Жоден пивзавод в Україні не має власного хмільника

Про це в інтерв’ю agrotimes розповів Микола Михайлов, директор «Хопштайнер Україна», що вирощує хміль на Житомирщині.

За його словами, вирощування хмелю потребує значних фінансових інвестицій та ручної праці. В процесі виробництва пива хмелю потрібно зовсім мало, тому пивзаводам займатися вирощуванням нецікаво.

Переважно вітчизняні пивовари імпортують сировину з Німеччини та США.

Зараз в Україні нараховується 19 виробників хмелю, серед них — два державні: Інститут хмелярства та господарство «Пасічна». Вітчизняний врожай оцінюється в 570 тонн, майже 80% цього об’єму забезпечує  «Хопштайнер».

При цьому Михайлов зазначає, що невеликому фермеру домовитись з пивзаводом про постачання сировини дуже складно, адже потрібно сформувати певну партію. Тим більше, що виробництво пива – процес безперервний і завод хоче мати 100% гарантію постачання. Аргументи на зразок «не вродило» або «вибило градом» не проходять.

Сам «Хопштайнер» на вітчизняному ринку половину врожаю, переважно хміль реалізують у вигляді пресованих шишок та гранул.

 

Джерело: agroday.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв

23 лютого в Києві в рамках виставки «Технології 2018» відбувся семінар «Нішеві культури: модне віяння чи життєва необхідність?», на якому група компаній AMG представила топ-3 нішеві культури, вирощування яких буде вигідним для українських аграріїв. Про це пише propozitsiya.com.

На першому місці опинився високоолеїновий соняшник, переваги якого вже оцінили провідні українські виробники. Так, прибуток від його вирощування збільшився за цей рік на 100 дол./га.

Друге місце зайняло сорго. Як повідомили організатори семінару, особливо цікавим він є для тваринників, адже може використовуватися у якості силосу, а також для виробників спирту.

Сорго здатен навіть замінити кукурудзу, тому що за багатьма показниками він значно вигідніший. Так, його ціна набагато нижча. Також зауважимо, що сорго невибагливий до умов вирощування, тобто урожайність його не так сильно залежить від грунту та кількості внесених добрив. Тож, навіть небагатий фермер зможе вирощувати сорго на своїх полях.  До переваг культури належить й її соле- та посухостійкість (до 14 днів без вологи). Також сорго допомагає боротися з вовчком.

Третє місце посів кондитерський соняшник, який відрізняється високою рентабельністю та має високий експортний потенціал. Його вартість починається від 700 дол./т. Особливо поширеними серед українських фермерів виявилися чорний та смугастий сорти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай інвестуватиме більше півмільярда доларів у розвиток українського садівництва

За даними асоціації «Укрсадпром» у сезоні 2016/17 років китайським садівникам вдалося зібрати 4,5 млн.т яблук. Для порівняння, у 2016 році обсяги виробництва яблук в Україні складали 1,1 млн.т, а у 2017 році  – 1 млн.т. Виникає питання: «Чому Китай на першому місці?».

Всім відомо, що китайці дуже працьовиті, але справа не тільки в цьому. У садах Китаю вирощують більше 150 видів плодових дерев. Кількість дикоростучих видів не менш 50, тому сортимент генофонду складає близько 500 видів. В лабораторіях біотехнологічних центрів на молекулярному рівні відбирають насіння яблунь з самою кращою генетикою. Генні інженерні лабораторії допомагають більш ефективно відбирати насіння проводячи ідентифікацію маркерного гену, що спрощує та прискорює відбір насіння з необхідними якостями. Таким чином визначається «ген стійкості», або інший, необхідний за якостями. Ранній відбір у лабораторії захищає від помилок у садах, коли виправити все вже фактично неможливо. Тому, спочатку майбутні яблуні ростуть у лабораторних умовах, а у результаті отримують дерева з високою врожайністю та стійкістю до хвороб та шкідників. Урожайність таких саджанців вища на 30%. Плодоносити такі саджанці починають за 3 роки, а на 4 рік дають повноцінний високий врожай. За рахунок цього старі сади постійно оновлюються. В Україні скорочуються площі промислових садів. Основною причиною є те, що у сільськогосподарських підприємств немає власного нагромадження на відтворення насаджень.
На території садів в Китаї проводять крапельне зрошення та спеціальний трубопровід для подачі добрив. Всі системи механізовані. Для того, щоб обробляти сад площею в 30 га, потрібно 5-6 робітників. Такій підхід дозволяє зменшити витрати на виробництво. Всі інноваційні технології в Китаї доступні багатьом фермерам. Ще одна цікава інновація, яка буде впроваджена у найближчі роки – це інтернет-спостереження, коли покупці у всьому світі будуть мати змогу спостерігати як зростають та в яких умовах вирощують продукт, що їх цікавить.

Одна з умов отримання якісного та підвищеного врожаю, це проведення запилення квіток пилком іншого сорту. Такого запилення, наприклад, потребує сорт «Фуджі», що є екзотичним сортом яблук, родом з Японії. Яблука цього сорту мають попит у всьому світі. З дерев, що мають бути сортозапилювачами, вручну збирають бутони, які не розкрилися та складають їх в приміщення з температурою +25°С …+28°С. Приміщення обладнані інфрачервоними лампами, завдяки яким пилок з бутонів висипається природним шляхом. Потім цей пилок змішують з водою, цукром та бурою. Цією сумішшю обприскують дерева, що потрібно запилити, у період цвітіння. При цьому методі запилення погодні умови та наявність комах – запилювачів не має значення. А для того щоб колір яблук був яскравим та плоди мали здатність тривалий час зберігатися, китайські садоводи використовують світловідбиваючу плівку. Її розстилають під деревами в період дозрівання плодів. Відбиваючись від плівки, сонячне світло висвітлює нижню частину крони, тому яблука набувають яскравого забарвлення, містять більше вітамінів та краще зберігаються. І таких «агрономічних хитрощів» Китай має велику кількість.
Китайський уряд вкладає величезні кошти у розвиток садівництва в КНР. Не тільки науково-дослідні установи, але й фермери постійно працюють над створенням нових цікавих сортів. Прикладом може бути сорт, отриманий технологією щеплення, який називають Чорним алмазним яблуком. Цей сорт є ексклюзивним, тому виробництво таких яблук обмежено. Продаються такі яблука в подарунковій упаковці по 6 – 8 штук.

Україна приваблює китайських інвесторів своїми землями сільськогосподарського призначення, тому що за даними Міністерства землі та природних ресурсів Китаю, не менше 20% земель КНР забруднені пестицидами та хімічними добривами, а світу потрібні екологічно – чисті продукти харчування. За даними асоціації «Укрсадпром» держкорпорація Китаю ChinaHaisumEngineering, протягом двох років буде інвестувати 515 млн. доларів у розвиток української галузі переробки плодів, будівництва фруктосховищ та виробничо-логістичних комплексів. Всього відібрано 18 проектів.

Для закладання яблуневих садів китайці використовують різні грунти, до числа яких входять ті, які мають недостатнє зволоження. Тому досвід китайських садоводів має велике значення для півдня України, а китайські проекти будівництва нових зрошувальних систем можуть кардинально змінити ситуацію в плодовій галузі регіону.

Джерело: agro-yug.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні відкриють потужний комплекс зі зберігання і перероблення часнику

Комплекс запустять у квітні 2018 року. Його побудує компанія «Агро Патріот», повідомив менеджер UHBDP Дмитро Ніколаєв, пише Аgrotimes.net.

За його словами, кінцевими продуктами перероблення часнику, швидше за все, буде паста, порошок і маринований часник.

Потужності нового комплексу складуть 1 тис. тонн зберігання і переробки в рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яку агропродукцію імпортує Україна

Це на 9,5% більше, ніж у 2016 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав близько 4,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України другий рік поспіль утримують країни – члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 1941 млн дол. США 2016 року до 2274 млн дол. США торік. Частка європейських країн склала близько половини вітчизняного імпорту агропродовольства – 48,9%.

Майже вдвічі менше – 941 млн дол. США (20,2% українського імпорту сільгосппродукції)  – припадає на країни Азії.

Поставки з решти регіонів значно менші. Імпорт з Латинської Америки склав 391 млн дол. США (8,4%), Африки – 237 млн дол. США (5,1%).

Вартісні обсяги поставок з країн СНД скоротилися порівняно з 2016 роком на 5,4% – до 157 млн дол. США (3,4% у загальному імпорті агропродовольчої продукції).

Обсяги імпорту зі Сполучених Штатів Америки становили 194 млн дол. США.

До України агропродовольча продукція ввозилась у 2017 році переважно з Польщі (457 млн дол. США) та Німеччини (445 млн дол. США), а також з Туреччини (301 млн дол. США), Франції (209 млн дол. США), Італії (198 млн дол. США), Сполучених Штатів Америки (194 млн дол. США), Нідерландів та Індонезії (по 176 млн дол. США), Норвегії (149 млн дол. США) та Іспанії (128 млн дол. США).

Разом ці 10 країн забезпечили понад 52% від загальних вартісних обсягів імпорту агропродовольчої продукції в Україну

У 2017 році у товарній структурі імпорту продовольчої продукції в Україну традиційно левова частка припадала на плоди, переважно цитрусові та банани, та горіхи – 477 млн дол. США, зауважив експерт.

На другому місці за обсягами закупівель – 455 млн дол. США – риба та ракоподібні. Обсяги імпорту продукції цієї групи продуктів, в якій переважає морожена риба, збільшилися проти 2016 року майже на 11%.

До трійки лідерів також увійшли тютюн та вироби з нього. Їх було закуплено за кордоном на суму 403 млн дол. США.

Імпорт насіння олійних культур – за рахунок насіння соняшнику – склав 309 млн дол. США

Кави і чаю закупили за кордоном на 194 млн дол. США, а етилового спирту – на 182 млн дол. США.

Ці продукти сформували торік трохи більше половин вартості імпорту агропродукції до України, зауважив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ADM і Cargill запустять підприємство з виробництва соєвої олії і шроту

Про це пише latifundist (російськомовна версія).com.

Відзначається, що спільне підприємство буде створено для задоволення зростаючого споживчого попиту на соєвий шрот і масло в регіоні.

Спільне підприємство буде володіти і керувати заводом по переробці сої National Vegetable Oil Company р. Бурдж-ель-Араб (Єгипет). При цьому, Cargill проводить реконструкцію підприємства з метою розширення його переробних потужностей з 3 до 6 тис. т на добу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview