Зернотрейдерам не вигідно купувати власні зерновози

Про це повідомив директор з регіонального розвитку компанії «Укртранслогістика-2» Сергій Кириленко в інтерв'ю виданню «Порти України», пише latifundist.com.

«Новий зерновоз окупається за 20 років, а б/у — за 12 років. Так що не дивно, що трейдери досягають 30% знижки порівняно з державним парком, їм потрібно зменшити термін окупності»,— говорить Сергій Кириленко.

Він додав, що приватникам також не вигідно брати зерновози в оренду в «Укрзалізниці».

«Ми теж планували взяти в УЗ 300 вагонів і відремонтувати. Але подивилися, підрахували і зрозуміли, що цей ремонт обходиться занадто дорого. При тому, що ті вагони, які ми завозимо з-за кордону, ми теж самі ремонтуємо. А якщо у вагона, наприклад, несправні кришки люків, то це ще й додаткові втрати зерна», — прокоментував Сергій Кириленко.

На його думку, в найближчі пару років УЗ спише близько 2 тис. зерновозів, яким строк експлуатації продовжити вже неможливо, і нових вагонів вона не купить.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які наслідки блокування податкових накладних для аграріїв

Блокування податкових накладних включає складний механізм появи збитків у обох сторін — продавця, тобто аграрія, і покупця.

Про це розповів економіст Сергій Палєй, пише Kurkul.com.

Покупець товару від аграрія зазнає збитків у зв`язку тим, що у нього відсутня податкова накладна, й він не має права зменшити платежі ПДВ до бюджету на розмір податкового кредиту.

Таким чином, сума ПДВ, яку не можна відшкодовувати з бюджету, лягає на вартість продукції з товарів, які є продуктами переробки продукції сільгоспвиробників.

"Потерпає від блокування й сам аграрій. Він справно сплатив до бюджету суму ПДВ, оскільки у нього виникло податкове зобов`язання. У нормальних умовах можна було б зробити розрахунок коригування зі сплати ПДВ до бюджету. Й можна б було отримати відшкодування податку. Але грошей на це немає, й аграрій опиняється на грані зупинки своєї діяльності", - зазначає Сергій Палєй.

Кількісні прояви втрат від блокування ― це тільки вершина айсбергу, яким є фінансово-економічні збитки від блокування. Можна казати, що головною їх складовою стає непрогнозований термін поновлення реєстрації податкових накладних.

Разом зі збитками чисто економічного змісту виникають численні незручності організаційної спрямованості. Зусилля працівників часто-густо відволікаються від основної роботи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині виставили на продаж цукрозавод

Про це повідомляє прес-служба Ланнівської агропромислової групи, пише agravery.com.

«Завод має зручне розташування та розвинену транспортну інфраструктуру. Це спростить доставку продукції та інших вантажів. Під’їздні дороги до підприємства мають тверде покриття, також тут функціонують залізнодорожні колії. Продаж бажано під будівництво елеватора», — йдеться у повідомленні.

Майновий комплекс включає виробничі будівлі цукрового заводу, складські приміщення, ангари, артезіанські свердловини, склад ПММ, комунікаційні магістралі.

Загальна площа заводу, в тому числі кагатні поле — 19,7 га.

За інформацією завод не працює близько 10 років.

Крім майнового комплексу цукрового заводу компанія виставила на продаж бурякоприймальний пункт в с.Уманцівка (Полтавська обл.) Загальною площею 289 кв.м.

Довідка:

«Ланнівская агропромислова група» спеціалізується на вирощуванні і переробці зернових, олійних і технічних культур, молочному та м'ясному тваринництві, садівництві, виробництві і реалізації цукру.

До складу групи входять ПП «Ланнівський цукровий завод», ТОВ «Ланнівська МТС», ПП «Ланна-Агро», ТОВ «Промінь».

Засновником і мажоритарним акціонером «Ланнівської агропромислової групи» є Олександр Тимоха.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якість українського кефіру поставили під сумнів

Про це ГолосUA повідомила керівник відділу тестування пестицидів НДЦ НСЕ «ТЕСТ» Ніна Кільдій.

За її словами, в йогуртах йдуть тільки молочнокислі бактерії, а кефір сам по собі трохи кисліший і різкіший, ніж йогурт, за рахунок того, що в його складі присутні дріжджі.

«У нас при тестуванні було кілька кефірів, в складі яких якраз не було цих самих дріжджів. Молочнокислі бактерії були там в достатній кількості, а дріжджів не було взагалі. Продукт виходив як йогурт», - пояснила Н. Кільдій.

Вона зазначила, що проблеми з закваскою в кефірі вони періодично фіксують.

«Мабуть, виробники намагаються зекономити на заквасці для кефіру. В результаті виходить вже не кефір, а звичайний йогурт. Він безпечний, він і молочний (по жирах проблем не було), тим не менш, це не кефір, а більше йогурт. За стандартом дріжджі в складі кефіру прописані, і їх повинно бути чітка кількість», - акцентувала експерт.

«На жаль, пересічному покупцеві неможливо визначити, чи є в складі кефіру дріжджі. У всіх кефірів в складі написана закваска. Єдине, якщо на смак кефір може здатися «ніяким», не різким, надто м'яким, тоді можна підозрювати, що кефір зроблений не за стандартами», - резюмувала Н. Кільдій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні розроблять програму кредитування агровиробників

Відповідне розпорядження віддав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань кредитування сільськогосподарських виробників, повідомляє Урядовий Портал.


«Доступ до розумних кредитних ресурсів  - один з шляхів зростання. Нам треба  сфокусувати адресність допомоги, заздалегідь розробити всі нормативні акти, аби з січня розпочати реалізацію всіх ініціатив. Завдання - відродити тваринницький комплекс", - підкреслив Володимир Гройсман.  

Робоча група, яку очолить перший заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов, має до 1 листопада 2017 року подати на розгляд Уряду перші напрацювання по програмі.

Нагадаємо, у 2018 року на підтримку агросектору планується виділити з державного бюджету України 7,3 млрд грн: в тому числі 1 млрд грн – на підтримку фермерів і 2 млрд грн – на здешевлення кредитів для створення нових молочнотоварних комплексів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна має намір експортувати яблука до Індії

Такі питання були обговорені під час роботи торгової місії Мінекономрозвитку спільно із представниками Мінагрополітики до Республіки Індія, яка відбулася з 9 по 17 вересня 2017 року.


У ході торгової місії обговорено сучасний стан і перспективи активізації двосторонньої торгівлі товарами агропромислового комплексу, нетарифні бар’єри у міжнародній торгівлі українським зерном (врегулювання питання щодо фумігації зерна препаратами на основі РН3), визначення індійською стороною фітосанітарних вимог для імпорту з України плодово-ягідної продукції, здійснення електронної фітосанітарної сертифікації об’єктів регулювання, запропонованих індійськими колегами.

За результатами торгової місії, українська та індійська сторони вирішили створити окрему робочу групу з аграрних питань у рамках роботи Міжурядової комісії, яка буде проходити восени 2017 року. Окрім того, індійська сторона повідомила, що питання фумігації зернових препаратами на основі РН3 можливе до 1 січня 2018 року. До цього часу профільні наукові установи Індії вивчать зазначене питання, після чого індійська сторона прийме остаточне рішення щодо визнання препарату та способу фумігації, як офіційної фітосанітарної процедури.

Також за ініціативою Держпродспоживслужби та профільних асоціацій індійською стороною було вжито заходи щодо відкриття експорту яблук з України до Індії. Разом з цим представники української делегації були поінформовані про розміщення нотифікації в СОТ проекту нормативного акту який регулює імпорт до Індії рослин та продуктів рослинного походження. Після набуття чинності цього нормативного акту українські яблука можна буде імпортувати до Індії за певних фітосанітарних умов. У свою чергу, індійські колеги висловили зацікавленість в експорті до України папайї, манго та інших фруктів.

Окрім того, під час роботи торгової місії було врегульовано питання щодо електронних фітосанітарних сертифікатів Національної організації карантину і захисту рослин Індії. Індійська сторона погодилася продовжувати видавати фітосанітарні сертифікати відповідно до Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів №12 та з урахуванням вимог українського законодавства.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview