Власників землі зобов’яжуть платити новий податок з 2023 року: кому і скільки нарахують

Власників землі зобов’яжуть платити новий податок з 2023 року: кому і скільки нарахують
Фото: з відкритих джерел

Мінімальне податкове зобов’язання в середньому становитиме 1,4 тис. грн з 1 га в рік.

З 2023 року Україна власникам та орендарям тих земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, почнуть розраховувати «мінімальне податкове зобов’язання» (МПЗ).

Це — сума, яку землекористувач повинен буде заплатити в бюджет в будь-якому випадку і незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність на ділянці, вирощував і продавав продукцію, і, відповідно, чи платив пов’язані з обробкою землі податки. Зокрема, податки з доходу від реалізаціі с / г продукції, ПДФО та військовий збір з зарплати працівників і з оренди ділянок.

У той же час ці податки будуть йти в рахунок МПЗ — якщо сума мінімального зобов’язання буде меншою або буде відповідати сумі вищевказаних зборів, то додаткових доплат з землекористувача фіскали не зажадають.

Якщо ж МПЗ перевищить суму зборів, то різницю, що утворилася доведеться доплатити.

Сенс новації — побороти нелегальну обробку ділянок, яка, за даними держорганів, зараз здійснюється приблизно на 20% усієї української землі сільгосппризначення.

Як мінімум введення МПЗ повинно додатково принести бюджетам 10 млрд грн, а в ідеалі — значно більше, якщо нове законодавство змусить легалізувати податкових «ухильників».

Опитані експерти повністю підтримують ініціативу, але все ж вказують, що мінімальний податок може вдарити і по окремим легальним підприємцям. Це станеться, якщо не змінити застарілу методику розрахунку головною складовою МПЗ — нормативної грошової оцінки землі.

Як розрахують
МПЗ вводиться в українське законодавство в рамках т.зв. «Ресурсного» законопроекту №5600, який зараз готується до другого читання в Раді.

Минулого тижня члени парламентського податкового комітету погодили ряд правок в частині МПЗ (про них у себе в телеграм-каналі розповів голова комітету Данило Гетьманцев). Також комітет рекомендував законопроект до прийняття в другому читанні.

Відповідно до норм застосування МПЗ, які відомі на даний момент, його рівень буде розраховуватися для фіз- і юросіб в залежності від нормативної грошової оцінки (НГО) 1 га землі, її сумарної площі, а також числа місяців, в які земля використовується.

Важливо, що в разі передачі землі в оренду МПЗ оплачує орендар, а не власник.

МПЗ буде розраховуватися за підсумками звітного року — тобто, в перший раз податкове зобов’язання застосують в 2023 році за 2022 рік Відповідно до формули розрахунку, в 2022 і 2023 роках МПЗ буде відповідати 4% від нормативної оцінки землі, а в наступні роки — 5%.

Якщо для конкретної ділянки нормативна грошова оцінка не проводилась, то для неї застосовується показник НГО по області. У різних регіонах країни цей показник різниться, відповідно, різним буде і мінімальний рівень земельного податку.

Однак в середньому по країні, як пояснив заступник голови Всеукраїнської аграрної раді (ВАР) Михайло Соколов, НГО 1 га ріллі становить 28 тис. грн. Виходячи з цього, в перші два роки дії норми в середньому МПЗ складе 1120 грн (з урахуванням коефіцієнта 4%), а в наступні роки — 1400 грн (5%).

ФОП і юрособи повинні будуть самостійно розраховувати МПЗ і вписувати його в податкову декларацію за рік разом із загальною сумою сплачених зборів та різницею між цими значеннями.

Якщо різниця вийде позитивною, то платник податків буде зобов’язаний збільшити на неї розмір відрахувань до бюджету (виходячи з форми госпдіяльності, сума буде додаватися до податку на прибуток підприємств, на єдиний податок (ФОП-єдинники) або на ПДФО (ФОП-загальносистемники)).

Фізособам МПЗ буде розраховувати контролюючий орган. До 1 липня року, наступного за звітним, він повинен відправити податкове повідомлення-рішення (ППР) на податкову адресу фізичної особи. Якщо в зазначений термін цього зроблено не буде, то фізособа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання.

Які податки підуть в рахунок МПЗ:

  • податок на прибуток з реалізованої власної с / г продукції (для юросіб) і ПДФО і військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації с / г продукції (для ФОП);
  • ПДФО і військовий збір з:
    заробітної плати найманих працівників (які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах);
    з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок;
    з доходів, виплачених у вигляді дивідендів (для юросіб);
  • єдиний податок;
  • земельний податок;
  • рентна плата за спеціальне використання води.

Нелегальна обробка землі
За розрахунками Мінфіну, які озвучила заступник міністра Світлана Воробей на засіданні податкового комітету 13 вересня, в Україні близько 8,4 млн га землі обробляється нелегально (всього в Україні 42,7 млн ​​га с / г землі, з якої 31,1 млн га знаходиться в приватній власності).

Підприємці, які використовують ці ділянки для вирощування продукції, продають її за готівку, нею ж розплачуються з працівниками та орендодавцями. Як підсумок, заявляла Воробей, бюджети недоотримують мінімум 10 млрд грн на рік.

З іншого боку, недобросовісні сільгоспвиробники, вказав гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Роман Сластьон, отримують неконкурентні переваги по відношенню до чесного бізнесу.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов, чия організація, за його словами, і надала Мінфіну оцінки масштабів нелегального землекористування, підкреслив, що зазначені 10 млрд грн бюджети отримають лише від однієї сплати МПЗ тими підприємствами, які сьогодні взагалі не платять податків.

Але Соколов вважає, що насправді міра може стати куди більш ефективною, так як вигода від несплати податку на прибуток та ПДФО стає не такою значною в порівнянні з ризиком отримати штраф за незаконну торгівлю.

«Може, люди вирішать, що варто заплатити трохи більше, ніж передбачено за податковим зобов’язанням, але зате спати спокійніше», — припустив Соколов.

Такої ж думки дотримується і Роман Сластьон. Він зазначає, що порушникам податкового законодавства робити це стане куди складніше. Наприклад, тим з них, хто користується ділянкою без укладеного договору оренди з власником, виплачуючи йому оплату готівкою, в результаті доведеться оплачувати за власника і мінімальне зобов’язання.

«Для власників ця ситуація теж буде некомфортною, так як їм по документам доведеться платити цей податок», — говорить Сластьон.

Гендиректор УКАБ прогнозує, що встановлення МПЗ на 90% закриє всі лазівки для нелегального сільгоспвиробництва.

Норма позначиться і на легальних с / г виробників
Як зауважила Світлана Воробей, при сплаті всіх податків за користування землею, які йдуть в рахунок МПЗ, їх сума повинна дорівнювати або перевершувати податкове зобов’язання.

Однак, пояснюють в ВАР, легальним сільгоспвиробникам з південних областей України через застарілу методики розрахунку нормативної грошової оцінки все ж доведеться доплачувати до мінімального рівня податків.

Справа в тому, що ця методика була розроблена ще за радянських часів і не враховує зміни клімату, який на Півдні країни став більш посушливим.

«Найяскравіше це видно на прикладі Одеської області. Там є підприємства, у яких НДО становить близько 40 тис. грн / га — відповідно і мінімальне навантаження буде вище, ніж в інших областях. Але при цьому в посушливому регіоні і орендна плата нижче, ніж по всій країні, так як менше урожай. нижче орендна плата — нижче ПДФО з неї, який йде в рахунок мінімального зобов’язання. Виходить перекіс «, — пояснив проблему Михайло Соколов.

Він також додав, що в посушливих регіонах виникають труднощі з вирощуванням овочів і розведенням худоби — через це багато підприємств на Півдні мають менше працівників, ніж в інших регіонах. Фонд оплати праці, нагадаємо, також впливає на розмір МПЗ

Визнають цю ваду і законодавці. Щоб виправити її, як пояснює Соколов, в рамках законопроекту №5600 Рада планує доручити Кабінету міністрів розробити нову методику НГО, яка б враховувала зволоженість грунту та інші особливості землекористування в південних областях.

Часу на це у виконавчої влади до 2023 року, коли МПЗ вперше почне застосовуватися.

Сімейні ферми і дачники
За логікою законодавців, нарахування мінімального зобов’язання повинна підлягати тільки «товарна» с / г земля. Щоб вивести з-під норми ділянки, які використовуються громадянами ні з метою, а для вирощування продукції на власні потреби, МПЗ вирішили застосовувати тільки до землі, що знаходиться за межами населених пунктів.

Також МПЗ не буде розраховане для земельних ділянок, які використовуються дачними і садовими кооперативами.

Як пояснює Сластьон, якщо в межах міст і сіл знаходяться приватні городи, то 99% землі «в полях» використовується саме з комерційною метою.

Правда, самі депутати податкового комітету визнавали ймовірність наявності у окремих громадян у власності «заміських» паїв, отриманих ними за радянських часів від підприємств, які громадяни просто закинули — не обробляють, і не здають в оренду.

Відповідно до норм проекту закону, таким особам також доведеться платити МПЗ. Однак розробники документа вважають це логічним — або ти працюєш на землі, яка є національним надбанням, або дай обробляти її іншим.

«Земельне законодавство навіть передбачає покарання за необробку товарної землі», — акцентувала увагу заступника міністра фінансів Воробей.

Імовірність того, що у окремих власників паїв немає можливості продати або здати в оренду ділянку через відсутність попиту, автори законопроекту вважають мінімальною.

Також вказують — якщо пай товарної землі становить кілька соток, то сума МПЗ вийде незначною (наприклад, для 15 соток при НГО в 28 тис. грн податкове зобов’язання складе 210 грн на рік).

Податкова може просто не дійти до фізособи за стягненням такого збору, зазначив Данило Гетьманцев.

Законопроектом також пропонуються послаблення для сільгоспвиробників-ФОП, які перебувають на IV групі єдиного податку — сімейних фермерських господарств, які не використовують найману працю і обробляють ділянки до 20 га. Для них МПЗ буде встановлений в половинному розмірі від стандартного — в 2022-2023 рр. ставка буде визначена в 2% від нормативної оцінки землі, а згодом — в 2,5%.

Сластьон вказує, що це не єдина передбачена пільга для «сімейних» ферм.

«Ті господарства, які легально обробляють кілька гектарів землі, зможуть досить просто перейти на спрощену систему оподаткування. Для них мінімальне зобов’язання складе 600-700 грн / га. Крім того, за програмою Мінагрополітики, таким підприємцям компенсується 90% сплаченого ЄСВ в перший рік роботи , і з щорічним зниженням розміру компенсації до 10% протягом 10 років «, — перераховує гендиректор УКАБ.

В кінцевому рахунку, «ресурсним» законопроектом при певних умовах пропонується звільнити с / г-виробників від сплати ПДФО. На це право вони зможуть розраховувати в разі, якщо реалізують за рік своєї продукції менш ніж на 12 мінзарплати (зараз 72 тис. грн).

«У той же час для тваринництва неоподатковуваний дохід пропонується встановити на рівні 300 тис. грн. Ці норми застосовуються до однієї фізособи. Так як в тому ж сімейному фермерському господарстві кілька членів, неоподатковуваний дохід можна мультиплікувати», — повідомив Роман Сластьон.

Джерело: UBR.ua 

Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/ru/content/vlasnykiv-zemli-zobovyazhut-platyty-novyj-podatok-z-2023-roku-komu-i-skilky-narahuyut
Like
Цікаво
Подобається
1
Сумно
Нічого сказати