178171
182818

Зернотрейдер, створений екс-менеджерами Louis Dreyfus, виходить на ринок України

Як повідомляє ЦТС, у травні новий зернотрейдер почне операції на українському ринку. Агентство Reuters пише, що фокус компанії буде спрямований головним чином на експорт зерна з Чорноморського регіону.

Це випливає зі слів виконавчого директора Sierentz Девіда Охайона, який раніше очолював зерновий підрозділ Louis Dreyfus, і покинув компанію разом з колегами в серпні 2017 року після розбіжностей з керівництвом.

Нагадаємо, що 9 жовтня 2017 року Мін'юст України зареєстрував компанію Sierentz Global Merchants Ukraine з статутним фондом майже 40 млн гривень. Вона підконтрольна Sierentz Global Merchants.

Кінцевими бенефіціарами Sierentz Global Merchants Ukraine були вказані Томас Шульц і Хелен Лавлі. Остання була віце-президентом Louis Dreyfus Highbridge Energy LLC - колишньої "енергетичної дочки" зернотрейдингового гіганта.

Основним видом діяльності Sierentz Global Merchants Ukraine вказана оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Директором компанії значиться Лампракіс Лазос. Разом з ним в нову компанію також перейшли ще 6 колишніх менеджерів "Луї Дрейфус Україна".

Заступником гендиректора з комерційних питань призначений Сергій Кирилюк, фіндиректором - Катерина Крыцька, головним юристом - Світлана Гладченко.



Національне блюдо українців стало на третину дорожче

Про це повідомив Олексій Дорошенко, гендиректор Асоціації постачальників торгмереж, пише etcetera.media.

За підрахунками економіста, інгредієнти для приготування 2 кілограмів вареників за рік подорожчали з 37,2 до 47,5 гривень.

При підрахунку Дорошенко керувався такими пропорціями: 800 г борошна, 1 кг картоплі, 150 г цибулі і сала – для засмажки, 250 г сметани.

Нагадаємо, при офіційних темпах інфляції 13,7% в минулому році м’ясо і молочні продукти подорожчали на 25-40%. В цьому році, на думку Дорошенка, зростання цін може прискоритися.



Українські виробники курятини реалізують м'ясо українцям дорожче ніж в Європу, незважаючи на держдотації

Про це йдеться у публікації "Покупці курятини "Наша ряба" годує 70 країн світу" видання "Бізнес медіа".

"У наведеному вазі середня ціна на курятину зросла на 33% рік до року. Ціни МХП на внутрішньому ринку зросли на 31%, а на експорт – на 30% рік до року... В доларах США середня ціна на курятину МХП в 4 кварталі 2017 зросла на 29% рік до року, а за 12 місяців – на 21% рік до року", - йдеться в опублікованому виданням документі.

При цьому, автори публікації наводять дані, згідно з якими вартість 1 кг тушки курки ПАТ "Миронівський хлібопродукт" ("Наша ряба") в 2014 році становила на внутрішньому ринку 20 грн, в 2015 – 31,5 грн, а в 2017 – 55 грн. При цьому, за розрахунками видання, курятина українцям продається за цінами вищими, ніж для зарубіжних споживачів. "Виявляється, ціна на курятину в Україні дорівнює ціні м'яса на експорт! А враховуючи, що в експортній ціні закладена також дорога логістика, виходить, що м'ясо в Україні коштує дорожче, ніж на експорт! В інших країнах Косюку доводиться конкурувати з Америкою і Бразилією і, відповідно, пропонувати покупцям більш привабливі ціни, а в Україні монопольне становище дозволяє компенсувати втрати за рахунок високої ціни", - йдеться у публікації.

У той же час, саме МХП залишається головним споживачем державних дотацій на підтримку АПК в Україні. У 2017 році ПАТ "Миронівський хлібопродукт" (ТМ "Наша ряба") отримав 1,4 млрд гривень – 40% від усієї суми державних дотацій, виділених у бюджеті для всього українського АПК.

При цьому, отримуючи держдотації і продаючи курятину по світовим конкурентним цінам, компанія отримує надприбутки і постійно виплачує дивіденди акціонерам, які сплачують податок з дивідендів на території Люксембургу. Так, у 2014 році отримавши прибуток у 555 млн дол, компанія виплатила акціонерам 50 млн дивідентів, а в 2016 із 415 млн прибутку вже 80 млн дол дивідендів.

"Не всі знають, що компанія не зобов'язана виплачувати дивіденди щороку, акціонери заробляють на зростанні вартості акцій, а не на дивіденди. Це по суті своїй "зайві" відсотки від надприбутків, які компанії вже нікуди вкладати. Таким чином, факт виплати щорічних дивідендів красномовно показує, що "Миронівський хлібопродукт" має в достатній мірі і оборотні засоби, і гроші на інвестиції в розвиток своїх активів", - йдеться у публікації.

Джерело: Українські новини

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Органічна теплиця окупиться за два роки

Окупляться вкладення приблизно за два роки. Про це свідчать розрахунки Organic Business School, пише agroday.com.ua.

Однією з особливостей органічного виробництва є більш широке використання ручної праці, механічної обробки: прополювання рослин, обробка біопрепаратами, і само собою – збір урожаю. Тобто в штат доведеться найняти не менше 5 осіб.

Додаткову робочу силу знадобитися залучити на період збору врожаю, і при необхідності — на фасувальну лінію. Чисельність персоналу залежатиме від обсягів виробництва продукції.

Щоб урожайність в органічній теплиці досягла максимуму, знадобляться також знання технології. Вірогідно, перші 2-3 роки доведеться вчитися й набиратися досвіду, і тільки потім працювати на прибуток, кажуть у Organic Business School.

Важливим аспектом є збут вирощеного. Органічна продукція може бути на 30, і навіть на 1000% дорожчою за звичайну. Найбільший попит на неї спостерігається в Києві. Навіть в таких містах як Львів, Харків, Одеса чи Дніпро обсяги продажу сертифікованих органічних овочів і зелені не дозволять побудувати успішний бізнес з великими оборотами, вважають експерти.

До слова, в Україні під органічним виробництвом зайнято понад 420 тис. га. Найбільше вирощують органічного зерна (48% площ), олійних культур (16%). Під овочами зайнято лише 2%, фруктами — 0,6%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В США будують найбільш технологічну в світі вертикальну ферму

Як стверджують в компанії, ферма стане найбільш технологічною в світі серед закритих виробництв, пише agroday.com.ua.

Завдяки унікальному способу вирощування, продукція ферми буде постачатися клієнтам в найсвіжішому вигляді і з найкращими смаковими якостями, повідомляє Fortune.

Відзначається, що в травні минулого року Bowery на будівництво нової ферми зібрала $20 млн з залучення таких інвесторів як General Catalyst, GGV і GV (раніше Google Ventures).

У вирощуванні своєї продукції ферма застосовує робототехніку, машинне навчання і аналітику. Власно розроблена програма з мережею датчиків приймає дані про рослини в реальному часі і визначає їх якість, текстуру, колір і смак.
В результаті ферма пропонує покупцям так звану пост-органічну продукцію в розпал її свіжості і смаку. Контрольоване внутрішнє рослинне середовище дозволяє вирощувати продукцію цілий рік, без застосування пестицидів.

«Програмне забезпечення – це мозок ферми», – говорить Ірвінг Файн, засновник і генеральний директор Bowery.

Програма контролює всі зміни – потік води, інтенсивність світла, температуру і вологість, що впливає на смак рослини. «Ці зміни автоматично надходять в нашу систему, — каже Файн. — Точність і рівень контролю не мають собі рівних».

За його словами, ферма Bowery в 100 разів ефективніша, ніж квадратний фут (або 9,3 га) традиційних сільськогосподарських угідь — багато в чому тому, що стартап може вирощувати продукцію цілий рік незалежно від сезону в повністю контрольованому середовищі.

Відкриття другої ферми планується на кінець весни. Відзначимо, що перша ферма Bowery була відкрита наприкінці лютого 2017 року. Зараз на ній вирощують понад 80 видів зелені і трав. Продукція продається в супермаркетах Whole Foods і продуктових магазинах Foragers.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна збільшила експорт малини та ожини

У грошовому вимірі експортна виручка за цією категорією у 2017 році склала 0,94 млн доларів США проти 0,8 млн роком раніше.

Про це повідомила прес-служба МінАПК.

Найбільшим покупцем українських малини та ожини (як і у 2016 році) стала Польща – туди було експортовано 961,3 тонн на $799,1 тис.

Також ці ягоди купували Білорусь (238,3 тонн на $115,2 тис.), Румунія (32,6 тонн на $11,8 тис.), Ізраїль (2,7 тонн на $10,6 тис.), Естонія (2,6 тонн на $2,5 тис.) та Молдова (0,5 тонн на $0,3 тис.).

У 2017 році було ввезено в Україну малини та ожини 54,5 тонн на $34,8 тисяч. Таким чином зовнішне торгівельно сальдо за цією групою склало $0,9 млн.