Tempo950x100

Tempo300x100

Зернові заручники: що робитиме уряд з експортом пшениці

Зернові заручники: що робитиме уряд з експортом пшениці

Все було б добре, якби не політика: напередодні виборів подорожчання хліба владі не потрібне, пише Економічна Правда.

У п’ятницю, 10 серпня, Мінагрополітики і зернотрейдери підписали меморандум щодо прогнозованих обсягів експорту зерна на 2018-2019 маркетинговий рік. Цей формальний документ підписується щороку як гарантія продовольчої безпеки в країні. Проте цьогоріч ситуація з урожаєм пшениці складається інакше.

Минулого тижня світові біржі сколихнуло слово “ліміт” у пості на Facebook першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка. Мова йшла про можливість “лімітування” експорту продовольчої пшениці.

Після такої заяви, за словами керівника департаменту управління ціновими ризиками SP AdvisorОлексія Єрьоміна, ціни на пшеницю протягом торгової сесії на Чиказькій біржі спочатку злетіли на 7%, а потім впали до попереднього рівня.

Воно й не дивно: Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів пшениці у світі. Чутки про наміри ввести ліміти непокоять трейдерів та країни-імпортери.

Пізніше Мінагрополітики спростувало заяву про введення лімітів, зазначивши, що мова йде лише про необхідність обговорення обсягів експорту продовольчої пшениці. Затяжні дощі в період жнив позначилися на її кількості та якості. Прогноз щодо збору пшениці становить 24 млн тонн порівняно з 26 млн тонн у 2017 році.
За меморандумом, експорт продоволь>чої пшениці становитиме 8 млн тонн, фуражної — теж 8 млн тонн. Очікується, що у 2018-2019 маркетинговому році Україна експортує на 1 млн тонн зерна менше, ніж у попередньому сезоні.

Ця цифра буде переглянута у вересні після завершення жнив. Поки що критичної ситуації з пшеницею нема. Більш чітка картина буде зрозуміла у жовтні-листопаді.

У своїй колонці Мартинюк зазначив, що наразі питання квот і лімітів не стоїть: “Україна є членом СОТ і членство накладає на нас зобов’язання завчасного інформування країн-учасниць про введення тих чи інших торгових обмежень”.

У випадку нестачі продовольчої пшениці уряд може ввести експортні мита, квотувати експорт, запровадити автоматичне і неавтоматичне ліцензування.

Востаннє обмеження на експорт зерна в Україні вводилися у 2010-2011 маркетинговому році. Закінчилося це погано для всіх учасників і тодішнього уряду.

У минулому сезоні до десятки найбільших компаній-експортерів увійшли “Нібулон”, Cargill, Kernel, Louis Dreyfus, COFCO, ДПЗКУ, Bunge, ADM, Ambar Export, Glencore. Разом вони експортували 17 млн тонн зерна, у тому числі 7 млн тонн пшениці.

Питання введення лімітів — болісна тема не лише для експортерів, а й для виробників борошна. Вони змушені конкурувати з трейдерами за товарні партії продовольчої пшениці, ціни на яку ростуть щотижня.

Наразі співвідношення продовольчої та фуражної пшениці, за даними Мінагрополітики, становить 55 до 45. Проте цифри можуть змінитися в бік збільшення кількості фуражного зерна. Через затяжні дощі значна кількість пшениці заражена сажкою — грибковими паразитами зернових культур.

За словами голови спілки “Борошномели України” Родіона Рибчинського, з початку липня ціна на тонну пшениці другого класу зросла з 5 300 грн до 6 200 грн. Хоча у вартості хліба на борошно припадає близько 40%, його подорожчання уникнути не вдасться. Державного регулювання цін на продукти харчування в Україні нема.

Внутрішні ціни на зерно ростуть під тиском цін на світових біржах. Тиск відновився після трирічної паузи в результаті скорочення запасів пшениці у світі.

“За останні три тижні ціна на пшеницю зросла на 10 дол. Знижені прогнози стосовно урожаю зерна в Канаді, Австралії, ЄС та Росії”, — пояснила провідний експерт компанії “Украгроконсалт” Єлизавета Малишко.

Отже, через підвищення світових ціні і непогоду в основних країнах-виробниках український уряд може стати заручником подорожчання хліба у передвиборний рік.

“Якщо уряд введе квоти на експорт пшениці, то ціни на неї в країні впадуть і від цього постраждають фермери. Якщо буде дефіцит продовольчої пшениці, то такі заходи — обов’язкові, інакше нам доведеться імпортувати її з Росії”, — вважає власник групи компаній “Прометей” Рафаель Гороян.

Трейдери не бачать проблем з обсягами експорту і кажуть, що пшениці вистачить усім. “Ринок очікує, що буде експортовано 16 млн тонн пшениці. З урахуванням того, що населення споживає 4 млн тонн, ніякої проблеми не існує”, — зазначив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.

Не хочуть лімітів та квот і фермери, бо від цього залежать закупівельні ціни.

“Я негативно ставлюся до будь-якого регулювання з боку держави, ціни повинен формувати ринок. У фермерів відібрали спеціальний режим акумулювання ПДВ, ціни на зовнішніх ринках досі низькі. Для забезпечення продовольчої безпеки держава може провести інтервенції через Аграрний фонд і Держрезерв”, — каже заступник генерального директора агрохолдингу “Укрлендфармінг” Ігор Петрашко.

За словами експерта компанії SP Advisor Олексія Єрьоміна, потрібно звикати, що ми живемо в глобальному світі. “Якщо ціни на те, що ми виробляємо, ростуть на світових ринках, то вони виростуть і в Україні, і ніякі меморандуми не допоможуть. Трейдери завжди знайдуть лазівки для отримання прибутку”, — вважає експерт.

У найближчі місяці трейдерів чекає більш ретельний контроль обсягів експорту продовольчої пшениці з боку Міністерства аграрної політики та продовольства.

Перегляди: 1
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/zernovi-zaruchnyky-shcho-robytyme-uryad-z-eksportom-pshenyci
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати