Знайти правильну нішу: на які культури варто звернути увагу фермерам

Нішевими ми зазвичай називаємо культури, не характерні для агропромислового комплексу України і тому мало вирощувані. Серед подібних культур часто трапляються такі, які користуються великим попитом на ринках інших країн і при цьому дорого продаються. Завдяки цьому, якщо проявити достатню вправність в організації бізнесу, виробництво нішевих культур має підвищену рентабельністю, пише pro-consulting.ua.

Разом з тим, коли про якусь вигідну нішеву культуру дізнаються в широких фермерських колах, вона часто перестає бути нішевою і швидко втрачає свою ринкову привабливість. Прикладом такого перетворення може служити спельта. Як тільки про вигідність її вирощування було згадано на конференції «Мільйон з гектара», на наступний рік наші фермери видали на європейський ринок стільки спельти, що її ціна впала відразу в три рази. Тому нішеві культури не варто вважати таким собі сільськогосподарським клондайком, а мудрість про те, що всі яйця не можна класти в одну корзину, ніхто не відміняв.

Які сільськогосподарські культури в Україні в даний час вже поступово виходять з категорії нішевих? Це соя та ріпак, які, завдяки більш високій маржинальність в порівнянні з традиційними соняшником і кукурудзою, почали сіяти не тільки фермери, а й багато великих агрокомпаній. Те ж саме можна сказати про горох і сочевиці - їх посіви збільшуються. А ось площі під гірчицю, навпаки, скорочуються. Ніша сорго розширюється настільки стрімко, що експерти прогнозують збільшення в середньостроковій перспективі його посівів з нинішніх 40 тис. Га до 1,5 млн. Га, а в особливо посушливих регіонах України сорго цілком може замінити кукурудзу.

Фермерам, які бажають доповнити своє виробництво високомаржинальним нішевими культурами, варто звернути увагу на спаржу і шафран.

Спаржа особливо популярна на Близькому Сході і в Південно-Східній Азії, але попит на неї зростає і в Західній Європі, і навіть українські ресторани купують спаржі все більше. Звичайно, при вартості в 200 грн за кілограм сподіватися на масовий інтерес з боку вітчизняних споживачів не доводиться, але знайшовши канали збуту на внутрішньому і міжнародному ринку, можна непогано заробити. У сегменті спаржі навіть з'явилася ніша в ніші - це фіолетова спаржа, яка користується особливим попитом у послідовників ЗСЖ США і старої Європи.

Шафран коштує на міжнародному ринку 5-10 доларів за грам. Кроруси, з яких отримують цю спецію, добре ростуть в умовах України і не вимагають застосування засобів захисту рослин. З одного гектара крокусів можна отримувати до 10 кг шафрану. Причому він не псується, а тільки поліпшується з часом, тому шафран немає необхідності швидко продавати.

Фермерам, які шукають свою нішу, варто звернути увагу на загальну проблему при реалізації всіх нішевих культур на експорт. Вона полягає в необхідності формування великих партій, які, як правило, не можуть зробити окремі дрібні господарства. Виходами із ситуації є або кооперація, або торгівля через посередників.

Нішеві культури - це шлях для агробізнесменів, які не бояться експериментувати, можливо, ризикувати, але, при правильному підході, вони отримують гідну винагороду за свою схильність до новацій.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому ринок землі має бути відкритим для іноземців: 10 ключових питань

Найбільш гострим і болючим питанням земельної реформи стала проблема допуску до купівлі-продажу головного аграрного активу іноземних громадян, компаній-нерезидентів та юридичних осіб, де бенефіціарами є особи — не громадяни України. Чого тільки вже не було сказано і почуто: і те, що іноземці за будь-які гроші скуплять землю і не будуть її обробляти для того, щоб прибрати з глобального ринку конкурента (тобто Україну), і те, що на кордоні України вже стоять ешелони вантажних потягів, аби згребти безцінний чорнозем і вивезти його на чужину, і те, що після приходу іноземців в Україні утворяться безлюдні території, села повмирають, а населення буде жити у фавелах на кшталт бразильських…

Такі безглузді заяви, інколи з вуст відомих політиків, бентежать суспільство — воно вже заздалегідь налаштоване проти участі іноземного капіталу в ринку землі в будь-якій формі. На цьому фоні наміри влади провести референдум по питанню виглядають принаймні дивно. Адже зроблено все або майже все, щоб налаштувати громадськість проти іноземних громадян — власників землі в Україні.

Між тим, компанії та господарства з іноземним капіталом давно й успішно працюють в українському агросекторі та належать до категорії найбільш передових суб’єктів аграрного ринку. З відповідями на найбільш поширені запитання стосовно доцільності або недоцільності допуску нерезидентів до купівлі землі — голова Асоціації аграріїв України, яка об’єднала фермерські господарства, створені іноземними громадянами та за участю іноземного капіталу.

1. Які переваги є у компаній з іноземними інвестиціями і чи мають вони лишитися серед активних суб’єктів ринку?
Компанії з іноземними власниками працюють прозоро і, отже, є найкращим джерелом надходжень для державного і місцевих бюджетів. Весь їх реальний товарообіг відкритий, заробітна та орендна плати сплачуються офіційно й оподатковуються на регулярній основі. Із запровадженням моделі з обмеженнями земля, що перебуває в обробітку таких компаній, стане мішенню для рейдерських атак, а рейдери, як відомо, податків не платять.

2. Чому іноземні компанії хочуть мати доступ до купівлі землі та не задовольняться просто орендою?
Через спроби нечесної конкуренції іноземні компанії будуть вимушені лише «спостерігати», як на їхніх полях з’являються так звані шахматки — є велика ймовірність, що землю, яку зараз обробляють такі іноземні компанії, на підставі договорів оренди будуть скуповувати далеко не фізичні особи для подальшого продовження орендних відносин, а саме сусідні українські аграрні компанії, фермери та рейдери, які після спливу термінів первинної оренди (а у випадку з рейдерами і незважаючи на існуючу оренду), будуть намагатися обробляти таку землю вже самостійно. Звісно, існуюча конфігурація полів таких іноземних компаній буде змінюватися у бік зменшення і звуження, що призведе до унеможливлення руху і роботи широкозахватної техніки та обладнання, а це суттєво знизить ефективність бізнесу.

Ми знаємо випадки, коли рейдери фактично «крали» землю через чорних реєстраторів, після чого блокували під’їзні дороги, блокували техніку господарств, збирали врожаї тощо. І якщо вчора таким рейдерам потрібно було порушувати закон, то сьогодні закон буде на їхньому боці. Під прицілом буде більшість компаній з іноземними власниками — інвестиційний імідж і привабливість України будуть підірвані, нові інвестори не ризикуватимуть і будуть шукати можливі альтернативи, а ті, що вже працюють, будуть скорочувати свою присутність або зовсім підуть на ринки інших країн.

3. На що розраховувати власникам землі у випадку з обмеженням стосовно іноземців?
У випадку з обмеженням кількості суб’єктів ринку, без присутності реальних зовнішніх інвесторів, власники землі — українські пайовики будуть обмежені у своєму виборі, їхня земля так і не отримає свою справжню оцінку і не стане повноцінним активом, на що всі так розраховують. Це зрозумілий процес в умовах обмеженого попиту на наявну пропозицію. Це завдасть великої шкоди 7 млн українських громадян.

4. Не можна допустити, щоб українською землею заволоділи громадяни інших країн, оскільки є суттєві ризики по втраті території.
Громадяни України вже володіють землею, оскільки земля у вигляді паїв вже розподілена і буде продовжувати розподілятися за законом виключно серед громадян України на так званому первинному ринку. І саме громадяни України повинні мати право та можливість розпоряджатися власною землею в повній мірі, адже, врешті-решт, рішення за ними — чи продовжувати здавати в оренду, чи обробляти самостійно, чи продавати. Рішення, прийняте самими власниками, і буде справжнім волевиявленням, без будь-яких спекуляцій і маніпуляцій на цю тему. Кожна людина має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним, так говорить ст. 41 Конституції України.

Референдум фактично «заблокує» цю норму в разі рішення щодо обмеження права, а оскільки референдум буде проведений серед більшості стосовно прав меншості, оскільки не всі опитані матимуть прямий зв’язок із предметом такого опитування, його результати взагалі можна визнати такими, що є сумнівними.

5. Чому для України так важливі іноземці й чи не маємо ми перш за все думати про власних фермерів?
Іноземний бізнес, інвестори є сьогодні першими і найголовнішими лобістами інтересів України перед своїми громадянами та урядами своїх держав, які надають Україні колосальну підтримку на міжнародній арені, і цей зв’язок не можна руйнувати. Втратити надійних зовнішніх союзників сьогодні — це лишитися Україні сам на сам перед загрозами, як економічними, так і геополітичними. Вільне і сусідське існування іноземного бізнесу поряд із місцевим сприятиме природному обміну досвідом, технологіями тощо саме із місцевим бізнесом, що напряму впливатиме і на його подальшу ефективність та конкурентоспроможність, адже вільний ринок капіталів, вільний ринок праці завжди були і будуть рушійними силами прогресу.

6. Які переваги відкритого ринку?
Відкритий ринок вигідний для всіх чесних гравців — для фермерів, для власників земельних ділянок, для держави. У фермера з’явиться можливість придбати землю, на якій він працює, власники земельних ділянок отримають гідну і справедливу ціну, а держава — відповідні чесні податки.

7. Чому не лишити все як є, тобто продовжити мораторій?
Відсутність будь-яких реформ, особливо у таких чутливих і важливих для економіки напрямах, яким є сільське господарство, призведе до суттєвого відкату назад, й Україна остаточно втратить шанс реального конкурування на світових ринках продовольства. Україна вже припускалася помилок, коли обирала одну дорогу з Росією, нашим східним сусідом, через що рівень життя і добробуту українців сьогодні у три рази нижчий, ніж у громадян інших країн із колишнього радянського блоку, які вибрали шлях до ЄС.

Примітним є приклад Чеської Республіки, яка сьогодні є відкритою для іноземних інвестицій, де кожен, включно з громадянами України, може вільно купити сільськогосподарську землю. Це яскраво демонструє, що свобода, рівність, верховенство права та вільний ринок — це шлях до добробуту нації. І навпаки, заборони і обмеження — шлях до бідності, панування олігархату і вузьких привілейованих угрупувань, які одноособово використовуватимуть блага усього народу.

8. Наш народ вже нікому не вірить і вкотре боїться бути ошуканим.
Страшилки про те, що «землю повивозять», — це маячня: українська земля розташована в Україні й тут і залишиться. Єдине професійне питання полягає в тому, чи буде вона оброблятися належним чином і чи буде при цьому зберігатися і підвищуватися її якість, і чи будуть всі гравці, особливо рейдери, сплачувати податки належним чином. І тут ми наважимося стверджувати, що саме компанії з іноземними інвестиціями сплачують більш високі податки, і всі офіційно, і причиною тут є саме прозорість ведення бізнесу.

9. В умовах обмеженості доступу до фінансового ресурсу в українських фермерів вся земля буде сконцентрована в управлінні саме іноземних компаній.
Українські аграрії, чий бізнес пов’язаний з іноземними інвестиціями, зовсім не намагаються захопити ту землю, яку обробляють їхні колеги — українські фермери. Вони просто хочуть, як і всі інші порядні фермери, мати можливість придбати ту частину землі, на якій вони господарюють для розвитку і підвищення ефективності саме власного бізнесу. Звісно, якщо власники земельних ділянок запропонують їм цю землю. Якщо такої можливості не буде, то серед потенційних покупців у цих землевласників буде лише обмежена група рейдерів і спекулянтів, які так само «прийдуть» до українських фермерів. До сьогодні, навіть за наявності значного, як всі кажуть, фінансового ресурсу, лише 10% української землі перебувають в обробітку компаній з іноземними інвестиціями, натомість 80% землі сконцентровано в управлінні дрібних і середніх українських фермерів. І це є яскравим доказом, як розвивалася і куди дійшла концентрація впродовж минулих 20 років, і що саме український, місцевий фермер є набагато «спритнішим», оскільки він у себе на батьківщині й місцевий бізнесовий побут саме для нього є природним, а отже, сприятливим.

10. Є приклад Литви, яка радить нам «наступати на їх граблі» й зробити ринок обмеженим на початку.
Серед можливих так званих моделей земельного ринку нам чомусь нав’язують не найбільш прогресивні приклади — Литви, Польщі тощо, забуваючи про більш прогресивні, такі як Іспанія, Італія, Нідерланди, Чехія, Німеччина, Велика Британія, Австрія, США тощо, де ефективність і маржинальність з одного гектара подекуди не в рази, а в десятки разів вищі за наведені приклади, і тим більше за українські. Наведені приклади держав є більш прогресивними саме завдяки їх відкритості.

І не треба забувати, з чого починали та сама Литва чи Польща — вони починали з нуля, де ще не був сформований суб’єктний склад учасників нового ринку, окрім саме власників земель. У нашому ж випадку, за роки бездіяльності та мораторію, ми маємо цілковито працюючих суб’єктів, які вже сьогодні є ефективними й завдяки яким сформувалася ціла галузь економіки. Порушувати на сьогодні цей природний баланс вкрай небезпечно і загрожує цілій галузі. Є ще низка похідних і споріднених загроз — занурити суб’єктів у невизначеність, що матиме наслідки щодо їх подальшого розвитку, а подекуди навіть існування, принаймні на деякий час, коли ринок буде перерозподілятися, що неминуче за таким сценарієм.

Автор: Олексій Сидоров, голова Асоціації аграріїв України

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Наука на захисті високих врожаїв

Сьогодні український ринок перенасичений фальсифікатом сумнівної якості, тому вітчизняні аграрії хочуть бути впевненими у тому, що добрива та агрохімікати дадуть бажаний ефект, а куплене заздалегідь насіння забезпечить високу врожайність. Але, як зазначив керівник сервісно-технологічного напрямку компанії «UKRAVIT» Сергій Сальніков, важливу роль у цьому питанні відіграє також хімічний склад ґрунту та води.

«У власному науковому центрі  «Інституті здоров’я рослин» ми проводимо дослідження ґрунту, насіння, води, агрохімікатів та виявляємо проблеми. У Херсонській області ми провели 70 досліджень і можемо впевнено констатувати, що у 98% аналізована вода була незадовільної якості, мала підвищену жорсткість та РН, що негативно впливає на дію пестицидів», - зазначає Сергій Сальніков.

Він також зауважив, що аналіз показників родючості українських чорноземів засвідчує, що ґрунти втрачають корисні мікроелементи.

«Через те, що вітчизняні аграрії економлять на добривах, на мікродобривах, рослина поглинає їх з ґрунту. Тому українські чорноземи втрачають свою природну родючість. Також велика кількість ґрунтів мають високі залишки пестицидів. У 90-роки було безконтрольне використання агрохімікатів, а більшість з них мають довгий термін розпаду. Тому в «Інституті здоров’я рослин» при аналізі ґрунту часто знаходимо залишки пестицидів», - підкреслює Сергій Сальніков.

За його словами, фермери дослідивши ґрунт, воду, насіння в «Інституті здоров’я рослин», зможуть підібрати оптимальну систему живлення або протруйник, а аналіз складових речовин допоможе переконатися у дієвості добрив.

«Отримати високі врожаї неможливо без правильної системи живлення, яка враховує наявні у ґрунті мікроелементи. Також, якщо у засобах захисту рослин діючих речовин менше, ніж заявлено у складі, то препарат не спрацює та не впорається зі шкідниками та хворобами рослин. А правильно підібраний протруйник допоможе проявити найкращі властивості насіння. Все це має працювати в системі. Якщо вода неналежної якості, пестициди не спрацюють. Всі ці фактори взаємопов’язані та направлені на забезпечення високих врожаїв. Саме тому до Інституту звертаються як і великі агрокомпанії, так і малі та середні господарства, усвідомлюючи, що без наукових досліджень неможливо виростити гарний врожай », - відзначає Сергій Сальніков. 

За його словами, зараз проходить міжнародна акредитація «Інституту здоров’я рослин», що дозволить отримати міжнародне визнання результатів дослідження центру. 

«Українські компанії, які працюють на експорт, відтепер зможуть не робити дослідження за кордоном. Наш сертифікат буде дійсний як в Україні, так і за її межами. Крім того, в «Інституті здоров’я рослин» зосереджене передове обладнання та технології, а спеціалісти постійно проходять навчання у міжнародних установах», - зазначає Сергій Сальніков.  

Він повідомив, що в Інституті займаються також дослідженням аеропоніки, розробляючи систему живлення для такої інноваційної системи вирощування культур.

«Зараз аеропоніка набуває все більшого застосування у всьому світі, даючи змогу отримувати врожаї навіть на невеличких ділянках. Саме тому, дивлячись у майбутнє та розуміючи, що за такими інноваційними системами майбутнє, у наших лабораторіях ми досліджуємо та розробляємо препарати, що допоможуть розвивати даний напрямок в Україні. Наукові дослідження та накопичений досвід, власне повноцінне виробництво дозволяють компанії «UKRAVIT» кожного року створювати нові продукти, оперативно реагуючи на потреби ринку та на ті виклики, які стоять перед вітчизняними аграріями», - зауважує Сергій Сальніков.

Нагадаємо, компанія «UKRAVIT» вводить нову послугу – трейдинг. Відтепер аграрій отримує додаткові можливості розрахунку за ЗЗР/МКД «UKRAVIT» і послуги «Інституту здоров’я рослин» за допомогою вирощеної ним агропродукції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому в Україні падає виробництво борошна

Експерти пояснили, чому так відбувається, пише Інформ-UA.

Так, згідно із інформацією прес-центру компанії Pro-Consulting, одна з основних причин - це те, що обладнання українських борошномельних підприємств не відповідає сучасним вимогам щодо технічного стану обладнання. Іншими словами, воно давно застаріло. Як наслідок, заводи не здатні випускати продукцію, яка б відповідала міжнародним стандартам.

Через це підприємства переорієнтувалися на внутрішній ринок. А він, тим часом, постійно скорочується внаслідок погіршення демографічної ситуації. Позначається і низька купівельна спроможність громадян.

Експерти називають ще одну причину падіння виробництва борошна - сировинна спрямованість галузі. Аграрії, які вирощують зернові культури, стали працювати, в основному, на експорт. Як наслідок, ланка переробки випадає із загальної ланцюга. На думку аналітиків, це шкодить агропромисловому комплексу України в цілому.

Виправити ситуацію, вважають експерти, можна тільки одним способом. Необхідно створювати борошномельні комбінати, які будуть оснащені сучасним обладнанням і які будуть застосовувати інноваційні технології. У цьому випадку вони зможуть працювати на експорт не в збиток внутрішньому ринку, тобто, в паритетному співвідношенні. Один такий комбінат здатний на добу переробити до 150 тонн зерна і у нього буде висока рентабельність.

А тим часом, за словами керівника Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенко, за десять місяців 2019 року борошно на внутрішньому ринку подорожчала на 1,7%. При цьому, істотно зросли ціни на хліб, причому практично всіх видів. Зокрема, вартість житнього хліба збільшилася на 14,7%, майже на стільки ж (14,5%) подорожчав пшеничний хліб з борошна I сорту, а з вищого - на 9,2%. 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дешеві кредити не врятують дрібного фермера

Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

Днями прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що уряд готує до старту програму з підтримки мікро- та малого підприємництва, яка запрацює з 1 лютого 2020 р.

"Суть програми дуже проста - стимулювати появу нових підприємців, заохотити повертатися наших трудових мігрантів додому і відкривати бізнес тут», - зазначив глава уряду. Обсяг кредиту - 1,5 млн грн на 5 років із кредитним ставками від 5 до 9% річних, в залежності від рівня доходу", - зазначають в АТУ.

Чи ж дійсно допоможе дана ініціатива уряду підтримати дрібних виробників, зокрема, в галузі сільського господарства?

«Ініціатива, звичайно, непогана. Проте до питання необхідно підходити глобально.

Передусім влада має потурбуватися про те, аби люди не виїжджали за кордон, оскільки трудова міграція лише росте. І починати заохочувати українців займатися бізнесом треба не з дешевих кредитів, а зі створення відповідних податкових умов для малого бізнесу: привести їх до стандарту розвинених країн, до євро принципів, аби зняти з українця по суті податкові кайдани. У нас лише 38 тисяч офіційних фермерських господарств, а сотні тисяч, які виробляють 70% молока та м яса, 80% овочів та майже 97% картоплі знаходяться в умовах, коли держава не хоче про них дбати. Сьогодні у нас дрібний фермер платить 18% від виручки (тобто, сюди входять і витрати на солярку, на насіння), що загалом складає більше 50% від доходу! В той час як агрохолдинг в рази менше.

Викликає сумнів також прозорість даної ініціативи. Одна справа, давати кредити вже діючому бізнесу. Але давати просто людині під який міфічний бізнес-план – ви серйозно? Пригадується класик, який казав, що існує близько 400 відносно чесних способів відйому грошей. В даному випадку створюється підставна фірма, яка тисячами «малюватиме» ці бізнес-плани, а потім «свої» люди отримуватимуть з них гроші. Тобто, це може призвести до виникнення корупційних схем», - заявляють в АТУ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як у парламенті пройшли земельні слухання

Наприкінці року Верховна Рада має проголосувати закон (№ 2178-10), який запроваджуватиме ринок землі в Україні, та два допоміжні до нього. Всі вони були прийняті в першому читанні, але перед другим у Володимира Зеленського обіцяли суттєво доопрацювати цей пакет. Для того, аби з’ясувати, які саме правки треба внести до законопроєктів, в 4 грудня у другій половині дня були організовані парламентські слухання з цього дражливого питання. Окрім депутатів до Ради були запрошені фермери, експерти та представники аграрних асоціацій. Обговорення обіцяло бути гарячим і, власне, можна констатувати, що противники і прихильники реформи розійшлися кожен при своїй думці. Виразних конструктивних пропозицій, як саме покращити законопроєкти, майже не лунало, а от ультиматумів просто зняти їх з розгляду та вигуків «ганьба» не бракувало.

Перший віце-спікер Руслан Стефанчук оголосив, що заявлено 45 доповідачів і першим надав слово міністру розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофію Милованову. Він не так давно представляв урядовий законопроєкт з цієї ж трибуни, причому в не надто комфортних умовах. Опозиція тоді довго не хотіла пускати його до слова, але в результаті міністр пробився, хоча і виступав в галасі та зі звуковими спецефектами.

Учора Милованов на початку свого виступу згадав ті події і висловив надію, що зараз розмова піде в більш конструктивних тонах. Міністр побідкався, що «наша земля гниє від недосконалого управління» та змалював перспективи, за яких відкриття ринку землі тільки за кілька місяців наступного року додасть близько 9 млрд грн до ВВП, а у 2021 році зростання очікується на рівні 30 млрд грн. «Позитивний економічний ефект від запровадження цивілізованого ринку землі стимулюватиме притік інвестицій в аграрну галузь та прямі надходження до державного та місцевих бюджетів. Тобто нам потрібні дешеві гроші, щоб могла розвиватись аграрна галузь», – переконував Милованов. Він відмітив, що уряд вже затвердив порядок кредитування малих фермерів.

 Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов

За Миловановим дали слово голові профільного парламентського комітету Миколі Сольскому, який і є головним автором законопроєкту № 2178-10. Він включив улюблену пластинку прихильників зняття мораторію про існування нині тіньового ринку землі, що працює через сірі схеми обходу мораторію. Мається на увазі здача ділянок в довгострокову оренду, договори емфітевзису, заповіти і тому подібні схеми привласнення земель. 

«Люди, які купують землю через схеми, розуміють ризики, які з цим пов’язані, – казав Сольський. – За необхідності юристи конкурентів або рейдерів зможуть знайти масу зачіпок, щоб попсувати нерви такому землевласнику. І тому ціна землі за такими схемами не є справедливою. У програші, по суті, залишаються дві сторони: продавець, який отримав занижену вартість ділянки, і покупець, який не захищений юридично».

Голова комітету звернув увагу на несправедливість, коли мораторій не поширюється на 3,7 млн га земель для ведення особистого селянського господарства, а от 7 млн пайовиків не можуть ані продати, ані обміняти свої землі. Сольський запропонував обговорити рівень концентрації земель в одних руках (в нинішній редакції – біля 200 тис. га) та участь іноземців у структурі українських юридичних осіб, що матимуть право придбавати землю. Нагадавши при цьому, що президент пообіцяв допустити іноземців на ринок тільки за результатами референдуму.

Голова аграрного парламентського комітету Микола Сольський

Виступ уповноваженого президента з питань землі Романа Лещенка, який пафосно переконував з трибуни, що Зеленський втрачає рейтинг, роблячи непопулярні кроки, і закликав шукати національний компроміс, завершився вигуками «Ганьба!». Так само закидали вигуками «слугу народу» Павла Халімона. Він у своєму виступі звертався більше до колег по фракції, нагадавши їм, що вони мають голосувати за питання землі, бо воно було в програмі президента, а якщо хтось з них раптом відчув себе великими політиками – це омана.

Якщо Халімона та іншого «слугу» Дмитра Костюка зал «зафукав» (Стефанчуку дуже часто доводилось закликати до тиші в залі), то Наталії Королевській з ОПЗЖ аплодував. Колишня соратниця Януковича добре відчула настрої залу, залякавши його спекулянтами, які все скуплять за безцінь, та розповівши історію про бабунь, які цікавляться в неї, скільки ж після всього, що натворить Зеленський і Ко, буде коштувати шматочок землі на кладовищі. «Не бійтеся провести всеукраїнський референдум!» – звернулася вона до влади.

Взагалі-то ідею про референдум щодо продажу землі Королевська поцупила у своєї «політичної матері» Юлії Тимошенко. Але лідерка «Батьківщини» і без цього  отримала свій шматок слави цього вечора. На початку свого виступу вона запропонувала Стефанчуку більше давати слово фермерам, а не політикам. Тим не менш, свій час, який був наданий за регламентом, Юлія Володимирівна весь використала та ще й просила «добавки».

Говорила Тимошенко, як завжди, душевно та переконливо. Вона розкрила хитрий план влади розглянути законопроєкти в комітеті за закритими дверима, а потім прийняти їх в турборежимі. Тимошенко переконувала, що якщо землю зможуть купувати юрособи, то все скуплять іноземні корпорації, бо нинішні вітчизняні орендарі землі не є конкурентами міжнародному капіталу. Окремо дісталося допоміжному законопроєкту №2194. У ньому Тимошенко звернула увагу на зникнення поняття особливо цінних земель, можливість зміни цільового призначення землі та дозвіл на зняття верхнього шару з неї. До того ж, держава самоусувається від процесу, передаючи все на рівень сільських громад. Наостанок ЮВТ закликала повставати та не здати Україну. Соратник Тимошенко Вадим Івченко згодом проілюстрував сказане нею, продемонструвавши на екрані Ради фрагмент з відомого радянського фільму, де цар-самозванець розбазарює «казенні землі».

Ще одна жінка-промовець – Юлія Клименко з «Голосу» – запропонувала розділити реформу на декілька етапів, надавши першочергове право на покупку фізичним особам-фермерам і моніторити хід реформи. Аби фермери мали змогу купити землю, в «Голосі» закликали забезпечити їх довгостроковими кредитами під малі відсотки та запровадити принаймні на перші п’ять років дуже високі ставки на перепродаж.

Соратник Ігоря Коломойського Ігор Палиця з групи «За майбутнє» обізвав уряд представниками міжнародних холдингів та пообіцяв, що його група голосувати за ринок землі не буде. А представник «ЄС» Олексій Гончаренко закликав обласні ради в день розгляду питання в парламенті провести виїзні засідання під стінами Верховної Ради.

Після того як політики вдосталь наговорились, черга, нарешті, дійшла і до аграріїв.

Голова ГО «Всеукраїнська аграрна рада» Андрій Дикун закликав не спекулювати темами про низьку ціну оренди землі в Україні. Він навів приклад Литви, де оренда гектару коштує $150 на рік, і порівняв з Вінниччиною, де цей показник сягає $200. А також запропонував продовжити мораторій ще на три роки і за цей період ще за президентства Зеленського зробити правильну реформу.

Президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Стрижак звинуватив президента в брехні і лукавстві та обізвав «ЗеКоманду» командою зелених доларів.

А Геннадій Новіков з «Аграрного союзу України» порівняв ситуацію з земельним законом з купівлею машини, яку ти ніколи не бачив, та закликав аби власником землі могла бути тільки держава… до відновлення територіальної цілісності.

Голова Союзу українського селянства Іван Томич, якого тісно пов’язують з Юлією Тимошенко, в один тон з нею назвав законопроєкт таким, що несе загрозу українській нації та навів приклад Болгарії, яка після відкриття ринку землі вимушена імпортувати 90% продовольства.

Втім в цьому хорі суцільної «зради» лунали й інші думки. Експерт грантового Реанімаційного пакету реформ Дмитро Ливч зазначив, що 92% опитаних землевласників хочуть повернути собі право розпоряджатись своєю власністю та  розпочати власний бізнес. Його однодумці з числа промовців нагадували, що є рішення Європейського суду з прав людини, куди звернулись незадоволені мораторієм громадяни України та виграли по 3 тисяч євро відшкодування за неможливість розпорядитись власною землею. Тим, хто незадоволено кричав з місця, пропонували в майбутньому скидатись на такі штрафи з власних кишень.

Наостанок віцеспікер Стефанчук надав слово звичайним власникам паїв (причому один з них виступив в форматі відеозвернення), які, звичайно ж, виступили за те, що ринок всіх розсудить. «Ви всі фермери, дайте сказати простим людям, – намагалася перекричати залу власниця паю Тетяна Паденко. – Ви не хочете слухати селян, чому вони не можуть продати свій пай?»

«Квінтесенцією» цього бурхливого дня став заключний незапланований виступ героя України Степана Хмари. Він назвав команду Зеленського «шпаною ліквідаторів» та падаллю, яку треба повикидати та віддати під трибунал.

Один цієї з представників «шпани» Стефанчук подякував радянському дисиденту і слухання закрив.

Павло Вуєць, «Главком»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview