіли б і далі підтримувати екологічні проекти. UHBDP вже профінансував 4 проекти, які сприяють збереженню навколишнього середовища. Слово за донорської організацією. Крім того, ми плануємо протестувати гендерний грантовий компонент, який буде направлений на розвиток і зміцнення підприємств, фермерських господарств, якими керують жінки. Основна мета таких малих грантів - зміцнення ролі жінки в управлінні підприємством.

- Малі гранти обчислюються якою сумою?

- До 10 тисяч канадських доларів. Але знову ж таки, це наші наміри, але вони ще не затверджені донором! UHBDP також співпрацює з Мегабанком. Ми плануємо зробити великий акцент на розвиток цього компонента. Проект на своєму сайті uhbdp.org створив сторінку, на якій фермерські господарства та інші учасники плодоовочевого сектора можуть заповнити та подати онлайн заявку на кредитування. Є певна кількість підприємств, які вже отримали кредитування, фінансування від Мегабанку, але ми б хотіли, щоб таких підприємств було більше.

Банки України неохоче кредитують плодоовочевий сектор, тому що це пов'язано з великими ризиками, Мегабанк завдяки взаємодії з UHBDP це робить. Однак ми сподіваємося, що успішні результати кредитування фермерських господарств надихнуть працівників банківської сфери і вони адаптують свої продукти під фермерів.

У цій області UHBDP співпрацює з IFC і спільно реалізують проект CLARA. Це програмний продукт для українських банків, який дозволить їм оцінювати бізнес фермерів, зайнятих в плодоовочевому секторі. У чому полягає проблема банківських структур? Вони вважають, що фермерські господарства відсталі, не ведуть бухгалтерію, тому банківським працівникам складно прорахувати всі банківські ризики, оцінити кредитоспроможність фермерів.

Інструмент CLARA дозволяє проаналізувати доходи і витрати фермерського господарства, оцінити адекватність наданої інформації для отримання кредиту. Досить ввести дані заявника: що вирощує, в яких кліматичних умовах, в якій області, розмір земельної ділянки - і програма розрахує зразкові грошові потоки бізнесу. Отримані дані допоможуть визначити кредитоспроможність фермера.

- Чи буде змінюватися географія дії проекту?

- Поки ми будемо працювати в чотирьох областях півдня України: Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій.

- На чому буде сфокусована діяльність проекту в цьому році?

У минулому році проект приділяв більше уваги технічному розвитку, знайомству з інноваційними агротехнологіями. На наступних стадіях проекту ми плануємо робити упор на розвиток підприємницьких здібностей самих виробників, розширення їх знань і навичок в області продажів, в області знаходження нових ринків та інших супутніх послуг.

Розмовляла Наталія Рубан

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Євген Кравцов: Водний напрямок - найефективніший для агрологістики

У транспортній логістиці існують складнощі в перевезенні вантажів, що особливо проявляються в період збору врожаю. Як "Укрзалізниця" буде вирішувати сформований транспортний колапс?

В аграрній логістиці в цьому році ми вперше, і про це досить скоро буде оголошено, отримали листи подяки від цілого ряду українських і міжнародних аграріїв, у яких ситуація в цьому році була значно кращою, ніж в попередні роки.
Дійсно, існує питання, пов'язане з тим, що обсяг збору зерна і обсяг збору врожаю кожного року в Україні зростає. Я не буду приховувати, що ми не можемо так швидко кількісно покращувати наявність локомотивів і вагонів. Тому для нас є важливим питання поліпшення самої логістики. Ми відкрито заявляли і бізнесу, і нашим партнерам, про те, що плануємо переходити в сторону пріоритетності маршрутних відправок: це коли ми не збираємо по маленьким станціям по 3-4 вагони, по два вагони, іноді, по одному, а стимулюємо наших клієнтів переходити на більші маршрутні відправки - як мінімум по 15 вагонів для збірних маршрутів або по 50-55 вагонів для цілого маршруту. Для нас це набагато ефективніше з точки зору витрат ресурсів по тязі, по обороту вагона, по маневровій тязі. Неодноразово велися обговорення на різних майданчиках щодо наших ініціатив у цьому плані і обґрунтувань, чому ми це хочемо зробити. Була певна домовленість, щоб "Укрзалізниця" не робила активних дій до кінця аграрного сезону. Зараз сезон добігає кінця і в зв'язку з цим, вже на наступному тижні планується в рамках EBA провести велику зустріч спільно з аграріями та Зерновою асоціацією з приводу обговорення переходу до маршрутних відправлень і наших дій, які ми плануємо зробити. Основна ідея полягає в тому, щоб, використовуючи поточний парк, поліпшити ситуацію з обігом і кількістю оброблюваного вантажу.

Читайте також: Ахіллесова п'ята української логістики

Як буде відбуватися оновлення парку вантажних вагонів?
В кінці минулого року ми не закладали значного оновлення складу зерновозів. Зараз ми ведемо переговори з однією з міжнародних фінансових організацій про те, щоб запустити кредитну лінію (позаяк для нас це вже bankable напрямок) по фінансуванню будівництва зерновозів. Я сподіваюся, ми зможемо це завершити до кінця року для того, щоб, як мінімум, до кінця або середини сезону вже отримати перші зерновози з цієї лінії.

Чи може водний транспорт розвантажити сухопутний?
Звичайно, може. Якщо говорити про водну логістику, то особисто я бачу цей напрям як найбільш ефективний саме для агрологістики, враховуючи регіони, які знаходяться навколо Дніпра і кількість вже існуючих елеваторів по берегах і також тих, які плануються до будівництва. Разом із логістикою, яка існує - це дійсно непоганий варіант. "Укрзалізниці", з огляду на ті темпи зростання, які показують українські аграрії з невеликою поправкою на урожай від року до року, необхідні елементи допомоги. Ми не бачимо для себе на сьогоднішній день в річці конкурентів, ми бачимо партнера, який би допоміг нам поліпшити логістику і вивезти вантаж, який необхідно вивезти, в порти і на експорт.

Фрагмент трансляції наживо можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview