178171
182818

Зниження виробництва молока в Україні викликано збитковістю тваринництва

Тому корів відправляють на забій, але зберегти колишні обсяги виробництва молока вдається завдяки новим технологіям.

Про це ГолосUA повідомила експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

За інформацією Всеукраїнської Аграрної Ради, за період з 2008 по 2017-ий в Україні виробництво молока скоротилося на 10% - з 11,4 млн тонн до 10,3 млн тонн.

«Основною причиною зниження виробництва молока в Україні стала збитковість тваринництва. Якщо ви подивитеся на цифри, то побачите, що дуже серйозно скорочується поголів'я, тому що вести тваринницьку галузь невигідно порівняно з рослинництвом. Останні кілька років - у 2015, 2016, 2017 роках склалася фатова ситуація, так як наші тваринники втратили всі види державної підтримки – це була дотація на кілограм реалізованого молока, а також спецрежим з ПДВ. І всі інші форми підтримки тваринництва поки що не є підтримуючими і вони не стимулюють тваринників до будівництва великих ферм», - сказала О. Жупінас.

При цьому експерт визнала, що в молочній галузі почали застосовувати нові технології, що дозволило збільшити обсяги надоїв при зниженні поголів'я худоби.

«Потроху ця галузь модернізується, впроваджуються нові технології, збільшуються надої. Тому якщо б наші тваринники не працювали над ефективністю, то ситуація з молоком була б ще гірше. З одного боку, поголів'я падає, але зростають надої. Є показники і ми можемо побачити, що за останні 10 років з 4,5 тис. середні надої в Україні досягли 6 тис. (літрів) – 5,8-5,9 тис. В Асоціації середні надої на корову понад 8 тисяч. Є господарства, які від однієї корови отримують до 11 тис. літрів молока на рік. Це хороші показники за світовими стандартами – стільки отримують молока в США, стільки в Ізраїлі», - підкреслила О. Жупінас.



Кредит під заставу майбутнього врожаю: які ризики необхідно врахувати фермеру

Отримати фінансування для розвитку бізнесу сільгоспвиробнику не так вже й просто. Банківські кредити інколи невигідні та потребують забезпечення застави у вигляді нерухомості або техніки, яку фермер не завжди може надати. Саме тому останнім часом набувають поширення кредити під заставу майбутнього врожаю та аграрні розписки.

Але що робити, якщо очікуваний врожай так і не вдалося зібрати через погодні умови, такі як град, заморозки або посуха?

«При кредитуванні під заставу майбутнього врожаю фермерам обов’язково потрібно враховувати всі можливі ризики, як втрата врожаю через несприятливі погодні умови або внаслідок протиправних дій.  Відповідно, ці ризики можуть бути як ризиками самого підприємства, так і ризиками банку, який прийняв майбутній врожай в якості застави забезпечення кредитних зобов'язань. Саме тому обов’язково врожай має бути застрахованим. Лише в такому випадку буде стовідсоткова гарантія відшкодування завданих збитків для сільгосппідприємств, а для банку - наявність механізму реалізації заставного права», - підкреслює експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін. 

За його словами, співпраця банку, аграріїв і страхових компаній є важливою для забезпечення передбачуваності агробізнесу та мінімізації ризиків у сільському господарстві.

«Фермери зацікавлені у кредитуванні, банки хочуть бути впевненими у поверненні коштів. Саме тому при кредитуванні під заставу майбутнього врожаю дієвим механізмом управління ризиками є агрострахування. Адже передбачити заздалегідь погодні умови та фактори, які істотно можуть вплинути на врожайність, не може ніхто», - наголошує Володимир Юдін. 

Він зазначив, що страхування посівів сільськогосподарських культур і майбутнього врожаю передбачає страхування від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін.

«Незважаючи на те, що ризики аграрного виробництва несуть катастрофічний характер, українські аграрії, на відміну від західних колег, майже не страхують свої посіви, що загалом впливає на рентабельність усього агропромислового комплексу. На мою думку, розвиток вітчизняного ринку агрострахування може вирішити проблему нестачі обігових коштів у сільгосппідприємств, відкривши  їм змогу залучати ресурси від фінансових установ та кредиторів. Крім того, застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Для сталого розвитку бізнесу, для впевненості у завтрашньому дні, завжди треба враховувати всі ризики та намагатися мінімізувати можливі збитки», - зазначає Володимир Юдін.

Він переконаний, що агрострахування є оптимальним захистом в першу чергу для малих і середніх агропідприємств, для яких будь-який великий збиток може принести відчутні втрати.

«Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, компанія  «Агрориск» розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай», - зауважує Володимир Юдін. 

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРиск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Крім таких природних катаклізмів як град, заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРиск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури, а врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною.

«Це дає змогу фермеру провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період», - пояснює Володимир Юдін.

На його думку, саме агрострахування є джерелом  фінансової стабільності сільського господарства. «Я сподіваюсь, що вітчизняні аграрії страхуватимуть свої посіви не лише на вимогу фінансових установ та кредиторів, але й задля подальшого забезпечення рентабельності свого агробізнесу. Це дозволить фермерам не лише не перейматися через погодні катаклізми, а й у будь-якому випадку мати обігові кошти для подальшої господарської діяльності», - зауважує Володимир Юдін.

 

Довідкова інформація про компанію «Агрориск» 

Ваш вибір 'Подобається'.


На Львівщині відкрили равликову ферму

Проект втілили місцеві фермери на Хустщині, у Нижньому Селищі, яке вже стало чи не головним гастрономічним курортом Карпат, куди приїжджають туристи зі всього світу скуштувати незвичайні делікатеси, пише Ulvovi.info.

Як зазначило керівництво ферми, до цього місцеві заклади власноруч збирали равликів, а тепер Карпати отримали змогу вирощувати до 10 тонн равликів на рік. На фермі вирощують 3 різновиди равликів, для цього там створили спеціальні умови. На території можна помітити високу траву, постійну систему зрошення та навіть кліматичний контроль. Самі ж равлики ховаються у дерев’яних ящиках.

Експерти з місцевого туризму зазначають, що ферма охоче вітає відвідувачів. На екскурсію можна записуватись навіть в Інтернеті, а найкраще це робити групами. Після прогулянки територією равликового царства, за бажанням місцеві кухарі можуть почастувати смачним делікатесом. На смак равлики чимось схожі до смажених грибів, але рецептура все одно відрізняється, отож усім любителям незвичайної їжі радять спробувати. Керівництво чесно зізнається, що хоче, аби ще більше людей дізналось про їхню ферму, адже равлики не тільки цінне джерело вітамінів, якщо їх їсти. Дуже часто равлики використовуються в косметологічній індустрії.

За таке задоволення доведеться викласти близько 30 грн, а от якщо захочеться спробувати – то ще 70, але це все одно значно дешевше, аніж у тій самій Франції. Керівництво ферми розводить равликів, які підходять для 3 основних страв: равлики по-бургундськи, равлики «шафрано» та по-закарпатськи. Усі вони згодом готуються за особливими рецептами, які місцеві жителі не поспішають розголошувати.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Як вирощують кавунові дерева

Зараз держава на Близькому Сході може похвалитися серйозними досягненнями в різних сферах агробізнесу. Країна навіть вирощує сільгоспкультури на деревах. В теплицях за допомогою комп'ютера, який відповідає за клімат і зрошення, вирощують полуницю, кавуни, дині, гарбуза, пише Зерно.

Смугасту ягоду вагою до 0,5 кг в Ізраїлі називають "кавуни порційні" (на одну порцію).

За словами агрономів, коли дині і кавуни ростуть на деревах, за ними набагато легше доглядати, але головна перевага такого способу вирощування полягає в тому, що таким чином вирішуються проблеми їх хвороб. Вони не гниють, немає ніяких загроз, ураження грибком.

Взагалі сільське господарство в Ізраїлі є великим експериментальним майданчиком з десятком наукових сільськогосподарських інститутів. Вдалі лабораторні винаходи відразу ж перекочовують безпосередньо на поля. Наприклад, яскраво-жовті кабачки, червоні лимони, або новий сорт помідорів "Чорна галактика", яка за смаком не відрізняється від звичайного томату, але кольором більше нагадує чорницю. Але головна його цінність полягає в тому, що він містить всі корисні вітаміни чорниці. На думку виробників, чорний колір робить помідор здоровіше. Набір вітамінів у Чорній галактиці набагато перевищує їх кількість у звичайному помідорі.

Або ж дивовижний червоний перець під назвою "Не вір очам своїм". На вигляд — це звичайний перець чилі, а на смак він солодкий, як цукерка і абсолютно без кісточок. Вчені створили цей різновид перцю з метою відучити дітей від шкідливого фаст-фуду.

Більшу частину овочів і фруктів з пустелі Ізраїлю експортує по всьому світу.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Український ринок ягід почав відновлюватись

Доходи населення поступово відновлюються, а значить і пожвавлюється інтерес українців до ягоди. Експортери й далі мають намір розширювати обсяги й географію продажів. Особливо зросло постачання за кордон заморожених ягід. Тому, на думку фахівців, у даний час інвестування коштів у вирощування ягід в Україні є дуже перспективним і далекоглядним. Про це повідомляє pro-consuling.ua.

Традиційними лідерами українського ягідного ринку є полуниця, малина й чорна смородина.

За останні п’ять років найвища ємність ринку полуниці була зафіксована у 2013 р. Наступні три роки обсяги споживання цієї ягоди стабільно скорочувалися, що викликано вже згаданими наслідками кризи в економіці. Відновлення полуничного ринку почалося тільки у 2017 р. За підсумками перших трьох кварталів минулого року зростання ємності ринку цієї ягоди склало 11,3 % в порівнянні з аналогічним періодом 2016р.

Менше постраждав від кризи ринок малини. Протягом 2012–2016 рр. його обсяг перебував приблизно на одному рівні — 30–31 тис. т, вагаючись рік від року в межах 3–4 %.

Смородина замикає трійку лідерів ягідного ринку. Тут також, як і в полуниці, відзначається плавне щорічне зниження обсягів, починаючи з 2014 р. Проте, на відміну від лідера, негативна тенденція не перервалася й у 2017 р., незважаючи на збільшення посівних площ на 9 %. Це пояснюється тим, що саджанці смородини в перший рік дають урожай вполовину менший, ніж у другій.

Експерти зазначають, що нові господарства більше зосереджуються на вирощуванні не лідерів ринку, таких, як полуниця або малина, а ягід, що вважаються в нашій країні нішевими: лохина, чорниця, ожина, журавлина, та ін. Такий тренд пояснюється тим, що в даних сегментах ринку поки немає жорсткої конкуренції й новому виробнику легше завоювати собі «місце під сонцем».

Джерело: kurkul.com

Ваш вибір 'Подобається'.


Український ринок засобів захисту рослин очікує сильне потрясіння

Про це в газеті «АгроМаркет» пише аналітик ринку засобів захисту рослин «Інфоіндустрії» Ігор Герасименко, повідомляє AgroTimes.

За його словами, влада КНР має намір поліпшити екологічний стан своєї країни й зменшити шкідливі викиди в атмосферу.

У зв’язку з цим було видано наказ про перевірку всіх заводів, що виробляють пестициди, та про припинення роботи тих, які не пройдуть перевірку й не отримають спеціальний дозвіл.

Відтак на часі – подорожчання засобів захисту рослин. На деякі з них ціна виросла на понад 100%. Утім, і така ціна не є гарантією придбання пестицидів – навіть за умови підписаного договору та передоплати, оскільки на ринку Китаю – дефіцит ЗЗР, зауважує експерт.

Саме через це у 2018 році в Україні теж може виникнути певний дефіцит ЗЗР (попри наявні з минулого сезону залишки).

Також уже нині спостерігається різкий стрибок цін (у середньому на 30%) на всі засоби захисту рослин, а на початок активних продажів навесні цей показник може сягнути ще вищої позначки.

«Ці проблеми стосуються не лише постачальників генеричних продуктів для захисту рослин, а й мультинаціональних компаній, які вже нині прогнозують зростання цін на окремі препарати в межах 15-20%», – підкреслює Ігор Герасименко.

Він зазначив, що оскільки ці компанії стратегічно планують свій імпорт на тривалий період, зниження обсягів постачання ними препаратів на сьогодні не очікується.

Відтак найоптимальніший вихід для сільгоспвиробника – купувати засоби захисту рослин уже тепер (бо згодом деяких товарів просто буде неможливо дістати).