170513

Зміни в законі про дотації боляче вдарять по бізнесу "Нашої Ряби"

Про це пише видання Капітал.

Ще у квітні 2016-го Тарас Кутовий зняв із себе повноваження голови, і відтоді комітет не має формального голови. Фактично процесами управляє виконуючий обов’язки Олександр Бакуменко, заступник голови комітету, в минулому голова «Союзу птахівників України». Саме цей період в історії державного бюджету став найсприятливішим для монополіста ринку м’яса птиці в Україні Юрія Косюка. На розвиток свого бізнесу мільярдер отримав з держбюджету 1,6 млрд державних грошей.

Олександр Бакуменко є членом Комітету з питань аграрної політики з 2014 року. Раніше в інтерв’ю виданню Латифундист, Бакуменко зізнався, що з Юрієм Косюком їх пов’язують давні дружні стосунки. «Познайомилися в 2000 році. Я був гендиректором “Харківптицепрому”, він — керівником МХП. У той час старе птахівництво розвалили і заново створювали профільну асоціацію. Ми розуміли, як це зробити. Але була і полеміка з приводу функціонування асоціації. Згодом прийшли до спільного знаменника і далі пішли по життю пліч-о-пліч. Знаю його багато років, вважаю другом», — заявив Бакуменко.

«Саме Бакуменко в минулому році ініціював внесення в проект бюджету на 2018 рік поправку № 231, яка дозволила головному птахівнику країни отримати черговий транш дотацій — 187 млн гривень з держбюджету. У той час як дрібні і середні фермери не отримали нічого. Власнику „Нашої Ряби“ Юрію Косюку зараз вигідно зберегти статус кво, щоб не допустити переділу ринку дотацій», — про це заявив у своєму коментарі експерт Валерій Геєць.

20 вересня в Раді був зареєстрований документ, що передбачає доповнення до чинного закону «Про держпідтримку сільського господарства». Нові поправки можуть позбавити значної частки дотацій Юрія Косюка.

«Нові зміни в Закон про дотації ставить у пріоритет малі фермерські господарства, у яких до 500 га земель, вже після них агрохолдинги отримають, що залишиться. Але не це головне. Законопроект може вплинути на керуючий склад Аграрного комітету. Зараз за фактом його очолює нардеп Бакуменко, старий друг Косюка. Завдяки Бакуменко його попередня поправка № 231 вже принесла Косюку 187 млн гривень з держбюджету», — підкреслив експерт.

За словами членів Комітету, істотну частину секретаріату і самого Комітету складають люди Косюка. Таким чином засідання проходять на користь монополіста ринку птиці. Юристи компанії Косюка ходять до комітету як на роботу для підготовки проектів нормативних документів в інтересах свого боса. Знаючи таку розстановку сил, інші депутати часто не хочуть брати участь у засіданнях, відповідаючи відмовою на запрошення секретаря.

Якщо вітер змін все ж торкнеться Аграрного комітету Ради, влада може перейти від птахівників Косюка до рослинників Веревського. Великі шанси очолити комітет у депутатів Люшняка, Кота, Кулініча. Особливу підтримку членів комітету має Олександр Кот, кандидатура якого нещодавно була підтримана більшістю голосів на роль заступника голови Комітету.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На ринку цибулі продовжує зростати напруга, через прогнозований дефіцит пропозиції

За попередніми підрахунками, через несприятливу погоду в деяких країнах Європи втрати врожаю становлять від 30% до 40% , що, безумовно, вплине на подальший хід подій на ринку. Як повідомляють учасники ринку, головною проблемою зараз є дефіцит цибулі великих калібрів, а у виграші опиняться ті країни, які зможуть в другій половині сезону успішно заповнити цю прогалину своєю продукцією.

Безліч спекуляцій та чуток, стосовно різкого зниження загальної пропозиції створили немало сумнівів європейським виробникам. Багато хто із них зараз задається питаннями на кшталт, чи варто продавати все зараз, чи ризикнути і притримати врожай, в очікуванні вищої ціни.

Але найбільша напруга сьогодні зберігається на ринку цибулі в Україні. За даними порталу «Інфо-Шувар», станом на початок жовтня, українські фермери пропонують цибулю за рекордно високими цінами 0,17-0,24 EUR /кг, при цьому, купити дійсно якісну цибулю досить складно, майже весь її наявний обсяг господарства закладають на зберігання в надії реалізувати мінімум в 2 рази дорожче в другій половині сезону. В той самий час, на українському ринку, як і в інших країнах Європи сьогодні багато дрібної цибулі. Також, українські фермери намагаються зараз позбавитись цибулі, враженої хворобами. Такої продукції на ринку досить багато , вона має дуже низький потенціал зберігання, не дивлячись на це, ціни на українському ринку продовжують зростати, завдяки ажіотажу серед перекупників.

За даними «Інфо-Шувар», тільки за вересень цибуля в Україні подорожчала на 60% і сьогодні коштує мінімум в 2 рази дорожче, ніж в вересні минулого року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Логістика залишається основним стримуючим чинником зростання експорту українського зерна

Про це заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, пише АПК-Інформ.

«Україна має колосальний потенціал щодо нарощування обсягів виробництва зернових і, відповідно, збільшення експорту. У нас досить розвинена інфраструктура, але логістика не встигає за розвитком аграрного ринку», - сказав він.

Читайте також: Через проблеми «Укрзалізниці» половина врожаю досі на полях або на елеваторах

Так, за словами Миколи Горбачова, Україна може щорічно вирощувати до 100 млн. тонн агропродукції та експортувати близько 70 млн. тонн.

«Але для цього «Укрзалізниці» необхідно наростити існуючий парк вагонів приблизно в 2 рази, тим самим збільшивши число вагоноподач», - підкреслив президент УЗА.

Говорячи про перспективні для України ринках збуту зерна, Микола Горбачов назвав у їх числі, перш за все, країни Азії.

Читайте також: Відвантаження зерна під загрозою через зупинення роботи залізничних станцій

«Наприклад, до Туреччини Україна щорічно постачає близько 2,4 млн. тонн зерна. При цьому я вважаю, що це ще не межа і нашим країнам є над чим працювати і куди розширюватися в плані спільної співпраці», - зазначив експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що відбувається на ринку масла

Основна причина – вплив зовнішнього ринку, сильного зниження цін в Європі і Новій Зеландії, пише ІНФАГРО.

Поставки масла з Білорусі більше не впливають на український ринок. Білоруське масло зараз знову практично повністю направляється в РФ.

Ціни попиту західних трейдерів на українське масло 82% для Африки і Близького Сходу встановилися на рівні 3700-3800 USD/т. Навіть підприємствам з єврономерами складно реалізувати масло в ЄС дорожче 4100 USD/т. Завдяки високим цінам в Росії, зараз знову вигідніше продавати масло в пострадянські країни. Там за нього платять по 4000-4200 USD/т.

На внутрішньому ринку цінового обвалу не сталося лише через девальвовацію гривні. Високожирне масло в крупному опті продається по 125-130 тис. грн/т, а селянське – по 105-110 тис. грн/т. Для поставок в СНД, так й на внутрішньому ринку, ціни на масло могли б найближчим часом збільшитися, якби його пропозиція в країні була меншою. Але і запаси річного товару зараз великі, і виробництво залишається ще досить значним через високу активність операторів ринку сирних продуктів. Навіть в минулому місяці, коли більш гостро стояла проблема експорту сирних продуктів, в Україні було вироблено близько 9,5 тис. т вершкового масла, що всього на 6% менше в порівнянні з безпроблемним серпнем 2017 року.

У вересні виробництво масла, звичайно, знизилося через слабку активність сушильщиків, але все ж його пропозиція істотно перевищує попит.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У МінАПК розповіли про нові стандарти на пшеницю

Зміни до національного стандарту на пшеницю переважно будуть стосуватися оновлення методів визначення показників якості на основі міжнародних стандартів, коригування кількості класів та окремих показників пшениці.

Таке рішення було прийнято минулого тижня під час засідання технічного комітету «Зернові культури та продукти їх переробки», яке проходило в рамках щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Технології харчових продуктів і комбікормів» в Одесі. У засіданні взяли участь представники Мінагрополітики, експортери, представники хлібопекарської, борошномельної галузей, науковці та сільгосптоваровиробники.

Під час зустрічі обговорювались надіслані до міністерства та технічного комітету пропозиції від учасників ринку щодо оновлення діючого стандарту на пшеницю, які будуть враховані у першій редакції оновленого стандарту.

Окрім змін, які стосуються показників якості пшениці та кількості класів, було приділено увагу можливості введення відсоткового показника наявності в зерні пшениці клопа-черепашки. Адже, за словами науковців, на сьогодні вже зафіксована вдала практика застосування українських сортів пшениці, стійких до цього шкідника.

Довідково:

Технічний комітет 170 створено на базі Інституту зернових культур НААН України наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (№ 1414, від 27.11.2014 р.) за сприянням Міністерства аграрної політики та продовольства України і Національної академії аграрних наук України.

До складу ТК входять 24 організації – колективні члени (відомства, науково-дослідні інститути, вищі учбові заклади, державні та приватні підприємства, асоціації), які займаються науково-практичною діяльністю у галузях вирощування, заготівлі, зберігання, переробляння та експортування зерна і зернопродуктів. Склад комітету буде переглядатися найближчим часом для розширення участі виробників з метою врахування позиції представників зернового ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг боргів агрохолдингів України

Про це йдеться в матеріалі Бізнес-Цензор.

Важливіше суми боргу – його ставлення до EBITDA.

EBITDA (Earnings before interest, taxes, depreciation and amortization) – прибуток до вирахування податків, відрахувань на амортизацію та відсотків за кредитами. Також цей аналітичний показник називають "доподатковий прибуток". Він є індикатором платоспроможності компанії та здатності погасити борги.

Ті компанії, у яких цифра боргу становить не більше трьох показників EBITDA, вважаються здатними впоратися з борговим навантаженням. Якщо це співвідношення перевищує 4-5, то у компанії, ймовірно, проблеми з погашенням боргів. Залучити додаткові позикові кошти для неї буде проблематично.

Інформацію про фінансові показники компаній Kernel (за 2017 маркетинговий рік), МХП, Астарта, IMC, AgroGeneration і Агротон (за 2017 календарний рік) редакції надав аналітик Concorde Capital Андрій Передерій.

Інформацію про компанії UkrLandFarming БЦ взяв з повідомлення агентства "Інтерфакс-Україна", яке посилається на фінансовий звіт компанії.

В рейтингу компанії розташовані за розміром земельного банку.

UkrLandFarming

Власник: Олег Бахматюк.

Земельний банк: 570 тис. га.

EBITDA: €91 млн.

Чистий борг: $1,68 млрд.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 15,8

За словами Олега Бахматюка, на лютий 2018 року показник EBITDA склав $200 млн Але навіть при таких цифрах співвідношення EBITDA до боргу становить 8,4, що критично для компанії.

Фінансові проблеми компанії тривають вже давно. У серпні 2018 року UkrLandFarming і державний "Ощадбанк" розпочав процедуру врегулювання питання з погашенням боргу в розмірі $100 млн.

Крім того, визнані неплатоспроможними банки Бахматюка ("Фінансова ініціатива" та "VAB Банк") заборгували Фонду гарантування вкладів і НБУ 19 млрд грн.

Загальна заборгованість перед кредиторами – близько $1,9 млрд. Найбільші кредитори – Укрексімбанк, Райффайзен банк Аваль, УкрСіббанк і Deutsche Bank/Ощадбанк. Ведуться переговори про реструктуризацію з зовнішніми кредиторами.

В 2014-2017 роках компанія виплатила $507 млн боргів.

Кернел

Власник: Андрій Веревський

Земельний банк: 560 тис. га.

EBITDA: $319,2 млн.

Чистий борг: $612,4 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 1,92.

На початку 2017 року найбільший виробник олії у світі розмістив п'ятирічні єврооблігації на $500 млн. Організаторами розміщення виступили JP Morgan і ING Bank. Цінні папери "Кернела" забезпечені гарантіями дочірніх підприємств холдингу.

З коштів, залучених при розміщенні єврооблігацій, $130 млн буде інвестовано в будівництво найбільшого в Україні заводу по переробці олійних культур в Старокостянтинівському районі Хмельницької області.

В кінці 2017 року "Кернел" залучив синдикований кредит на $200 млн на 3 роки у європейських банків.

Згідно з повідомленням компанії на сайті Варшавської фондової біржі, трирічна відновлювальна кредитна лінія буде використовуватися для фінансування оборотного капіталу у сфері виробництва соняшникової олії.

Миронівський Хлібопродукт

Власник: Юрій Косюк.

Земельний банк: 370 тис. га.

EBITDA: $455 млн.

Чистий борг: $1,1 млрд.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 2,59.

Агрохолдинг має суттєвий борг, але хороша кредитна історія дозволять компанії домовлятися з кредиторами.

Так, 21 вересня МХП звернувся до власників випущених єврооблігацій з погашенням в 2020 році з проханням змінити умови боргу з погашенням в 2024 і 2026 роках. За згоду Косюк готовий заплатити $5 за кожні $1 тис. номіналу єврооблігацій.

У 2017 і 2018 році МХП вже пропонував власникам єврооблігацій-2020 викуповувати їх, одночасно пропонуючи до розміщення нові єврооблігації з погашенням відповідно до 2024 і 2026 роках.

Крім того, розмір боргу агрохолдингу пов'язаний з великою кількістю інвестиційних проектів. Наприклад, будівництво біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці.

Під цей проект Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) надав агрохолдингу кредит у розмірі 25 млн євро.

Сьогодні МХП є найбільшим виробником і експортером курятини в Україні. У 2017 році підприємства Косюка отримали 1,4 млрд грн дотацій, що склало 42% від загальної суми для аграріїв. У цьому році його Вінницькій птахофабриці вже нараховано 187 млн грн. бюджетних дотацій.

Астарта-Київ

Власник: Віктор Іванчик.

Земельний банк: 250 тис. га.

EBITDA: $133,9 млн.

Чистий борг: $263,9 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 1,97.

У квітні 2018 Міжнародна фінансова корпорація IFC, яка є членом групи Світового банку, схвалила агрохолдингу довгостроковий кредит на суму до $30 млн.

Співвідношення чистого боргу до EBITDA говорить про те, що агрохолдинг залучає кошти на розвиток бізнесу і не має проблем з погашенням боргів.

"Астарта" – найбільший виробник та експортер цукру в Україні. Частка компанії в загальному виробництві становить 22%. Крім виробництва цукру, "Астарта" спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур, молока і м'яса, а також переробки сої та виробництві біогазу.

ІМК

Власник: Олександр Петров.

Земельний банк: 129,6 тис. га.

EBITDA: $37,8 млн.

Чистий борг: $47 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 1,24

У 2017 ІМК перший раз сплатила дивіденди інвесторам у розмірі 1,66 млн євро.

З 2014 по 2017 агрохолдинг зміг скоротити борг із $130 млн до $64 млн, виплачуючи більше $20 млн тіла боргу щорічно.

На даний момент ІМК продовжує скорочувати борг. Протягом липня-серпня 2017 року агрохолдинг здійснив рефінансування кредитів на $20 млн.

Позикові кошти спрямовуються на операційну діяльність у рослинництві і молочному тваринництві.

AgroGeneration

Власник: французький бізнесмен Шарль Бегбедер.

Земельний банк: 120 тис. га.

EBITDA: $8 млн.

Чистий борг: $54,6 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 6,83

Результати AgroGeneration в 2017 році були неоднозначними. Несприятливі погодні умови і низькі ціни вплинули на скорочення EBITDA на половину і наростили збиток.

Незважаючи на це, агрохолдинг сформував готівковий потік для покриття капітальних витрат, які в основному були спрямовані на сільськогосподарське обладнання.

На забезпечення врожаю сезону-2018 АgroGeneration залучила $35 млн від "Альфа-банку" і $10 млн за договором на передоплату за майбутній урожай зі швейцарською сільськогосподарською трейдинговою і логістичною компанією Quadra Commodities.

Агротон

Власник: Юрій Журавльов.

Земельний банк: 110 тис. га.

EBITDA: $10,7 млн.

Чистий борг: -$10,2 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: -0,95

Від'ємне значення чистого боргу означає те, що "Агротон" практично не має боргових зобов'язань. Для кредитних організацій це добре, адже немає ризиків невиплат.

За словами аналітика Concorde Capital, "Агротон" міг легко погасити чистий борг на дату звітності. Погашення могло не статися з кількох причин. Перша – дата погашення за договором пізніше і на даний момент вигідніше платити відсотки, ніж гасити борг заздалегідь. Друга – гроші могли піти на посівну, щоб потім не брати на неї новий кредит.

В цілому, боргове навантаження вище перелічених агрохолдингів, крім UkrLandFarming і AgroGeneration, в межах допустимого. Не дивлячись на великий борг того ж "Кернела", МХП або "Астарти", ковенанти стоять не вище 3.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview