178171

Звідки молоко: 600-700 тис т сировини перебувають у тіні

Голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський пояснив у інтерв’ю «Главкому», звідки за таких умов ми беремо молоко.  

За даними експерта, українська молочна галузь в 1990 році переробила більше 18 млн т молока. В минулому році ми переробили більше 4 млн т молока: «Дивіться, у рік у нас виробляється 2,7 млн т індустріального молока, від цього віднімаєте 10% на вигодування телят, залишається 2,5 млн т - це та кількість, яка переробляється на молочні продукти. До цих 2,5 млн т додайте 1,5 млн т молока від населення. Загалом галузь виробляє приблизно 4,1 млн т молока на рік. Це статистичні дані».

Чагаровський підкреслює, що, найімовірніше, статистика враховує не все, бо існує тіньовий ринок.
«Це ринок, який працює за готівку. За готівку маленькі цехи купують у бабки молоко, переробляють і теж за готівку продають. Звісно, воно ніде не обліковується. За моїми розрахунками, такого молока у нас в рік переробляється приблизно 600-700 тис. т. Воно продається на локальних ринках, не в мережах чи магазинах. Його можна знайти лише в райцентрах, на базарах», - пояснив експерт.

Як зазначає Чагаровський, наша молочна продукція сьогодні дорога, і українець споживає її значно менше, ніж за радянських часів.

«За тих часів була обґрунтована норма споживання молочних продуктів для того, щоб поповнити баланс поживних речовин, - говорить експерт. - Кожен українець мав спожити 380 кг молока в рік, через молочні продукти. Сьогодні люди не доїдають і не отримують ту кількість речовин, яка необхідна для здоров'я. Як формується наша статистика споживання молочних продуктів? Те вигадане молоко, про яке ми говорили, ділять на кількість населення і кажуть: «У нас споживання ось таке». Насправді треба рахувати лише те, що спожито, бо ж не все вироблене молоко йде для споживання. Його використовують ще на вигодування телят, селяни самі споживають молоко, і тільки надлишок здається перекупникам. Тож українці стали споживати значно менше молочної продукції. За моїми підрахунками, ця цифра становить приблизно 84-86 кг у рік».

Ваш вибір 'Подобається'.

Найбільший виробник цукру в Україні отримає $30 млн кредиту

Відповідне рішення ухвалене радою директорів корпорації 23 березня, передає НВ.

Фінанси будуть спрямовані на розвиток тваринництва, торгівлю зерновими та олійними культурами, а також для впровадження на підприємствах Астарти нових технологій.

За даними IFC, реалізація проекту дозволить холдингу знизити частку викидів в атмосферу і відходів при виробництві, скоротити споживання води, газу, забезпечити економію коштів при виробництві та зберіганні цукрових буряків.

Відзначається, що це вже четверта програма співпраці з агрохолдингом з 2012 року.
Агропромхолдінг Астарта - найбільший виробник цукру в Україні з часткою виробництва близько 25%, земельний банк якого становить 245 тис. га. Також компанія займається виробництвом молока та переробкою сої.

Компанія здійснює діяльність в Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській і Харківській областях.

Найбільшими акціонерами Астарти є бізнесмен Віктор Іванчик і міжнародна фінансова група Fairfax Financial Holdings Limited, акції компанії торгуються на Варшавській фондовій біржі.

Ваш вибір 'Подобається'.

Плодоовочева асоціація створює об`єднання виробників та експортерів яблук

За інформацію асоціації, зацікавленість в кооперації висловили 26 підприємств, що виробляють яблука. Більшість з них мають сертифікати GlobalGAP або знаходяться в процесі отримання, пише landlord.ua.

Ці підприємства спільно вирощують близько 140 тис. тонн яблук на рік, маючи потенціал виробництва більше 180-200 тис. тонн, оскільки чимало садів ще не почали повного плодоношення.

Підприємства забезпечені сховищами майже на 60% від потужності виробництва та активно інвестують у власні лінії для зберігання продукції.

Загалом у засіданні ініціативної групи зі створення кооперації взяли участь понад 30 учасників з 11 областей України: виробники яблук, виробники та експортери овочів і ягід, провідні агрономи-практики яблучного бізнесу, провідні експерти-практики з експорту свіжої плодоовочевої продукції, спеціалісти ФАО.

За результатами засідання було вирішено розпочати створення кооперативу та визначити обсяги сортів та клонів яблук, що можуть успішно експортуватися, та розробити спільні підходи до вирощування, збирання та зберігання цих сортів.

УПАО зазначає, що платформа відкрита для всіх, хто зацікавлений в експорті плодоовочевої продукції найвищої якості та готовий розглядати співпрацю з колегами, як спосіб підвищення добробуту.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Прибутковість виробництва молока продовжує знижуватися

При цьому, вперше в поточному році рівень індексу за місяць був нижчим, ніж середній показник за останні п'ять років (на 5%).

Про це повідомляє Андрій Ярмак на своїй сторінці у facebook, пише milkua.info.

«Не зважаючи на те, що ціни на молоко знизилися лише на 1,8% впродовж трьох місяців поточного року, прибутковість виробництва молока впала відразу на цілих 20,4% порівняно з груднем 2017 року. А це — дуже відчутно, особливо якщо врахувати, що потенціал зниження цін на молоко також є досить суттєвим», — пише економіст ФАО.

Основною причиною падіння прибутковості виробництва молока було стрімке підвищення цін на концентровані корми. Тільки соняшниковий шріт подорожчав в півтора рази протягом першого кварталу 2018 року! Кукурудза фуражна та шрот соєвий подорожчали більше ніж на 12%, а фуражна пшениця — на 4%.

Якщо ж порівнювати середню прибутковість виробництва молока за перший квартал 2018 року з відповідним періодом попереднього року, то вона була на 4,8% нижчою. Крім того, фермери заробили на 4,3% менше, ніж в середньому за перший квартал за останні п'ять років.

«В квітні, як правило, ціни на молоко в Україні починають сезонне зниження, тому, переважно, УМІ також знижується. Враховуючи ситуацію на світовому ринку та на ринку кормів, цілком імовірно, що негативна тенденція на ринку молока збережеться. Ох як нам потрібно активніше розвивати експорт!», — розмірковує пан Андрій.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Весняна посівна в Україні затримується

Оптимальні строки сівби ярих культур ще не втрачені, проте будуть трохи стиснуті – до 2-3 тижнів, розповіла начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко, пише АПК-Информ.

«Є такий показник, як середньобагаторічні строки сівби ярих культур. Так ось, якщо розглянути дані за 20 років, то посів ярого ячменю на півдні України проходив в період з 25 по 29 березня», – розповіла вона.

Що стосується решти території країни, оптимальними строками сівби є період до 10 квітня, а в північних і північно-західних областях (Волинська, Житомирська) – до 13-17 квітня.

«Можна сказати, що оптимальні строки ще не втрачені, проте для нашої країни завжди краще сіяти якомога раніше», – пояснила експерт.

За її словами, старт весняної посівної варто очікувати не раніше 10 квітня в південній частині країни, а в північних регіонах – 20 квітня.

 

Як розпізнати фальсифіковане вершкове масло та сметану

Низка українських молочних підприємств вдаються до фальсифікації продукції, щоби здешевити свій продукт. Про те як розпізнати підробку йдеться в інтерв’ю сайту «Главком» з головою Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадимом Чагаровським.

За словами Чагаровського, деякі переробники займаються фальсифікацією продукції постійно. Наприклад, найчастіше підроблюють вершкове масло. Експерт розповів, як розпізнати підробку на полиці магазину.

«Заморожений брикет масла, який має зберігатися за мінусової температури, завжди твердий як дошка. А от якщо в продукті є домішки рослинної олії, то за мінусової температури, він все одно буде не надто твердим. На нього можна натиснути і залишиться слід. Треба уважно придивитися до цього масла, хто виробник і що там написано», - розповів експерт.

А от фальсифіковану сметану, за словами представника Спілки молочних підприємств, відрізнити від якісної складніше.

«Це можна побачити тільки відкривши банку. В домашніх умовах можна перевірити якість продукту, якщо туди капнути йоду. Синій колір скаже про те, що у її складі є стабілізатор, тобто крохмаль. Якщо сметана справжня, то йод збереже свій колір», - пояснює експерт.

За словами Вадима Чагаровського, краща ситуація з молоком. Про його фальсифікацію не йдеться. Однак часто трапляється молоко низької якості, яке виробляється з неякісної сировини. Сировину розбавляють і додають антибіотики. Також Чагаровський згадав і про так звану «російську технологію фальсифікації», за допомогою якої підробляють сир.

«Наші українські «кулібіни», переважно виробники Харківщини, навчилися у Росії фальсифікувати і сир. Вони додають в молоко фіброволокна, рослинні білки, і виходить сир. Якщо на одну тонну справжнього сиру необхідно вісім тонн молока, то на одну тонну ось такого фальсифікованого сиру вистачить всього три тонни молока. Розумієте, як знижується собівартість? Додайте туди вартість фіброволокна, рослинних білків, і все одно виходить непогана маржа. Тому зараз в Харкові за «населенське» молоко дають 10-12 гривень, коли в інших областях - 5-6 гривень», - зауважив експерт.

У Спілці молочних підприємств вважають, що Україна має внести зміни до ДСТУ щодо якості сиру та обов’язкового контролю кількості білків у ньому. Адже часто підприємства фальсифікують сир за допомогою додавання рослинного жиру. Натомість вершки з продукту забирають.

До слова, за офіційною статистикою в Україні щороку виробляють 10,3 мільйони тонн молока. Натомість фахівці галузі називають менші цифри – 7 – 7,5 мільйони тонн.

Джерело: agro-business.com.ua