174500

Агрорейдерство по-украински: как защитить свою землю

Причины рейдерства

Ускоренная подготовка к запуску рынка земли лишь играет на пользу лицам, которые стремятся завладеть чужой землей в незаконный способ. Ежегодно во время сева и жатвы частота запросов и звонков по проблеме рейдерства стремительно растет. Почему так? Проблемой и почвой для возможного незаконного завладения землей и имуществом аграриев является отсутствие кадастровых номеров на распаеванные участки, право собственности на которые заверяла госактами старого образца, отсутствие земельных участков в кадастре или недостоверности внесенных в него данных, несоответствие данных в ГЗК их бумажным источникам, неоформленные наследственные права на земельные участки; ошибки в технической документации, противоречия в результате изменения подходов и способов обмеров и тому подобное.

Основными основаниями для рейдеров атаковать есть:

Непогашенные долги (кредиты);

Непрозрачное, неправильное ведение хозяйственных (бухгалтерских) операций, нарушения в сфере налогообложения (умышленное или по неосторожности);

Незарегистрированные активы (имущественные права);

Отсутствие квалифицированной юридической поддержки;

Отсутствие физической охраны агропредприятия;

Отсутствие надлежащей защиты конфиденциальной информации, коммерческой (служебной) информации, ненадлежащее хранение уставной документации;

Отсутствие должной коммуникации между работниками и руководством предприятия, органами местной власти , надлежащей коммуникации и социальных отношений с владельцами арендованного имущества.

Указанные основания дают возможность рейдерам совершить следующие незаконные действия:

Подделка документов;

Внесение изменений в государственные реестры на основании поддельных документов (в отношении собственников, руководителей предприятия);

Создание искусственных долгов предприятия (кредиты, займы);

Отчуждение активов в счет искусственных долгов;

Сговор с руководящими органами (менеджментом) предприятия;

Сговор с представителями государственной и местной власти;

Силовой захват предприятий (его активов);

Арест активов (на основании фиктивных или реальных уголовных дел);

Уничтожение продукции предприятия;

Подкуп, запугивание менеджмента.

Двойная регистрация договоров аренды земли как инструмент рейдерских схем в Украине

Рейдерские захваты чаще всего происходит там, где есть незавершенное вопросы оформления договоров на землю. Сначала дольщик подписал договор аренды с одним арендатором на 7 лет, потом через некоторое время пришел другой арендатор, предложивший большую арендную плату, и крестьянин подписал другой договор на аренду своего пая. А потом начинается борьба старых и новых арендаторов паев. Схемы довольно похожи: тайная смена собственника, искусственное наращивание долгов, силовое отбирание техники и урожая, давление и запугивание.

Двойная регистрация договоров аренды земли является одним из инструментов, используемых в агрорейдерстві, как со стороны лиц, которые заключают новые договоры аренды земли с их владельцами, так и со стороны лиц, уже имеющих такие договоры, заключенные до 2013-2016 годов. Земельные участки и права на них до 2013 года регистрировались в книге записей регистрации государственных актов на право собственности на землю и на право постоянного пользования землей, договоров аренды земли, поземельной книге в бумажном виде с одновременным переносом в автоматизированную систему государственного земельного кадастра. На практике встречаются случаи, когда договоры аренды земли, заключенные до 2013 года, содержащие отметку об их государственной регистрации, однако лишь в поземельной книге в бумажном виде, без переноса автоматизированной системы ГЗК, в связи с чем информация о такие договоры отсутствует в ГЗК, а договор не зарегистрирован. Такие договоры очень часто имеют признаки подделок - недействительность подписей арендодателей, исправлены от руки даты подписания договоров, исправлены сроки действия договоров или подписанные договоры аренды между сторонами зарегистрированы через несколько лет после его подписания, чем незаконно продлено его действие, на что владелец земли не рассчитывает, подписание пустых бланков договоров со стороны арендодателей и внесения без их ведома условий и сроков аренды земли, передача экземпляра договора арендодателю прочее, чем пользуются недобросовестные лица.

В таких случаях когда граждане - собственники земельных участков пытаются реализовать свое законное право на передачу в аренду своей земли арендатору появляются предыдущие арендаторы вроде с действительными договорами аренды, которые имеют выше перечисленные признаки.

Относительно схем регистрации новых договоров аренды земли то здесь следует отметить, что основными моментами, которые используют мошенники есть отсутствие государственной регистрации предварительных договоров аренды земли в государственном реестре вещных прав на недвижимое имущество и их обременений; подделка документов и подписей предыдущих или настоящих арендаторов - фиктивные схемы перехода корпоративных прав предыдущего арендатора по фиктивным операциям - фиктивная продажа корпоративных прав, переход права на основании фиктивных долгов предприятий или фиктивных кредитов, подделка данных государственного земельного кадастра, информации в выписках из ГЗК и тому подобное. Распространена схема, когда аферисты предлагают пайщикам лучшие условия аренды, собирают с них заявления, что они якобы не подписывали действующие договоры аренды, и передают их в комиссию Минюста, которая отменяет действующие договоры.

Сложность отмены такой двойной регистрации заключается в процедуре доказывания фактов подделки и незаконности действий как самих мошенников, так и должностных лиц, осуществляющих такую двойную государственную регистрацию прав на земли, что на практике занимает достаточно длительное время и причиняет значительные убытки для законных арендаторов.

Государство пыталось урегулировать проблему с реестрами и договорам аренды, и Верховная Рада 5 декабря 2019 года приняла в целом законопроект №0858 по противодействию рейдерству. Документ предусматривает, что собственник земельного участка в одностороннем порядке может требовать нотариального заверения договора аренды, а также отменить такое требование (кроме случаев, когда соглашение нужно нотариально удостоверить). Согласно закону, земельный участок прекращает существование как объект гражданских прав, а ее государственную регистрацию отменяют в случае раздела или объединения земельных участков, отмены госрегистрации земельного участка на основании судебного решения, а также если вещное право на земельный участок, зарегистрированную в Государственном земельном кадастре, не было зарегистрировано в течение года по вине заявителя. Принятие судом решения об отмене государственной регистрации участка допустимо только с одновременным прекращением таким решением всех прав, зарегистрированных по участку. Кроме того, арендную плату за земельные участки государственной и коммунальной собственности, переданные в аренду на земельных торгах, не можно уменьшить по соглашению сторон в течение срока действия договора аренды, а также в случае его возобновления.

Как предупредить захват и куда обращаться в случае захвата

Что стоит помнить? Рейдерские нападения происходят не просто так, а часто вследствие недобросовестного партнерства и конкуренции. При этом, директор компании часто не обращает внимание на "симптомы" опасности. Рейдеры - это очень широкая группа людей, в которую могут входить и бывшие партнеры, с которыми предприятие не рассчиталось, также в этом процессе могут быть задействованы правоохранительные органы, или их пассивное участие может способствовать.

Поэтому каждый предприниматель должен самостоятельно заботиться о своем бизнесе, разработав собственную методику защиты, в которую обязательно должны быть включены следующие пункты:

Предварительная разработка алгоритма действий в случае рейдерской атаки. В таком алгоритме должны быть прописаны действия каждого сотрудника, от директора до штатного работника. Основная цель такого алгоритма - оперативно и эффективно заблокировать средства и имущество с целью невозможности овладения ими злоумышленниками.

Защита имущества путем внесения его в залог/ипотеку связанным компаниям, а также «перекрестное» владение акциями смежных компаний.

Организация на предприятии системы экономической безопасности и безопасности в целом.

Защита документооборота путем разработки специальной политики доступа к документам и их хранения.

Контроль дебиторской и кредиторской задолженности.

Систематический мониторинг открытых реестров на предмет соответствия информации, указанной в них, действительности.

Определенную специфику имеют рейдерские атаки на агробизнес, поскольку они являются более физическими - обычно это захват участка и урожая. Поэтому, кроме перечисленных выше пунктов, владельцы агробизнеса обязательно должны обратить внимание на:

Наличие в учредительных документах «антирейдерских пунктов» - как то ограничение полномочий директора, учредителей, особые требования к заключению сделок.

Своевременная пролонгация и государственная регистрация договоров аренды земельных участков, что позволит предупредить «удвоение» регистрации таких договоров.

Борьба с рейдерскими атаками обычно имеет несколько этапов:

Административное обжалование - обращение в полиции и в Комиссии по рассмотрению жалоб в сфере государственной регистрации.

Судебное обжалование, с обязательными мерами по обеспечению иска в виде запрета совершать действия по внесению каких-либо сведений государственных реестров в отношении истца.

Работа со средствами массовой информации, которую следует вести параллельно с чисто юридической работой, поскольку в этом деле важно привлечь внимание к ситуации рейдерской атаки.

Из практики нашей компании можно выделить яркий кейс по агрорейдерства. На предприятие пришла новая команда руководителей. Однако, у старой команды были свои планы на эту базу: либо захватить ее, либо, как минимум, влиять на политику и на новое руководство. Они провели предоплату "за товар" на подконтрольную транспортную фирму, затем через ряд транзитных фирм эти выведенные деньги были заведены в качестве предоплаты. Сумма выведенных денег и предоплаты были идентичны - 5.5 млн грн. После чего старая команда выписала доверенность на внештатного юриста на представление интересов базы. Уже после привлечения нового руководства старый внештатный юрист продлевал признавать в суде все требования «кредиторов». После того, как решение вступило в законную силу, истец («кредитор») предъявил решение суда на 5.5 млн грн, чем заблокировал деятельность агропредприятия, поскольку элеватор не мог погасить сумму долга. Для этой компании история закончилась положительно, потому что наша команда юристов смогла восстановить срок на обжалование и доказать в суде фиктивность сделки, но в Украине многие владельцы просто не успевают этого сделать.

Мы надеемся, что эти знания Вам никогда не придется применять на практике, но для уменьшения рисков рекомендуется вести должную предупредительную работу на Вашем предприятии.

Автор: Игорь Ясько, управляющий партнер ЮК Winner

Источник: biz.ligazakon.net

Целесообразность применения регуляторов роста в посевах подсолнечника

Регулятор роста Брилон при применении в посевах подсолнечника способствует повышению устойчивости растений к неблагоприятным погодным условиям за счет уменьшения высоты растений и утолщение клеточных стенок стеблей. Кроме того, препарат стимулирует развитие корневой системы, влияет на наполненность и крупность семян, а также увеличивает урожайность.

Действующее вещество Брилона – етефон в растении движется базипетально и разлагается на этилен и фосфорную кислоту. Этилен, в свою очередь, выступает как ингибитор транспортировки ауксинов и биосинтеза гиббереллинов, что приводит к искусственной регуляции ростовых процессов. Необходимо учитывать, что действующее вещество имеет пролонгированный период поглощения, при этом оно не фотостабильное, поэтому довольно быстро разлагается под прямыми солнечными лучами.

Опрыскивание посевов подсолнечника необходимо проводить с фазы 8 листьев до образования «звездочки» (BBCH 18-39) с нормой 0,5-1,0 л/га. Препарат Брилон совместим с фунгицидами и микроудобрениями, однако его нельзя смешивать с препаратами, содержащими серу, медь и пестицидами из класса дитиокарбаматов. Оптимальной температурой воздуха при опрыскивании препаратом является +15...+25 °С.

По данным проведенных исследований в течение 2019 года в разных регионах Украины на различных фонах удобрения и на разных гибридах, было установлено существенное положительное влияние препарата Брилон на ряд морфолого-биологических показателей по сравнению к контролю (табл. 1), а именно:

Рис.2: Положительное влияние на корневую систему

Рис.3: Положительное влияние на диаметр и наполненность корзинки

Несмотря на ряд положительных характеристик препарата, в результате исследований были установлены отдельные особенности, которые стоит отметить, а именно:

  • на вторые сутки после внесения препарата наблюдали на растениях подсолнечника «опускания» листья, однако на четвертые сутки рост и развитие растений подсолнечника восстанавливался, и в дальнейшем указанные симптомы действия на растениях не наблюдались;
  • применение препарата в период сочетание нескольких экстремальных факторов для растений (засухи и заморозков, повышенных температур и суховея) является нецелесообразным. Потому что из-за дефицита влаги и высоких температур растение выделяет этилен самостоятельно, а при повышенной температуре воздуха скорость высвобождения этилена с етефона возрастает, что значительно снижает эффективность препарата.

Таким образом, применение регулятора роста Брилон в посевах подсолнечника поможет полностью раскрыть потенциал урожайности каждого гибрида. Чрезвычайно актуальным будет применение регулятора роста Брилон в условиях сезона – 2020 в связи с выпадением чрезмерного количества осадков, что будет способствовать нарастанию значительной надземной массы, а в последующем сможет привести к полеганию растений под влиянием ветров. Также целесообразным и научно обоснованным является применение Брилона на высокорослых гибридах подсолнечника и на высоких фонах минерального питания, особенно азотными удобрениями.

По материалам агрономического департамента  UKRAVIT

Ягод в этом году не наедимся. Ждем арбузы и яблоки

Ціни на полуницю в Україні на початку першого місяця літа рекордні за останні п'ять років. З урахуванням транспортних витрат та “інтересу” роздрібних продавців, вартість ягоди на українських базарах коливається від 70 до 100 гривень за кілограм. Подекуди ж за якісну, велику та запашну садову суницю просять і по 110-120 гривень. Чим же пояснюють фахівці таку дорожнечу? І які цінові перспективи інших ягід та фруктів “масового споживання” – передовсім, черешні і абрикосів?

Чому полуниця “кусається”, ще й особливим смаком не вирізняється?

Ціна полуниці нині у 2-2,5 рази перевищує показники перших тижнів минулорічного червня. Торік у цей час якісну ягоду можна було придбати в середньому по 25-30 грн/кг. 

Для виробників, яким цьогоріч вдалося виростити примхливу ягоду за непростих погодних умов, підвищення її вартості – добре: незважаючи на низький врожай, їхні заробітки не зменшаться, а у когось, можливо, й зростуть. А ось багатьом споживачам, чиї доходи підкосив коронавірусний карантин, схоже, доведеться розраховувати тільки на диво. Сподіваючись, що найближчим часом встановиться сонячна погода і урожай більш пізніх сортів буде вищим. Поки що це прогнозують і галузеві експерти. За їхніми даними, наприкінці червня кіло полуниці у магазинах і на базарних ятках коштуватиме 35-40 гривень. Для розпалу сезону це теж багато, але ж і не нинішні 100... Проте, пам’ятаймо: такий (відносний) полуничний “рай” буде недовгим. Щонайбільше півтора-два тижні.

Головною причиною подорожчання полуниці аналітики називають погодні умови – зокрема, травневі заморозки, через які втрачено частину врожаю. Не додали оптимізму і рясні й холодні травневі дощі. Ягоди погано достигають, водянисті й подекуди навіть миттєво згнили. Ситуацію погіршували й низькі температури на початку червня. На окремих ділянках втрати сягають 70%. Загалом же українські аграрії, за попередніми оцінками, втратили 40-45% очікуваного врожаю.

"Цього року дуже багато пошкоджених рослин, причому по всій Україні. Культура померзла і на заході країни, і на півдні – Херсонська, Миколаївська області. Масштаби пошкоджень різні, оскільки заморозки були нерівномірними. Десь – 10-20%, та є й місця, де втрати сягають 60-70%", – уточнює експертка Українського клубу аграрного бізнесу Валентина Кропивко.

“До того ж, такі природні катаклізми не тільки стримують дозрівання ягід у більшості українських господарств, а й негативно впливають на їх якість. Що стосується і смакових характеристик.

І це означає, що більшість українців цього року не зможуть досхочу поласувати запашною полуницею. Постраждають і зарубіжні споживачі наших заморожених ягід (цей сегмент агроекспорту останніми роками розвивався “семимильними” кроками). Є ризик простою багатьох потужностей із заморожування ягід. Тобто, через нинішній неврожай може йтися про втрату кількох десятків мільйонів доларів експортної виручки.

Натомість не можемо й розраховувати, що вгамувати ціни на внутрішньому ринку допоможе імпорт. Від неврожаю цього року потерпають і польські фермери, чию полуницю з найменшими логістичними втратами можна було б завозити в Україну.

Черешні, вишні, абрикоси... Так щоб “від пуза” також не буде

Складно цього року буде “впіймати” й період дешевих черешень. За інформацією експертів та фермерів, терміни достигання цих кісточкових – із тих же причин (нестача активного тепла, рясні холодні дощі) – змістилися на два тижні. Тож про пік їх достигання, на відміну від попередніх років, говорити іще зарано. Але й на пік особливо сподіватись не варто. Приміром, за даними запорізьких плодоовочівників (батьківщина славнозвісної мелітопольської черешні), у багатьох господарствах врожай удвічі-утричі менший, аніж зазвичай.

Мелітопольська черешня - це бренд, але не цього року

Подекуди ягоди зав’язалися лише на верхівках дерев, на висоті 2,5-4 метри. На кожному дереві – максимум 2-3 кілограми. За такої продуктивності багато фермерів, вочевидь, взагалі не будуть її збирати. Нерентабельно. Адже й людей доводиться наймати, і паливо-мастильні матеріали для доставки використовувати, ще й препаратами для кращого зберігання обробляти. У маленьких садах на присадибних ділянках, звісно ж, плоди на дереві не залишатимуть. Але продаватимуть цю черешню хіба що на місцевих ринках та обабіч автодоріг. Тобто, більшості українських споживачів вона буде недоступною. Скажімо, якщо зараз у Мелітополі і за 35-40 гривень черешні майже не беруть, у Києві та в інших великих містах ціни на неї стартують від 65-70 гривень за дрібну й зірвану надзелень до 100-120 гривень – за кілограм “дуже солодкої”.

І все ж, за прогнозами експертів, найближчими тижнями чекатимемо зниження вартості. Тим паче, що у червні очікують на рекордні (незважаючи на падіння купівельної спроможності українців) обсяги імпорту черешні. Насамперед, із Туреччини, яка, на відміну від усіх основних конкурентів, від погодних примх не потерпіла і виростила пристойний урожай. Щоправда, сезон черешні там майже завершився. Як і в Узбекистані – країні, яка є третім у світі експортером цих кісточкових. До речі, центральноазійські аграрії цьогоріч втратили від 15 до 20% очікуваного урожаю. А ось в усіх країнах Європи, де масово вирощують черешні, із урожаєм, як і у нас, – великі проблеми. Подекуди втратили 40-60%. Приміром, молдовської черешні в Україні, схоже, також буде небагато. Втрати черешневого урожаю в тамтешніх господарствах сягнули 30-40%. Майже все вирощене експортують до країн ЄС. На український ринок потраплятимуть лише невеликі партії.

З вишнею ситуація в Україні, за оцінками експертів, трохи краща. Ця культура більш стійка до вимерзання. Але й для її придбання наприкінці червня-на початку липня, вочевидь, доведеться неабияк розкошелюватися. "Спочатку суцвіття підмерзли, зараз ягода набирається, визріває, але внаслідок перезволоження є пошкодження. Так само проблеми із кондицією плодів", – розповіла Суспільному експерт агроринку Валентина Кропивко. Погода, за її словами, найбільше вплинула на ранні сорти, зате з пізніми має бути краще. Звісно ж, якщо природа не викине чергового погодного “коника”.

З вишнею ситуація трохи краща

Годі й розраховувати цьогоріч на великий власний урожай абрикосів. Наші сади також потерпіли від заморозків. Зав’язі небагато. Але на цьому сегменті ринку, за прогнозами галузевих експертів, особливих цінових антирекордів не буде. Адже його, вочевидь, відрегулюють завдяки імпорту. Вже найближчими тижнями в Україну надійдуть великі партії цих фруктів із Туреччини, Узбекистану й Іспанії. Уже зараз у деяких торговельних мережах абрикоси подешевшали приблизно у 1,5-2 рази порівняно із кінцем травня. 

“Вітамінні перспективи”: надія на кавуни і яблука

По-справжньому наїстися цьогоріч українці (тьху-тьху-тьху) зможуть кавунами, – кажуть аграрні експерти. Адже їх посіви нині перебувають, здебільшого, у прекрасному стані. До того ж, фермери цього року значно розширили площі під баштанними. Конкретних цифр аналітики наразі не називають. Адже до часу дозрівання основного врожаю на розвиток цієї сонцелюбної культури можуть вплинути чимало негативних чинників. Що ж до ранніх ягід, то вочевидь, цього року вони з’являться трохи пізніше, аніж у 2019-му, коли перші кавуни почали збирати вже у третій декаді червня. Тепер ці терміни, мабуть, припадуть на початок липня. Але й агарні експерти, і медики традиційно радять не надто захоплюватися ранніми баштанними, почекавши до кінця липня-початку серпня, коли річкові баржі із горами херсонських “смугастиків” вирушать угору Дніпром...
Не забуваймо також, що частину кавунів Україна експортує. Темпи нарощування обсягів агроекспорту у цьому сегменті, щоправда, невисокі. Але отримані від нього $3-4 мільйони виручки для наших фермерів не будуть зайвими.

Поки що складаються доволі сприятливі умови і для майбутнього експорту яблук. Принаймні, проблем із забезпеченням ними внутрішніх потреб, вочевидь, не буде. За інформацією з регіонів, фрукти рясно зав’язалися майже скрізь. Тож залишилося почекати півтора-два місяця, щоб побачити в магазинах і на ринках зовсім інші, ніж зараз, цінники. Бо яблука минулорічного врожаю нині, на жаль, також б’ють цінові антирекорди. Високою їх вартість в Україні, нагадаємо, була упродовж усього сезону. Через значне падіння обсягів виробництва у 2019 році. Зараз вітчизняних яблук у сховищах практично немає. На полицях – переважно, імпорт. По 35-45 гривень за кілограм і вище. Адже через згадані вже проблеми із урожаєм садової суниці й черешні попит на яблука у Європі нині доволі високий. Як і рівень конкуренції за гуртові партії.

Джерело: Укрінформ

"Конец теневым схемам в АПК": что означает введение минимального налога для аграриев

За підсумками 2019 року українські підприємства експортували агропродовольчої продукції на суму 22,2 млрд дол., частка експорту АПК у структурі загального експорту з України становила 44% (проти 39% у 2018 році). Показники значні, пише gazeta.ua.

Однак є й інші, не такі оптимістичні цифри. Як зазначають експерти, скасування податкових пільг у 2015 році спричинило суттєве зростання податкового навантаження в АПК. Водночас обсяги прямої бюджетної підтримки, на відміну від, наприклад, країн ЄС, мінімальні. Відповідно, значно зросли стимули для тіньового виробництва сільськогосподарської продукції. Так, із приблизно 28 млн га посівних площ тільки 19,6 га – в офіційній оренді. Таким чином, значна частина з решти 8,4 млн га є в тіньовому обороті.

Це призводить до втрат насамперед місцевих бюджетів в обсязі до 10-12 млрд грн і неконкурентоспроможності легальних товаровиробників.

Іншим наслідком такої ситуації є перманентні спроби легалізувати вироблену сільськогосподарську продукцію, зокрема за допомогою так званих скруток.

У підсумку маємо подвійні втрати бюджету (тепер уже державного), а також ризик невідшкодування ПДВ для всіх агроекспортерів, що потрапляють під групу посиленого ризику.

Вирішити проблему "тіньової" оренди сільгоспземель можна – всі аграрні асоціації вже давно говорять про необхідність встановлення мінімального податкового навантаження на гектар сільськогосподарської землі, що автоматично змусить усіх учасників ринку сплачувати податки.

Практичну реалізацію ця ініціатива отримала 27 лютого 2020 року, коли група народних депутатів із фракції "Слуга народу" зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Основна суть закону – введення мінімальної податкової виплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. Розмір виплати становитиме 5% нормативної вартості землі – близько 1 400-1 500 грн/га. Це дасть змогу створити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель сільськогосподарського призначення та забезпечити рівнонапружене оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами.

Важливо розуміти, що це не введення додаткового податку, а встановлення мінімальної планки податку. Якщо фермер працює "набіло" і належним чином сплачує податки, то його податкове навантаження вже перебуває на рівні щонайменше 1 400 грн/га.

Кого ж тоді зачепить законопроєкт №3131? Справа в тім, що в регіонах України є багато різних підприємців, рейдерів і місцевих царьків з органів правоохоронної системи, які за допомогою різних незаконних схем змогли отримати контроль над великими площами сільгоспземель. Цим так званим аграріям через недосконалість законодавчої бази вигідно працювати в тіні: можна не сплачувати більшу частину податків і реалізовувати продукцію без оформлення документів за готівковий розрахунок. При цьому будь-яким чином довести, що продукція була продана, а недобросовісний "фермер" просто ухиляється від сплати податку, не видається можливим. Виробник завжди може сказати, що його продукція пропала через несприятливі погодні умови або неправильне зберігання, а то й банально була вкрадена. Водночас такий "фермер" може не укладати з пайовиками офіційних договорів, роблячи простих селян своїми співучасниками, і платити готівкою за оренду, він також не буде легально оформлювати працівників, щоб не платити зайвих податків.

"Мінімальне податкове навантаження, яке має бути на гектар з урахуванням усіх податків, становить приблизно 1,5 тис.грн, які втрачає переважно місцевий бюджет, частково – державний. Це створює певні нерівності... Ми хочемо захистити тих аграріїв, які платять "білими". Внести таке поняття, як "поставлений дохід". Тобто кожен гектар приносить певну суму прибутку, і сума податку з гектара не може бути меншою, ніж та, що визначена законом. Ми не хочемо вводити нові податки як такі, ми хочемо зробити так, щоб аграрії платили мінімальні чинні. І це також буде стимулом для того, щоб аграрії будували ферми і, можливо, вводили додаткове виробництво", – пояснює логіку законопроєкту №3131 член парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький.

Простіше кажучи, введення мінімального податку легально працюючі підприємства та фермери не помітять, а перед "тіньовиками" постане дилема – або платити цей мінімальний податок, або легалізувати свою діяльність, укладати договори оренди, влаштовувати офіційно на роботу співробітників і просто платити податки. Суми рівнозначні.

У підсумку умови для всіх гравців на ринку вирівняються, бюджети отримають додаткові кошти, а працівники сільгосппідприємств отримають офіційне працевлаштування і можливість надалі безпроблемно одержувати пенсію.

Утім, така перспектива влаштовує не всіх. Після реєстрації документа в низці ЗМІ розгорнулася ціла інформаційна кампанія проти законопроєкту №3131. Нібито він вводить додатковий податок до наявних, його введення знищить тваринництво й остаточно підірве і так хитке фінансове становище селян. З огляду на розмах кампанії, стає очевидним, що тіньовики, не бажаючи втрачати надприбутки і своє привільне становище, намагаються вкотре не допустити введення прозорих правил в АПК.

Залишається сподіватися, що у Верховній Раді належним чином оцінять законопроєкт №3131. І в результаті буде прийнято закон, що допоможе викорінити тіньові схеми в АПК, створить рівні умови для учасників ринку та забезпечить додаткові соціальні гарантії жителям сільської місцевості.

Квоты на импорт удобрений: как фермеры будут спасать химический бизнес олигархов

Щойно українське міністерство економіки наприкінці минулого тижня оголосило своє рішення запровадити квоти, всі ключові аграрні асоціації України гостро розкритикували такий крок, у низці регіонів відбулися протести фермерів. 

Про це пише DW.

Економіст з Київської школи економіки Олег Нів'євський поділяє побоювання аграріїв. "Еластичність попиту на цьому ринку дуже низька. Аграріям нема куди діватися: на певну посівну площу їм завжди потрібна певна кількість добрив, і на підвищення цін вони не зможуть відповісти зниженням споживання. За таких умов ринок дуже чутливий до будь-яких змін у пропозиції, вони одразу призводять до значних коливань у ціні", - пояснив експерт.

За розрахунками Нів'євського, мінеральні добрива у собівартості продукції фермерів сягають 20 відсотків, що у середньому на 7 відсоткових пунктів більше, ніж у великих агровиробників. Це при тому, що дрібним і середнім підприємствам важче отримати кредитування і оптимізувати податкове навантаження.

30 відсотків - імпорт, решта - Фірташ і Коломойський

Квоту на імпорт азотних добрив, як повідомило міністерство економіки учасникам ринку, планується встановити на рівні близько 30 відсотків ринку. Решту має заповнити український виробник: три заводи групи Ostchem Дмитра Фірташа, завод "Дніпроазот" Ігоря Коломойського і державний Одеський припортовий завод. Саме ці виробники торік ініцювали запровадження квот. Торік Антимонопольний комітет України визнав групу Фірташа монополістом через домінуючу роль на ринку і розпорядився примусово розділити її. Нині це рішення оскаржується у судах.

Заступник міністра економіки і сільського господарства Тарас Качка називає квоти способом збереження робочих місць у хімічній галузі. У пресслужбі Group DF Дмитра Фірташа наголосили, що на хімічних підприємствах холдингу працюють близько 15 тисяч людей. А загалом у хімічній і супутніх галузях - близько ста тисяч. "Ми вважаємо, що квоти на імпорт азотних добрив мають бути запроваджені у розмірі, який забезпечуватиме завантаження вітчизняних потужностей мінімум на 80 відсотків", - повідомили у пресслужбі холдингу.

Водночас, аграрії обурюються, що завантаження хімічних підприємств відбуватиметься фактично їхнім коштом. А в інтересах ста тисяч хіміків уряд нехтує інтересами майже трьох мільйонів людей, зайнятих у сільському господарстві, кажуть критики.

Імпорт - як цінова альтернатива

Наскільки важливою в умовах де-факто монополії на ринку є можливість вільно імпортувати добрива, відчув на собі й фермер Сергій Іващук. У другому півріччі 2019 року він перейшов на азотні добрива імпортного виробництва. "Вони подешевшали на 20 відсотків порівняно з українськими. Для мене це економія у мільйон гривень на рік лише на пшениці", - пояснює Іващук. В умовах економічної кризи через пандемію COVID-19 додаткова ліквідність життєво важлива, каже фермер.

Імпортні азотні добрива торік подешевшали через зміцнення курсу гривні. Ціни в Україні через активний імпорт з ЄС і Білорусі впали попри те, що влітку 2019 року Україна запровадила ембарго на імпорт добрив з Росії, які традиційно дешеві через низьку вартість газу. Протягом року, за даними аналітиків ринку, частка імпорту коливалася від 15 до 50 відсотків.

Ostchem: "здоровий протекціонізм"

Однак вже цього року українські добрива повертають собі домінуючі позиції завдяки падінню цін на газ. Адже газ - левова частка собівартості мінеральних добрив. А заводи, збудовані ще за радянських часів, залишаються малоефективними з точки зору енергоспоживання, кажуть критики.

За даними Української енергетичної біржі, 22 травня ціни на газ встановили рекорд, впавши до близько двох тисяч гривень за тисячу кубометрів. Ще у лютому середньозважена ціна становила 5,7 тисячі гривень. Голова Спілки виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії Сергій Рубан у розмові з DW висловив прогноз, що за таких цін на газ імпорт добрив у найближчі місяці буде значною мірою витіснений з ринку. "Проблема однак у тім, що в умовах квот, а отже викривленої конкуренції, ціни не падатимуть так швидко, як дешевшає газ. А коли газ знову почне дорожчати, ціни швидко зростатимуть, а в аграріїв не буде цінової альтернативи, яку давав вільний імпорт", - каже Рубан.

Заступник міністра економіки Тарас Качка запевняє, що уряд розуміє небезпеки зростання цін. "Моїм завданням є збалансувати внутрішнє виробництво і імпорт, а не збільшувати ціну", - запевнив чиновник, пояснюючи свою позицію на сторінці у Facebook. Як "страховку від зловживань ціною" він пропонує передбачити, що квоти діятимуть доти, доки ціни на внутрішньому ринку коливаються синхронно зі світовими.

У холдингу Group DF Дмитра Фірташа вважають квоти "здоровим протекціонізмом" і вказують на те, що Європейський Союз також захищає своїх виробників хімії, зокрема, обмежує ввезення одного з видів азотних добрив - аміачної селітри. "То чому Україна має повністю відкрити свої ринки?" - каже речник холдингу, відповідаючи на запитання DW. Водночас, підприємства Фірташа, за даними бази митних декларацій ImportGenius, успішно експортують значні обсяги інших видів селітри до Угорщини, Польщі та Румунії. З огляду на падіння цін на газ експорт до ЄС має всі передумови для збільшення.

Ведмежа послуга на переговорах з ЄС?

Збільшувати експорт своєї продукції до Європейського Союзу хоче і фермер Сергій Іващук. Нині на експорт йде близько 40 відсотків продукції його агрофірми. "Українським фермерам дуже потрібне збільшення квот на експорт продукції до ЄС. Адже це - виручка в євро. За ці гроші ми купуємо в країнах ЄС сучасну техніку", - каже Іващук. Україна вже кілька років веде з Брюсселем перемовини про збільшення квот.  Економіст Олег Нів'євський застерігає, що удар по польських постачальниках добрив може стати ведмежою послугою. "Євросоюз може запровадити дзеркальні санкції у відповідь. Крім того, говорити про підняття квот на українську агропродукцію буде дуже важко", - каже експерт.

Після гучного протесту аграріїв уряд, у понеділок, 25 травня провів додаткові консультації з учасниками ринку. Як повідомив один з учасників зустрічі, Мінекономіки після емоційних дискусій відклало запровадження квот на місяць "для проведення подальшого діалогу".

Ваш выбор 'Нечего сказать'.

Семь простых шагов: как владельцу пая подготовиться к рынку земли

З 1 липня 2021 року в Україні запускається ринок сільськогосподарських земель.

За різними оцінками, на першому етапі після запуску ринку землі продати свій пай готові не більше 10% власників.

Тобто потенційно мова йде про понад півмільйона людей, які мають у своєму розпорядженні, з огляду на середній  розміру паю в 3,7 га, близько 2 млн гектарів сільгоспземлі. Про це пише у своєму блозі на Економічній правді голова Держгеокадастру Денис Башлик.

На його думку, найімовірніше, першу хвилю продажів сформують жителі міст, які отримали землю у спадок, можливо, ніколи не були на ділянці і не вважали за потрібне займатися її оформленням.

Голова Держгеокадастру дав кілька практичних порад людям, які планують продаж своєї ділянки, аби вони могли ефективно використати час, який лишається до запуску ринку.

1. Почати процес передпродажної підготовки варто з перевірки: чи зареєстрована ваша ділянка в Державному земельному кадастрі.

Зробити це дуже просто, ввівши у вікно пошуку на порталі Публічної кадастрової карти її кадастровий номер.

Найімовірніше, на цьому етапі багато власників для себе з'ясують, що такого номера у них нема. Ті, у кого він є, і хто бачить свою ділянку на карті, можуть переходити відразу до пункту № 3.

2. Якщо ділянка не внесена в Кадастр, доведеться пройти процедуру її реєстрації. Тут виникає дві опції:

2.1 У випадку якщо земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та відповідна землевпорядна документація є у громадянина, або у місцевому відділі Держгеокадастру, необхідно буде лише подати заявку про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

2.2 В іншому випадку необхідно укласти договір із землевпорядною організацією на виготовлення технічної документації.

На все це знадобиться приблизно місяць. Зрештою ви отримаєте витяг, який підтверджує внесення ділянки до Державного земельного кадастру та в якому вказано її кадастровий номер.

Перевірити, чи внесені дані про вас, як про власника ділянки, до Реєстру речових прав на нерухоме майно. Мін'юст надає такі дані онлайн за символічну плату.

3.1. Якщо ви володіє ділянкою на правах спільної власності, наприклад, успадкували його навпіл з вашим родичем — це відображено у Реєстрі, і  вам потрібно заручитися згодою співвласників на угоду. Згода власників сусідніх ділянок вам не потрібна.

Ознайомитися з нормативною грошовою оцінкою своєї ділянки. Відповідно до закону, це той ціновий мінімум за якого угода може здійснюватися.

Дані про НГО доступні на Порталі нормативної грошової оцінки по всіх областях України.

Цього недостатньо, щоб об'єктивно оцінити пай, адже, у такий спосіб, ви просто дізнаєтеся мінімальну ціну на нього.

Делікатне питання відносин з орендарем. Закон не встановлює переважного права орендаря на викуп ділянки.

Це логічно, оскільки орендар найчастіше є юридичною особою, яка на першому етапі на ринок не допускаються.

Однак його права в разі зміни власника ділянки захищені і зберігаються повною мірою, що також, безумовно, правильно і дозволяє забезпечити стабільність в АПК.

6. Перевірити реєстрацію договору оренди на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав. Така реєстрація необхідна для того, щоб надалі уникнути судових спорів.

Купуючи ділянку, покупець бере на себе договірні зобов'язання попереднього власника і орендаря, в договорі купівлі-продажу цей момент буде окремо прописано.

На практиці зобов'язанням зареєструвати договір іноді нехтують, щоб не включати державу в "затишні господарські взаємовідносини".

Тому якщо ваш договір оренди раптом не зареєстрований і "за паперами" ділянка продається без обтяжень, то див. попередній пункт.

7. Виберіть нотаріуса. Зазвичай покупець переймає ці турботи на себе, але краще спиратися на перевіреного фахівця, якому ви довіряєте.