Приватизацию заводов "Укрспирта" планируется провести за год

На початку липня ринок спирту в Україні змінився назавжди. Зникла застаріла монополія і розпочався процес приватизації галузі. 

Важливій реформі дав старт Президент Володимир Зеленський. А 12 серпня Уряд зняв останній бар'єр — прийняв Програму реформування спиртової галузі на наступні три роки. Про це пише в.о. директора ДП "Укрспирт" Сергій Блескун у своєму блозі на "Економічній правді".

"Наразі "Укрспирт" вже повністю передав Мінекономрозвитку пропозиції щодо приватизації 25 із 41 об’єктів. Йдеться про 60% об'єктів підприємства. Фонд держмайна планує провести перший аукціон приблизно за місяць, а це означає, що вже невдовзі у нашій державі з'явиться приватний завод з вироблення спирту!

І це — надзвичайно добрі новини для розвитку галузі. В Україні понад десять років переносили приватизацію "Укрспирту", чекаючи міфічних хороших часів для неї. 

Тим часом десятки простоюючих спиртових об’єктів заростали мохом, а працівники залишались без роботи. 

Загальний рівень зносу обладнання на заводах щороку зростав. На підтримання непрацюючих об’єктів держава у рік витрачала понад 100 мільйонів гривень. Галузь занепадала та обростала корупційними схемами", - підкреслив Сергій Блескун.

За його словами, неможлива ситуація у стилі 90-х, коли хтось купуватиме завод за "три копійки", щоб потім законсервувати його на десятиріччя чи розпилити на металобрухт. 

"Інвестор вкладатиме у купівлю активу чималі гроші, десятки мільйонів гривень, а тобто, матиме особисту зацікавленість його модернізувати, аби заробляти на цьому.

Приватизація сьогодні — це не знищення та закриття заводів, а навпаки — переорієнтація та новий розвиток", - зазначив очільник ДП "Укрспирт".

Також важливим є і питання ціни спирту. За останні два роки середня собівартість була нижче 200 гривень, а продавався спирт у межах 340-370 грн. Така маржинальність склалася через необхідність утримувати усі непрацюючі заводи "Укрспирту".

"При цьому ми майже не конкурентні на міжнародних ринках. Нас випередили по ефективності ціни такі країни, як Молдова, Польща, Білорусь. 

І це — великий недолік монополії. Адже після приватизації ціну регулюватиме лише відкритий ринок і чесна конкуренція за покупця.

Є й ще один безсумнівний бонус приватизації — це боротьба з тінню, яка сягнула вже понад 50 відсотків та краде щорічно 8-10 мільярдів гривень з державного бюджету. Якщо порівняти, на ці гроші можна було б побудувати орієнтовно 50 шкіл та 20 лікарень щороку.

Приватизацію заводів "Укрспирту" планується провести за рік. З 1 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва етилового спирту. 

При цьому держава має чимало активів, за які стовідсотково йтиме активна боротьба на аукціоні. Але й ті заводи, які з першого погляду не дуже привабливі як майданчики для вироблення спирту, є цікавими для інвесторів з інших галузей. 

Наприклад, для агрокомпаній, адже багато об'єктів мають дуже вдалу логістику — дуже зручні локації, під'їзні залізничні гілки, близькість до великих транспортних магістралей або ж до кордону (для тих, хто орієнтований на експорт). 

Не можна забувати і про такий величезний напрямок, як фармкомпанії. Зокрема, й вироблення антисептиків, які зараз є в кишені хіба не кожної людини. 

А ще є такі напрямки, як біоетанол чи парфумерія. Кожен завод має свої переваги, тож наслідком приватизації стане розвиток відразу низки галузей в Україні", - підкреслив Сергій Блескун.

 

Семенное производство в Ristone Holdings: развиваем свое, а не покупаем импортное

С каждым годом выбор посевного материала становится все более ответственным для агрария. Климат и погодные условия - непредсказуемы, поэтому крайне важно садить семена, которые будут устойчивыми к засухам, адаптированными к нашей зоне. Команда Ristone Holdings считает развитие семенного производства одним из своих приоритетов, поскольку в структуре многопрофильного холдинга собственный качественный семенной фонд – эта первая ступень к высоким урожаям и, в итоге, экономическим результатам. 

Свое против импортного

Сегодня на украинском рынке широко представлены иностранные семенные производители из Германии, Нидерландов, Франции. У нас в сознании сложилось устойчивое мнение, что все европейское априори лучше отечественного. Но в случае с семенами наш опыт показывает, что это не так. Как минимум, в категории ранних зерновых украинские семена точно выигрывают в вопросах качества. Украинский семенной материал имеет хороший продовольственный потенциал, в то время как из Европы зачастую поставляют семена фуражного назначения. 

В структуре холдинга за семеноводческое направление отвечает ООО «Агрофирма им. Горького». Сейчас семена здесь выращиваются на площади в 360 га. Агрофирма является базовым хозяйством Одесского селекционно-генетического института. Также она сотрудничает с Киевским институтом физиологии растений и генетики НАН Украины, Донецкой опытной станцией, другими уважаемыми селекционными институтами страны. 

В развитии собственного семенного производства как альтернативы покупке импортных семян мы видим сразу несколько преимуществ:

1. Адаптированность. Семена производятся в том же регионе, где потом будут засеваться. Они уже адаптированы к нашему климату, что позитивно влияет на урожай.

2. Контроль качества. Мы уверены в качестве собственной продукции, поскольку контролируем его на всех этапах производства. Соответственно, защищены от неприятных сюрпризов с неудачной партией семян. 

3. Экономия. Производство собственных семян существенно снижает себестоимость выращивания культур. И если сравнивать с импортными аналогами, украинские семена стоят дешевле. 

– Импортные семена гораздо дороже наших. Например, украинские можно приобрести примерно за 14-16 тыс. грн за тонну, а импортные будут стоить от 20 до 40 тыс. В прошлом году мы решили провести эксперимент и посеяли 10 импортных сортов из Австрии, Германии, США, Канады. Решили сравнить с нашими. Результат оказался примерно одинаковым – с разницей +/- 5 центнеров с гектара. А цена отличается в разы. – рассказывает координатор семеноводческого направления Василий Полюшко.

Стандарты качества семенного производства в Ristone Holdings

Для нас качество семенного материала – на первом месте. Ведь наши же собственные предприятия и будут потом этим материалом пользоваться. От этого напрямую зависит тот экономический результат, который мы получил после сбора урожая. 

За качеством и чистотой семян в агрофирме им. Горького следят на каждом этапе производства, начиная с их посева. Чтобы сорта не смешивались, между участками оставляют разделительную линию в 2 метра. Более того, разделяют даже посевы одного сорта, но разного типа – элиту и суперэлиту.

Перед посевом каждого нового сорта машины, которые привозят семена на поле, и сеялки тщательно продуваются компрессором, чтобы не допустить смешивания сортов. Таких же принципов придерживаются и во время уборки семян – комбайны и другая техника, которая участвует в уборочных работах, тщательно очищается и продувается после каждого сорта.

В процессе выращивания растений тщательно следят за благоприятностью окружающей среды: посевы обрабатываются необходимыми защитными средствами, проводятся сортовые прополки, исключающие наличие на поле сторонних растений или примесей. На таком поле болезни и вредители исключены, что регулярно подтверждают государственные апробаторы, контролирующие состояние полей.

Чтобы получить более качественные и сильные семена, посев осуществляется после хороших предшественников – это однолетние травы или горох. Иногда засевают после кукурузы на силос, которая убирается достаточно рано и дает возможность подготовить поле к будущему посеву.

Важнейший этап производства семян – это заводская калибровка. На заводе не менее тщательно следят за сортовой чистотой: после каждого сорта проводится очистка линии, даже сотрудники не могут переходить с одной линии на другую. На предприятии действует своя лаборатория, которая проверяет чистоту и качество семян, чтобы не было щуплого и битого сырья. Кроме собственной проверки, все семена также подвергаются проверке государственного инспектора. С каждой партии берется проба, она отправляется в Днепропетровскую лабораторию, где ее проверяют на 4 основных показателя: это всхожесть, чистота, энергия и масса тысячи семян. Кстати, по последнему показателю ООО «Агрофирма им. Горького» превосходит конкурентов: МТС здесь достигает 45-50 г, в то время как у конкурентов в среднем 35-40 г.

– За 13 лет моей работы семеноводом не было еще ни одной жалобы на нашу продукцию. – резюмирует Василий Полюшко. – Мы все делаем четко, прозрачно, ничего не скрываем, весь производственный процесс официально проверяется, а наша продукция имеет государственные сертификаты качества – сортовой и посевной.

Результаты-2020

В этом году семеноводы АФ им. Горького в очередной раз подтвердили свой профессионализм, заготовив более 1700 т семян озимой пшеницы со средней урожайностью 65 ц/га.

Вопреки не самым благоприятным погодным условиям предприятие получило хорошую урожайность как по основным сортам – Лира одесская (ОСГИ) – 65,9 ц/га, Новосмуглянка (ИФРГ) – 61 ц/га, Подолянка (ИФРГ) – 60,9 ц/га, Пилиповка (ОСГИ) – 57,2 ц/га, Шестопаловка (БОР) – 72 ц/га, так и по новым, которые впервые были засеяны в этом году: сорт «Катруся» (СГИ) дал 73,9 ц/га, сорт «Магнитка» (БОР) – 71,4 ц/га.

Также агрофирма им. Горького успешно прошла проверку независимой лаборатории, и получила подтверждение, что все собранные семена являются кондиционными и соответствуют стандартам качества. Посевной материал проверялся по 4-м основным характеристикам – всхожесть, энергия, чистота, масса тысячи семян.

Семена АФ им. Горького активно используются не только предприятиями Ristone Holdings, но и сторонними агрофирмами. Приобрести их может и фермер с небольшим хозяйством и крупное предприятие, поскольку семена фасуются в небольшие мешки по 50 кг и в бигбэги по 1 т.

Использование собственного семенного материала уже неоднократно подтверждало свою целесообразность – это одна из гарантий стабильного урожая наших хозяйств и стабильного экономического положения всего холдинга, поэтому развивать этот вектор мы планируем и в будущем. Ведь если смотреть на ситуацию глобально – собственный качественный семенной фонд – это еще и один из столпов продовольственной безопасности страны.

 

 

LOZOVA MACHINERY - бой агротитанов под Полтавой

В полевых демонстрациях посетители и участники мероприятия познакомились с короткой дисковой бороной ДУКАТ с шириной захвата 6 метров. 

Соперничая с мировыми брендами, борона прошла по стерне ранних зерновых культур высотой порядка 15 см, легко выдержав заданную глубину 8-10 см. Всего лишь после одного прохода ДУКАТ оставил идеальный агрофон с ровным посевным ложем, качественно заделав пожнивные остатки и перемешав их с почвой.

Дополнительным испытанием для машины стал переувлажненный грунт, с которым ДУКАТ отлично справился, отработав без забивания рабочих органов. Благодаря удачным конструкторским решениям, в частности рессорной 3D-стойке, самоочистка дисков происходит в процессе работы, что позволяет эффективно обрабатывать любые почвы, включая вязкие, пересушенные и каменистые. 

328.jpg

ДУКАТ вызвал большой интерес у аграриев и потенциальных клиентов. Оптимальное сочетание высокого качества, и производительности, необслуживаемость и универсальность делают агрегат лидером в своем сегменте.

Дополнительный плюс для фермерств – это возможность получить – 25-ю государственную компенсацию, который подлежит вся продукция LOZOVA MACHINERY.

Ваш выбор 'Нечего сказать'.

К концу 2021 года МХП запустит около тысячи мясомаркетов

Агрохолдинг МХП планує наростити кількість м’ясомаркетів до 1000 на кінець 2021 року. Про це заявив у коментарі AgroPolit.com після підписання меморандуму про співпрацю з ГС «Органічна Україна голова правління агрохолдингу МХП Юрій Косюк.

«До кінця 2020 року року буде 50-75 м’ясомаркетів. А до кінця 2021 року – взагалі близько 1000, бо кількість охочих приєднатися до цього процесу і стати його учасниками зростає лавиноподібно. Вони (партнери) бачать, що це ефективно працює. Частина магазинів «Нашої Ряби» теж перейде у цей формат», — уточнив він.

Нагадаємо, що МХП прийняв стратегічне рішення і почав процеси трансформації з сировинної компанії на «кулінарну».

За словами власника компанії Юрія Косюка, цей перехід дозволить стати більш орієнтованим на споживача продукції. Вже успішно працюють нові торгові точки в Ковелі, Сумах, Миколаєві та Дубні.

МХП планирует возрождать плодородие украинских почв

У четвер 27 серпня відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння та стратегічне партнерство щодо сприяння відновленню родючості українських ґрунтів та розвитку органічного виробництва в Україні між Агроіндустріальним холдингом МХП та Громадською спілкою “Органічна Україна», повідомляє Укрінформ.

Співпраця запланована з метою відновлення родючості українських  ґрунтів, забезпечення споживачів українською органічною продукцією та впровадження концепції сталого виробництва та сталого  споживання, що базується на міжнародних екологічних вимогах та стандартах.

“Я досить скептично ставився до цієї ідеї, але експерименти показали, що цілком реально налагодити правильне, якісне виробництво на базі не хімії, а органіки. Я — на боці сталого виробництва. Воно має право на життя так само, як і зелена енергетика, у необхідності переходу до якої вже ні в кого немає сумнівів”, - заявив з цього приводу голова правління МХП Юрій Косюк.

За словами учасників заходу, підписання меморандуму відбулося відповідно до Глобальних цілей в області сталого розвитку, затверджених на Саміті ООН та згідно з  Європейським зеленим курсом, курсом України на розвиток галузі органічного виробництва, фермерства, соціальної та екологічної відповідальності бізнесу, необхідності залучення "зелених" інвестицій і протидії змінам клімату.

“Це нове для мене, але пишаюся, що можу бути піонером в цьому тренді”, - прокоментував подію Юрій Косюк.

МХП спільно з “Органічною Україною” вже започаткували кілька проєктів за напрямками, вказаними у меморандумі, розповіла президент громадської спілки Олена Березовська.

”Потенціал МХП може дуже посилити органічний сектор України і її імідж позитивного екологічного, органічного виробника на міжнародній арені. Портрет країни формується саме її бізнес-амбасадорами”, - зазначила Березовська.

За оцінками міжнародних інституцій, щорічно Україна втрачає близько 50 млн тонн верхнього шару родючих ґрунтів за рахунок ерозій,  повідомив президент МХП Еко Енерджи Олександр Домбровський. Збитки становлять близько 5 млрд доларів щороку.

“Мусимо повертати в землю те, що втрачаємо, інакше через 10-15 років не матимемо у що вкинути насіння. МХП має можливість повертати органіку, яку вирощує, органічними добривами у ґрунти, на яких працює”, - пояснив він.

За словами Домбровського, йдеться про біогазові проєкти, у які МХП давно інвестує. Вони дають можливість перетворювати органіку на зелену енергію та органічні добрива. “Сира” органіка — курячий послід, залишки рослинництва — вносяться до біогазового реактора, де зброджуються та розкладаються протягом 30-40 днів. У результаті утилізується біогаз і мінімізуються викиди CO2 в атмосферу, а фермери отримують “чисту” органіку без патогенної мікрофлори та насіння бур’янів (дигестат).

“Це відроджує родючість ґрунтів і підвищує врожайність. Така циркулярна економіка сьогодні топова в країнах ЄС, а в МХП працює вже багато років”, - розповів Домбровський.

Інвестиції у біогазовий комплекс становлять від 3 до 3,5 млн євро на один мегават потужності (залежно від виду робочої технології. Середній біогазовий комплекс будується на 5-10 мегават). Два потужних комплекси МХП вже працюють на Дніпропетровщині та Вінниччині. Ще один проєкт готовий і отримав дозвіл на будівництво.

“Треба розвивати промоушн зеленої економіки: вона не лише “правильна”, а й вигідна. Днями вивчали глобальне дослідження світового маркетингового агентства щодо вподобань споживача віком 18-30 років. Український споживач цієї категорії дуже “просунутий” у еко- та біотематиці, чутливий до нових трендів. Отже, альтернатив зеленій економіці нема”, - заявив голова правління МХП.

Спілка «Органічна Україна» об’єднує сертифікованих операторів органічного виробництва, виробників органічних добрив та засобів захисту і має важливих для органічного бізнесу партнерів, створена з метою формування та розвитку органічного ринку України та світу.

Перший біогазовий комплекс (“Оріль-Лідер” на Дніпропетровщині) МХП побудував у 2013 році. У поточному агроіндустріальний холдинг запустив інноваційну програму МХП «Відновлення родючості українських ґрунтів за допомогою органічних добрив» на базі біогазового комплексу «Біогаз Ладижин» у Вінницькій області.

Владимир Зеленский ознакомился с работой исследовательского центра UKRAVIT

У межах робочої поїздки на Черкащину Президент України Володимир Зеленський відвідав «Фабрику агрохімікатів» корпорації UKRAVIT. Це – перший і найбільший український виробник препаратів для хімічного захисту сільськогосподарських культур промислового та приватного секторів. Про це повідомила прес-служба Черкаської ОДА.

Підприємство виготовляє понад 140 засобів. Це, зокрема, мікродобрива для сільського господарства, препарати для хімзахисту рослин, засоби для знищення гризунів і побутових комах.

На підприємстві працює понад 300 осіб.

Глава держави ознайомився з дослідницьким центром здорових рослин, зокрема, з Інститутом здорових рослин. Це – унікальний проект, який дає змогу аграріям застосовувати інноваційні технології. Інститут працює у форматі «зеленої хімії», що передбачає дбайливе ставлення до природи та максимальне зменшення використання шкідливих речовин.

Також Володимиру Зеленському продемонстрували новітній метод вирощування овочів без ґрунту та як проводиться дослідження ґрунтів.

«Я дуже приємно вражений від того, що тут бачив, – позитивних, без жодного негативу, розумних людей. Це дуже приємно», – заявив Президент України.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).