"Хлебные инвестиции" открыли дело о банкротстве

Госпсуд Запорізької області своєю ухвалою від 20.08.2020 відкрив провадження в справі №908/1965/20 про банкрутство ТОВ "Холдингова компанія "Хлібні Інвестиції" за ініціативою самого ж підприємства.

Своє звернення до суду ТОВ "Холдингова компанія "Хлібні Інвестиції" обгрунтовувало неможливістю погасити заборгованість перед кредиторами.

У держреєстрі кінцевим власником ТОВ "Холдингова компанія "Хлібні Інвестиції" вказаний Микола Чорний.

У 2019 році ТОВ "ХК "Хлібні інвестиції" заявляло, що її власником є Юрій Триндюк.

У 2018 році була інформація про залучення холдингом "Хлібні інвестиції" кредитних коштів у Райффайзен Банку Аваль.

За даними холдингу “Хлібні інвестиції”, до його складу входять п’ять хлібозаводів: ТОВ «Chanta Mount», ТДВ «Івано - Франківський хлібокомбінат», ТОВ «Перший столичний хлібзавод», ТОВ «Бердичівський хлібозавод», ПрАТ «Теремно хліб».

Джерело: finbalance.com.ua

Ваш выбор 'Нечего сказать'.

Новые бороны LOZOVA MACHINERY вышли в поля

Новая борона выгодно отличается улучшенными техническими характеристиками и расширенной сферой применения. 

«Требования к такому орудию очень серьезны. Мы проанализировали работу всех четырех импортных аналогов которые экспортируются в Украину. И случайно увидели ролик с демонстративного поля под Киевом в июле этого года. – говорит Александр Яровой (директор СП Рубановское). – Выбор пал на эту борону по многим причинам. В первую очередь это по качеству. Хотя мы были готовы купить и более дорогую.»

ЛМ-Дукат8_уже в полях_551.jpg

В обновленной ДУКАТ-8 значительно увеличилась нагрузка на диск (до 116 кг), что позволяет эффективнее использовать борону при обработке почвы с пожнивными остатками грубостебельных культур.

При том, что борона стала на тонну тяжелее, требования к мощности трактора не изменились (по-прежнему нужен трактор от 250 л.с.). Расход топлива так же остался на прежнем уровне (ДУКАТы очень энергоэффективны и потребляют всего 4-5 литров на гектар).

«С нашими задачами борона справилась отменно! – говорит Иван Петрович Коваленко (Херсонская обл.). – Для нас особенно важно, чтоб качественно перебивало стерню и точно выдержало глубину обработки. Это для нашей агротехнологии. Так вот этот восьмиметровый ДУКАТ все сделал на пять балов. Результатом очень довольны.»

Особенность и преимущество новой дисковой бороны – уникальный принцип LOZOVA MACHINERY - «НОЛЬ ОБСЛУЖИВАНИЯ». У ДУКАТ-8 отсутствуют точки смазки (в том числе и на шарнирах гидроцилиндров). Применение подшипников скольжения, особых смазок и армирующих материалов, полностью исключает смазывание. Больше не нужно тратить время и средства не эксплуатационные расходы. 

Продуманные технические решения в ДУКАТ-8 использованы даже во второстепенных элементах. Так, по многочисленным просьбам аграриев, для более комфортной работы добавлена возможность регулировать глубину работы катков гидравликой (в дополнение к классическому способу пальцевой настройки).

ЛМ-Дукат8_уже в полях_565.jpg

Среди полезных опций орудия стоит отметить новую, более компактную систему складывания и уникальную функцию повышения дорожного просвета в транспортном положении, что делает эксплуатацию агрегата проще и удобнее. И, конечно же, сменные катки, адаптированные под разные типы и условия земледелия, включая сложные.

«По результатам первых недель работы могу сказать, что борона радует. Безпроблемный агрегат. Качественно обрабатывает, экономичный, что еще надо? Ну и конечно просто даже приятно посмотреть на машину хоть в поле хоть на дороге – красиво вышло!»

В целом, с короткой дисковой бороной ДУКАТ-8, аграрии получат качественно обработанную почву, уменьшат вспомогательные затраты на содержание техники, сократят сроки полевых работ и минимизируют непродуктивное использование времени на простои, связанные с техобслуживанием.

Во втором квартале цены на курятину снизились - МХП

Середня ціна курятини, виробленої компанією "Миронівський хлібопродукт" (МХП) у другому кварталі 2020 року, була на 16% нижчою проти аналогічного періоду торік. 
Про це йдеться у пресрелізі МХП.

Зазначається, що середня ціна на курятину від МХП знизилась на 16% (рік до року) і становила 1,27 дол./кг (без ПДВ), тоді як у другому кварталі 2019-го вона становила 1,51 дол./ кг.

Ця тенденція спостерігалася не лише на українських підприємствах групи. Так, ціна курятини виробництва словенської Perutnina Ptuj (PP), провідного виробника на Балканах та в Південно-Східній Європі, який був придбаний МХП у 2019 році, показала аналогічну динаміку, знизившись із 2,67 євро/кг у квітні-червні торік до 2,50 євро/кг цьогоріч.

У компанії заявляють про "доволі гарні результати у другому кварталі та першому півріччі 2020 року", з огляду на виклики, спричинені глобальною пандемією COVID-19 та впливом від спалаху пташиного грипу в Україні на початку 2020 року.

Так, всі виробничі потужності птахівництва МХП відновили роботу вже з початку квітня.

Чистий прибуток компанії у другому кварталі становив 112 млн дол. проти 138 млн дол. за аналогічний період торік (включно з негрошовим прибутком від курсових різниць у 52 млн дол., що був на рівні квітня-червня минулого року).

Ваш выбор 'Нечего сказать'.

Завод Фирташа обжаловал отказ правительства вводить квоты на импорт удобрений

Окружной админсуд открыл производство по иску ОАО "Азот" (Черкассы) к Межведомственной комиссии по международной торговле (МКМТ) Минэкономики из-за отказа вводить квоты на импорт минеральных удобрений в Украину. Об этом сообщает пресс-служба Group DF бизнесмена Дмитрий Фирташа, куда входит предприятие, пишет biz.liga.net.

В исковом заявлении ОАО "Азот" требует признать противоправными действия Минэкономики при подготовке выводов в рамках проведенного специального расследования относительно импорта в Украину азотных удобрений; отменить решение МКМТ от 22 июня, которым ведомство прекратило спецрасследование.

Суд обязал МКМТ Минэкономики предоставить все копии решений, заключений и других документов, касающихся этого расследования. 

Напомним, в августе 2019 года Межведомственная комиссия по международной торговле (МКМТ) возбудила специальное расследование в отношении импорта в Украину некоторых азотных удобрений независимо от страны происхождения и экспорта.

Аграрные ассоциации выступили с протестами против данной идеи и призвали правительство от нее отказаться.

МКМТ 22 июня 2020 года приняла решение не ограничивать поставки в Украину минеральных удобрений.

Ваш выбор 'Нечего сказать'.

Приватизацию заводов "Укрспирта" планируется провести за год

На початку липня ринок спирту в Україні змінився назавжди. Зникла застаріла монополія і розпочався процес приватизації галузі. 

Важливій реформі дав старт Президент Володимир Зеленський. А 12 серпня Уряд зняв останній бар'єр — прийняв Програму реформування спиртової галузі на наступні три роки. Про це пише в.о. директора ДП "Укрспирт" Сергій Блескун у своєму блозі на "Економічній правді".

"Наразі "Укрспирт" вже повністю передав Мінекономрозвитку пропозиції щодо приватизації 25 із 41 об’єктів. Йдеться про 60% об'єктів підприємства. Фонд держмайна планує провести перший аукціон приблизно за місяць, а це означає, що вже невдовзі у нашій державі з'явиться приватний завод з вироблення спирту!

І це — надзвичайно добрі новини для розвитку галузі. В Україні понад десять років переносили приватизацію "Укрспирту", чекаючи міфічних хороших часів для неї. 

Тим часом десятки простоюючих спиртових об’єктів заростали мохом, а працівники залишались без роботи. 

Загальний рівень зносу обладнання на заводах щороку зростав. На підтримання непрацюючих об’єктів держава у рік витрачала понад 100 мільйонів гривень. Галузь занепадала та обростала корупційними схемами", - підкреслив Сергій Блескун.

За його словами, неможлива ситуація у стилі 90-х, коли хтось купуватиме завод за "три копійки", щоб потім законсервувати його на десятиріччя чи розпилити на металобрухт. 

"Інвестор вкладатиме у купівлю активу чималі гроші, десятки мільйонів гривень, а тобто, матиме особисту зацікавленість його модернізувати, аби заробляти на цьому.

Приватизація сьогодні — це не знищення та закриття заводів, а навпаки — переорієнтація та новий розвиток", - зазначив очільник ДП "Укрспирт".

Також важливим є і питання ціни спирту. За останні два роки середня собівартість була нижче 200 гривень, а продавався спирт у межах 340-370 грн. Така маржинальність склалася через необхідність утримувати усі непрацюючі заводи "Укрспирту".

"При цьому ми майже не конкурентні на міжнародних ринках. Нас випередили по ефективності ціни такі країни, як Молдова, Польща, Білорусь. 

І це — великий недолік монополії. Адже після приватизації ціну регулюватиме лише відкритий ринок і чесна конкуренція за покупця.

Є й ще один безсумнівний бонус приватизації — це боротьба з тінню, яка сягнула вже понад 50 відсотків та краде щорічно 8-10 мільярдів гривень з державного бюджету. Якщо порівняти, на ці гроші можна було б побудувати орієнтовно 50 шкіл та 20 лікарень щороку.

Приватизацію заводів "Укрспирту" планується провести за рік. З 1 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва етилового спирту. 

При цьому держава має чимало активів, за які стовідсотково йтиме активна боротьба на аукціоні. Але й ті заводи, які з першого погляду не дуже привабливі як майданчики для вироблення спирту, є цікавими для інвесторів з інших галузей. 

Наприклад, для агрокомпаній, адже багато об'єктів мають дуже вдалу логістику — дуже зручні локації, під'їзні залізничні гілки, близькість до великих транспортних магістралей або ж до кордону (для тих, хто орієнтований на експорт). 

Не можна забувати і про такий величезний напрямок, як фармкомпанії. Зокрема, й вироблення антисептиків, які зараз є в кишені хіба не кожної людини. 

А ще є такі напрямки, як біоетанол чи парфумерія. Кожен завод має свої переваги, тож наслідком приватизації стане розвиток відразу низки галузей в Україні", - підкреслив Сергій Блескун.

 

Glencore завершил сделку по покупке портового терминала в Украине

Гленкор Агрікалчер оголосив про завершення придбання у групи компаній Орексім портового терміналу в Україні. Евері є провідним терміналом з експорту рослинної олії в місті Миколаєві, Україна, який пропонує послуги зі зберігання і перевалки для першокласних міжнародних і національних клієнтів.

Генеральний директор Гленкор Агрікалчер, пан Девід Матіске, прокоментував цю подію:

«Це придбання підсилює нашу довгострокову прихильність до агропромислового сектору в Україні та визначає Гленкор Агрікалчер, як ключового та надійного партнера у світовому ланцюзі поставок рослинної олії. Ми раді управляти одним із найкращих у своєму класі активом, і  залишаємось відданими високим стандартам обслуговування споживачів терміналу Евері.

Про Евері.

Термінальний комплекс Евері був побудований в 2010 році та модернізований в 2018. Він має потужність постійного зберігання до 160 000 тон, та може перевантажувати на експорт до 1.5 мільйона тон рослинної олії на рік.

Про Гленкор Агрікалчер

Гленкор Агрікалчер є світовим лідером з виробництва, обробки, переробки та продажу сільськогосподарської продукції та товарів. Маючи активи більш ніж в 35 країнах та персонал більш ніж 160 000 працівників, ми створюємо цінність для виробників в місцях виробництва та для клієнтів – в пунктах призначення. Наша стратегічна мережа зберігання, переробки та транспортування активів, а також інфраструктура та міцні зв’язки по ланцюгу поставок дозволяють нам діяти самовіддано та ефективно, задовольняючи потреби наших клієнтів у всьому світі.

Джерело: uga.ua

 

Ваш выбор 'Нечего сказать'.