174500

Цены на ягоды в Украине позволяют фермерам отлично зарабатывать

Украинские садоводы, которые в условиях роста конкуренции на рынке в последние годы постоянно сталкивались со снижением средних цен на выращиваемые ягоды, в 2020 году наконец вознаграждены. «Вот так бы всегда!» - это наиболее распространённая фраза, которую приходилось слышать от украинских ягодников на прошлой неделе, когда на рынке одновременно появились почти все ягоды и были озвучены цены на них.

Аналитики EastFruit проанализировали ценовую ситуацию по каждому из видов ягод.

Клубника продавалась оптом в среднем по 50 грн/кг ($1,9 за кг), и это за ягоду среднего качества. При наличии ягоды премиального качества и в соответствующей упаковке можно было выручить даже более 70 грн/кг ($2,6). Таким образом средняя оптовая цена на клубнику была на 65-70% выше, чем годом ранее и это в разгар сезона! Для сравнения, с соседней Польше цены почти на 60% ниже, чем в Украине.

Украинские заморозчики так и не начали сезон заморозки земляники садовой по причине слишком высокой цены на ягоды. Как правило, самая низкая цена на ягоду на рынке достигается в середине июня. В прошлом году средняя цена на ягоду для свежего рынка к 15 июня упала до 25 грн/кг ($0,9) и это была самая низкая точка, после чего цены начали расти. Однако, в этом году, цены в это же время были в два раза ниже.

Следует отметить, что в воскресенье 21 июня 2020 года цены на ягоду в отдельных регионах всё-таки опустились до отметки 25 грн/кг, но ягоду высокого качества по-прежнему продавали по 30 грн/кг ($1,1) в среднем. Причём цены выровнялись, и были практически идентичными во всех регионах Украины.

Малина в Украине на прошлой неделе прекрасно продавалась в среднем по 150 грн/кг ($5,6). Годом ранее цены на раннюю малину в это же время составляли около 90 грн/кг ($3,3). То есть были на 40% ниже. Конечно, пока нельзя из этого делать далекоидущие выводы, потому что сезон пока нельзя считать начатым, так как на рынок поступают лишь небольшие партии наиболее ранних сортов малины. Однако даже на этих объёмах можно неплохо заработать.

«Малина в 2018 году стала разочарованием для фермеров, которые тогда второй год подряд несли убытки вследствие перепроизводства и крайне низких цен. Нередко малину продавали в сезон массовой уборки по 10-12 грн/кг (40-50 центов за кг). Поэтому многие избавились от плантаций малины, а, параллельно с этим, резко увеличились мощности по заморозке ягоды – то есть, снизилось предложение и вырос спрос. Соответственно, уже в 2019 году малина снова стала очень прибыльной позицией», поясняет Андрей Ярмак, экономист инвестиционного департамента Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО).

Тем не менее, несмотря на хороший предыдущий сезон и высокий ценовой старт, не все уверены в том, что цены на малину сохранятся на высоком уровне весь сезон. По оценкам аналитиков проекта «АПК-Информ: овощи и фрукты», малина меньше других ягодных культур пострадала от заморозков весной 2020 года. Поэтому урожай ожидается, как минимум, не хуже прошлогоднего.

Голубика – это самая прибыльная ягодная культура Украины последних лет. Именно поэтому так много закладывается новых плантаций голубики. По темпам расширения площадей под голубикой Украина вообще входит в число мировых лидеров. Сезон голубики в Украине пока что только начинается, но первые цены очень радуют фермеров – 350-400 грн/кг ($13-15 за кг) удавалось получить тем, кто смог собрать урожай голубики первым. Тем не менее, как и по малине, эксперты очень осторожны в прогнозах цен на голубую ягоду, учитывая расширение площадей в стране и снижение покупательной способности населения.

Сезон массовой реализации голубики в Украине в этом году, как ожидается, начнётся в начале июля и продлится до второй половины августа.

Ежевика сейчас продаётся в Украине в среднем по 150 грн/кг, как и малина, и цены на неё уже начали активно снижаться. Эта ягода становится всё более популярной благодаря расширению доступа украинских садоводов к лучшим сортам иностранной селекции, которые отличаются крупноплодностью, высокими вкусовыми качествами и высокой продуктивностью. Соответственно, в этом году ожидается также повышение производства ежевики в Украине, и нельзя гарантировать, что цены на неё будут настолько же благоприятными и во время сезона активной уборки.

Жимолость, несмотря на множество скептических отзывов от тех, кто первыми посадил эту ягоду, продолжает завоёвывать популярность в Украине. Спрос на саженцы жимолости по-прежнему очень высок. Однако в 2020 году эта ягода сильно пострадала от заморозков, поэтому, несмотря на быстрый рост площадей, её производство может не увеличиться существенно. Цены пока что держатся на очень благоприятном для производителей уровне –  от 220 до 300 грн/кг ($8,2-11,2), в зависимости от сорта и объёма партии.

Смородина чёрная, смородина красная и крыжовник уже тоже доступны на рынке. Оптовые на эти ягоды колеблются в пределах от 60 до 80 грн/кг ($2,2-3.0). При этом красная смородина в среднем на 10-15 грн/кг дешевле, чем чёрная. Информации о том, насколько данные ягоды пострадали от заморозков, очень мало. Поэтому сложно спрогнозировать развитие событий на этом рынке.

Следует заметить, что ягодный сезон в 2020 году сдвинулся в среднем на 7-10 дней по причине холодной весны. На цены, конечно же, повлияли и заморозки, которые сильно снизили объёмы производства ранних ягод, а также косточковых фруктов – прежде всего черешни и абрикоса. Хотя уже на этих выходных, то есть 20-21 июня, цены на черешню поздних сортов, к уборке которой приступили садоводы, начала резко снижаться. Уже сегодня черешню можно было купить оптом по ценам от 20 грн/кг (75 центов США), а это значит, что цена уже опустилась ниже уровня прошлого года. Годом ранее в это время черешню продавали в среднем по 25 грн/кг.

Таким образом, не исключено, что за снижением цен на черешню, последует и динамичное снижение цены на ягоды.

Неурожайный год: погодные аномалии вскоре могут стать нормой

Мягкая европейская зима без морозов и снежных заносов вышла боком. Земля пересохла, а уровень воды в реках и водохранилищах упал до критического уровня.

Одесская область – одна из тех, что пострадали больше всего. Кое-где дождя не видели почти год. Гидрометцентр зафиксировал самую низкую за последние 20 лет количество осадков в регионе.

В южных районах Одесской области засуха убила 80% посевов. Институт космических исследований с помощью спутников даже сделал снимки, как выглядят сейчас поля на юге. На 300 тыс. гектаров урожая вообще не ожидают.

От погоды пострадали и центральные регионы Украины. В Киевской области к засухе здесь присоединился холод в мае. Фермерам пришлось переживать не только за зерно, а еще и за кукурузу с подсолнечником.

На сельское хозяйство еще и коронавирус повлиял. Карантин спровоцировал логистический коллапс. Особенно, это касается тех предприятий, которые работают на экспорт. При закрытых границах доставка товара стала настоящим квестом.

Кроме того, карантинные ограничения спровоцировали финансовый кризис. Некоторые даже зарубежные заказчики просят отсрочку платежей. Много партнеров закрылись через карантин.

Но с другой стороны – сельское хозяйство имеет преимущества над другими сферами во время кризиса. Эксперты говорят, что на мировом рынке спрос на украинское продовольствие будет всегда.

Ситуацию спасли дожди, которые обильно накрыли Украину в конце мая. Аграрии постепенно учатся работать по новым законам природы. Если раньше у нас была зона умеренного климата, то сейчас – Украина постепенно перемещается в субтропики.

Относительно урожая пшеницы, несмотря на погодные сюрпризы, прогнозы экспертов оптимистичны. Роста цен на хлеб, скорее всего, не будет.

А вот с овощами ситуация не такая однозначная. В прошлом году в Украине возник дефицит картофеля. Эксперты говорят, что импорт был беспрецедентным. В десятки раз больше, чем обычно. В этом году отечественные фермеры отреагировали на конъюнктуру рынка.

Украинские аграрии сейчас думают не только об урожае, но и об обещаниях власти. Тем, кто больше всего пострадал от погодных сюрпризов, государство планировало выплатить компенсации. Правда, обещала давно, но денег так пока и не видно.

Тем временем эксперты предупреждают, что через глобальные климатические изменения нынешние погодные аномалии вскоре могут стать нормой. Чтобы выжить, аграриям придется переходить на другие сорта растений и новые технологии.

На юге Одесской области наблюдают наибольшую засуху за более чем 70 лет. Из-за аномально бесснежную зиму на Бессарабии сейчас пропало больше половины озимых.

Источник: fakty.com.ua

 

Целесообразность применения регуляторов роста в посевах подсолнечника

Регулятор роста Брилон при применении в посевах подсолнечника способствует повышению устойчивости растений к неблагоприятным погодным условиям за счет уменьшения высоты растений и утолщение клеточных стенок стеблей. Кроме того, препарат стимулирует развитие корневой системы, влияет на наполненность и крупность семян, а также увеличивает урожайность.

Действующее вещество Брилона – етефон в растении движется базипетально и разлагается на этилен и фосфорную кислоту. Этилен, в свою очередь, выступает как ингибитор транспортировки ауксинов и биосинтеза гиббереллинов, что приводит к искусственной регуляции ростовых процессов. Необходимо учитывать, что действующее вещество имеет пролонгированный период поглощения, при этом оно не фотостабильное, поэтому довольно быстро разлагается под прямыми солнечными лучами.

Опрыскивание посевов подсолнечника необходимо проводить с фазы 8 листьев до образования «звездочки» (BBCH 18-39) с нормой 0,5-1,0 л/га. Препарат Брилон совместим с фунгицидами и микроудобрениями, однако его нельзя смешивать с препаратами, содержащими серу, медь и пестицидами из класса дитиокарбаматов. Оптимальной температурой воздуха при опрыскивании препаратом является +15...+25 °С.

По данным проведенных исследований в течение 2019 года в разных регионах Украины на различных фонах удобрения и на разных гибридах, было установлено существенное положительное влияние препарата Брилон на ряд морфолого-биологических показателей по сравнению к контролю (табл. 1), а именно:

Рис.2: Положительное влияние на корневую систему

Рис.3: Положительное влияние на диаметр и наполненность корзинки

Несмотря на ряд положительных характеристик препарата, в результате исследований были установлены отдельные особенности, которые стоит отметить, а именно:

  • на вторые сутки после внесения препарата наблюдали на растениях подсолнечника «опускания» листья, однако на четвертые сутки рост и развитие растений подсолнечника восстанавливался, и в дальнейшем указанные симптомы действия на растениях не наблюдались;
  • применение препарата в период сочетание нескольких экстремальных факторов для растений (засухи и заморозков, повышенных температур и суховея) является нецелесообразным. Потому что из-за дефицита влаги и высоких температур растение выделяет этилен самостоятельно, а при повышенной температуре воздуха скорость высвобождения этилена с етефона возрастает, что значительно снижает эффективность препарата.

Таким образом, применение регулятора роста Брилон в посевах подсолнечника поможет полностью раскрыть потенциал урожайности каждого гибрида. Чрезвычайно актуальным будет применение регулятора роста Брилон в условиях сезона – 2020 в связи с выпадением чрезмерного количества осадков, что будет способствовать нарастанию значительной надземной массы, а в последующем сможет привести к полеганию растений под влиянием ветров. Также целесообразным и научно обоснованным является применение Брилона на высокорослых гибридах подсолнечника и на высоких фонах минерального питания, особенно азотными удобрениями.

По материалам агрономического департамента  UKRAVIT

Ягод в этом году не наедимся. Ждем арбузы и яблоки

Ціни на полуницю в Україні на початку першого місяця літа рекордні за останні п'ять років. З урахуванням транспортних витрат та “інтересу” роздрібних продавців, вартість ягоди на українських базарах коливається від 70 до 100 гривень за кілограм. Подекуди ж за якісну, велику та запашну садову суницю просять і по 110-120 гривень. Чим же пояснюють фахівці таку дорожнечу? І які цінові перспективи інших ягід та фруктів “масового споживання” – передовсім, черешні і абрикосів?

Чому полуниця “кусається”, ще й особливим смаком не вирізняється?

Ціна полуниці нині у 2-2,5 рази перевищує показники перших тижнів минулорічного червня. Торік у цей час якісну ягоду можна було придбати в середньому по 25-30 грн/кг. 

Для виробників, яким цьогоріч вдалося виростити примхливу ягоду за непростих погодних умов, підвищення її вартості – добре: незважаючи на низький врожай, їхні заробітки не зменшаться, а у когось, можливо, й зростуть. А ось багатьом споживачам, чиї доходи підкосив коронавірусний карантин, схоже, доведеться розраховувати тільки на диво. Сподіваючись, що найближчим часом встановиться сонячна погода і урожай більш пізніх сортів буде вищим. Поки що це прогнозують і галузеві експерти. За їхніми даними, наприкінці червня кіло полуниці у магазинах і на базарних ятках коштуватиме 35-40 гривень. Для розпалу сезону це теж багато, але ж і не нинішні 100... Проте, пам’ятаймо: такий (відносний) полуничний “рай” буде недовгим. Щонайбільше півтора-два тижні.

Головною причиною подорожчання полуниці аналітики називають погодні умови – зокрема, травневі заморозки, через які втрачено частину врожаю. Не додали оптимізму і рясні й холодні травневі дощі. Ягоди погано достигають, водянисті й подекуди навіть миттєво згнили. Ситуацію погіршували й низькі температури на початку червня. На окремих ділянках втрати сягають 70%. Загалом же українські аграрії, за попередніми оцінками, втратили 40-45% очікуваного врожаю.

"Цього року дуже багато пошкоджених рослин, причому по всій Україні. Культура померзла і на заході країни, і на півдні – Херсонська, Миколаївська області. Масштаби пошкоджень різні, оскільки заморозки були нерівномірними. Десь – 10-20%, та є й місця, де втрати сягають 60-70%", – уточнює експертка Українського клубу аграрного бізнесу Валентина Кропивко.

“До того ж, такі природні катаклізми не тільки стримують дозрівання ягід у більшості українських господарств, а й негативно впливають на їх якість. Що стосується і смакових характеристик.

І це означає, що більшість українців цього року не зможуть досхочу поласувати запашною полуницею. Постраждають і зарубіжні споживачі наших заморожених ягід (цей сегмент агроекспорту останніми роками розвивався “семимильними” кроками). Є ризик простою багатьох потужностей із заморожування ягід. Тобто, через нинішній неврожай може йтися про втрату кількох десятків мільйонів доларів експортної виручки.

Натомість не можемо й розраховувати, що вгамувати ціни на внутрішньому ринку допоможе імпорт. Від неврожаю цього року потерпають і польські фермери, чию полуницю з найменшими логістичними втратами можна було б завозити в Україну.

Черешні, вишні, абрикоси... Так щоб “від пуза” також не буде

Складно цього року буде “впіймати” й період дешевих черешень. За інформацією експертів та фермерів, терміни достигання цих кісточкових – із тих же причин (нестача активного тепла, рясні холодні дощі) – змістилися на два тижні. Тож про пік їх достигання, на відміну від попередніх років, говорити іще зарано. Але й на пік особливо сподіватись не варто. Приміром, за даними запорізьких плодоовочівників (батьківщина славнозвісної мелітопольської черешні), у багатьох господарствах врожай удвічі-утричі менший, аніж зазвичай.

Мелітопольська черешня - це бренд, але не цього року

Подекуди ягоди зав’язалися лише на верхівках дерев, на висоті 2,5-4 метри. На кожному дереві – максимум 2-3 кілограми. За такої продуктивності багато фермерів, вочевидь, взагалі не будуть її збирати. Нерентабельно. Адже й людей доводиться наймати, і паливо-мастильні матеріали для доставки використовувати, ще й препаратами для кращого зберігання обробляти. У маленьких садах на присадибних ділянках, звісно ж, плоди на дереві не залишатимуть. Але продаватимуть цю черешню хіба що на місцевих ринках та обабіч автодоріг. Тобто, більшості українських споживачів вона буде недоступною. Скажімо, якщо зараз у Мелітополі і за 35-40 гривень черешні майже не беруть, у Києві та в інших великих містах ціни на неї стартують від 65-70 гривень за дрібну й зірвану надзелень до 100-120 гривень – за кілограм “дуже солодкої”.

І все ж, за прогнозами експертів, найближчими тижнями чекатимемо зниження вартості. Тим паче, що у червні очікують на рекордні (незважаючи на падіння купівельної спроможності українців) обсяги імпорту черешні. Насамперед, із Туреччини, яка, на відміну від усіх основних конкурентів, від погодних примх не потерпіла і виростила пристойний урожай. Щоправда, сезон черешні там майже завершився. Як і в Узбекистані – країні, яка є третім у світі експортером цих кісточкових. До речі, центральноазійські аграрії цьогоріч втратили від 15 до 20% очікуваного урожаю. А ось в усіх країнах Європи, де масово вирощують черешні, із урожаєм, як і у нас, – великі проблеми. Подекуди втратили 40-60%. Приміром, молдовської черешні в Україні, схоже, також буде небагато. Втрати черешневого урожаю в тамтешніх господарствах сягнули 30-40%. Майже все вирощене експортують до країн ЄС. На український ринок потраплятимуть лише невеликі партії.

З вишнею ситуація в Україні, за оцінками експертів, трохи краща. Ця культура більш стійка до вимерзання. Але й для її придбання наприкінці червня-на початку липня, вочевидь, доведеться неабияк розкошелюватися. "Спочатку суцвіття підмерзли, зараз ягода набирається, визріває, але внаслідок перезволоження є пошкодження. Так само проблеми із кондицією плодів", – розповіла Суспільному експерт агроринку Валентина Кропивко. Погода, за її словами, найбільше вплинула на ранні сорти, зате з пізніми має бути краще. Звісно ж, якщо природа не викине чергового погодного “коника”.

З вишнею ситуація трохи краща

Годі й розраховувати цьогоріч на великий власний урожай абрикосів. Наші сади також потерпіли від заморозків. Зав’язі небагато. Але на цьому сегменті ринку, за прогнозами галузевих експертів, особливих цінових антирекордів не буде. Адже його, вочевидь, відрегулюють завдяки імпорту. Вже найближчими тижнями в Україну надійдуть великі партії цих фруктів із Туреччини, Узбекистану й Іспанії. Уже зараз у деяких торговельних мережах абрикоси подешевшали приблизно у 1,5-2 рази порівняно із кінцем травня. 

“Вітамінні перспективи”: надія на кавуни і яблука

По-справжньому наїстися цьогоріч українці (тьху-тьху-тьху) зможуть кавунами, – кажуть аграрні експерти. Адже їх посіви нині перебувають, здебільшого, у прекрасному стані. До того ж, фермери цього року значно розширили площі під баштанними. Конкретних цифр аналітики наразі не називають. Адже до часу дозрівання основного врожаю на розвиток цієї сонцелюбної культури можуть вплинути чимало негативних чинників. Що ж до ранніх ягід, то вочевидь, цього року вони з’являться трохи пізніше, аніж у 2019-му, коли перші кавуни почали збирати вже у третій декаді червня. Тепер ці терміни, мабуть, припадуть на початок липня. Але й агарні експерти, і медики традиційно радять не надто захоплюватися ранніми баштанними, почекавши до кінця липня-початку серпня, коли річкові баржі із горами херсонських “смугастиків” вирушать угору Дніпром...
Не забуваймо також, що частину кавунів Україна експортує. Темпи нарощування обсягів агроекспорту у цьому сегменті, щоправда, невисокі. Але отримані від нього $3-4 мільйони виручки для наших фермерів не будуть зайвими.

Поки що складаються доволі сприятливі умови і для майбутнього експорту яблук. Принаймні, проблем із забезпеченням ними внутрішніх потреб, вочевидь, не буде. За інформацією з регіонів, фрукти рясно зав’язалися майже скрізь. Тож залишилося почекати півтора-два місяця, щоб побачити в магазинах і на ринках зовсім інші, ніж зараз, цінники. Бо яблука минулорічного врожаю нині, на жаль, також б’ють цінові антирекорди. Високою їх вартість в Україні, нагадаємо, була упродовж усього сезону. Через значне падіння обсягів виробництва у 2019 році. Зараз вітчизняних яблук у сховищах практично немає. На полицях – переважно, імпорт. По 35-45 гривень за кілограм і вище. Адже через згадані вже проблеми із урожаєм садової суниці й черешні попит на яблука у Європі нині доволі високий. Як і рівень конкуренції за гуртові партії.

Джерело: Укрінформ

"Конец теневым схемам в АПК": что означает введение минимального налога для аграриев

За підсумками 2019 року українські підприємства експортували агропродовольчої продукції на суму 22,2 млрд дол., частка експорту АПК у структурі загального експорту з України становила 44% (проти 39% у 2018 році). Показники значні, пише gazeta.ua.

Однак є й інші, не такі оптимістичні цифри. Як зазначають експерти, скасування податкових пільг у 2015 році спричинило суттєве зростання податкового навантаження в АПК. Водночас обсяги прямої бюджетної підтримки, на відміну від, наприклад, країн ЄС, мінімальні. Відповідно, значно зросли стимули для тіньового виробництва сільськогосподарської продукції. Так, із приблизно 28 млн га посівних площ тільки 19,6 га – в офіційній оренді. Таким чином, значна частина з решти 8,4 млн га є в тіньовому обороті.

Це призводить до втрат насамперед місцевих бюджетів в обсязі до 10-12 млрд грн і неконкурентоспроможності легальних товаровиробників.

Іншим наслідком такої ситуації є перманентні спроби легалізувати вироблену сільськогосподарську продукцію, зокрема за допомогою так званих скруток.

У підсумку маємо подвійні втрати бюджету (тепер уже державного), а також ризик невідшкодування ПДВ для всіх агроекспортерів, що потрапляють під групу посиленого ризику.

Вирішити проблему "тіньової" оренди сільгоспземель можна – всі аграрні асоціації вже давно говорять про необхідність встановлення мінімального податкового навантаження на гектар сільськогосподарської землі, що автоматично змусить усіх учасників ринку сплачувати податки.

Практичну реалізацію ця ініціатива отримала 27 лютого 2020 року, коли група народних депутатів із фракції "Слуга народу" зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Основна суть закону – введення мінімальної податкової виплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. Розмір виплати становитиме 5% нормативної вартості землі – близько 1 400-1 500 грн/га. Це дасть змогу створити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель сільськогосподарського призначення та забезпечити рівнонапружене оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами.

Важливо розуміти, що це не введення додаткового податку, а встановлення мінімальної планки податку. Якщо фермер працює "набіло" і належним чином сплачує податки, то його податкове навантаження вже перебуває на рівні щонайменше 1 400 грн/га.

Кого ж тоді зачепить законопроєкт №3131? Справа в тім, що в регіонах України є багато різних підприємців, рейдерів і місцевих царьків з органів правоохоронної системи, які за допомогою різних незаконних схем змогли отримати контроль над великими площами сільгоспземель. Цим так званим аграріям через недосконалість законодавчої бази вигідно працювати в тіні: можна не сплачувати більшу частину податків і реалізовувати продукцію без оформлення документів за готівковий розрахунок. При цьому будь-яким чином довести, що продукція була продана, а недобросовісний "фермер" просто ухиляється від сплати податку, не видається можливим. Виробник завжди може сказати, що його продукція пропала через несприятливі погодні умови або неправильне зберігання, а то й банально була вкрадена. Водночас такий "фермер" може не укладати з пайовиками офіційних договорів, роблячи простих селян своїми співучасниками, і платити готівкою за оренду, він також не буде легально оформлювати працівників, щоб не платити зайвих податків.

"Мінімальне податкове навантаження, яке має бути на гектар з урахуванням усіх податків, становить приблизно 1,5 тис.грн, які втрачає переважно місцевий бюджет, частково – державний. Це створює певні нерівності... Ми хочемо захистити тих аграріїв, які платять "білими". Внести таке поняття, як "поставлений дохід". Тобто кожен гектар приносить певну суму прибутку, і сума податку з гектара не може бути меншою, ніж та, що визначена законом. Ми не хочемо вводити нові податки як такі, ми хочемо зробити так, щоб аграрії платили мінімальні чинні. І це також буде стимулом для того, щоб аграрії будували ферми і, можливо, вводили додаткове виробництво", – пояснює логіку законопроєкту №3131 член парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький.

Простіше кажучи, введення мінімального податку легально працюючі підприємства та фермери не помітять, а перед "тіньовиками" постане дилема – або платити цей мінімальний податок, або легалізувати свою діяльність, укладати договори оренди, влаштовувати офіційно на роботу співробітників і просто платити податки. Суми рівнозначні.

У підсумку умови для всіх гравців на ринку вирівняються, бюджети отримають додаткові кошти, а працівники сільгосппідприємств отримають офіційне працевлаштування і можливість надалі безпроблемно одержувати пенсію.

Утім, така перспектива влаштовує не всіх. Після реєстрації документа в низці ЗМІ розгорнулася ціла інформаційна кампанія проти законопроєкту №3131. Нібито він вводить додатковий податок до наявних, його введення знищить тваринництво й остаточно підірве і так хитке фінансове становище селян. З огляду на розмах кампанії, стає очевидним, що тіньовики, не бажаючи втрачати надприбутки і своє привільне становище, намагаються вкотре не допустити введення прозорих правил в АПК.

Залишається сподіватися, що у Верховній Раді належним чином оцінять законопроєкт №3131. І в результаті буде прийнято закон, що допоможе викорінити тіньові схеми в АПК, створить рівні умови для учасників ринку та забезпечить додаткові соціальні гарантії жителям сільської місцевості.

Квоты на импорт удобрений: как фермеры будут спасать химический бизнес олигархов

Щойно українське міністерство економіки наприкінці минулого тижня оголосило своє рішення запровадити квоти, всі ключові аграрні асоціації України гостро розкритикували такий крок, у низці регіонів відбулися протести фермерів. 

Про це пише DW.

Економіст з Київської школи економіки Олег Нів'євський поділяє побоювання аграріїв. "Еластичність попиту на цьому ринку дуже низька. Аграріям нема куди діватися: на певну посівну площу їм завжди потрібна певна кількість добрив, і на підвищення цін вони не зможуть відповісти зниженням споживання. За таких умов ринок дуже чутливий до будь-яких змін у пропозиції, вони одразу призводять до значних коливань у ціні", - пояснив експерт.

За розрахунками Нів'євського, мінеральні добрива у собівартості продукції фермерів сягають 20 відсотків, що у середньому на 7 відсоткових пунктів більше, ніж у великих агровиробників. Це при тому, що дрібним і середнім підприємствам важче отримати кредитування і оптимізувати податкове навантаження.

30 відсотків - імпорт, решта - Фірташ і Коломойський

Квоту на імпорт азотних добрив, як повідомило міністерство економіки учасникам ринку, планується встановити на рівні близько 30 відсотків ринку. Решту має заповнити український виробник: три заводи групи Ostchem Дмитра Фірташа, завод "Дніпроазот" Ігоря Коломойського і державний Одеський припортовий завод. Саме ці виробники торік ініцювали запровадження квот. Торік Антимонопольний комітет України визнав групу Фірташа монополістом через домінуючу роль на ринку і розпорядився примусово розділити її. Нині це рішення оскаржується у судах.

Заступник міністра економіки і сільського господарства Тарас Качка називає квоти способом збереження робочих місць у хімічній галузі. У пресслужбі Group DF Дмитра Фірташа наголосили, що на хімічних підприємствах холдингу працюють близько 15 тисяч людей. А загалом у хімічній і супутніх галузях - близько ста тисяч. "Ми вважаємо, що квоти на імпорт азотних добрив мають бути запроваджені у розмірі, який забезпечуватиме завантаження вітчизняних потужностей мінімум на 80 відсотків", - повідомили у пресслужбі холдингу.

Водночас, аграрії обурюються, що завантаження хімічних підприємств відбуватиметься фактично їхнім коштом. А в інтересах ста тисяч хіміків уряд нехтує інтересами майже трьох мільйонів людей, зайнятих у сільському господарстві, кажуть критики.

Імпорт - як цінова альтернатива

Наскільки важливою в умовах де-факто монополії на ринку є можливість вільно імпортувати добрива, відчув на собі й фермер Сергій Іващук. У другому півріччі 2019 року він перейшов на азотні добрива імпортного виробництва. "Вони подешевшали на 20 відсотків порівняно з українськими. Для мене це економія у мільйон гривень на рік лише на пшениці", - пояснює Іващук. В умовах економічної кризи через пандемію COVID-19 додаткова ліквідність життєво важлива, каже фермер.

Імпортні азотні добрива торік подешевшали через зміцнення курсу гривні. Ціни в Україні через активний імпорт з ЄС і Білорусі впали попри те, що влітку 2019 року Україна запровадила ембарго на імпорт добрив з Росії, які традиційно дешеві через низьку вартість газу. Протягом року, за даними аналітиків ринку, частка імпорту коливалася від 15 до 50 відсотків.

Ostchem: "здоровий протекціонізм"

Однак вже цього року українські добрива повертають собі домінуючі позиції завдяки падінню цін на газ. Адже газ - левова частка собівартості мінеральних добрив. А заводи, збудовані ще за радянських часів, залишаються малоефективними з точки зору енергоспоживання, кажуть критики.

За даними Української енергетичної біржі, 22 травня ціни на газ встановили рекорд, впавши до близько двох тисяч гривень за тисячу кубометрів. Ще у лютому середньозважена ціна становила 5,7 тисячі гривень. Голова Спілки виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії Сергій Рубан у розмові з DW висловив прогноз, що за таких цін на газ імпорт добрив у найближчі місяці буде значною мірою витіснений з ринку. "Проблема однак у тім, що в умовах квот, а отже викривленої конкуренції, ціни не падатимуть так швидко, як дешевшає газ. А коли газ знову почне дорожчати, ціни швидко зростатимуть, а в аграріїв не буде цінової альтернативи, яку давав вільний імпорт", - каже Рубан.

Заступник міністра економіки Тарас Качка запевняє, що уряд розуміє небезпеки зростання цін. "Моїм завданням є збалансувати внутрішнє виробництво і імпорт, а не збільшувати ціну", - запевнив чиновник, пояснюючи свою позицію на сторінці у Facebook. Як "страховку від зловживань ціною" він пропонує передбачити, що квоти діятимуть доти, доки ціни на внутрішньому ринку коливаються синхронно зі світовими.

У холдингу Group DF Дмитра Фірташа вважають квоти "здоровим протекціонізмом" і вказують на те, що Європейський Союз також захищає своїх виробників хімії, зокрема, обмежує ввезення одного з видів азотних добрив - аміачної селітри. "То чому Україна має повністю відкрити свої ринки?" - каже речник холдингу, відповідаючи на запитання DW. Водночас, підприємства Фірташа, за даними бази митних декларацій ImportGenius, успішно експортують значні обсяги інших видів селітри до Угорщини, Польщі та Румунії. З огляду на падіння цін на газ експорт до ЄС має всі передумови для збільшення.

Ведмежа послуга на переговорах з ЄС?

Збільшувати експорт своєї продукції до Європейського Союзу хоче і фермер Сергій Іващук. Нині на експорт йде близько 40 відсотків продукції його агрофірми. "Українським фермерам дуже потрібне збільшення квот на експорт продукції до ЄС. Адже це - виручка в євро. За ці гроші ми купуємо в країнах ЄС сучасну техніку", - каже Іващук. Україна вже кілька років веде з Брюсселем перемовини про збільшення квот.  Економіст Олег Нів'євський застерігає, що удар по польських постачальниках добрив може стати ведмежою послугою. "Євросоюз може запровадити дзеркальні санкції у відповідь. Крім того, говорити про підняття квот на українську агропродукцію буде дуже важко", - каже експерт.

Після гучного протесту аграріїв уряд, у понеділок, 25 травня провів додаткові консультації з учасниками ринку. Як повідомив один з учасників зустрічі, Мінекономіки після емоційних дискусій відклало запровадження квот на місяць "для проведення подальшого діалогу".