182819
178172

От теории к практике: закон о «инвестнянях» и возможности для агро

Під час семінару мова йшла про нововведення, що запроваджуються Законом №1116 «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями», який набув чинності 13 лютого 2021 року, про державну підтримку, яку можуть отримати майбутні інвестори, про механізм її отримання та про те, як вже зараз можна вплинути на його дієвість.

За словами керівниці Офісу Національної інвестиційної ради Ольги Магалецької, попри те, що пандемія внесла корективи у інвестиційні плани багатьох компаній, Україна все одно є цікавою для інвесторів. Про це свідчить як велика кількість консультацій щодо майбутніх інвестицій, які проводять спеціалісти UkraineInvest, так і опитування потенційних інвесторів.

«Згідно з останнім опитуванням однієї з компаній стратегічного консалтингу щодо інвестиційної привабливості України, близько 65% респондентів вважають, що пандемія жодним чином не вплине на їх плани і можливості інвестувати в нашу країну. І ми в цьому впевнились минулого року на прикладах підписання концесійних договорів у портах «Ольвія» і «Херсон», на прикладі придбання DP World 51% акцій українського Контейнерного терміналу ТІС, на прикладі початку будівництва німецькою компанією Kostal заводу під Києвом і т. д. Також, згідно з опитуванням, близько 71% інвесторів вважають, що створення державних інвестиційних стимулів позитивно вплине на їх готовність інвестувати в українську економіку. За їх словами, найважливішими стимулами з боку держави є створення податкових пільг, спеціальні митні збори та гарантована власність на землю. Всі ці стимули передбачені законом №1116», — говорить Ольга Магалецька.

Також вона зазначила, що інвестиційними менеджерами або так званими «нянями», які надаватимуть консультаційну допомогу інвесторам на всіх етапах підготовки та реалізації проєкту, будуть співробітники UkraineInvest. Такий супровід буде безкоштовним для інвестора і здійснюватиметься за його бажанням.

Виконавчий директор Державної Установи «Офіс із залучення та підтримки інвестицій» (UkraineInvest) Сергій Цівкач розповів, що наразі триває процес написанням підзаконних актів, але, разом з тим, до UkraineInvest уже звертаються компанії, зацікавлені у інвестуванні. На сьогоднішній день йдеться про інвестиції на загальну суму понад $970 млн. Звісно, що з часом ця сума лише зростатиме. Якщо ж говорити виключно про агросектор та про переробку у агро, то таких проєктів вже зараз існує на суму $363 млн.

«Зараз більшість бізнесів приходить до нас з ідеєю подати заявку на отримання державної підтримки. Ми обов’язково зустрічаємося з цими бізнесами, щоб дізнатися, як у них відбуваються економічні процеси, яке у них планування. Нам це допомагає у роботі над підзаконними актами, адже ми відразу можемо відкоригувати якість теоретичні речі і внести практичні правки, які необхідні бізнесам. Тому зараз нам важливо бути в контакті з інвесторами, щоб не відірватися від реалій», — пояснює Сергій Цівкач.

Його думку підтримує і керівник Управління залучення та супроводження UkraineInvest Віталій Чернюк. За його словами, інвесторам потрібно звертатися за консультацією вже сьогодні, а не чекати поки будуть розроблені усі нормативні акти та внесені зміни до Податкового та Митного кодексів.

«Ми вже сьогодні можемо почати консультації по існуючих напрацюваннях. За кожним інвестором, що до нас звернувся, ми закріплюємо інвестиційного радника, і про всі зміни, про усі нові нормативні акти, що виходять і починають діяти, ми оперативно їх інформуємо. Таким чином, компанії можуть вже зараз готуватися до подачі заявки, опрацьовувати документи і паралельно консультуватися з нами. Адже нормативні документи прийматимуться щомісяця, а не одним пакетом у кінці чи в середині літа. Це відбувається поступово», — пояснює Віталій Чернюк.

За його словами, уся нормативна база має бути готова до 13 серпня 2021 року. Протягом серпня—вересня перші компанії вже зможуть подати заявки. Оскільки на розгляд проєктів відводиться до двох місяців, то підписання угод з першопрохідцями відбудеться у листопаді—грудні 2021 року, а реалізацію перших проєктів інвестори зможуть розпочати у 2022 році разом з набранням чинності змін до Податкового та Митного кодексів.

Думку щодо нового закону з точки зору інвестора озвучив виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник. За його словами, за останні 7 років їх компанія інвестувала в українську економіку близько $15 млн.

«Основний проєкт, який ми реалізували, — будівництво заводу з виробництва пластівців у Чернігівській області. І, чесно кажучи, на той момент нам дуже бракувало такого закону, адже реалізувавши тоді першу чергу заводу, нам на два роки довелося зупинити інвестиції. Ми зіштовхнулися з певною кон'юнктурною війною, як на світовому, так і на українському ринку, а також мали певні питання з обіговими коштами. Якщо відверто, то ми взагалі тоді втратили надію на те, що в Україні комусь цікавий розвиток інвестицій. Зараз я дуже сподіваюся, що новий закон дасть поштовх і для інвесторів, і для розвитку української економіки», — ділиться Петро Мельник.

Нагадаємо, згідно закону, державна підтримка інвестиційним проєктам зі значними інвестиціями надається після укладення спеціального інвестиційного договору між інвестором та державою строком до 15 років. Підтримка надаватиметься українським та іноземним інвесторам, які мають намір інвестувати понад €20 млн та зобов’язуються створити мінімум 80 робочих місць із заробітною платою на 15% вищою за середню зарплату у регіоні у відповідній сфері. Термін реалізації проєкту від моменту підписання договору до запуску підприємства чи відкриття нової лінії виробництва має складати до 5 років, а обсяг державної підтримки не перевищуватиме 30% від загальної суми інвестицій у проєкт.

Серед форм державної підтримки: надання податкових пільг, звільнення від мита та ПДВ при ввезенні нового обладнання, надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування (оренду) на пільгових умовах, будівництво або реконструкція коштом державного чи місцевих бюджетів об’єктів суміжної інфраструктури, а також сприяння у приєднанні до мереж тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо.

Джерело: прес-служба УКАБ

Ваш выбор 'Нечего сказать'.


Переданный в концессию Херсонский порт показал убыток

Про це свідчить статистика Адміністрації Херсонського морського порту, передає УНН.

“Загальний вантажообіг за I квартал 2021 року в акваторії морського порту Херсон склав 509 тис. тонн. Це на 35,9% нижче, ніж в I-му кварталі 2020 року. Значну частину загального вантажообігу становить агропродукція: кормової шрот — 92 тис.тонн, насіння сої — 35 тис.тонн, пшеничні висівки — 74,32 тис.тонн. Листової сталі перевалили 42,24 тис.тонн, і прокат чорних металів — 21 тис.тонн”, — вказали у звіті.

26 червня 2020 року, між Міністерством інфраструктури України, державним підприємством “Адміністрація морських портів України”, приватною компанією “РісоілХерсон” і компанією “Проектна компанія РісоілХерсон” був підписаний договір про передачу в концесію майна державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” та майна державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.

“Для встановлення більш плідної і результативної співпраці в частині стратегічного розвитку морського порту Херсон, було прийнято одноголосне рішення про включення до складу Ради морського порту Херсон представників з боку Концесіонера. Раді вітати їх в нашому портовому співтоваристві і сподіваємося, що завдяки реалізації заходів, передбачених концесійним договором з розвитку нашого морського порту, Херсон поліпшить свої конкурентоспроможні і економічно привабливі позиції серед інших портів України”, — коментував начальник ХФ ДП “АМПУ” (Адміністрації Херсонського МП), голова Ради морського порту Херсон В’ячеслав Харкавенко.

Концесія херсонського порту була укладена на 30 років і концесіонер в особі “Рісо-Херсон” зобов’язався збільшити до 80% частки вантажів, які прямують в порт з використанням залізничного, внутрішнього водного та інших видів транспорту, крім автомобільного.

Компанія “Рісо” входить до “Індустріальної групи Грузії” Давіда Бежуашвілі — одного з найбагатших грузинських бізнесменів. Головні активи (Кутаїський автозавод і Ткібульске вугілля) Бежуашвілі отримав при правлінні Міхеїла Саакашвілі в Грузії. Брат Давіда Бежуашвілі Гела при Саакашвілі був начальником зовнішньої розвідки Грузії.



На Киевщине изготавливают уникальный древний напиток на основе меда и фруктов

Завод переробляє 60 тонн меду щороку та виготовляє близько 200 тонн напою, який робили східні країни ще три тисячі років тому.

“Сікера – це напій шумерського походження”, – починає розмову власник медоварні Сергій Липко. Перші згадки про цей напій зустрічаються на глиняних табличках “Епос про Гільгамеша”, датованих VIII-VII сторіччями до нашої ери.

Алкогольний напій з винограду шумери називали вином, а з інших фруктів – сікерою. Її шумери готували з меду та фініків.

“У нас є правило: не додавати в медові напої спирти і цукор. Ми єдині у світі, хто виробляє такий медовий напій”, – переконує власник медоварні.

Для виготовлення тонни готового напою потрібно близько 300 кг меду. За рік медоварня Липка може переробляти до 60 тонн меду, але не будь-якого. Потрібен монофлорний мед – зібраний з одного виду медоносів, тому більшу частину солодкого продукту підприємець купує в пасічників.

“Три види сікери ми робимо з липового меду. Купуємо його в пасічників із Сумської області, які мають пасіки в лісах. Червону сікеру робимо із соняшникового меду, який купуємо на Черкащині”, – розповідає Липко.

Він додає, що в Україні невисока довіра до алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, навіть коли йдеться про виробників якісної продукції. “Наші колеги замовляли дослідження маркетологів. При однаковій ціні та якості українських та закордонних напоїв 90% українців куплять іноземний напій”, – нарікає Липко.

Зараз на медоварні тестують виробництво п’ятого виду сікери, а влітку презентуватимуть Pet-Nat – газований слабоалкогольний напій на основі меду. Власник бізнесу підкреслює, що розвиток бджільництва міг би приносити Україні значний дохід, і не лише від продажу меду та медових продуктів.

“Ми вели переговори з потенційними партнерами з Китаю, до нас приїжджали делегації з Франції, збиралися приїхати представники американського ринку, але якраз закрили в’їзд до України”, – каже власник медоварні.

 

Джерело: SEEDS.org.ua 



В Украине планируют усилить ответственность в сфере идентификации и регистрации сельскохозяйственных животных

Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт 4397 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин».

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

«Даний законопроєкт дасть змогу реалізувати основні стратегічні завдання у сфері охорони здоров'я населення, контролю епізоотичної ситуації в державі, забезпечення населення країни безпечними для здоров'я продуктами харчування тваринного походження, а також забезпечення конкурентоспроможності тваринницької продукції на європейських та світових ринках», — підкреслив Тарас Висоцький.



A.G.R. Group приобрел два агропредприятия на Херсонщине

Как говорится в сообщении компании, на данный момент общий земельный банк A.G.R. Group с учетом приобретенных предприятий составляет более 32 тыс. га, из которых более 2 тыс. га находятся под орошением.

Отмечается, что для агрохолдинга A.G.R. Group приобретение данных предприятий — стратегически важное событие. В компании среди различных направлений оптимизации выращивания культур, разработали план развития орошаемого земледелия, повышения урожайности сельскохозяйственных культур, увеличения площадей орошаемых земель, дренажных систем и расширения аграрного потенциала холдинга. Именно исходя из стратегии развития системы орошения земель, компания купила орошаемые земли в Херсонской области.

 «В 2021 году на орошении в Херсоне будет около 1930,1 га занято кукурузой, 100 га — соей, 304 га — озимым ячменем, 119,6 га — озимой пшеницей, 304 га — питательной соей (второй урожай) после озимого ячменя. Часть богарных земель будет оставлена под пар. Будет также заложен целый ряд полевых экспериментов по совершенствованию технологии выращивания культур в условиях Херсонской области», — рассказал начальник отдела внедрения и мониторинга технологий в растениеводстве Сергей Хаблак.

Справка: Агрохолдинг A.G.R.Group работает в четырех областях Украины (Киевской, Черниговской, Сумской, Полтавской). Обрабатывает 28,8 тыс. га. В июле компания запустила свой первый элеватор. «Середина-Будский элеватор», мощностью единовременного хранения 28 тыс. т имеет пять собственных полос железнодорожных путей протяженностью 2 км, транспортное оборудование с мощностью погрузки 300 т/час.

Источник: agroportal.ua



Ливия заинтересована в подсолнечном масле и молочных продуктах из Украины

Розширення співпраці та збільшення товарообігу між Лівією та Україною обговорили Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Повірений у справах Держави Лівія в Україні Бенісса Адел.

Пан Бенісса Адел підкреслив важливість зміцнення співробітництва та збільшення товарообігу між Лівією та Україною. Зокрема, він висловив зацікавленість у експорті з України до Лівії соняшникової олії. Також під час зустрічі обговорювалася можливість експорту до Лівії зернової та плодово-ягідної продукції українських виробників.

Владислава Магалецька наголосила, що Держпродспоживслужба всіляко підтримує розширення переліку товарів у двосторонній торгівлі: «Ми отримуємо відповідні запити українських виробників. Впевнена, співпраця між Лівією та Україною має великий потенціал».

Раніше обидві країни погодили форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту з України до Лівії великої рогатої худоби, м’яса птиці й продуктів з нього. Крім того, зараз узгоджується ветеринарний сертифікат на експорт молока та молочних продуктів.

 

Ваш выбор 'Нечего сказать'.