Tempo950x100

Tempo300x100

Пчелиный мор: почему украинцам следует бояться массовой гибели насекомых

Пчелиный мор: почему украинцам следует бояться массовой гибели насекомых

Війна між фермерами та пасічниками триває роками. Через надмірне використання аграріями хімікатів на полях цілими сім’ями гинуть бджоли. 

Та насправді ця війна набагато гірша. Бо це – справжній хімічний напад на українців, про який ми навіть не здогадуємось. Все почалося з мільйонів убитих комах. Хіміки, які шукали причину масової загибелі вуликів, були першими, хто побачив у мертвих бджолах сліди великої біди. І вже кілька років розповідають, що таких випадків раніше не спостерігали. 

Бджолиний мор 

На пасіках Зеленого гаю на Запоріжжі замість дзижчання стоїть страшна тиша. Бджолярі збирають гори змертвілих комах. Ними устелена вся земля.  У пасічника Анатолія із 47 вуликів лишилось не більше десятка. 

«Я прийшов, аж за голову взявся», – жаліється чоловік ТСН.Тижню. Його сусід через дорогу – молодший колега, Олександр Богославський, на бджоляра учився в університеті. Аби розширити пасіку, їздив на заробітки у Чехію. Та нині усі його гроші перетворилися на попелище. 

Обидва пасічники показують на ріпакове поле неподалік, яке нібито оброблялося без попереджень та ще й удень, коли бджілки трудяться, а не вночі, як цього вимагає закон. Вони офіційно зареєстровані, тож викликали поліцію, Держспоживслужбу, щоб притягнути до відповідальності фермера.

«Ми зробимо аналіз та дізнаємося, що це за речовина. Але ми не можемо знати, хто бризкав», – розповідають вони. 

За словами голови Асоціації пасічників України Володимира Стретовича, зазвичай, фермер не надає зразків, що саме на його полях цим препаратом оброблялося. 

«Бджола його тримає, але довести неможливо», – каже він. У Держспоживслужбі, яку щороку завалюють сотнями таких скарг, визнають недосконалість системи і закону.

«Встановлено, яка діюча речовина застосовувалась. На цьому у нас все і закінчується, бо фермер не хоче надати інформацію про те, яким препаратом проводилася обробка. Тож, чи такий пасічник виграє суд про фізичні та моральні збитки? Ну, таких випадків, мабуть, і немає», – зазначає директор департаменту харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби України Борис Кобаль. 

У цьому році бджолиний мор почався на місяць раніше. Коли на полях ще нічого не квітло і не оброблялося. Що ж трапилося? І чи не вийде так, що  бджоли своєю загибеллю попередили про щось нас всіх? 

Бджолиний «морг» 

ТСН.Тиждень відвідав лабораторію, яка більше схожа на бджолиний морг. Окрему лабораторію для їх «розтину» комах, тільця яких тут тримають у холодильнику, у токсикологічному центрі відкрили минулого року. Так багато стало звернень. 

«Для того, щоб дізнатися про причини загибелі бджіл, ми досліджуємо не 1-2-3 чи 10 пестицидів, ми досліджуємо 164. І тільки тоді ми можемо знайти те, що можна було би пропустити», – зазначає професор, директор харчової та хімічної безпеки ім. Академіка Л.І. Медведя МОЗ Микола Проданчук.

Саме тому експертиза коштує майже 7 тисяч гривень. Утім, пасічники грошей не шкодують. Ба більше, надсилають ще й рослини, з яких бджола  могла напитися отрути. А звертаються з усієї України – Хмельниччина, Тернопільщина, Рівненщина, Київщина, Чернігівщина, Кіровоградщина…

Завлабораторії «Токсикологічний дослідницько-випробувальний центр фізико-хімічного аналізу» Алла Гринько розповідає, як відбувається дослідження. Спочатку мертвих бджілок обробляють азотом. Далі – перемелюють їх у порошок. І в ньому шукають залишки пестицидів. 

«Саме на цьому етапі на експертів хіміків і чекало здивування. Знайомі всім пестициди вбили цьогоріч лише 20% бджіл. Усіх інших знищило те, що заборонено усіма законами і правилами для обробки полів. Цю речовину використовують лише для протруєння насіння, щоб шкідники не поїли його у землі. А дістатись під ґрунт бджоли не могли», – розповідає кореспондент ТСН.Тиждень Наталія Ярмола. 

Виявилось, що вони (як і всі ми) – жертви зміни клімату. Потужні вітри, у купі з пересохлим без води ґрунтом, призвели до пилових бур. «Пилова буря переносить ці токсичні речовини. Бджоли могли потрапляти під цю хмару пилу… Бджілці не обов’язково з’їсти це. Вона може мати це на крильцях, на лапках. Прилітає у вулик і роздає оцей токсичний препарат усій бджолиній сім’ї», – припускає Микола Проданчук. 

Дійсно, весна нам подарувала чимало пилових бур по всій країні. І дихали гидотою не тільки бджоли за містом, а й ми всі – у великих містах. 

Отрутна змова

Алла Гринько, яка понад 30 років досліджує пестициди та агрохімікати, каже: майже 70% з них – фальсифікат. Часто – це китайські підробки в обгортках відомих виробників.

«Буває, що заявлені одні діючі речовини, а ми виявляємо зовсім інші. Ми промоніторили в Україні багато продукції нібито білоруського походження на основі фіпроніла. Ним рекомендується оброблювати сади, картоплю. Село масово закупило інсектициди на основі фіпронілу, який не дозволено використовувати у вигляді наземної обробки», – розповідає вона. 

Але усе це «якось» потрапляє у нашу країну, а потім кожному з нас у руки. На поля  селян. На городи дачників. Врешті, жоден з нас гадки не має, що труїть не просто шкідників чи бджіл, але й себе.

Хтось  безкарно завозить в Україну хімічну зброю і спокійнісінько спостерігає, як ми його застосовуємо її  у власному домі. Ще й отримує за це гроші.  Тож, насправді загибель бджіл поблизу  має тривожити вас не менше, ніж згорьованих пасічників. 

Бджолиний рай 

Деякі ріпакові поля на Тернопільщині належать агрокомпанії, яка створила «карту бджоляра». На ній позначені усі зони: де росте ріпак чи сонях, а де – акація та липа. А ще – контакти агронома чи лісника, які за них відповідають. Понад 1000 господарів вуликів із п’яти областей тут теж вже зареєструвалися і позначили координати своїх пасік. 

«Якщо в радіусі трьох кілометрів, на цьому чи на іншому полі буде відбуватися обприскування, то пасічнику прийде смс-повідомлення. Мовляв, тоді і тоді буде обприскування такими-то препаратами», – розповідає керівник соціально-інвестиційного відділу агрокомпанії Василь Мартюк. 

Олег Беззубко привіз сюди на заробіток 40 вуликів. Каже – всі в плюсах. Йому – мед, фермеру – запилення, а отже – більше врожаю. Канадійці так працюють вже півстоліття. Фермер платить пасічнику, бо економічний ефект від співпраці – відчутний.

«Канада стверджує, що економічний ефект від запилення у них – приблизно 5,5 млрд канадських доларів на рік. Американських це, приблизно, 4 млрд», – зауважує співзасновник проекту розумного вулика Роман Клочко. Європа це теж давно зрозуміла і взялася за свої нововведення. Зокрема, зменшення токсичності препаратів.  І якщо в них отруту заборонили, вгадайте, куди її продадуть. 

«Ці всі препарати йдуть на наш ринок. І використовуються нашими фермерами. Відповідно, в останні роки збільшилась кількість бджіл, які гинуть», – зауважує доцент Національного університету біоресурсів природокористування України Лора Адамчук. 

Заборонити не можна дозволити 

Заборонити хімічну навалу Україна наразі не здатна. На превеликий жаль, уже п’ять років в Україні діє закон, який не дозволяє нові пестициди випробувати і застосувати у наших агрокліматичних умовах… Важливо не просто замінити щось токсичне на щось токсичне. Світ іде в такому напрямку, що всі нові покоління, зокрема пестицидів, є більш безпечними і для довкілля і для людини», – розповідає Микола Проданчук. 

Та навіть якщо депутати просто зараз ухвалять закон, який це дозволить, на дослідження і реєстрацію нових засобів підуть роки, – розказують ТСН.Тиждень у науковому центрі превентивної токсикології. 

Тож, робити це треба було б навіть не сьогодні, а позавчора.

«Якщо ви хочете експортувати продукт до ЄС, ви повинні визначити план контролю. Ветеринарні ліки, пестициди… Влада має показати, що така система  працює. Лише тоді Україна посяде місце в європейській спільноті», – говорить головний технічний директор харчової безпеки та інновацій європейської мережі лабораторій Курт Пітер. А закриті європейські ринки для нас означають мільярдні збитки. Та головне – хворе населення. Адже ми теж, як бджілки, несемо отруту у власні оселі.

Джерело: УНІАН

Перегляди: 1
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/pchelinyy-mor-pochemu-ukraincam-sleduet-boyatsya-massovoy-gibeli-nasekomyh
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати