182819
178172

Новая технология позволяет узнать пол цыплят до вылупления

Щороку в усьому світі гине 6,5 млрд курчат. Як правило, це курчата-самці, які не представляють економічної цінності. In Ovo розробили технологію, яка може швидко визначити стать курчат, щоб забезпечити вилуплення тільки курей. В результаті цього процесу вилупились перші 150 000 пташенят.

In Ovo розробили машину Ella, яка дає інкубаторам здатність розводити тільки самок, а це значне поліпшення як з точки зору благополуччя тварин, так і з точки зору стійкості.

Мімія In Ovo полягає в поширенні технології по всьому світу і, таким чином, покласти край вибракування курей чоловічої статі. У 2014 році компанія підписала контракт з Центральною організацією інкубаційних яєць і курей, Лейденським університетом, відділом захисту тварин і урядом Нідерландів, отримавши фінансування для подальшого розвитку своєї технології.

Успішне вилуплення перших 150 000 курей – результат багаторічних досліджень і важливий етап у вирішенні пташиного статтевого питання.

Автоматичний метод відбору проб, що дозволяє витягти крихітні екземпляри з яйця, дозволяє визначити стать майбутньої птиці на дев’ятий день інкубації, а технологія легко додається до існуючого процесу в комерційних інкубаторах.

Вибракування курей чоловічої статі є етичною та економічною проблемою в птахівництві, яка зачіпає всіх від роздрібних торговців і споживачів до екологічних організацій, що виступають за благополуччя тварин.

Хет Анкер став першим інкубатором, який прийняв нові правила розведення.

Здорові курчата, в тому числі тільки кури, підкреслюють унікальність проекту і здатність масштабувати технологію.

За нинішньої системи Ella інкубатор може розводити мільйон курей на рік, не вибраковуючи добових пташенят чоловічої статі, а технологія постійно вдосконалюється. Через кілька місяців буде представлена нова модифікація Ella потужністю п’ять мільйонів курей на рік, і почнеться міжнародне впровадження цієї технології.

Щоб прискорити процес, visVires New Protein і Evonik Venture Capital надали нові інвестиції в кілька мільйонів євро.

Джерело: meatnews.com.ua



Выдачу разрешений на ввоз образцов СЗР восстановлено

Про це повідомила Європейська Бізнес Асоціація.

Протягом лютого-березня цього року у зв’язку з введенням нового Порядку уповноваження науково-дослідних установ на проведення державних випробувань пестицидів і агрохімікатів та, відповідно, проведення такого уповноваження, процедура видачі дозволів на ввезення зразків ЗЗР для таких цілей була фактично заблокована.

Така ситуація загрожувала зривом планів випробувань новітніх препаратів та, відповідно, майбутніми затримками з їх поставкою для фермерів.

Це, у свою чергу, могло призвести до якісного та кількісного зниження урожайності, а також росту резистентності шкідників та хвороб сільськогосподарських культур.

З початку цього тижня Міндовкілля відновили видачу дозволів для тих науково-дослідних установ, які пройшли уповноваження.

Європейська Бізнес Асоціація вітає розблокування цієї дозвільної процедури та сподівається на те, що вже найближчим часом кількість уповноважених науково-дослідних установ буде зростати.

Ваш выбор 'Нечего сказать'.


От теории к практике: закон о «инвестнянях» и возможности для агро

Під час семінару мова йшла про нововведення, що запроваджуються Законом №1116 «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», який набув чинності 13 лютого 2021 року, про державну підтримку, яку можуть отримати майбутні інвестори, про механізм її отримання та про те, як вже зараз можна вплинути на його дієвість.

За словами керівниці Офісу Національної інвестиційної ради Ольги Магалецької, попри те, що пандемія внесла корективи у інвестиційні плани багатьох компаній, Україна все одно є цікавою для інвесторів. Про це свідчить як велика кількість консультацій щодо майбутніх інвестицій, які проводять спеціалісти UkraineInvest, так і опитування потенційних інвесторів.

«Згідно з останнім опитуванням однієї з компаній стратегічного консалтингу щодо інвестиційної привабливості України, близько 65% респондентів вважають, що пандемія жодним чином не вплине на їх плани і можливості інвестувати в нашу країну. І ми в цьому впевнились минулого року на прикладах підписання концесійних договорів у портах «Ольвія» і «Херсон», на прикладі придбання DP World 51% акцій українського Контейнерного терміналу ТІС, на прикладі початку будівництва німецькою компанією Kostal заводу під Києвом і т. д. Також, згідно з опитуванням, близько 71% інвесторів вважають, що створення державних інвестиційних стимулів позитивно вплине на їх готовність інвестувати в українську економіку. За їх словами, найважливішими стимулами з боку держави є створення податкових пільг, спеціальні митні збори та гарантована власність на землю. Всі ці стимули передбачені законом №1116», — говорить Ольга Магалецька.

Також вона зазначила, що інвестиційними менеджерами або так званими «нянями», які надаватимуть консультаційну допомогу інвесторам на всіх етапах підготовки та реалізації проєкту, будуть співробітники UkraineInvest. Такий супровід буде безкоштовним для інвестора і здійснюватиметься за його бажанням.

Виконавчий директор Державної Установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» (UkraineInvest) Сергій Цівкач розповів, що наразі триває процес написанням підзаконних актів, але, разом з тим, до UkraineInvest уже звертаються компанії, зацікавлені у інвестуванні. На сьогоднішній день йдеться про інвестиції на загальну суму понад $970 млн. Звісно, що з часом ця сума лише зростатиме. Якщо ж говорити виключно про агросектор та про переробку у агро, то таких проєктів вже зараз існує на суму $363 млн.

«Зараз більшість бізнесів приходить до нас з ідеєю подати заявку на отримання державної підтримки. Ми обов’язково зустрічаємося з цими бізнесами, щоб дізнатися, як у них відбуваються економічні процеси, яке у них планування. Нам це допомагає у роботі над підзаконними актами, адже ми відразу можемо відкоригувати якість теоретичні речі і внести практичні правки, які необхідні бізнесам. Тому зараз нам важливо бути в контакті з інвесторами, щоб не відірватися від реалій», — пояснює Сергій Цівкач.

Його думку підтримує і керівник Управління залучення та супроводження UkraineInvest Віталій Чернюк. За його словами, інвесторам потрібно звертатися за консультацією вже сьогодні, а не чекати поки будуть розроблені усі нормативні акти та внесені зміни до Податкового та Митного кодексів.

«Ми вже сьогодні можемо почати консультації по існуючих напрацюваннях. За кожним інвестором, що до нас звернувся, ми закріплюємо інвестиційного радника, і про всі зміни, про усі нові нормативні акти, що виходять і починають діяти, ми оперативно їх інформуємо. Таким чином, компанії можуть вже зараз готуватися до подачі заявки, опрацьовувати документи і паралельно консультуватися з нами. Адже нормативні документи прийматимуться щомісяця, а не одним пакетом у кінці чи в середині літа. Це відбувається поступово», — пояснює Віталій Чернюк.

За його словами, уся нормативна база має бути готова до 13 серпня 2021 року. Протягом серпня—вересня перші компанії вже зможуть подати заявки. Оскільки на розгляд проєктів відводиться до двох місяців, то підписання угод з першопрохідцями відбудеться у листопаді—грудні 2021 року, а реалізацію перших проєктів інвестори зможуть розпочати у 2022 році разом з набранням чинності змін до Податкового та Митного кодексів.

Думку щодо нового закону з точки зору інвестора озвучив виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник. За його словами, за останні 7 років їх компанія інвестувала в українську економіку близько $15 млн.

«Основний проєкт, який ми реалізували, — будівництво заводу з виробництва пластівців у Чернігівській області. І, чесно кажучи, на той момент нам дуже бракувало такого закону, адже реалізувавши тоді першу чергу заводу, нам на два роки довелося зупинити інвестиції. Ми зіштовхнулися з певною кон'юнктурною війною, як на світовому, так і на українському ринку, а також мали певні питання з обіговими коштами. Якщо відверто, то ми взагалі тоді втратили надію на те, що в Україні комусь цікавий розвиток інвестицій. Зараз я дуже сподіваюся, що новий закон дасть поштовх і для інвесторів, і для розвитку української економіки», — ділиться Петро Мельник.

Нагадаємо, згідно закону, державна підтримка інвестиційним проєктам зі значними інвестиціями надається після укладення спеціального інвестиційного договору між інвестором та державою строком до 15 років. Підтримка надаватиметься українським та іноземним інвесторам, які мають намір інвестувати понад €20 млн та зобов’язуються створити мінімум 80 робочих місць із заробітною платою на 15% вищою за середню зарплату у регіоні у відповідній сфері. Термін реалізації проєкту від моменту підписання договору до запуску підприємства чи відкриття нової лінії виробництва має складати до 5 років, а обсяг державної підтримки не перевищуватиме 30% від загальної суми інвестицій у проєкт.

Серед форм державної підтримки: надання податкових пільг, звільнення від мита та ПДВ при ввезенні нового обладнання, надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування (оренду) на пільгових умовах, будівництво або реконструкція коштом державного чи місцевих бюджетів об’єктів суміжної інфраструктури, а також сприяння у приєднанні до мереж тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо.

Джерело: прес-служба УКАБ

Ваш выбор 'Нечего сказать'.


Какие страны покупают украинскую свинину

Експорт свинини у 2021 році показує позитивну динаміку протягом декількох місяців. Так, за 3 місяці 2021 року Україна вже експортувала 1,07 тис. т  м’яса свиней – на 72% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема у березні було експортовано 592 т свинини, що у 2 рази більше, ніж в попередньому місяці. Експорт йде переважно в замороженому вигляді. Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Основними імпортерами є: Гонконг – 169 т, Грузія – 136 т, ОАЕ – 98,5 т, Габон – 56 т. Одночасно один з  найбільших світових імпортерів свинини – Китай, поки залишається недосяжним для українських виробників свинини через санітарні бар’єри. Натомість збільшенням попиту на свинину в Китаї скористалися найбільші експортери – ЄС та США.

І це на фоні того, що в США спостерігається скорочення кількості свиней. Звіт USDA показав, що станом на 1 березня поголів’я свиней зменшилося до 74,773 млн голів, що на 1,8% менше, ніж у тому ж періоді минулого року. Дана новина була неочікуваною, адже в останній раз схожий стрімкий спад спостерігався у 2014 році, коли галузь була в кризовому стані через поширення вірусу епідемічної діареї свиней.

Україна ж наразі стрімко збільшує поголів’я. За даними Держстату, станом на 1 березня 2021 року поголів’я свиней в Україні склало 5,85 млн голів, що на 2,7% більше ніж торік. При цьому, у промислових свинокомплексах налічується на 9,6% більше тварин, ніж минулого року.



Переданный в концессию Херсонский порт показал убыток

Про це свідчить статистика Адміністрації Херсонського морського порту, передає УНН.

“Загальний вантажообіг за I квартал 2021 року в акваторії морського порту Херсон склав 509 тис. тонн. Це на 35,9% нижче, ніж в I-му кварталі 2020 року. Значну частину загального вантажообігу становить агропродукція: кормової шрот — 92 тис.тонн, насіння сої — 35 тис.тонн, пшеничні висівки — 74,32 тис.тонн. Листової сталі перевалили 42,24 тис.тонн, і прокат чорних металів — 21 тис.тонн”, — вказали у звіті.

26 червня 2020 року, між Міністерством інфраструктури України, державним підприємством “Адміністрація морських портів України”, приватною компанією “РісоілХерсон” і компанією “Проектна компанія РісоілХерсон” був підписаний договір про передачу в концесію майна державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” та майна державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.

“Для встановлення більш плідної і результативної співпраці в частині стратегічного розвитку морського порту Херсон, було прийнято одноголосне рішення про включення до складу Ради морського порту Херсон представників з боку Концесіонера. Раді вітати їх в нашому портовому співтоваристві і сподіваємося, що завдяки реалізації заходів, передбачених концесійним договором з розвитку нашого морського порту, Херсон поліпшить свої конкурентоспроможні і економічно привабливі позиції серед інших портів України”, — коментував начальник ХФ ДП “АМПУ” (Адміністрації Херсонського МП), голова Ради морського порту Херсон В’ячеслав Харкавенко.

Концесія херсонського порту була укладена на 30 років і концесіонер в особі “Рісо-Херсон” зобов’язався збільшити до 80% частки вантажів, які прямують в порт з використанням залізничного, внутрішнього водного та інших видів транспорту, крім автомобільного.

Компанія “Рісо” входить до “Індустріальної групи Грузії” Давіда Бежуашвілі — одного з найбагатших грузинських бізнесменів. Головні активи (Кутаїський автозавод і Ткібульске вугілля) Бежуашвілі отримав при правлінні Міхеїла Саакашвілі в Грузії. Брат Давіда Бежуашвілі Гела при Саакашвілі був начальником зовнішньої розвідки Грузії.



На Киевщине изготавливают уникальный древний напиток на основе меда и фруктов

Завод переробляє 60 тонн меду щороку та виготовляє близько 200 тонн напою, який робили східні країни ще три тисячі років тому.

“Сікера – це напій шумерського походження”, – починає розмову власник медоварні Сергій Липко. Перші згадки про цей напій зустрічаються на глиняних табличках “Епос про Гільгамеша”, датованих VIII-VII сторіччями до нашої ери.

Алкогольний напій з винограду шумери називали вином, а з інших фруктів – сікерою. Її шумери готували з меду та фініків.

“У нас є правило: не додавати в медові напої спирти і цукор. Ми єдині у світі, хто виробляє такий медовий напій”, – переконує власник медоварні.

Для виготовлення тонни готового напою потрібно близько 300 кг меду. За рік медоварня Липка може переробляти до 60 тонн меду, але не будь-якого. Потрібен монофлорний мед – зібраний з одного виду медоносів, тому більшу частину солодкого продукту підприємець купує в пасічників.

“Три види сікери ми робимо з липового меду. Купуємо його в пасічників із Сумської області, які мають пасіки в лісах. Червону сікеру робимо із соняшникового меду, який купуємо на Черкащині”, – розповідає Липко.

Він додає, що в Україні невисока довіра до алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, навіть коли йдеться про виробників якісної продукції. “Наші колеги замовляли дослідження маркетологів. При однаковій ціні та якості українських та закордонних напоїв 90% українців куплять іноземний напій”, – нарікає Липко.

Зараз на медоварні тестують виробництво п’ятого виду сікери, а влітку презентуватимуть Pet-Nat – газований слабоалкогольний напій на основі меду. Власник бізнесу підкреслює, що розвиток бджільництва міг би приносити Україні значний дохід, і не лише від продажу меду та медових продуктів.

“Ми вели переговори з потенційними партнерами з Китаю, до нас приїжджали делегації з Франції, збиралися приїхати представники американського ринку, але якраз закрили в’їзд до України”, – каже власник медоварні.

 

Джерело: SEEDS.org.ua