178171

Жимолость є однією з найбільш недооцінених ягідних культур

Про це в ході виступу на дев'ятій міжнародній конференції «Ягоди України-2018: заморозка і свіжий ринок» заявив Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ, пише agrarii-razom.com.ua.

«Не дивлячись на те, що на сьогодні цікавість до вирощування жимолості проявляють не тільки українські фермери, а й садівники з ряду інших країн, в тому числі з ЄС і Канади, цей сегмент так і залишається нерозвиненим. Ніде, включно з Україною досі і немає офіційної статистики щодо обсягів виробництва і зовнішньої торгівлі цією ягодою », - говорить експерт.

За оцінками відділу маркетингових досліджень Інституту садівництва НААНУ, в Україні площі під жимолость займають приблизно 120 га, причому, близько половини комерційного виробництва припадає лише на 3 господарства.

За словами А.Ярешенко, така ситуація зумовлена рядом причин. Перш за все, це пов'язано з браком інформації та досвіду у вирощуванні жимолості.

«Технології вирощування цієї культури поки невідпрацьовані. Фермери змушені вчитися на власних помилках, а це тягне за собою певні втрати. Більш того, є і проблеми з підбором сортів. Багато з них мають недостатню адаптованість до наших кліматичних умов. Однак в той же час варто відзначити, що вже на даний момент близько 15% вирощуваних в Україні сортів припадає саме на вітчизняну селекцію », - продовжує експерт.

У той же час пан Ярещенко впевнений, що жимолость є однією з найбільш недооцінених ягідних культур, враховуючи її корисні властивості. При цьому він підкреслює, що для успішного розвитку цього сектора необхідно більше часу.
«Не можна вимагати, щоб будь-яка культура «вистрілила» моментально. Згадайте, скільки часу знадобилося для розвитку сектора лохини, щоб українці дізналися про цю ягоді і полюбили її! Споживачі повинні отримати більше інформації, повинна скластися певна культура споживання. Зараз ми бачимо, як змінюється ситуація по тій же ожині. Так що жимолості теж потрібно дати час », - резюмує Олександр Ярещенко.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як заробити чверть мільйона за сезон: бізнес на шавлії, м'яті, мелісі

Про це пише expres.ua.

"Найбільші площі займають розторопша плямиста, ромашка лікарська, ехінацея пурпурова, м'ята перцева, шавлія лікарська, череда трироздільна, валеріана лікарська, алтея лікарська, чебрець звичайний, меліса лікарська, котяча м'ята справжня, нагідки лікарські, материнка звичайна,— розповідає "Експресу" Назар Приведенюк, завідувач відділу Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААНУ.

Вирощування  лыкарських рослин — високоприбуткова справа. Зі  сотки, наприклад, можна зібрати 20 — 35 кілограмів коренів валеріани (при вартості 90 — 120 гривень за кілограм),  30 — 40 — трави ехінацеї (12 — 15 гривень за кілограм),  15 — 20 — коренів ехінацеї (130 — 190 гривень за кілограм), 40 — 60 — трави череди (18 — 21 гривня за кілограм), 30 — 40 — трави алтеї (15 — 20 гривень за кілограм) та 20 — 25 кілограмів коренів цієї рослини (35 — 50 гривень за кілограм). 

Тобто з гектара поля щороку можна збирати сировину, що коштуватиме від 50 тисяч (0,5 тонни квітів ромашки) до 300 тисяч гривень (3,5 тонни сухого кореня валеріани).  Витрати можуть становити до 25 тисяч гривень у вирощуванні ромашки та 170 тисяч — якщо культивувати валеріану. 

Із залученням засобів малої механізації одна сім'я може доглядати від 0,5 до 2 гектарів лікарських рослин та отримувати від 30 до 250 тисяч гривень чистого прибутку щороку, залежно від того, які культури вирощує.  А якщо використовувати краплинне зрошення, то термін вирощування, скажімо, ехінацеї пурпурової з двох років скорочується до одного.

Найбільші споживачі лікарської рослинної сировини — фармацевтичні компанії. Також лікарські рослини використовують у виробництві косметичних засобів та продуктів харчування. Значну частину сировини закуповують виробники чаїв з лікарських рослин. Набуває популярності використання лікарських рослин у ветеринарії та для годівлі тварин як харчової добавки. Велику частину сировини закуповують трейдери. Після обробки (подрібненням, просіюванням, відділенням пилу та домішок) її експортують.

Є в Україні великі підприємства, що займаються вирощуванням лікарських рослин. Цю сировину експортують до Німеччини, Польщі, США та інших країн. Та все ж велику частину згаданих рослин вирощує та заготовляє населенням. Україна експортує понад 3 тисячі тонн лікарської рослинної сировини та близько 2 тисячі тонн споживає сама.

ФАО продовжує постачати молодих тварин на сході України

Це друга хвиля дистрибуції тварин від ФАО, яка спрямована на допомогу фермерам у підтримці виробництва домашніх тварин.

Розподіл тварин відбувається в Бахмутському районі Донецької області та Попаснянському районі Луганської області. Метою проекту є збільшення самовиробництва високобілкового м'яса як економічної альтернативи більшим тваринам та збагачення пропозиції на місцевому ринку. Окрім трьох  кроликів  Новозеландської породи, бенефіціари проекту ФАО отримають повний покроковий посібник правилами вирощування молодняку, який можливо використовувати як для домашніх господарств, так і для комерційного виробництва.

Кролики поставлятимуться разом з клітками, які виконані з високоякісного металу з пластиковими вставками, щоб запобігти таким розповсюдженим захворюванням кроликів,  як пододерматит.

«Забезпечення молодими кроликами - це вагома складова програми ФАО для вразливих домогосподарств, чиї засоби до існування постраждали внаслідок поточного конфлікту на сході України», - сказав Андре Арріаза, програмний менеджер ФАО. «Наш досвід минулого року показав хорошу тенденцію від простого утримання молодняку на задньому дворі до майже комерційного виробництва м’яса, що приносить дохід».

Впродовж останніх місяців ФАО підтримала близько 35 000 домогосподарств вздовж лінії розмежування різними видами сільськогосподарської допомоги: молодняк птиці, насіння соняшнику та кукурудзи, насіннєва картопля, системи  крапельного зрошення, корм для тварин.

Усі види сільськогосподарської допомоги, наданої в межах проектів ФАО в Україні, закуповуються локально в різних регіонах України на умовах відкритих торгів. Таким чином, ФАО підтримує місцевих виробників та розвиток місцевих ринків для сільського господарства.

До кінця червня в Україні команда ФАО з надання надзвичайної допомоги планує розподілити набори для бджільництва та сільськогосподарське технічне обладнання господарствам, які знаходяться в сільській місцевості.

Ця допомога є частиною програми реагування на надзвичайні ситуації в Україні, що на сьогодні становить 2,3 мільйони доларів США.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Німецький інвестор може невдовзі побудувати на Житомирщині ще один насіннєвий завод

Про це повідомляє губернатор Житомирщини Ігор Гундич, пише ruporzt.com.ua.

"Сьогодні зустрівся із делегацією з Німецько-Української промислово-торговельної палати та керівником німецької компанії, яка планує відкрити тут бізнес.

Приємно, що Житомирщину інвесторові порадили інші німецькі колеги, які успішно тут працюють. Тому компанія, у разі нашого сприяння, готова перевести сюди всю лінію.

Попередньо обговорили місце розміщення майбутнього підприємства – у Брусилівському районі.

Підкреслив: для нас головне – гідна заробітна плата для працівників, надходження до бюджету та виробництво відповідно до всіх норм", - йдеться у повідомленні.

«Аграрний фонд» і ДПЗКУ виключили зі списку приватизації

Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Кабінет міністрів України опублікував перелік підприємств великої приватизації на 2018 рік, в який увійшли 23 підприємств, виключивши з раніше анонсованого списку з 26 об'єктів 3 позиції: Завод алюмінієвої фольги, «Аграрний фонд» і «Державну продовольчо-зернову корпорацію України».

Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів №358 від 10 травня, в затверджений перелік увійшли 5 обленерго, «Центренерго», «Одеський припортовий завод», «Турбоатом», «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ЗТМК), «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» ( ОГХК) і «Сумихімпром».

 

Народний депутат пообіцяв лавину позовів до Євросуду по скасуванню земельного мораторію

Понад те, я буду сам їх організовувати. Про це заявив народний депутат України від «БПП» Олексій Мушак, пише AgroPolit.com.

«Прямим стимулом для парламенту із введення вільного ринку землі в Україні є здоровий глузд, а не рішення Євросуду», – запевняє депутат.

Мушак впевнений, що Верховна Рада нинішнього скликання, а можливо й наступного – вільного ринку землі в Україні не зробить.

«Правильно було б, щоби Президент України та прем’єр–міністр відкрили ринок землі, який би проголосувала Верховна Рада України. Але цього не буде. У такому випадку будь–який інший план є неправильним», – розповідає нардеп.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.