Вадим Нестеренко: «Важна не просто урожайность, а конечный финансовый результат»

Итоги уборки ранних сельхозкультур в одном из крупнейших агрохолдингов Юго-Востока Украины Ristone Holdings прокомментировал для Аgroreview.com Вадим Нестеренко – совладелец и глава наблюдательного совета холдинга. 

- Вадим Григорьевич, в середине весны прогнозы у всех аграриев Юго-Востока были мрачные. Как вы оцените результаты сбора урожая?

- Урожай не рекордный, но и не критический, я бы назвал его средне-высоким. Как я и предполагал ранее, мы собрали где-то 75% от того, что собираем в наилучшие годы.

Урожайность пшеницы в этом году в среднем по хозяйствам 45-50 центнеров с гектара (в рекордные годы доходила до показателя в 65 ц/га), рапс дал средние показатели, для него погодные условия в этом году были не самыми лучшими. А вот ячмень порадовал – дал очень хорошие показатели для этой культуры – 40-45 ц/га. Для холдинга традиционно – чем южнее расположено хозяйство, тем урожайность ниже. В целом, это является тенденцией для всего украинского АПК.

- А что помогло вашему холдингу собрать приличный урожай? Технологии, семена, удобрения? 

- Прежде всего, конечно, помогли майские дожди, они, по сути, спасли посевы. Вы же помните, что осень была сухая, сеяли мы в неоптимальные поздние сроки. Потом боялись, что зимой посевы замерзнут, но зима случилась теплой, здесь повезло. Природа пока всё же играет в сельхозпроизводстве доминирующую роль. Безусловно, есть такая закономерность – от вложенных в технологии ресурсов зависит объем и качество урожая. Важно найти золотую середину между затратами и результатом. Мы же вообще боремся не за урожайность, а за финансовый результат. То есть при минимально необходимых вложениях получить максимальную финансовую отдачу. 

Можно, например, внести удобрений в пять раз больше, чем определено нормой, но урожайность при этом в пять раз выше не станет, может, будет больше на 20%, но с точки зрения финансов такие сверхзатраты не имеют экономического смысла.
Баланс здоровой экономики выращивания зерновых в холдинге держится на нескольких китах, среди которых я бы выделил собственное производство семян, строгое следование правилам севооборота, борьбу за сохранение естественной влаги в почве, хорошее техническое оснащение хозяйств.

- Могли бы более подробно остановиться на каждом из них. Например, почему вы считаете, что семена лучше не покупать, а выращивать?

- Все аграрии, которые имеют собственное семенное хозяйство, знают, как это сказывается не столько на урожайности, сколько на себестоимости урожая. Собственные семена заметно уменьшают себестоимость выращивания. И, одновременно, добавляют уверенности в качестве. Ведь уже не раз люди сталкивались с тем, что даже у купленного в приличных импортных фирмах посадочного материала, выращенного в той же Венгрии, периодически проскакивает проблемная партия. Конечно, такие фирмы для сохранения собственного имиджа быстро реагируют на жалобы, удовлетворяют всевозможные претензии, тем не менее, человеческий фактор присутствует и в таких серьезных компаниях. 

Когда же мы используем собственный посадочный материал, мы четко понимаем, что получим на выходе. Выращивая свои семена, мы уже заранее видим и знаем, какой в каждом из гибридов заложен потенциал роста. И потом когда уже эти семена сеем на товарную продукцию, четко понимаем чего от них ожидать.
Все сорта ячменя и пшеницы мы в основном выращиваем сами для себя. Они хорошо районированы и адаптированы к условиям климата тех территорий, где расположены наши хозяйства, будь то юг – Днепропетровская и Запорожская области, или более северные районы Харьковской области.

- Вы упомянули о важности севооборота, но как можно применять эти правила в сегодняшних условиях, когда большинство хозяйств имеет монокультурную специализацию? 

- Соблюдение требований севооборота имеет существенное влияние на урожай. Посев зерновых после кормовых культур сразу дает повышение урожайности, это аксиома. Но, к сожалению, сегодня животноводством мало кто занимается серьезно, поэтому у большинства аграриев, нацеленных только на зерновые культуры, поэтому у них есть проблемы с севооборотом. 

Мы понимаем, что высокорентабельных культур осталось не так много, по сути это только пшеница и подсолнечник. А сеять попеременно эти культуры по правилам севооборота нельзя, это гарантированная потеря урожайности. Но что делать маленьким хозяйствам? У них выбора нет.

Наш холдинг многопрофильный, у нас есть животноводство, мы содержим фермы, поэтому можем применять правила севооборота. Я вам скажу так: где поле после кормовых засевается зерновыми, там сразу заметен рост урожая на 20, 25, а то и 30%.

Но всё это, прежде всего, упирается в вопросы экономики. Вот я вам приведу простой пример - мы сегодня чуть ли не каждый день читаем панические новости о том, как агрохозяйства сжигают стерню после сбора урожая. Этого делать нельзя, но если этого не делать, то встает вопрос о дополнительных затратах на несколько обработок земли, что, соответственно, понижает рентабельность хозяйства. Дым на полях – это следствие желания фермеров сократить затратную часть. 

По уму, нужно собирать солому, но возникает вопрос – куда её девать? Она всегда шла в животноводство, однако отрасль КРС неуклонно сокращается, поэтому солома – это не дополнительная прибыль, а дополнительные расходы. А если стоит вопрос – потратить больше или потратить меньше, то наш украинский фермер, естественно, выбирает второе.

Это еще одна грань преимуществ многопрофильного агрохолдинга, каковым является наш Ristone Holdings. У нас солома идет на приготовление кормов для ферм КРС, на изготовление компоста, который применяется для выращивания грибов на наших же предприятиях. В этом экономические преимущества крупного многопрофильного хозяйства. 

А мелкие агрохозяйства они в основной своей массе имеют одну специализацию – растениеводство экспортоориентированных культур, всё. У них нет ни желания, ни возможностей развиваться в сторону переработки. И если всё же будет принят законопроект 3131, если все аграрии будут поставлены в одинаковые условия по оплате земли, то мелкие производители окажутся в ситуации, когда им придется, образно говоря, «вспомнить о колхозах». То есть думать о кооперации и укрупнении. Другого пути для повышения рентабельности в АПК нет, без этого у них не будет никаких шансов выжить. Пока многие выживают только за счет работы «в черную», без налогов, но бесконечно так продолжаться не может. Мы ведь строим правовое государство, правда ведь?

- Ваш холдинг вложил немало средств в приобретение хорошей импортной сельхозтехники. Затраты немалые, а дали они какой-то существенный экономический эффект?

- Конечно, это качество и скорость обработки земли, сбора урожая. Но на сегодняшний день приобретение хорошей техники для многих хозяйств стало проблематичным.

Крупные агрохозяйства вышли на довольно приличный технический уровень не сегодня, а за те 10-12 лет, когда они имели возможность пользоваться спецрежимом НДС. Эти средства аккумулировались на спецсчета и использовались для развития производства. Безусловно, речь идет о легальных и работающих в белую агрохозяйствах. О тех, кто думал о перспективах развития, кто прилично вложился в технику. Сейчас с этим гораздо сложней, НДС у аграриев забирают в бюджет.

Я не устаю повторять, что спецрежим НДС для аграриев – это была самая оптимальная, самая не коррупционная и наиболее простая в администрировании государственная поддержка АПК Украины. Именно в силу своей некоррупционности и прозрачности эта льгота давала аграриям хороший рост конкурентоспособности, собственно говоря, именно поэтому лоббисты транснациональных корпораций продавили её отмену. На мой взгляд, первым признаком формирования серьезной государственной политики Украины в отрасли АПК станет как раз возврат спецрежима НДС для агропроизводителей.

- Климатические условия, как мы видим, все последние годы становятся всё более неблагоприятными. Как к ним приспосабливаться? Есть смысл говорить о сетях орошения, например, для Днепропетровской области?

-  Если Юг Украины тревожит недостаток влаги, то Запад из года в год наоборот  заливает дождями. Там естественное орошение, часто даже переизбыток влаги, но если поля не вымокают, урожайность там выше. Но на Западной Украине никто никогда масштабно орошением не занимался, этого не требуют их климатические условия.

Орошением как раз пытаются заниматься на Юге, где с каждым годом становится всё суше, постоянно присутствует угроза засухи. Однако для перехода к орошаемому земледелию есть одна пока непреодолимая помеха – распаёванная земля. Понимаете, один-два пайщика из хозяйства вышли, и пропало для орошения всё поле. Это вопрос экономики и политики в стратегии развития АПК. То, о чем мы говорили выше – легализация всех земельных и налоговых отношений, цивилизованный рынок земли и последующие процессы кооперации.
В нынешних условиях, рассуждая о климатических угрозах, нужно говорить о современных технологиях обработки почвы. Чтобы максимально сохранить в почве естественную влагу, следует уменьшать количество технических приемов обработки земли. Чем меньше ты прошелся культиватором по полю, тем больше ты сохранил влаги.

Над этим и работают хозяйства нашего холдинга – как сохранить хотя бы небольшие остатки влаги в почве. Есть, конечно, так называемые «нулевые технологии» no-till, которые активно пропагандируют. Это, если объяснить просто, загоняют специальную сеялку и сеют по убранному полю. Но эта технология у нас не сильно пригодна. Хозяйства холдинга работают по технологии mini-till – то есть минимально, бережно, но всё же обрабатываем землю, убираем остатки перед посевами, стараясь максимально сохранить в почве влагу. Это тоже залог стабильности урожаев.

- Понятно, что сельскохозяйственный год еще не закончился, но его экватор уже пройден. Ваша общая оценка экономической ситуации для холдинга?

- Главное заключается в том, что мы уверенней стали смотреть в завтрашний день. Много было беспокойств из-за погодных сюрпризов, но в глобальном смысле они нам не помешали добиться хорошего экономического результата. Сегодня и на поздние культуры хорошие перспективы открываются.
Изменение курса валют тоже с нашей точки зрение позитивное, поскольку, так или иначе, у нас есть часть экспортоориентированных зерноводческих позиций и производство подсолнечного масла. Ставки банковские упали, это тоже позитивный момент с точки зрения оборотных средств. 

Я не думаю, что всё это результат какой-то целенаправленной экономической политики власти, здесь скорее действует стечение многих обстоятельств, тон которым задает пандемия коронавируса. Но всё это вместе взятое дает перспективу считать, что нынешний год с точки зрения экономики для холдинга будет гораздо успешней, чем предыдущий.

- Вы упомянули о пандемии Сovid-19 и карантине, как, на ваш взгляд, они скажутся на возможностях и ценовых перспективах продукции АПК?

- Я думаю, что с учетом уроков коронавируса и закрытия границ, все страны в этом году будут более активно ориентироваться на формирование достаточно мощных национальных продовольственных запасов. А наша Украина будет ориентироваться на удовлетворение их потребностей. Потому что своих запасов мы практически не формируем, почему-то всегда фатально уверены, что нам всегда всего хватит. 

На мой взгляд, это неправильный подход и отсутствие осмысленной политики в этом вопросе. Если бездумно идти таким путем далее, то рано или поздно мы отправим всё выращенное на экспорт и даже не заметим, что остались ни с чем. Но это ведь вопрос реального суверенитета и самодостаточности государства перед лицом общемировых угроз.

Мне так кажется, что наши предыдущие и нынешняя государственная власть вопрос о продовольственной безопасности Украины привыкли воспринимать просто как слова, как абстрактный и не наполненный реальным содержанием лозунг. А это неправильно. У государства в этом вопросе должна быть четкая и выверенная политика. 

Сегодня ситуация такова, что АПК Украины развивается не благодаря, а вопреки тем условиям, в которых мы находится. Но на фоне роста мировой угрозы нехватки продовольственных ресурсов, именно эта отрасль становится для Украины государственнообразующей. Когда-то это дойдет и до власти, и тогда в нашей стране появится грамотная и перспективная политика для АПК, слова о продовольственной безопасности приобретут реальный смысл и содержание.

 

Охваченный коррупцией Госгеокадастр: новоназначенный председатель очертил первоочередные задачи

Роман Лещенко стал председателем Государственной службы Украины по вопросам геодезии, картографии и кадастра с 11 июня 2020 года. В своей колонке на Интерфакс-Украина он очертил первоочередные задачи на новой должности.

"Я принял новый вызов, возглавив один из наиболее коррумпированных государственных органов - Держгеокадастр. Я понимаю, какие сложные и масштабные задачи впереди.

Я вижу историческую миссию Держгеокадастру в том, чтобы помогать Украине эффективно распоряжаться своими сельскохозяйственными угодьями и уникальными природными ресурсами, обеспечивать основу для планирования и сбора поступлений в местные бюджеты, способствовать развитию частного сектора, особенно в сфере сельского хозяйства, и, главное – защищать права граждан на землю и обеспечить им беспрепятственный доступ к качественным услугам", - отметил Роман Лещенко.

По его словам, охваченный тотальной коррупцией Держгеокадастр провалил свою миссию в предыдущие годы. В то же время его работа сейчас, как никогда, нужна, чтобы помочь стране быстро преодолеть негативные последствия кризиса.

"Следовательно, трансформация Держгеокадастру в свободного от коррупции ведущего провайдера геопространственных данных открывает для нас огромные возможности.

Первое, с чего начну свою работу на посту, - это борьба с хищением нашего общего сокровища – государственных земель. Честным сотрудникам с незапятнанной репутацией нечего бояться, однако любые свидетельства незаконного или неподобающего поведения будут немедленно расследоваться.

Второе приоритетная задача – приложить все возможные усилия для принятия необходимого законодательства, которое обеспечит передачу государственных земель в распоряжение органов местного самоуправления, позволит нам упростить и перевести «в цифру» все процессы управления земельными ресурсами, проводить электронные земельные аукционы, а также создаст для фермеров стимулы для выхода из тени и получение доступа до банковских кредитов и государственной поддержки.

Для реализации нашей миссии нам понадобится поддержка многих правительственных структур, а также гражданского общества, частного сектора и международных партнеров. Это поможет нам разоблачать коррупцию на всех уровнях и бороться с ней, в то же время четко фокусируя внимание на сложных технических задачах и соответствующем оснащении нашего персонала для честного и достойного служения стране", - подчеркивает Роман Лещенко.

 

Кризис не станет шансом для прорыва украинского агросектора на мировых рынках

Юрій Косюк, аграрний мільярдер, власник МХП, скептично ставиться до пандемії. Карантин, каже він, ще більше мотивував його зануритися у власний бізнес. У той же час, глобальна криза не стане шансом для прориву українського агросектора на світових ринках. Таку точку зору він висловив в інтерв'ю НВ.

Ситуація з коронавірусом, зазначив він, швидше за все «емоційний перегрів». «А для економіки ризиків набагато більше, ніж для здоров’я людей. На зустрічі президента України з представниками великого бізнесу я заявив досить прямо і однозначно: істерія навколо пандемії принесе набагато більше шкоди і смертей, ніж реальний вірус», — сказав Косюк.

Він вказав на серйозні загрози для малого і середнього бізнесу. На думку Косюка, економічна турбулентність пов’язана зі значним ризиком «для тисяч людей, які опинилися на межі виживання в прямому сенсі слова».

Втім, додає Косюк, позиції України на світовому продовольчому ринку навряд чи зміцняться. «Нікуди ми, на жаль, не рвонемо. Так, ми можемо закривати невеликі дірки в продовольчих балансах інших країн, як правило, країн третього світу, але великого прориву в економіці це нам не дасть», — прогнозує він. За його словами, шанс виграшу для України — жорстка увага до питань гігієни і контролю. МХП, додає він, виніс ці уроки після епідемій пташиного і свинячого грипу.

Оцінив мільярдер і поточну ситуацію свого бізнесу, який експортує продовольство в Європу і Азію. «Глобально нічого не змінилося. Через зниження споживання трохи просіла Європа, хоча всі наші підприємства, розташовані там, працюють. Виросли арабські ринки, Африка. Трохи Японія призакрита, але найближчим часом, думаю, все знову відкриється. Загалом, якщо говорити в цілому, картинка без змін», — розповів Косюк.

Ще один фактор ризику для українського агробізнесу — глобальні нафтові війни. «Багато зерна перероблялося на біопаливо, а споживання палива в цілому і біопалива як добавки в інші види палива сильно впало», — каже Косюк. Падіння попиту, пояснив він, буде перевантажувати склади. Через це біржові ціни на зерно в світі будуть ще два наступних роки коливатися разом з ціною на нафту, вважає власник МХП.

Крім волатильності на сировинних ринках, під загрозу сільське господарство України ставить і погода. «У цьому році у нас посуха і тривожна ситуація в деяких регіонах, рівень води у водоймах впав майже на 40%. Для аграрної держави це серйозні ризики, про які потрібно думати вже зараз», — закликав він.

Рынок земель сельскохозяйственного назначения: чего ожидать и как подготовиться

Юрист ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова відповідає на запитання, які цікавлять аграріїв.

Чи є наявність укладеного договору оренди землі перешкодою для продажу або іншим способом відчуження земельної ділянки? 

Ні, наявність укладеного договору оренди або емфітевзису не являється обтяженням земельної ділянки. Будь-який власник буде мати право розпорядитися своєю ділянкою за власним бажанням. Вільний обіг земель сільськогосподарського призначення відкриває власнику багато можливостей щодо розпорядження нею. Зокрема, буде дозволено не лише продавати земельну ділянку а і передавати її в дарунок, в довірчу власність, міняти, передавати у заставу банку під отримання кредиту або укласти договори довічного утримання та спадковий договір при яких також відбувається відчуження земельної ділянки. 

Чи зобов’язаний власник земельної ділянки повідомляти орендаря про бажання продати або іншим способом відчужити свою земельну ділянку? 

Законом передбачається, що орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається. В такому випадку орендодавець зобов’язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається.

В той же час, з 1 липня 2021 року набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення зможуть бути виключно фізичні особи громадяни України та банки в порядку звернення стягнення на предмет застави. Більша частина діючих орендарів, це юридичні особи, які не зможуть набувати право власності на «підмораторні» земельні ділянки отже виникає питання, а як тоді орендарю скористатися своїм переважним правом? Якщо власник земельної ділянки зможе без відома орендаря продати ділянки будь-якій іншій фізичній особі. На даний час, Закон відповіді на це питання не дає. Проте, є сподівання, що ця проблема буде врегульована іншими Законопроєктами, один з який уже прийнято в першому читанні за №2194, саме в цьому Законопроєкті буде детально розписана процедура реалізації переважного права купівлі землі та передача цього права іншим особам. Тому, як на мене, поки не варто панікувати чекаємо доопрацювання всіх механізмів через прийняття інших Законів. 

Що буде з діючими договорами оренди землі та емфітевзису після початку функціонування повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення? 

- За загальним правилом, яке визначене в чинному законодавстві, перехід права власності на земельну ділянку (в тому числі її продаж, дарування, спадкування), не є підставою для дострокового розірвання договору оренди або внесення до нього змін за ініціативи нового власника. Всі права та обов’язки за таким договором переходять до нового власника, навіть якщо він не бажає укладати додаткової угоди до договору про заміну сторони. Проте, якщо в самому договорі оренди землі передбачено інше, то перехід права власності може бути підставою для дострокового розірвання за ініціативи власника. Тому, завдання №1 переконатися, що у ваших договорах оренди відсутня фраза, що перехід права власності є підставою для дострокового розірвання договору або внесення до нього змін. Крім того, в моїй практиці, я зустрічала чимало договорів оренди де містилися інші умови для дострокового розірвання договору оренди, Наприклад: розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативи власника або орендаря за умови попереднього повідомлення, прострочення виплати орендної плати на декілька місяців, реорганізація орендаря, зміна власника (засновника) орендаря.

З метою збереження земельного банку дуже важливо переконатися, що Ваші договори оренди не містять жодної умови, яка би могла бути підставою для дострокового розірвання договору. В такому разі розірвання буде можливе виключно в судовому порядку і то у окремих випадках. В наступній статті, ми поговоримо про топ 10 підстав для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

Чи можна вже зараз укласти попередній договір купівлі-продажу землі? 

Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Проте, чинним законодавством передбачено, що угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення). Враховуючи вищенаведене, ви звичайно можете укласти попередній договір з власником ділянки та зафіксувати певні домовленості, але така угода буде мати більше психологічний фактор аніж юридичний.

Що робити з земельними ділянками, які вже були «придбані» в умовах мораторію? 

Ні для кого не секрет, що тіньовий ринок земель сільськогосподарського признання завжди існував в Україні. Для цього найчастіше використовувалися схеми обміну земельними ділянками (коли 1 сотка обмінювалася на декілька гектарів з доплатою або без) або договір емфітевзису (це довгострокове право користування земельною ділянкою). Якщо у випадку міни до зацікавленої сторони переходило право власності на обміняні земельні ділянки, то у випадку емфітевзису набувається лише право користуватися земельною ділянкою без набуття права власності. Отже, після початку вільного обігу земель особам, що «придбали» земельні ділянки за договором емфітевзису все одно прийдеться їх офіційно купити або продовжувати користуватися на підставі договору емфітевзису.

Чи будуть продаватися землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності? 

Прийнятим Законом передбачається пряма заборона на продаж земельних ділянок державної та комунальної форми власності. Але, не забороняється зміна цільового призначення з подальшим продажем та продаж землі, яка перебуває у фермерів на праві постійного користування або довічного успадковуваного володіння ( в тому числі переоформленого на умовах оренди). Крім того, варто звернути увагу, що з існуючими темпами безоплатної приватизації таких земель до 1 липня 2021 року може не залишитись взагалі, тому і продавати буде нічого.

Чи буде Всеукраїнський референдум щодо ринку землі та які питання на ньому мають вирішуватися? 

- Законом пропонується, що лише на референдумі має бути схвалено питання набуття земель  сільськогосподарського призначення іноземцями, особами без громадянства і то лише через набуття ними частки у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, яка володіє землями сільськогосподарського призначення. В той же час, в Україні відсутній Закон «Про всеукраїнський референдум», отже для початку його потрібно розробити та прийняти.

Як аграрію підготуватися до ринку землі? Топ-7 рекомендацій

1. Повний аудит договорів оренди землі на відповідність законодавству та підстав для дострокового розірвання договору.
2. Перевірка правильності нарахування та виплати орендної плати за останні три роки.
3. Фінансовий та бухгалтерський аудит з метою отримання подальшого кредитування під купівлю землі.
4. Виправлення виявлених недоліків в договорах оренди або через переукладення договорів оренди, або шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін.
5. Максимально збільшити строк дії договору, шляхом внесення до нього змін.
6. Терміново поновити договори оренди, які закінчуються найближчі декілька років.
7. Постійна робота з орендодавцями та контроль ситуації.

Роман Бондаренко: Сварог избегает уплаты долгов перед Агротек

Із лютого 2019 року ТОВ «Агротек» веде судову суперечку із корпорацією «Сварог Вест Груп», яка не розрахувалася близько за 40 одиниць сільськогосподарської техніки John Deere. Загальна сума збитків складає понад 160 млн гривень. Однак, незважаючи на ряд виграних справ, у тому числі у Верховному Суді та Центральному апеляційному господарському суді, «Агротек» компенсації так і не отримав. Тож, чому «Сварог» не поспішає розраховуватися за боргами, розповів директор ТОВ «Агротек» Роман Бондаренко.

- Романе Євгеновичу, розкажіть, у чому полягає корінь проблеми?
- Співпрацювати зі «Сварогом» ми розпочали ще у 2013 році, сподіваючись  на довготривалІ  відносини. Й відтоді протягом двох років ми надали їм у лізинг 37 одиниць техніки John Deere -  трактори, сівалки, обприскувачі. Однак десь із середини 2015 року «Сварог» перестав виконувати взяті на себе зобов’язання, посилаючись,  на складне фінансове становище у зв’язку з неврожаєм. Ми пішли на зустріч клієнту, заключили ряд додаткових угод, згідно з якими вони повинні були виплатити заборгованість з врожаю наступного сезону. Утім, «Агротек» так нічого й не отримав та був змушений звернутися до суду.

- Наскільки відомо, «Агротеку» вдалося повернути лізинговану техніку та виграти кілька справ у суді. Розкажіть про це більше.

- Так,частину техніки ми повернули прямо з полів, точніше те, що від неї залишилося. Трактори  та обприскувачі, що повернув нам «Сварог», були в жахливому технічному стані, та аби знову ввести їх в експлуатацію, нашому сервісу довелося прикласти усю свою майстерність та немалі кошти!

Щодо розгляду справи в суді, то дійсно нам вдалося здобути кілька важливих звитяг. Особливо це стосується рішень Верховного Суду, який підтвердив факт дії договорів поруки, що були укладені з компаніями корпорації в період з 2015 по 2017 роки.  Суд визнав, що «Сварог» ухилявся від виконання контрактних зобов’язань, не сплачуючи за рахунками за лізинг техніки. Власне, Центральний апеляційний господарський суд зобов’язав «Сварог-Дністер» та «СК Бужок» (компанії структури «Сварог Вест Груп» - Ред.) виплатити нам майже 45 млн гривень.

Але в нас  багато сумнівів щодо швидкого повернення цих грошей.

- А на чому гуртуються ваші сумніви?
- За рік судових спорів ми багато разів переконалися в тому, що «Сварог» грає не за правилами. Адвокати «Сварог» прикладають всіх зусиль, щоб уникнути повернення боргу - від  спроб вирішити все на містах через лояльних суддів до банкрутства компаній-поручителів.. Останній приклад. Нещодавно вони зареєстрували 3 нові компанії -двійники тих фірм, із якими ми судимося стосовно договорів поруки. Зрозуміло, Із боржників «Сварог» виведе активи, залишивши їх банкрутами, а який борг с банкрута?

Тому, як директор компанії «Агротек» , хочу застерегти  керівництво торгівельних компаній, крупних постачальників сільськогосподарської  техніки, від  співпраці з корпорацію  «Сварог Вест Груп». Сьогодні вони не платять борги нам, завтра «кинуть» інших. А враховуючи їх багатий набір «схем», законно притягнути цих ділків до відповідальності буде дуже складно.

- Нещодавно «Епіцентру К» придбав частку в статутному капіталі корпорації «Сварог Вест Груп». Представники «Епіцентру», часом, не виходили на вас?

- Жодних контактів не було. Впевнений, що вони знають про існуючий борг, утім, не поспішають або не хочуть вирішувати проблему.  Цілком ймовірно, що це їх спільна програма, яка вигідна обом сторонам, але юристи нашої компанії зроблять все можливе, щоб повернути цю справу в русло закону та змусити їх погасити борги!

Ваш выбор 'Нечего сказать'.

Мы закончим земельную реформу - Владимир Зеленский

Об этом сообщает пресс-служба Офиса Президента.

«Земельная реформа – это реформа и Президента, и правительства – мы все несем ответственность. Самая сложная реформа, потому что на протяжении почти 30 лет никто не мог даже начать обсуждение законопроекта о рынке земель сельскохозяйственного назначения. – Ред.) в комитетах. Мы закончим эту реформу», – сказал Глава государства в беседе с журналистом издания Bloomberg.

Владимир Зеленский отметил, что голосование за законопроект о рынке земли во втором чтении – это лишь первый этап земельной реформы. В дальнейшем необходимо принять закон о референдуме и упорядочить земельные кадастры.

Также Президент считает целесообразным восстановить Министерство аграрной политики. «Ведь когда такая сложная вещь, как земельная реформа, – нужны отдельные люди в Украине, отдельная институция. Это должно говорить и делать профильный министр», – отметил Глава государства.

В то же время Президент убежден, что, несмотря на сопротивление оппозиции и блокирование «спамом» правок, закон о рынке земель сельскохозяйственного назначения будет принят Верховной Радой.

«Это действительно самый сложный законопроект. У нас там тысячи правок. Мы можем только требовать и работать», – подчеркнул Владимир Зеленский.

Вместе с тем Глава государства акцентировал внимание на необходимости улучшения коммуникации между правительством и обществом, разъяснение деталей земельной реформы.

Он отметил, что для правительства недопустимо проваливать коммуникацию в тот момент, когда в стране происходят коренные изменения.

«Это не про ваши личные рейтинги, не о том, что вас «снесут», а о том, что просто, возможно, у страны больше не будет шанса», – подчеркнул Президент.

Напомним, закон о рынке земли могут принять 19-20 марта.

6 марта парламент закончил рассмотрение 3298 правки за законопроекта о рынке земли. В общем к нему подали 4018 правок.

Следующее заседание Верховной Рады запланировано на 17 марта.

Кроме того, во фракции партии "Слуга народа" убеждают, что голосов для принятия закона о рынке земли хватит.

Ваш выбор 'Нечего сказать'.