170513

Зміна клімату в дії: грунтам не вистачає вологи

У світі клімат змінюється, що є вже доведеним фактором. Хоча дехто ще схильний говорити про його ймовірну циклічність. Тим не менше, температури зросли, а рівень вологи у грунті зменшився, пише agro.guide.

За останні десятиріччя територія сухої та дуже сухої зони в Україні розширилася на 7%. У той же час зона достатнього зволоження зменшилася на 10%, ділиться Роман Сагайдака, кандидат с/г наук Інституту водних проблем та меліорації.

Кліматичний водний баланс (КВБ), що є різницею між кількістю опадів за певний період та рівнем потенційного випаровуванняя, не тільки знизився, але й змістився в часі.

«Наприклад, якщо на Херсонщині до 90-х років минулого століття КВБ практично до кінця квітня залишався позитивним, то сьогодні у цей період відчувається значний дефіцит вологи», – розповів науковець в інтерв’ю журналу “Агроеліта”.

Це, за його словами, диктує необхідність господарювання на землі з урахуванням зміни клімату. Зокрема, виникає потреба у додатковому залученню вологи у землю.

Нестача вологи у грунтах породжується ще і вітровою ерозією. Більшість таких грунтів — у Донецькій, Луганській, Запорізькій областях. Також сюди входить південь Херсонщини.

Про актуальність вітрової ерозії говорить і завідувач Лабораторією охорони грунтів Інституту грунтознавства та агрохімії, кандидат с/г наук Валерій Коляда.

Процес руйнації грунтів серйозний, а в деяких місцевостях науковці називають його катастрофічним. Зокрема, це регіон Південного Степу — від Запоріжжя до смт Старобешеве у південно-східній частині Донбасу (включно). Це Присивашська та Причорноморська частини в межах слабо дренованих низин від Генічеська до Миколаєва та Одеси. Це ще й Великолепетиський район на півночі Херсонщини, де зниження родючості становить до 25-30%.

Ефективними засобами для боротьби з вітровою ерозією фахівці називають лісосмуги. Коляда також доплюсовує сюди впровадження грунтозахисних сівозмін зі смуговим розміщенням посівів та парів. Бажано, зазначає він, залишати на полі стерню.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як пережити час цукрового дефіциту?

Подібний результат – наслідок профіциту останніх років, який спостерігався на цукровому ринку. Багатьом великим компаніям довелося зменшити площі під буряк, і знизити ціни за межу беззбитковості виробництва, пише Agrigator.

За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, в 2019 році цукрові буряки були посіяні на площі 221,9 тис. га, що на 52,8 тис. га менше в порівнянні з попереднім роком. Падіння цін було відзначено також і європейськими компаніями, зокрема другий за величиною виробник цукру в Німеччині Nordzuker отримав збиток в 36 млн. євро. Оборот компанії знизився на 18%, скоротивши виробництво на 300 тис. (2,4 млн. в цьому році, проти 2,7 млн. в 2018).

Як зазначає директор ТОВ «Ларус трейд» Сергій Беленьков, в Україні можна очікувати скорочення посівних площ, приблизно в 1,5 рази в порівнянні з попередніми роками.
Низька ціна на цукор, а в наслідку збитки і не окупність змушують виробників віддавати свої посівні площі під інші, більш вигідні у виробництві культури.

Саме це у результаті може привести до пошуку альтернативних «солодких» варіантів. Повноцінною заміною цукру можуть стати природний підсолоджувач стевія, кокосовий цукор, кленовий сироп, сироп топінамбура, сироп агави, або більш звичний українському споживачеві – мед.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Персики коштують удвічі вище, ніж у 2018 році

Як повідомляють аналітики проекту EastFruit, виробники з південних регіонів України на поточному тижні почали сезон реалізації персиків ранніх сортів.

За інформацією експертів проекту, перші партії персика в цьому році надійшли в продаж на тиждень пізніше, ніж роком раніше, при цьому ціна на перші відвантаження практично вдвічі вище, ніж у 2018 році. Так, перші партії персика на сьогоднішній день, садівники пропонують до продажу по 20-30 грн/кг ($1,69-1,97/кг), у той час як стартова ціна минулого сезону озвучувалася в межах 10-15 грн/кг ($0,75-1,41/кг).

Більш масово вийти на ринок із даною продукцією українські садівники планують вже на початку липня. При цьому, багато виробників кісточкових кажуть, що в цьому році врожай персика буде значно нижче, ніж в минулому році. Свою думку вони аргументують несприятливими погодними умовами в основних регіонах виробництва.

Заморозки в березні і квітні спричинили суттєві втрати врожаю кісточкових в південних областях України. За інформацією садівників, збитки від негоди в деяких господарствах становив від 30 до 50%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.

У червні 2019 року черешня продавалась за рекордно високою ціною

За оцінками аналітиків «Інфо-Шувар» в цьому сезоні українці купують черешні мінімум в 1,5 рази дорожче ніж рік тому, і взагалі ціни в 2019 році є найвищими принаймні за останні три сезони.

«Після незначного спаду на початку червня ціни на українську черешню до кінця місяця майже не змінювались. Досвідчені продавці цього року на черешні заробляють непогані гроші. Хоча знайти якісну ягоди їм цього року не просто. На гуртових ринках якісна черешня  коштує 50-65 грн/кг (1,6-2,1 EUR/кг), а  в роздріб ціни на неї подекуди доходять до 80-100 грн/кг(2,6-3,3 EUR/кг). Рік тому в цей час ми вже експортували черешню, а сьогодні  через  дефіцит якісної української черешні деякі мережі і оператори на гуртових ринках продовжують працювати із імпортною ягодою», - розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар» , найбільшого в Західному регіоні України гуртового ринку

Високі ціни на черешню цього року пояснюються значно меншою її пропозицією в порівнянні із попередніми роками. Менша врожайність в українських садах є наслідком холодної та дощової погоди в травні та першій половині червня.

«Дощова та прохолодна погода в головних виробничих регіонах завадила нормальному запиленню та визріванню черешні  в травні. В червні дощі теж не дозволяли вчасно обробляти сади від шкідників і затримували збирання ягоди. Тому пропозиція черешні  по-перше є значно меншою , ніж рік тому, по-друге вона нерівномірна.  В наслідок цього ціни на черешню не просто високі, вони сильно коливаються. Тейдерам не легко працювати в таких умовах», - каже пані Гетьман

Рік тому ситуація на ринку була повністю протилежною. В 2018 році українські фермери зібрали один з найкращих врожаїв черешні, завдяки цьому Україна змогла навіть експортувати понад 3,5 тис. тонн цієї ягоди. Приблизно стільки ж черешні Україна експортувала в 2017 році.  В цьому сезоні експорт черешні може помітно знизитись через причини, які були зазначені вище

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна виробляє все менше свинини

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, у травні 2019 року було вироблено 17,1 тис. тонн свинини, що на 7,9% менше, ніж у травні 2018 року.

Також повідомляється, що у січні-травні 2019 року в Україні було вироблено 81,5 тис. тонн свинини. Це на 4,3% менше, ніж у травні 2018 року.

Йдеться про виробництво свіжої та охолодженої продукції (тушки, напівтушки).

Дані наведено без урахування анексованого Росією Криму та Севастополя, а також окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Зауважимо, що скорочення виробництва свинини відбувається, зокрема, і через епідемію АЧС в Україні.

За словами депутата Сергія Тригубенка, хвороба зумовила знищення більш як 32 тис. голів свиней, і це лише за офіційними даними.

"На цьому фоні рекордно зріс імпорти свинини в Україну з-за кордону. За минулий рік ми наростили показники імпорту у 5 разів! І думаю, що це ще не межа. Щодо експорту, то через АЧС у цьому контексті ми фактично ізольовані. За минулий рік Україна відправила в інші країни всього 1600 т свинини", — зазначив він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Спека погіршила вегетацію пізніх культур — Укргідрометеоцентр

За даними Укргідрометеоцентру, найбільшої шкоди зазнали посіви в північних, східних і центральних областей, де протягом червня випало від 5 до 20% норми опадів та і спостерігалася ґрунтова посуха різної інтенсивності, пише apk-inform.com.

Відзначається, що протягом декади відбувалося інтенсивне накопичення тепла (суми ефективних температур майже в півтора раза перевищували норму), що призвело до передчасного дозрівання ранніх зернових.

Так, в південних областях воскова і повна стиглість зерна озимих наступила на 1,5-2,5 тижні раніше середніх термінів. За повідомленням агрометеорології, в західних областях було відзначено пошкодження колоса озимої пшениці фузаріозом.

При цьому агрометеорологічні умови для формування урожаю пізніх культур, зокрема соняшнику, кукурудзи, сої, були переважно задовільними.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview