150670

Зібрано перший мільйон зерна нового врожаю

Також жнивувати розпочала Вінниччина.

У розрізі культур вже зібрано:

– озимої пшениці – 211 тис. тонн з 73 тис. га при врожайності 29,1 ц/га;

– озимого ячменю – 877 тис. тонн з 269 тис. га при врожайності 32,6 ц/га;

– гороху – 13 тис. тонн з 7 тис. га при врожайності 17,9 ц/га.

Крім того, продовжується збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 36,5 тис. га при врожайності 17,0 ц/га та намолочено 62 тис. тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Понад 3 тисячі селян вже скоро отримають дотації на вирощування молодняка ВРХ

Така фінансова підтримка власників підсобних господарств стала результатом плідної роботи Асоціації тваринників України разом із Мінагрополітики та Урядом.

Саме Асоціація тваринників України ще минулоріч обґрунтувала важливість держпідтримки селян у свої програмі «Реформа українського села через розвиток кооперативного руху в Україні на базі сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів», яку було презентовано на розгляд Уряду. Таким чином, перший крок у реалізації програми, розробленої фахівцями АТУ, втілено в життя. 

Так, у Міністерстві аграрної політики і продовольства України зазначили, що для вирощування молодняку великої рогатої худоби вже перераховано 6,7 млн грн до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати утримувачам телят.

Так, дотацію нараховано та буде сплачено 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят, зазначають у Мінагрополітики. Зокрема, за утримання молодняку ВРХ:

– до 5-місячного віку нараховано 562,8 тисяч гривень за 1 876 голів;

– до 9-місячного віку – 2 861 тис. грн за 2 861 голову;

– до 13-місячного віку – 3 317,5 тис. грн за 1 327 голів.

Також, за напрямом державної підтримки сільгосппідприємств за утримання корів, здійснено нарахування у обсязі 259,2 млн грн. Найближчим часом кошти будуть спрямовані одержувачам.

«Асоціація тваринників України дуже активно любіювала держпідтримку на відгодівлю молодняку ВРХ. Ми розробили програму, де пояснили необхідність та важливість такої допомоги, і представляли її на розгляд на засіданнях Мінагрополітики, в Уряді, - зазначила голова АТУ Ірина Паламар. - І ми можемо говорити про чергову нашу важливу перемогу: адже основний зміст представленої нами програми був врахований та відображений в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» від 07 лютого 2018 р. № 107. Адже сьогодні питання відгодівлі молодняку ВРХ стоїть вкрай гостро. Селяни здають телят на забій зовсім маленькими, бо не мають коштів на їх відгодівлю. Саме тому в країні виникає дефіцит яловичини, яка є дуже бажаним продуктом для експорту до країн Близького Сходу, Туреччини. Тваринникам просто ніде брати молодняк для вирощування, оскільки його забивають у зовсім молодому віці. А між тим, саме завдяки нарощенню експорту ВРХ ми могли б дати поштовх до потужного розвитку галузі та зміцнити економіку країни, адже це живі валютні надходження.

Тому дуже хочеться вірити, що ці кошти стимулюватимуть селян утримувати молодняк ВРХ, і загальне поголів’я ВРХ нарешті почне зростати, а не падати, як це ми спостерігаємо протягом останніх років.

Але це лише перший крок із нашої програми, який було реалізовано за нашою ініціативою. Залишається ще багато не втілених у життя важливих аспектів. Так, окрім дотації на відгодівлі ВРХ, нашою програмою було передбачено і такі питання як: дотації на розбудову інфраструктури (будівництво забійних цехів, відгодівельних ферм; на кредитування придбання корови членам с/г кооперативів; на вирощування нетеля та подальшу передачу його за програмою «Корова в кредит»; на оплату банківських відсотків за програмою «Корова в кредит» або (продаж кооперативного нетеля члену кооперативу за рахунок кредитних коштів Ощадбанку, з оплатою відсотків по його обслуговуванню за рахунок бюджетних коштів) та низка інших питань. Якби всі наші пропозиції були враховані та втілені в життя, то за підрахунками фахівців АТУ, держава б отримала 270 млн  грн. експортного мита.

Також залишається невирішеним питання із субсидіями на оплату житлово-комунальних послуг. Люди бояться реєструвати тварин, оскільки не хочуть, аби дохід від тварин позбавив їх права отримувати субсидії. А на не зареєстрованих тварин отримати держдотацію неможливо. Тому ми вже неодноразово зверталися до уряду із проханням, аби на законодавчому рівні дохід селян від утримання підсобного господарства не враховувався до їх загального сукупного доходу. Бо чому, наприклад, дохід від депозитів не входить до загального доходу, а від виробництва сільськогосподарської продукції – враховується? Невже отримання коштів від депозитних вкладів – це більш «благородний» дохід, ніж гроші, виручені за власноруч вироблену продукцію? Ми й надалі апелюватимемо до уряду, аби це питання зрушилося з місця, і до податкового законодавства були внесені необхідні зміни.

Отож я впевнена, що наша чергова перемога не буде останньою, і Уряд у своїх наступних законодавчих ініціативах враховуватиме і втілюватиме в життя й інші наші пропозиції, які є вкрай важливими для розвитку тваринництва в державі і підтримки села».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Києві на стихійному ринку продають радіоактивну чорницю

На стихійному ринку на Печерську ледь не з боєм вдалося здобути чотири склянки ягоди. Продавати її кореспондентам не хотіли – довелося взяти чорницю самим, залишивши гроші. Ще два зразка придбали у різних продавців на офіційному ринку. На тутешню ягоду продавці навіть показали документи, пише Сегодня.

Всі три зразки віднесли в лабораторію, де їх по черзі відправили в спектрометр, щоб визначити кількість радіоактивного цезію-137.

Перший зразок з ринку показав 40,3 беккереля на кілограм. Норма становить до 500 бекерелів на кілограм, тому ягода чиста. Другий зразок "офіційної" чорниці – 178 бекерелів.

А ось чорниця зі стихійного ринку серйозно перевищила допустимий рівень, показавши 843 беккерелі. Їсти цю ягоду не можна.

"Якщо людина вживає регулярно з великим перевищенням, то, звичайно, йде накопичення. Збільшується ризик онкологічного захворювання", – пояснює лікар з радіаційної гігієни лабораторного центру МОЗ України Раїса Бабенко.

При цьому обов'язкової перевірки продуктів, зокрема на рівень радіації, в Україні немає. Ягоди в лабораторію приносять в основному самі покупці, інформують UN

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як може змінитися наш раціон в майбутньому?

Чисельність населення нашої планети з кожним роком збільшується, отже, потрібно збільшувати і обсяги поставок продовольства. А значить, повинні рости і масштаби виробництв, наприклад, сільського господарства, інформує Ukr.Media. Але це вже зараз практично неможливо, так як всі придатні землі зорані і оброблені. Зі збільшенням чисельності людей на планеті, потрібно збільшувати поголів'я худоби, а значить, і кількість земель, на яких вирощується корм для цих тварин. А раз земель немає, значить, людству потрібно міняти свій раціон харчування. Але як?

Вчені різних країн в останні десятиліття намагаються вирішити цю проблему і поступово привчити людей до нової їжі. Але це буде нелегко. Адже ми звикли отримувати задоволення від їжі, а як можна насолоджуватися нею, якщо інгредієнти пропонованих в якості їжі майбутнього страв багатьом здаються огидними?

Які ж продукти харчування чекають нас в найближчому майбутньому?

Комахи

Комахи вже зараз улюблені ласощі деяких народів. Фахівці підрахували, що щорічно два мільярди людей вживає в їжу майже дві тисячі видів комах! Коники, гусениці, мурахи, шовкопряди і багато інших стали делікатесом в країнах Азії і Африки.

Значить, залишається привчити до поїдання комах жителів інших країн. Розумом-то зрозуміло, що це рано чи пізно доведеться робити, але як змусити свій організм приймати таку їжу? Адже навіть переконання в тому, що комахи - джерело білка, не гірше сільськогосподарських тварин, особисто у мені не пробуджують бажання спробувати їх на смак.

Більш того, крім білка в комах багато цинку, заліза, міді, калію, натрію, що, зокрема, може допомогти людям, що страждають залізодефіцитною анемією.

Так що ж уже зроблено в цьому напрямку?

Голландець Арнольд ван Хейс написав книгу «Їстівні комахи», в якій описав всю красу використання комах в якості продукту харчування: це вигідно і економічно, і екологічно, а про користь для людей ми вже говорили. Але як змусити нас їсти жучків-павучків? Було вирішено перевірити на добровольцях, в якому вигляді комах їсти приємніше: цілком, перемеленими або їсти лише видобутий з них білок. Майже всі випробовувані сказали, що відраза до такої їжі у них була, хоча страви з комах не поступаються за смаком м'ясним. Зокрема, Арнольд ван Хейс рекомендує харчуватися личинками мучного жука, рецепти страв з яких представлені у вищезгаданій книзі.

У Швейцарії почали виробляти продукти харчування з додаванням комах. Наприклад, котлети і фрикадельки з личинок борошняних черв'яків.

А в Фінляндії на прилавках магазинів з'явилися хлібці з цвіркунами. Не з цілими, а з меленими, що, на мій погляд, не набагато краще. Виробники кажуть, що на одну одиницю цього хлібного вироби йде сім десятків сушених цвіркунів. Звичайно ж, основний інгредієнт цих хлібців - борошно (97 відсотків).

Слідом за цими країнами Великобританія, Данія, Бельгія та Австрія прийняли закони, які дозволяють виробляти і реалізовувати комах в якості продуктів харчування.

Група фахівців з Америки, Індії, Франції, Канади та Японії займається вивченням властивостей тарганячого молока. Ви не помилилися - в деяких областях Азії мешкає живородящий тарган, у якого для вигодовування дітей виробляються особливі виділення. Фахівці, вивчивши це «молочко», зробили висновок, що воно в рази корисніше коров'ячого. Звичайно ж, у них немає ілюзій, що можна в необхідних обсягах «доїти» цих тарганів, але зараз вчені намагаються з'ясувати формулу цієї рідини і навчитися виробляти її штучно.

Компанія Organic Nutrition Industries з Флориди вирішила для початку годувати комахами не людей, а худобу. Для цього щорічно буде проводитися близько тисячі тонн перемелених личинок мухи Чорна львінка.

У передмісті Лос-Анджелеса є компанія «Ферма долини Коало», де вирощують екологічно чистих комах, в основному, цвіркунів і борошняних черв'яків. Власники бізнесу впевнені, що в недалекому майбутньому вироблений ними живий товар буде дуже затребуваний.

Але у всіх цих вищезгаданих країнах покупцям потрібно позбутися від огиди.

А ось в Мексиці огиди до поїдання міні-корови (я маю на увазі комах) не відчувають, але чомусь нікому в голову не приходило почати їх добувати в потрібних обсягах.

Біолог Рене Серритос намагається «розворушити» бізнесменів і надихнути їх на розведення комах на фермах, але поки не особливо успішно. За його словами, в Мексиці живе величезна кількість їстівних комах, більше ніж в інших країнах.

Штучне м'ясо

У 2013 році Марк Пост, вчений із Нідерландів, в лабораторних умовах зі стовбурових клітин бика зумів створити штучне м'ясо. Вартість цього «шматка м'яса» на той момент становила чверть мільйона євро - дорогувато! Зараз, кажуть, трохи дешевше. Але фахівці вірять, що незабаром ціна на нього впаде ще більше, а попит виросте.

Справедливості заради, потрібно сказати, що за смаком перший штучний стейк Поста їдокам не сподобався. За їх словами, звичайна яловичина незрівнянно смачніше.

Морські водорості

Водорості - джерело мінеральних речовин, зокрема, йоду, магнію, заліза, цинку, тому і вони розглядаються фахівцями як їжа майбутнього. В Австралії вже зараз є ферма Auropa Algae, на якій вирощують тину. Для початку передбачається вирощені водорості використовувати в їжу не в чистому вигляді, а в якості добавок до інших продуктів.

Рослинний яєчний порошок

Навіщо він потрібен? Адже курей у нас чимало, місця їм багато не треба, та й несуть яйця вони справно. Фахівці з США (зокрема, Джош Тетрик) вважають, що через кілька десятиліть поголів'я курей через вище озвучених причин скоротиться, а значить, ціна на них зросте. Справжні курячі яйця будуть не по кишені для простих людей, отже, треба знайти їм дешеву заміну.

Група американських біохіміків створили порошок з 12 рослин, який, за їхніми словами, дуже корисний, зокрема, в ньому немає холестерину.

Медузи

Їстівні лише кілька видів медуз. У деяких азіатських країнах їх називають «кришталевим м'ясом», і вони - делікатес. Можливо, незабаром і на наших прилавках медузи стануть звичайним продуктом.

Порошковий коктейль

У 2013 році Роб Райнхарт склав порошок, в якому збалансовано для організму людини кількість жирів, білків, вуглеводів і вітамінів. Його потрібно лише розвести водою - і їжа готова. Випив стаканчик - і півдня ситий. Винахід Роб перевірив на собі. За його словами, ефект є: хлопець швидко схуд і став відчувати себе набагато краще. Але чи так це?

Поживний пластир

Американські вчені на замовлення Міністерства оборони США розробляють пластир, який через пори шкіри буде поставляти в організм людини необхідні поживні речовини. Імовірно, так харчуватися будуть, в першу чергу, військові і космонавти.

Поживний пар

Захотів їсти - подихав над парою і наївся. Фантастика? Девід Едвардс, професор Гарвардського університету, так не вважає. Він придумав пристрій, в якому розміщують рідину з якимось смаком, впливають на неї ультразвуком, після чого вона перетворюється в пар і їдець вдихає його. Але наїдається чи він? Сумнівно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки в Україні коштують ягоди

Вже можна говорити про істотне зростання врожаю українських ягід порівняно з показниками 2017 року.

Збільшення пропозиції позначилося на цінах на вітчизняні ягоди. Порівняно з минулим роком, найбільше подешевшала черешня. Зараз її у середньому продають по 15-28 грн/кг, пише "Інфо-Шувар".

Крім того, за останній рік вишня подешевшала майже на 23%. Зараз на ринку коштує 18-28 грн/кг.

Водночас чорниця цього року коштує на 40% дорожче, ніж рік тому. Щоправда минулий сезон для цієї ягоди почався у кінці червня. Зараз чорницю продають по 45-100 грн/кг.

Кілограм смородини на ринках пропонують від 15 грн.

Водночас полуницю зараз продають на 7% дорожче, ніж в аналогічний період 2017-го.

Джерело: gazeta.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Курятина стала візитівкою України на світових ринках

У чому секрет та які позитивні результати отримає Україна внаслідок посилення експортних позицій, провідні експерти галузі розповіли в коментарі УНН.

За словами директора “УКАБ” Тараса Висоцького, збільшення ринків збуту означатиме, перш за все, створення нових робочих місць та збільшення валового продукту України.

"Виробляючи м'ясо птиці в Україні, ми майже на 100% використовуємо вітчизняну кормову базу - зернові, олійні. Тому, експорт курятини та відкриття нових закордонних ринків для нашого м'яса птиці сприяє збільшенню внутрішнього виробництва, а відтак - створенню додаткових робочих місць, нарощуванню додаткового валового продукту в Україні.

Загалом, відкриття нових ринків для експорту курятини має позитивний економічний ефект у національному масштабі, позитивний ефект з точки зору надходження валюти, оскільки вже наразі майже півмільярда доларів експортної виручки формується саме від експорту м'яса птиці. А ще це поширює бренд "зроблено в Україні", - пояснив він.

При цьому потенціал України дозволяє збільшити виробництво курятини удвічі, додав експерт.

"Оскільки споживання на внутрішньому ринку не може швидко рости, єдиним варіантом розширення виробництва і збільшення сільськогосподарського валового продукту є експорт. Відповідно, відкриття нових ринків цьому сприяє", - пояснив Висоцький.

Думку директора "УКАБ" поділяє голова Асоціації “Аграрний союз України” Геннадій Новіков.

"У тому, що світ відкриває для нас свої ринки, в частині курятини, я бачу виключно плюси. Вітчизняний АПК є експортно-орієнтованим. Чим більше ми будемо постачати за кордон - тим більше про нас говоритимуть у світі. А через курятину, зокрема, заговорять і впізнають Україну в інших товарах", - пояснив він.

Загалом, відкриття нових ринків для експорту аграрної продукції сприяє збільшенню внутрішнього виробництва та залучає додаткові валютні надходження в Україну, додав Новіков.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview