Дешева робоча сила як загроза економіці: уроки для Єгипту, Польщі та Іспанії

Експорт фруктів і овочів з Єгипту демонструє стрімке зростання, роблячи країну одним із найдинамічніших експортерів свіжої та замороженої продукції у світі. Проте, основою цієї конкурентоспроможності залишається дешева робоча сила — і саме це може зіграти злий жарт із ринком у майбутньому.

Про це розповідає AgroReview

Польський та іспанський досвід: чому ставка на низьку оплату ризикована

У 1990-х — на початку 2000-х Польща стала лідером садівництва Європи, спираючись на низьку заробітну плату сільського населення. Ручне збирання врожаю, відсутність нагальної потреби в модернізації — усе це здавалося перевагою до моменту вступу країни в ЄС. Тоді мільйони поляків вирушили працювати за кордон, а польські фермери змушені були залучати працівників з України — між 2013 і 2020 роками вони отримали понад 93% усіх дозволів на сезонну роботу в сільському господарстві Польщі.

Однак зі зростанням польської економіки і підвищенням попиту на робочу силу в інших галузях, навіть українці почали переходити на більш вигідні вакансії. У той же час українська продукція підштовхнула ціни вниз, і польські фермери, не модернізувавши виробництво, опинилися в кризі. До 2024 року Польща втратила експортні позиції у сегменті ягід і збільшила імпорт овочів і фруктів швидше за будь-яку іншу країну Європи. Колись Польща була великим експортером замороженої суниці, а нині імпортує 80% цієї продукції з Єгипту, а на ринку малини її вже випередила Україна.

Схожа ситуація спостерігається і в Іспанії. У 2024 році ця країна, хоча й зберігає статус гіганта європейського садівництва та лідера за експортом свіжої плодоовочевої продукції (12,3 млн тонн на 17,7 млрд євро), стикається з дефіцитом документованої робочої сили: до 40% сезонних працівників працюють нелегально. Зростання витрат на працю, посилення стандартів і вплив кліматичних змін стають викликами для бізнесу. Водночас Іспанія активно збільшує імпорт, зокрема для реекспорту, а надходження фруктів і овочів із країн, що розвиваються, зросло на 55% за останні чотири роки.

Виклики для Єгипту: робоча сила, стандарти та інвестиції

Єгипет нині займає позиції, які раніше утримували Польща й Іспанія, проте має врахувати кілька важливих структурних ризиків:

• Зміна поколінь у сільському господарстві. Молодь навіть у сільській місцевості тяжіє до роботи в онлайн-сфері чи міському сервісі, тому розрахунок на постійну дешеву робочу силу є хибним.
• Підвищення вимог імпортерів. Європейські торгові мережі дедалі чіткіше вимагають цифрової звітності, мінімізації використання пестицидів, зниження вуглецевого й водного сліду, проходження трудових аудитів. Політика ЄС “Від ферми до виделки” передбачає зменшення на 50% використання пестицидів і на 20% — добрив до 2030 року.
• Низькі ціни — обмежені можливості для розвитку. Єгипет відомий наднизькою ціною продукції: наприклад, заморожена полуниця коштує 80 євроцентів, а тільки збір у ЄС — до 1,5 євро. Низька ціна означає малу маржу, а отже, відсутність ресурсів для інвестицій у модернізацію й ефективність.

“Легше сказати, ніж зробити, правда? Давайте подивимося, що можна зробити на практиці”.

Інновації та цифровізація – шлях до стійкості

Вода — ключовий ресурс для єгипетських виробників. Перехід на підповерхневе краплинне зрошення (SDI) дозволяє економити до 60% води, підвищує врожайність на 10–50%, зменшує використання добрив і пестицидів, забезпечує кращу якість плодів і спрощує автоматизацію виробництва. Такий підхід слід закріпити на державному рівні як стандарт для експортних фруктів.

Додатково, інвестиції мають спрямовуватися на цифрові сенсори, метеостанції, безпілотні технології, автоматизовані пакувальні лінії, системи простежуваності продукції й інтегровані програми захисту рослин. За досвідом України та Молдови, грамотне використання метеостанцій дозволяє знизити використання хімікатів на 30–50%, що підвищує якість і ціну готової продукції.

Навіть поступова автоматизація дає змогу підготуватися до наступної зміни структури робочої сили й відповідати вимогам глобальних ринків.

Єгипет: вікно можливостей та ризики майбутнього

Зараз Єгипет має унікальний шанс використати експортний бум і цінову перевагу для переходу до сучасного, продуктивного та екологічно відповідального садівництва. Використовуючи цей період для впровадження новітніх технологій і стандартів, країна може до 2030 року стати провідним постачальником якісних, екологічних фруктів для Європи. Проте зволікання із модернізацією створює ризик повторити долю Польщі та Іспанії, де конкурентоспроможність зникла разом із дешевою робочою силою.

Ефективна комунікація та просування змін на міжнародних ринках — ще один ключ до успіху єгипетського аграрного експорту у майбутньому.