Житомирське підприємство почне виробляти олію

Про це повідомляє управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації.

Підприємство встановило універсальну автоматизовану лінію з виробництва соняшникової, соєвої, ріпакової, лляної та гірчичної олії потужністю 70-100 тонн на добу (в залежності від культури).

У 2016 році ХПП виробляло соєву олію, яку експортувало до ЄС.

Потужності Яблунецького ХПП з одночасного зберігання наразі складають 13 тис. тонн. На 2018 рік заплановано збільшити їх до 30 тис. тонн.

Довідка: Яблунецьке ХПП – переробник олійних, бобових культур, виробник макухи й олії, а також трейдер зернових культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зміна клімату: на вирощування яких культур перелаштовуються аграрії

У звіті повідомляється, що температура зросла на 0,45-0,56 градуса порівняно із середнім показником, який фіксували з 1981 по 2010 рік, пише landlord.ua.

Екологи пов’язують це з феноменом Ель-Ніньо (полягає в різкому підвищенні температури на 5-9 °C) поверхневого шару води на сході Тихого океану.

Окрім іншого, середня температура поверхні світового океану досягла рекордно високого рівня, перевищивши показник 2015 року на 0,01-0,03 градуса.

Земля встановила ряд рекордів, як от — найспекотніший рік за сучасну епоху, найвищий рівень моря і найбільший обсяг випущених парникових газів.

З 2000 року в Україні спостерігають тенденцію до підвищення температур в липні-серпні, і з початку століття вона склала в ці місяці майже 2 ˚С. Разом зі спекою прийшли посухи.

«Кількість опадів в Україні майже не змінилася, але через підвищення температур у літні місяці зросло випаровування вологи», – вважає завідувачка відділом агрометеорології Гідрометеоцентру України Тетяна Адаменко.

Через пом’якшення зими покращилися умови перезимівлі озимих. Якщо раніше вимерзало 25-30% площ, то за останні 25 років у середньому 10-12%. Зараз в Україні вимерзає 3-5% озимих.

Через зміну клімату й глобальне потепління оптимальні умови складаються для вирощування томатів, сої й решти теплолюбних рослин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Розвиток сільгоспвиробництва в Україні «гальмують» дорогі кредити і рейдерство – експерт

Про це в коментарі ГолосUA повідомив експерт з аграрних питань Денис Марчук.

«У той час як потрібно нарощувати питому вагу перероблених продуктів з більшою доданою вартістю, основні проблеми, які гальмують розвиток сільгоспвиробництва - дорогі кредити і рейдерство. Цього року додалися несприятливі погодні умови. Окремо слід звернути увагу на відсутність розуміння з боку держави. Наприклад, в урядовій стратегії з управління у сфері використання, охорони та розпорядженням землями сільськогосподарського призначення державної власності сільгоспвиробники зображені переважно в негативних тонах. Наші чиновники ще дуже далекі від розуміння, що власних виробників потрібно поважати», - сказав Денис Марчук.

Експерт уточнив, що головними продуктами українського експорту є зернові культури і соняшникову олію.

«Згідно з даними Держстатистики в 2016 році сільгоспвиробники виробили аграрної продукції на 277 млрд гривень, що становить 12% ВВП. При цьому експорт української аграрної продукції та продуктів їх переробки за минулий рік перевищив 15, 5 мільярдів доларів, що дорівнює 42,5% від загального експорту країни. Цифри говорять самі за себе, але Україна має ще значний потенціал для подальшого збільшення експорту за умови відкриття нових ринків та диверсифікації товарної структури, адже головними продуктами експорту є зернові культури і соняшникова олія », - резюмував Денис Марчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

До Дня незалежності у Київ відправлять другу баржу з херсонськими кавунами

Це має відбутися орієнтовно 23, 24 серпня, хоча спочатку планувалося розпочати завантаження судна ще минулого тижня. Причиною затримки стала погода, яка вплинула на якість врожаю.

Про це розповів керівник фермерського господарства, яке є постачальником баштанної продукції, Олександр Синенко, повідомляє Херсон.city.

За словами фермера, через сильну спеку кавуни "спікаються" на сонці, що негативно позначається на їх харчових властивостях. З цієї причини необхідно буде дочекатися більш пізнього урожаю.

"Готується баржа на 23-24 десь з нових посадок кавуна, а планували вантажити вчора", - розповів Олександр Синенко.

Також він повідомив про логістичну складову при формуванні ціни на "кавун з баржі": "торгові Мережі працюють в правовому полі. 2,50 кавун множимо на ПДВ, 3 гривні. Сюди додати палет, який займає 15 копійок, він коштує 75 гривень на півтонни. Є 3,15. Короб - вартість упаковки - лягає на кілограм, плюс ще 54 копійки. Є 3,69-3,70. Плюс транспортування - 1 гривня".
 

Нагадаємо, що 4 серпня в Переяславі-Хмельницькому на терміналі компанії "Нібулон" завершила свій шлях перша баржа з кавунами з Херсонської області, яка вирушила з Голої Пристані вгору по Дніпру 31 липня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Голландський інвестфонд купує 20% акцій одного з найбільших виробників курятини в Україні

Як стало відомо Delo.UA, угода вже завершена і найближчим часом про неї буде офіційно оголошено в ЗМІ.

Поява нового інвестора прискорить реалізацію масштабного інвестиційного плану підприємства з модернізації виробництва, бюджет якого складе більше 25 млн євро.

У компанії відзначають, що приватний інвестиційний фонд Safedam зі штаб-квартирою в Амстердамі зосереджений на консервативних інвестиціях в нерухомість. Ця угода — перший досвід інвестицій Safedam у виробництво продуктів харчування. І дебютний досвід інвестицій в українську компанію.

"Володимир-Волинська птахофабрика" входить у групу компаній OPENMIND і в трійку найбільших виробників курятини в Україні, займаючи 6% внутрішнього ринку курячого м'яса. В інфраструктурі фабрики 100 пташників, власний забійний цех та комбікормовий завод.

Компанія виробляє більше 200 тонн м'яса птиці в живій вазі на добу. "Володимир-Волинська птахофабрика" виробляє продукцію під торговою маркою "Курка Чеботурка".

ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" закінчило 2015 рік з чистим прибутком 84,757 млн грн.

Група компаній OPENMIND включає напрямок з виробництва курячого м'яса ("Володимир-Волинська птахофабрика") та виготовлення і продаж крафтового пива (складається з виробництва — пивоварня Red Cat і рітейлу — мережа з більш ніж 60 магазинів крафтового пива "ПивоБанк").

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Попри санкції, м'ясо та м'ясні вироби з РФ у великих обсягах завозяться в Україну

Виявляється, що попри санкції, м’ясо та м’ясні вироби з Росії у великих обсягах завозяться в Україну, причому обсяги поставок зростають. Обходити санкції російським постачальникам вдається завдяки українській митниці. "Так, мова йде про м’ясо для ОРДЛО, яке проходить через неконтрольовану ділянку українського кордону. Це можна побачити, зіставляючи зовнішньоторговельну статистику України і Росії. Я вже робив такий аналіз по молочних продуктах, зараз, як обіцяв, – інформація по м’ясу", - зазначає Андрій Панкратов.

"Почалося це в 2015 році – напевно, не без допомоги тих самих "білих фур". В той рік на територію України було завезено 22 тис. тон «сірого» (не зареєстрованого офіційно як імпорт в Україні) м’яса і м’ясних продуктів. В 2016 році поставки зросли ще в два з половиною рази, сягнувши 54 тис. тон. За п’ять місяців 2017 року такий «імпорт» склав 29 тис. тон, що на 28% перевищує відповідний показник минулого року. Йде, в основному, курятина (37 тис. тон в 2016 р.), свинина (9 тис. тон), а також ковбасні вироби (4 тис. тон).

В російській пресі нерідко про зростання експорту пишуть як про перемогу тваринницької галузі, ставлячи на перше місце факти збільшення експортних поставок в Гонконг і В’єтнам. Справа в тому, що і в 2015, і в 2016 роках поставки в ОРДЛО були другими за обсягами (після Казахстану), а в 2017 році взагалі вийшли на перше місце, склавши 27% від всього російського експорту м’яса.

При цьому, необхідно зазначити, що незважаючи на своє ембарго і бульдозери на митницях, Росія залишається нетто-імпортером м’яса. Імпорт в 2016 році склав 1,04 млн. тон, експорт – 221 тис. тон.

Україна ж, навпаки, вже третій рік перебуває в статусі нетто-експортера м’яса. В 2016 році імпортовано було 160 тис. тон, експортовано – 235 тис. тон.

В українському споживанні імпортне м’ясо складає зараз 7%. Обсяг споживання м’яса в окупованих регіонах Донбасу виявити неможливо, але якщо припустити, що він такий як і в Україні (насправді, не дуже високий – 51 кг на душу населення в 2016 р.), то виявляється, що поставки з Росії забезпечують 35% споживання. Це навіть більше, ніж я нарахував по молочних продуктах (близько 20%)", - констатує Андрій Панкратов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview