Що дасть держпідтримка агрострахування фермерам

Що дасть держпідтримка агрострахування фермерам
Фото: з відкритих джерел

До недавнього часу Україна залишалася чи не єдиною європейською країною, де державна підтримка страхування агроризиків в тому чи іншому вигляді була повністю відсутня. Ухвалений парламентом 2 липня законопроєкт №5104 щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою дав як аграріям, так і страховикам надію на позитивні зміни. 22 липня президент Зеленський підписав документ.

“Необхідність прийняття закону подібного до №5104 назріла давно. На мою думку, він заслуговує лише на схвальну оцінку від страхового ринку та аграріїв”, — каже у коментарі Delo.ua заступник директора департаменту андерайтингу та продукт-менеджменту компанії ARX Віктор Андрейчук.
За словами заступника голови ВАР Михайла Соколова, важливість закону в тому, що він фактично створює в Україні нову форму державної підтримки, а саме — субсидування агрострахування. “Наприклад, в США це основний вид держпідтримки, і в умовах, коли погода стає все менш прогнозованою і різко може помінятися — то дощі, то посухи, — ризики втрати урожаю зростають”, — зазначає він у коментарі Delo.ua.

“Погодні катаклізми останніх років доводять, що без чіткого та системно злагодженого механізму агрострахування ми з інтервалом у кілька років будемо зустрічати ситуації, подібні минулорічним — дефолти, невиплати по кредитах, невиконання контрактів, масові пікети агровиробників та подекуди суїцидальні випадки доведених до відчаю фермерів, які повинні бути викорінені з новітньої історії нашої держави у 21 сторіччі”, — говорить у свою чергу Віктор Андрейчук.

В цілому закон №1601-ІХ покликаний забезпечити фінансову стабільність виробників в незалежності від погодних умов, сприяти збільшенню застрахованих сільськогосподарських угідь і розширити сам ринок агрострахування.
До об’єктів страхування, які підлягають захисту, належать посіви, урожай агрокультур, багаторічні насадження та їх урожай, сільськогосподарські тварини, риба, водні біоресурси, сім’ї бджіл з їх продуктами. А до страхових ризиків, від яких можна буде застрахуватися, віднесено зокрема: морози, повені, зливи, посухи, нещасні випадки, інфекційні хвороби тощо.

“Плюс в цьому законі з’явилася нова для нас форма аграрного страхування. Не знаю, чи відразу вдасться її реалізувати, бо це новий продукт для України. Це страхування саме очікуваного доходу фермера — він одночасно страхує тут свої погодні ризики і ризики коливання ринкової кон’юнктури. Ось, наприклад, скажімо, восени при плануванні посівів фермер дивиться на ціни на форварди і може страхувати свій очікуваний дохід від ризиків обох видів. Це, в принципі, вже дозволяє працювати, як в плановій економіці. Саме такий вид страхування, коли фермери страхують свій дохід і при цьому закривають всі свої ризики, працює у США”, — розповідає Михайло Соколов.

Найбільшою мірою, за словами заступника голови ВАР, держпідтримка агрострахування стане в нагоді середнім і малим фермерам, бо вони не можуть диверсифікувати свої ризики за допомогою медіанального розподілу своєї діяльності. “Великі холдинги мають підприємства в багатьох регіонах, і якщо десь трапилася посуха чи якийсь інший катаклізм, то інший регіон, де вирощуванню урожаю нічого не заважало, ситуацію витягує і покриває збитки. Натомість середні і малі фермери зосереджені в одному конкретному регіоні, і якщо там трапилися якісь погодні катаклізми, то вони виявляються в дуже складному становищі”, — говорить Михайло Соколов.

Наразі ринок агрострахування виглядає реально маленьким. Відсоток застрахованої площі посівів від загальної площі посівів складає 3,5%. “І це треба розуміти, що мова йде про легально оброблювану землю. Легально у нас обробляється 22 млн гектарів. Тобто ці 3,5% від 22 млн га”, — зазначає заступник голови ВАР.

Причиною того, чому аграрії попри всі ризики не поспішають страхуватися, Михайло Соколов бачить саму вартість страхування. “Дорого. Середня страхова сума за гектар 214 гривень плюс іще єдиний податок 14 групи, який платять аграрії. Він становить приблизно 260 грн з гектара. У підсумку суттєва сума виходить. Особливо для малих фермерів”, — каже він.

Високу на сьогодні вартість особливо для малих і середніх аграріїв заступник голови ВАР бачить не тільки в розмірі самих ризиків, а в тому, що сама система страхування тут нерозвинена. “Страхується аграріїв мало, тому страховки дорогі, а через те, що дорогі, страхується мало. Виходить замкнуте коло”, — каже він.

Втім, самі страховики констатують, що наразі навіть і без держпідтримки ринок агрострахування повільно, але все ж таки розвивається. “Наша компанія має в своєму арсеналі багато продуктів, які адаптовані під потреби агровиробників. Фермери самостійно обирають ризики, які найбільш актуальні для їх регіону або культури, а ми адаптуємо покриття та ціну під їх потреби”, — каже Віктор Андрейчук. За його словами, на ринку домінує страхування основних нішевих культур, ріпаку, пшениці, соняшнику та кукурудзи. Найбільш популярним є страхування ріпаку від ризиків неперезимівлі.

“Ми щороку страхуємо десятки клієнтів та здійснюємо мільйони виплат страхових відшкодувань. Минулого року рівень виплат в нашій компанії склав близько 90%”, — розповідає Віктор Андрейчук. Водночас експерт визнає, що вартість страхового покриття є досить високою. “Ринок агрострахування ніде в світі не набув розвитку без держпідтримки, адже ціна страхового покриття є високою і потребує компенсації зі сторони держави. Норма закону про компенсацію державою до 60% страхових платежів, сплачених агровиробником, повинна суттєво здешевити навантаження для фермерів та запустити повноцінний механізм захисту приватним сектором наших аграріїв. Варто зазначити, що новим законом закладено підґрунтя для розвитку індексного страхування, що набуло великої популярності в світі через розвиток технологій, швидкість адміністрування цих продуктів, та, відповідно, часто призводить до здешевлення страхового покриття”, — говорить він.

Сам закон №1601-ІХ має набути чинності одразу після того, як буде опублікований. Однак, аграрії на компенсацію від держави цьогоріч не розраховують. “Те, що закон підписаний президентом, означає, що можна вже формувати бюджет на наступний рік з урахуванням того, що такий інструмент є. Тому можна буде розраховувати на те, що під озимі цього року ми не встигаємо, але під ярі так. Наступного року звісно”, — говорить Михайло Соколов.

Загалом у своїй презентації Міністерство аграрної політики та продовольства хоче бачити 10 млн гектарів в Україні застрахованими.

“У розвинених країнах страхується близько 30% від усіх площ. Якщо брати не тільки легальні, а всі сільськогосподарські землі, які у нас є, то це 34 млн га (ще +7 млн га в окупованих Криму і Донбасі, які поки що у плані державної програми агрострахування до уваги не беруться). Якщо ми 30% застрахуємо, то це і буде 10 млн га. 10 млн га множимо грубо на 200 грн страховки, то отримуємо 2 млрд грн. Ось якщо нам виділять 2 млрд гривень на страхування, то зможемо 30% всіх земель застрахувати або половину земель, які обробляються легально. На перший рік, я думаю, може, і неправильно ставити таку планку високу, тому я схильний вважати, що дадуть не більше 1 млрд грн. Але і це буде добре”, — каже Михайло Соколов.

Зазначимо, у державному бюджеті на 2021 рік загальна сума видатків закладена на рівні 1 328 млрд гривень.

У законі щодо участі держави в агрострахуванні зазначається, що конкретний розмір компенсації визначатиметься з огляду на можливості державного бюджету у відповідному порядку використання бюджетних коштів.

Втім, самі аграрії навряд чи кинуться активно страхуватися навіть із держпідтримкою, одразу тільки отримавши таку можливість.

“Не дуже довіряю державі і її підтримці. Та і часи непевні. Не знаєш, що буде завтра. Рік-два подивлюсь, як це працює, а потім вже буду вирішувати, страхуватись з компенсацією від  держави чи ні”, — каже в коментарі Delo.ua фермер із Тернопільщини. Своє прізвище просить не називати. Каже, що боїться за свій незастрахований урожай. “Добрі люди” дізнаються, що не застраховано, то можуть і спалити. А так думають, що якщо що, то я отримаю більшу компенсацію, аніж збитки”.

Провальний інструмент державної підтримки страхування аграріїв, який був запроваджений у 2012 році, також має вплив на настрої фермерів. “Нам уже один раз обіцяли держпідтримку. І куди вона поділася? Хто її бачив? Як сам про себе не подумаєш, то ніхто тобі не допоможе”, — каже у коментарі Delo.ua фермер із Хмельниччини Микола Остапчук.

Наразі самі страховики запевняють, що цього разу провалу у держпідтримці агрострахування не буде. “Ми віримо в те, що під чітким контролем регулятора страхового ринку, якими є Нацбанк та МінАПК,  в жодному разі не вдасться повторити історію з механізмом запуску агрострахування двадцятирічної давності. Ми будемо перші, хто сигналізуватиме про будь-які порушення в даному механізмі. Зараз на ринку добровільного агрострахування працює декілька страхових компаній, серед яких наша компанія. Нацбанк, Міністерство та кваліфіковані учасники страхового ринку зроблять все, щоб уникнути повторення ситуації 2012 року, коли початок субсидіювання страхових платежів вивів на ринок агрострахування близько 50 страхових компаній, які без досвіду та відповідної кваліфікації призвели даний механізм до несправного стану, і відлуння такого субсидіювання ми досі чуємо від фермерів”, — каже Віктор Андрейчук.

“У 2012 році не було толкового інструменту. В цьому-то і проблема. Те, що було, воно було недопрацьованим. Тому тут не можна порівнювати. Це те саме, що порівнювати саморобний мопед з брендовим мотоциклом. Приблизно така ж різниця. Нарешті з’явився нормальний закон, який все прописує, як що робити, і дозволяє робити це в досить великому масштабі”, — говорить у свою чергу Михайло Соколов.

Щоб не повторити історії 2012 року, Віктор Андрейчук вважає важливим не допустити до державної програми субсидіювання усіх, хто тільки забажає страховиків. “Добровільний ринок агрострахування завжди відкритий для  всіх охочих страховиків, будь ласка — інвестуй в персонал, продукти, ІТ, навчання, забезпеч себе надійним перестрахуванням, покажи якість сервісу, здійсни виплати відшкодувань, які в агрострахуванні можуть сягати десятки, а то й сотні мільйонів гривень, попрацюй кілька років на добровільному ринку, накопич досвід, а потім приєднуйся до програми субсидіювання. Саме такої стратегії притримуються Нацбанк та МінАПК, і я її повністю підтримую. В іншому випадку, якщо з перших років надання субсидій відкрити цей ринок для всіх охочих страхових компаній, ми точно повторимо ситуацію 2012 року, коли з тисяч звернень про страхові події відшкодування отримали одиниці”, — каже він.

Джерело: delo.ua

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/publication/ogliad/shcho-dast-derzhpidtrymka-agrostrahuvannya-fermeram
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати