Рейтинг морозостійкості озимих культур: експерт назвав межі витривалості
У період різкого похолодання аграрії все частіше замислюються над тим, які температурні межі є критичними для зимуючих культур — пшениці, жита, тритикале та ячменю. Детальний аналіз цих показників провів доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва.
Про це розповідає AgroReview
Вплив зовнішніх і сортових факторів на морозостійкість
Для ілюстрації своєї позиції Сергій Авраменко навів приклад бамбука, що росте на Харківщині: при температурі повітря мінус 17 °С рослина залишається зеленою. За словами науковця, це свідчить про високу адаптивність деяких культур, однак ситуація для озимих може змінитися за тривалого впливу низьких температур.
«Критична температури перезимівлі озимих культур залежить від багатьох інших факторів. Зокрема, фази росту і розвитку самої рослини, рівня її загартованості, сортових особливостей, системи удобрення, на якому фоні росли посіви. Також певною мірою впливають попередники. І, звичайно, впливає захищеність поля від вітрів: є там лісосмуги чи немає, продувається чи не продувається поле, це теж важливо. І навіть структура ґрунту —піщаний він чи важкий глинистий», — зазначив Сергій Авраменко.
Фахівець підкреслив, що вплив кожного з цих чинників вивчався у різних наукових роботах, проте їхні висновки можна узагальнити до певних середніх значень стійкості озимих культур до морозів.
Порівняльна морозостійкість основних озимих культур
Найменш стійким до морозу серед озимих культур є ячмінь. Його середній поріг витривалості становить близько –15°С на глибині розташування вузла кущення, якщо така температура тримається не довше однієї доби. При більш тривалих морозах чи за відсутності снігового покриву загибель рослин можлива навіть при –12°С.
Другою за морозостійкістю йде пшениця. Важливу роль відіграє тип сорту — тверда озима пшениця може витримувати на 1–2°С нижчу температуру порівняно з ячменем, тобто до –16–17°С. М’яка пшениця, залежно від додаткових умов, здатна витримати до –17–18°С.
Озиме тритикале демонструє ще вищу морозостійкість, витримуючи до –18–19°С. Лідером у цьому рейтингу є озиме жито, яке здатне перезимовувати при температурах –20–21°С.
Особливу увагу експерт приділив впливу снігового покриву на збереження озимих. За його словами, кожен сантиметр снігу забезпечує додатковий захист рослин приблизно на 1°С. Так, за наявності 10-сантиметрового шару снігу при зовнішній температурі –20°С у зоні вузла кущення буде приблизно –8°С. Проте, якщо снігу немає, температура в ґрунті може бути лише на 2–3°С вищою, ніж у повітрі.
Додатковим фактором є час настання сильних морозів. Якщо мінусові температури фіксуються на початку зими, рослини витримують їх легше, ніж наприкінці сезону, коли вуглеводні запаси вичерпуються, а стійкість знижується.
«Чим ближче до весни опускається температура до критичних показників, тим гірше для рослин. Тобто на початку зими пшениця може витримувати і –20°С на глибині вузла кущення, але в кінці зими вона може загинути навіть і при –15°С, тому що вже витрачаються вуглеводи, які були накопичені з осені, і морозостійкість зменшується», — наголосив фахівець.
Таким чином, рівень морозостійкості озимих культур є комплексним показником, що визначається як сортовими особливостями, так і агротехнічними умовами вирощування, а також погодними особливостями сезону.