Засуха набирает обороты и становится настоящим испытанием для аграриев

Українські агровиробники підраховують збитки через закриття ринків – тонни продукції продані за безцінь або гниють. Утім для фермерів в Україні – це не єдина проблема. На додачу до карантину вони стикнулись з нечуваною посухою та іншими екстремальними змінами погодних умов.

Великих втрат зазнали як виробники зернових так і фермери, які вирощують фрукти та овочі. Найбільше не пощастило агровиробникам на півдні і сході України – Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська та Запорізька області.

Так, міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вже переглянуло свій прогноз урожаю зернових на 2020 рік. Тепер замість прогнозованих у лютому 65-70 млн тонн очікується лише 60 млн тонн зернових та зернобобових культур.

Звісно, прогнози – справа невдячна і протягом року залежно від погоди їх переглядатимуть, проте говорити про минулорічний рекорд урожаю в 75,1 млн тонн у 2020 навряд чи доведеться.

Нагадаємо, що Україна споживає ¼ свого врожаю, іншу частину експортує. З початку 2019/2020 маркетингового року (червень 2019 – липень 2020) країна експортувала більше 50 млн тонн зерна.

Що сталося

Засуха в Україні почалася ще в липні минулого року. В деяких районах на півдні Україні (центральні і південні райони Одеської області) в осінньо-зимовий період випало 2 чи 3 дощі. Частина фермерів в південно-східних областях України змушені були сіятися в "сухий" грунт, а зима була безсніжною.

Відсутність дощів по всій території України та зміління річок Держводагентство вже назвало гідрологічною посухою.

"Норма опадів – 160 мм за "холодний" період, а наприклад, в Ізмаільському районі Одеської області випало 30 мм. Там – критичний стан", – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

 

Регіональний менеджер компанії Corteva Agriscience в Україні Антон Крючков повідомив, що за даними метеорологічних служб за зимовий період відбулося зменшення надходження опадів до 70% від середнього показника за останні 10 років.

Причому є площі, на яких нестача вологи нижче історичного показника на 80-90%.

Крім нестачі вологи, нічні заморозки наприкінці березня і першій половині квітня суттєво пошкодили листкову поверхню озимини.  "На поверхні грунту температура сягала  мінус 10–20 градусів. Це були екстремальні заморозки", – пояснює Адаменко.

Ті посіви, які пережили заморозки і відсутність вологи, 14-16 квітня чекали ще пилові бурі. Цього року вони були не лише на півдні України, а й в Запорізькій, Чернігівській, Сумській та Київській областях.У результаті частину посів повидувало вітром чи позаносило пилом.

"Відсутність достатнього рівня зволоження у верхньому шарі ґрунту, відсутність рослинного покриву в цей час на полях, а також недостатнє структурування ґрунту призвели до розвитку активної вітрової ерозії. Особливо сильно і нетипово це проявилося в регіонах Полісся на легких за гранулометричним складом ґрунтах", – зазначає заступник директора агробізнесу "Кернел" з виробництва Костянтин Шитюк.

За його словами, є ризики зменшення ефективності ґрунтового захисту, однорідності появи сходів культур, порушення глибини розміщення насіння. Найбільш несприятливим наслідком вітрової ерозії може стати втрата гумусового шару ґрунтів.

Що кажуть аграрії

Алла Стоянова, власниця фермерського господарства "Стоянова, А.А" Ізмаїльський район, Одеська область

"Ситуація на півдні Одещини катастрофічна. За нашими підрахунками, 70% озимини уже загинули безповоротно: пшениця, ячмінь, ріпак.

Ми збирали інформацію саме по Бессарабії, респондентами стали близько 300 агропідприємств із земельним банком від 150 до 10 тисяч га. Якщо не буде дощу у найближчі кілька днів, ще 11% посівів буде втрачено. Із опитаних 12% сказали, що вони уже банкроти – кошти брати нізвідки.

У нас засуха другий рік поспіль. Були втрати і минулого року, а цього – ще гірше. Якщо у підприємства земельні наділи у різних місцях, то якийсь відсоток їм вдасться зберегти – десь пройшла смуга дощу, десь упав туман. А ті, у кого до 100–300 га і їхні наділи в одному місці, втратили все".

Олексій Шурхал, власник ТОВ "Компанія "Скіф-ХХІ, "Більмацький район, Запорізької області.

"У нас зими не було. Постійно – то відлига, то похолодання. Пшениця по справжньому так і не ввійшла у сон: як тільки вона ввійде в нього – тут відлига, і вона починає вегетувати. І так всю зиму. Відповідно, вся енергія її пішла на те, щоб цю зиму пережити.

Нам трохи допоміг сніг, який випав наприкінці лютого-початку березня. Але у пшениці не розвинулась вторинна коренева система. Зараз сходи є, але ослаблені. Весняного кущення немає, оскільки були сильні заморозки. Ріпак теж дуже сильно постраждав від заморозків та відсутності вологи.

Про якийсь урожай поки що говорити не доводиться. Якщо у найближчі тиждень-два пройдуть дощі, то ситуація покращиться. Але все одно матимемо недобір урожаю у 20–30% порівняно з минулим роком".

 

Микола Муравйов, власник СТОВ "Аграрник", Новотроїцький район, Херсонська область.

"Зашкодили квітневі морози. На зрошуваних землях втратили близько 30% сильної пшениці. Плюс ще посуха. Маємо досить складну ситуацію.

Судячи із того, що бачимо зараз на полях, то якщо до 1 травня не буде опадів, – на богарних, неполивних, землях посіви пропадуть: пшениця, озимий і ярий ячмінь. У моєму господарстві – це близько 150 га, загалом ми посіяли 360 га озимих.

Соняшник не сіяли і сіяти не будемо. Волога була на рівні до 50 см, а повинна бути хоча б на рівні метра. Ще одна проблема – маловодність Дніпра. Згодом можемо мати проблему із браком вологи для поливу полів".

Віктотрія Доценко, власниця фермерського господарства "Вікторія",  Березнегуватський район Миколаївської області

"Запасів вологи  в ґрунті немає зовсім. Озимі зернові отримали стрес через погодні умови і призупинили розвиток. Причина – заморозки, у нас було до мінус 10 і все це супроводжувалось сильними вітрами.

Стрес триває, чим нівелює внесені добрива та дію пестицидів. Зрозуміло, що така ситуація  спричинить суттєву втрату врожаю. На даному етапі йдеться десь про 30%, а загалом можливо і до 50%.

Чимало посівів втрачено. У нашому господарстві це майже третина площі – із 270 га близько 100 га не вижило".

Чи насправді все це критично

Наразі ситуація не виглядає критичною. На початку травня Гідрометцентр прогнозує дощі. Проте частину площ під озимими буде втрачено і фермери пересіватимуть їх яровими культурами.

За оцінками генерального директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Романа Сластьона, йдеться про пересів 400-600 тис. га озимої пшениці та ріпаку. Це незначні цифри і становлять 1-2% від загальної площі під озимими культурами в Україні (7,6 млн га).

"Ситуація по озимим культурам поки не виглядає безнадійною. Так, були проблеми на півдні країни, але ситуація в інших регіонах стабільна. В середині травня буде закладка колосу і стане зрозуміло, що очікувати від цього урожаю", – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

 

І хоч пересівати озимі доведеться переважно фермерам півдня і сходу України, все ж урожайність  їх по всій території буде нижчою, ніж минулого року.

"Для північних областей, де фіксувались максимальні врожайності озимої пшениці на рівні 7–10 тонн/га, зараз можна казати про можливі  5–7 тонн/га, середні показники 4–6 тонн/га впадуть до 3–5 тонн/га і менше. У південних та східних регіонах, де історично отримували 2–3 тонн/га, врожайність цього року ризикує зменшитися до 1–1,5 і менше", – прогнозує регіональний менеджер Corteva Agriscience в Україні.

Разом з тим, відсутність вологи зараз може погано позначитися на майбутній урожайності ярових культур, зокрема кукурудзи, соняшнику, сої, які активно сіють зараз.

"Для кукурудзи потрібна волога – 80-100 мм в грунтовому шарі – це мало для кукурудзи, потрібно, щоб постійно випадав дощик, якщо його не буде, то кукурудза теж не зможе дати великого урожаю", – вважає заступник генерального директора ТОВ СП "Нібулон" з виробництва Костянтин Хмельницький.

Джерело: Економічна правда

 

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Накормить всех и самим с голода не умереть: что будет с отечественным АПК

Навіть попри шалені зміни в агросекторі, цей сегмент бізнесу зміниться та постраждає менше за інші сфери. Тому аграрієм бути зараз порівняно непогано. Адже, на відміну від ресторатора чи туроператора, на продукти все ще є попит — людям необхідно їсти. Але структура попиту зміниться дуже суттєво, і не для всіх підгалузей агробізнесу ці зміни будуть позитивними.

Дешева нафта є негативним фактором для українського агробізнесу, хоча пально-мастильні матеріали — це суттєва витратна частина для аграрія. Зниження ціни на нафту призводить до різкого зменшення імпорту країнами, які буквально купалися в нафтодоларах. А такі країни є серед ключових імпортерів українських продуктів харчування. І навіть якщо ми офіційно до РФ нічого не постачаємо, то неофіційно українські продукти туди продовжують потрапляти через реекспорт. Крім того, зменшення попиту в одній країні призводить до збільшення пропозиції на ринки інших країн. Багато нафтових країн заробляли гроші також на туризмі, наприклад Єгипет або ОАЕ. І от у цих країнах споживання впаде ще суттєвіше, адже туристична галузь фактично перестала існувати, і це погано для України.

Більшість людей і компаній у світі стануть біднішими, і не лише в нафтових країнах. Тому попит на дорогі і необов'язкові продукти, які легко замінити в споживанні, може різко впасти, тоді як попит на більш базові, незамінні продовольчі товари може навіть зрости.

Глобальний ринок унаслідок закриття кордонів і обмеження торгівлі продовольством перестає бути глобальним. Країни часто приймають хаотичні і непродумані рішення. Це теж невигідно для всіх. Зараз можливі ситуації, коли в одній країні ціни на певний вид стратегічного продовольства можуть злетіти до небес, і багато жителів не зможуть його собі дозволити, в той час як в іншій країні цей продукт продаватиметься за низькою ціною, невигідною для фермера, тому що ця країна обмежує експорт певного товару, який вважає для себе стратегічним. Відповідно, вже в наступному сезоні виробництва країна, що обмежувала експорт, може й справді відчути дефіцит стратегічного продукту, бо фермери відмовляться від збиткового для них виробництва.

Для українського уряду дуже важливо було б дати чіткий сигнал про гарантовану відсутність перепон експорту продовольства в період, коли аграрії приймають рішення щодо посівних площ та їх структури. Але замість цього ми чуємо забагато розмов про обмеження експорту, що може змусити аграріїв зменшити площі під стратегічними культурами.

Хочу нагадати, що вже зараз перспективи врожаю зернових та олійних культур в Україні під великим сумнівом. Ярові культури все ще можуть врятувати дощі, якщо вони, звісно, будуть, але зізнаймося, що такої посухи в Україні не було дуже давно. Відповідно, озимі культури перебувають у поганому стані. Настільки, що навіть були ушкодження від приморозків у квітні, які зазвичай для них не є проблемою.

Повертаючись до глобальних тенденцій, хочу зазначити, що попит на продовольчі зернові культури, такі як продовольча пшениця, рис, круп'яні культури та інші, може істотно зрости, тому що це базові і недорогі стратегічні продукти, які люди починають споживати в кризових ситуаціях.

Водночас дешева нафта та коронакриза вдарять по галузях сільського господарства, які безпосередньо пов'язані з цінами на енергоносії: по виробництву біоетанолу, де головними джерелами сировини є цукрова тростина і кукурудза, а також біодизелю, де використовується переважно ріпак.

У сукупності з очікуваним падінням попиту на червоне м'ясо довгостроковий вплив на глобальні ціни на кукурудзу буде найбільшим з усіх культур. Уже зараз заводи з виробництва біоетанолу в США зупинилися. Він нікому не потрібен за таких цін на нафту. А значить, кукурудзу пропонують на ринку кормів. Але й там фіксується зниження попиту, бо падає попит на м'ясо. І ми ще не відчули сповна цієї тенденції, що тільки починається, особливо на тлі послаблення української гривні. На жаль для України, кукурудза є експортною позицією №1.

Ціновий тиск також відчуватиметься на ринках цукру і ріпаку. Заводи в Бразилії зараз почали переробляти тростину не на біоетанол, а на цукор. Пропозиція зростає. Аналогічно з ріпаком для біодизелю, це зараз просто невигідно. Відповідно, більше піде на ріпакову олію для харчового споживання та на технічні цілі, де попит теж упав. Це матиме довгостроковий негативний вплив.

Ціни не обов'язково знизяться всюди, тому що зросте кількість нових торгових обмежень, і можливі серйозні локальні потрясіння і цінові диспаритети, тобто цукор або кукурудза цілком може коштувати надто дорого в країні-імпортері і занадто дешево в країні-експортері.

Галузь олійних культур і рослинної олії теж може розділитися, і дешеві олії отримають певну перевагу. Найнеприємніше тут — це ймовірне падіння попиту на протеїнові шроти, які є значною частиною доходів галузі. Однак великою перевагою зернової та олійної галузей є відсутність проблем із робочою силою, — майже все виробництво та переробка механізовані.

Продукти переробки продовольчих зернових культур також навряд чи зазнають суттєвих втрат. На них найменше позначилося падіння в сегменті HoReCa (Hotel, Restaurant, Cafe), тобто ресторанно-туристичного бізнесу, тому що такі продукти простіше приготувати вдома.

М'ясна галузь може постраждати більше за інші, тому що попит на дорожчі види м'яса помітно впаде. При цьому птахівництво може навіть виграти, бо це найдешевший вид м'яса. А рибна галузь може постраждати ще істотніше за м'ясну, адже це найдорожче джерело білка.

Втрат зазнає і молочна галузь, особливо ті її сегменти, які орієнтовані на виробництво дорогих сирів та інших продуктів із високою доданою вартістю, а також продуктів для HoReCa. Цілком імовірно, що ціни на молочний білок і жир знову зблизяться, бо в останні роки жир (читай — масло) був значно дорожчим за білок. В Україні галузь, можливо, також зазнає втрат, але не дуже суттєвих, бо ми вже перестали бути великим експортером. Тут багато що залежатиме від курсу гривні: якщо справдяться прогнози девальвації, то знизиться імпорт молокопродуктів, що дасть змогу місцевим виробникам не втратити обсягів продажів. Але у виробників сирів проблеми точно будуть.

Яєчна галузь, до речі, від кризи може навіть виграти. Споживання яйця різко зросло, — люди готують удома, закуповують яйця, адже це відносно недороге джерело дієтичного білка. Крім того, яйця досить легко готувати. Більш того, зараз роблять багато страв і домашньої випічки, — і це все глобальна тенденція.

Плодоовочева галузь розвиватиметься неоднорідно: одні сегменти можуть різко вирости, а інші — практично зникнуть. Приміром уже зараз різко впав попит на горіхи. Є проблеми з попитом на дорогі види фруктів та ягід. Ця продукція швидко псується, тому подорожчання та ускладнення логістики вже чинять негативний вплив. Крім того, ця галузь потребує найбільше робочих рук, а з цим у багатьох країнах нині великі проблеми.

Уже починають з'являтися неприємні сигнали про погіршення доступу до фінансів. Але банки поки що переважно розуміють, що аграрний сектор буде менш враженим за інші. Тому не так часто блокують або обмежують кредитні лінії для аграрних компаній, як для компаній з інших сфер бізнесу.

Також зараз ми зауважуємо, що втрати продуктів зростають, тому що люди рідше ходять до магазинів, беруть за один раз більше, що збільшує втрати у споживача. Порушилася логістика — теж багато втрат. Частина ягід та овочів уже залишилася в полях в ЄС, бо бракує робочих рук.

Цікаво, що інвестиції в аграрну галузь, попри кризу, можуть навіть збільшитися, тому що ситуація в інших сферах буде ще гіршою. Але перевагу надаватимуть галузям із максимальним рівнем механізації. А на тлі очікуваного падіння цін на нерухомість (будинки, квартири тощо) інвестиції в сільгоспземлі можуть стати спасінням для капіталів.

Дуже сильно зміниться і глобальна логістика, торговельні потоки і виробництво продуктів харчування FMCG (брендованих, готових до вживання і упакованих). Різко знизиться попит на продукти для ресторанів, готелів і галузі громадського харчування, тому відбудеться відкіт у додаванні вартості.

У рази зросла торгівля продуктами харчування онлайн. Найшвидше, цей сегмент розвиватиметься і після закінчення карантинів, адже це є додатковою зручністю для споживача. Більш того, чимало дрібних сімейних фермерів налагодили прямі продажі та доставки споживачам, особливо якщо вони вирощують/виробляють досить дорогу продукцію.

Однак усе-таки для невеликих фермерів, особливо в Україні, цей рік буде дуже складним. На превеликий жаль, парламент так і не спромігся остаточно прийняти сучасне кооперативне законодавство, яке за нашої підтримки було розроблено галузевими асоціаціями вже кілька років тому. Зараз у багатьох регіонах закрили роздрібні і навіть оптові ринки, які були основним каналом збуту продукції, особливо плодоовочевої та молочної.

Наші урядовці не розуміють, що саме ці дві категорії (а не зернові чи олійні) годують селян, а супермаркети України продають максимум 5–7% від усього обсягу ягід, а решта йде через лотки та ринки. Щоб потрапити туди, вони проходять ланку оптових ринків. Якщо ці канали збуту буде і далі заблоковано, то споживач залишиться без якісних і свіжих вітамінних продуктів і платитиме за них шалену ціну в супермаркеті, а селяни будуть змушені викидати продукцію на смітник.

Проблема легалізації торгівлі плодоовочевою продукцією стоїть дуже давно, і ми спільно з галузевими асоціаціями вже багаторазово пропонували уряду механізми її вирішення. Крім зазначеної вище кооперації, дієвим способом було б зниження ставки ПДВ на цей вид продукції до 7–10%, щоб її було вигідніше закуповувати у дрібних виробників. Це світова практика, але у нас не працює жоден із цих двох механізмів.

Якщо підбити невеликий проміжний підсумок, то перевага буде у тих країн, які виробляють усе необхідне для повного забезпечення власного населення продуктами харчування і не дуже залежать від імпорту чи експорту. Зокрема, високим є рівень продовольчої безпеки в України, яка є нетто-експортером практично всіх основних продуктів харчування.

Крім того, Україна порівняно недавно (у 90-х роках минулого століття) отримала безцінний досвід забезпечення продовольчої безпеки шляхом масового обробітку населенням присадибних ділянок і виробництва всього необхідного власними силами. Ми бачимо, що цей досвід уже зараз змусив багатьох посадити картоплю та розширити площі під овочами. 

Автор: Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)

Джерело: Дзеркало тижня

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Что посеешь - то и пожнешь: сверхурожайные озимые, что побороли непогоду

Последние годы Украина хвасталась хорошими урожаями. Однако нынешний год оказался сложным для сельского хозяйства из-за неблагоприятных погодных условий. Сухая осень, аномально теплая зима и весна без дождей, – все это плохо влияет на озимые и будущий урожай.

В этом году погода устроила настоящие температурные качели для озимой, и очень много сортов не прошли испытание аномальными условиями.

Начались неурядицы с погодой еще осенью прошлого года, ведь при посеве озимых во многих регионах Украины наблюдалась засуха. Почти бесснежная зима привела к тому, что на большинстве посевных площадей запасы продуктивной влаги в почве оценивались как самые низкие за последние несколько лет.

В выигрыше оказались те аграрии, которые приспособились к изменениям климата и посеяли современные высокопроизводительные засухоустойчивые сорта озимых растений.

В прошлом году компания Vitagro Partner вывела на рынок новые сорта от Semelita: Мулан, Мескаль, Турандот, Нота Одесская, Практик, Перепелка, которые в этом году прошли испытания климатическими изменениями и показали отличный результат.

Мы решили проехаться по полям и сделать фото отчет, чтобы наглядно продемонстрировать результаты на посевных площадях. Растения все прихоти стихии пережили на удивление успешно, а урожай обещает быть отличным.

 

Мулан

 

Ріверо

 

Турандот

 

Мескаль

 

Ежегодно научный отдел компании Vitagro Partner разрабатывает несколько десятков сортов и адаптирует под условия климата для достижения максимально высоких результатов. Не секрет, что сейчас очень важно соблюдать технологии для максимального результата. Агрономы консультанты в филиалах компании постоянно контролируют посевы и улучшают технологию в зависимости от потребности растения.

Поэтому удачный сорт и удачно подобранная технология выращивания – залог высоких урожаев и хороших результатов!

Справка: Агрохимическая компания Vitagro Partner – современная национальная аграрная компания, использующая в работе передовые канадские технологии и интегрирует их в украинский опыт. Компания имеет новейшую научную базу, а передовые агрономические технологии тестируются и совершенствуются на собственных полях агрохолдинга.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

«Правильное питание» для растений: как увеличить урожайность

Сегодня аграрии столкнулись со значительным недостатком влаги в почве, поэтому выбор действенных и эффективных удобрений для сельхозпроизводителей актуален как никогда, ведь от урожайности текущего сезона, зависит и прибыль предприятия, и его возможности развития в будущем.

Отечественные фермеры пытаются реагировать на новые вызовы и используют эффективные новейшие препараты и стимуляторы роста. Как это делают в ООО «Прогресс», что в Черниговской области, рассказал заместитель директора по растениеводству Александр Антоновский.

«Наше хозяйство имеет в обработке 4800 га земли. Выращиваем озимую пшеницу, кукурузу на зерно и силос, подсолнечник, сою, рапс. Когда планируешь получить большой урожай, необходимо применять качественные препараты нового поколения. Как-то на исследовательском полигоне «R&D центре КОМПО Эксперт», который организован на базе хозяйства «Дружба-Нова» агрохолдинга «Кернел», увидели в действии микроудобрения и стимуляторы роста производства немецкой компании COMPO Expert Gmbh и комплексные гранулированные удобрения под торговой маркой FERTIS NPK, которые предлагает компания BINFIELD, захотелось и себе попробовать. Сразу начали с большой партии и применили препараты на половине площади, отведенной под пшеницу. Уже на ранних этапах увидели разницу между удобрениями и обычной амофоской. Тогда уже весной начали работать с удобрениями с микроэлементами, которые обеспечивают сбалансированное питание сельхозкультурам», - рассказал Александр Антоновский.

Продукты в хозяйстве применяли на таких культурах как подсолнечник и кукуруза, озимая пшеница и соя, начиная от предпосевной обработки семян, основного внесения, внекорневой подкормки.

«Для внекорневой подкормки мы брали «Басфолиар Мульти Фло» на зерновые пшеницу и кукурузу. «Басфолиар Екселент Фло» применяли на подсолнечник и сою. Антистресант и стимулятор роста «Басфолиар Авант Натур» мы использовали для пшеницы и подсолнечника. Хочу отметить, что прошлогоднюю засуху обработанные растения перенесли лучше. У пшеницы улучшилась стрессоустойчивость», - рассказывает Александр Антоновский.

По его словам, убеждались в эффективности удобрений в хозяйстве опытным путем: контролировали, наблюдали за развитием корневой системы и подсчитывали прибавку урожая.

«Эффект от применения препаратов можно было увидеть визуально. Как-то я осматриваю посевы и спрашиваю у агронома, тут точно один сорт пшеницы посеян, ведь участки очень отличались. Как проявил себя тот или иной продукт легко увидеть в период кущения. Когда собирали урожай, то на этом поле с 10 гектаров получили 1,500 тонны прибавки при использовании удобрений FERTIS NPK для внесения при посеве», - отмечает Александр Антоновский.

Читайте также: Как эффективно подпитать сад, чтобы получить хороший урожай

В нынешних погодных условиях растениям крайне важно обеспечить сбалансированное питание и защиту, ведь недостаток влаги в почве аграрии фиксируют на всей территории Украины. Эксперты советуют сельхозпроизводителям использовать комплексное удобрение FERTIS NPK. За счет высокого содержания водорастворимого фосфора происходит быстрый старт роста растений, прежде всего, интенсивное развитие корневой системы и вегетативной массы, а благодаря калию обеспечивается накопление пластических веществ, улучшается качество урожая. Сера в составе формулы стабилизирует азотное питание растения, а микроэлементы бор и цинк помогают активировать и регулировать синтез сахаров и крахмала. Удобрение не требует большого количества влаги для растворения, быстро освобождает элементы в доступной для растений форме и питает в течение всей вегетации культуры.

Но, как отмечает Александр Антоновский, для обеспечения устойчивой урожайности важно также делать химический анализ почвы по дефициту элементов, которые нужно скорректировать.

«Мы исследовали 1500 га своих почв. По анализам где-то плюс минус увидели, что за последние 10 лет у нас содержание гумуса поднялся в среднем на 1%. Был 3,8-3,6%, а стал 4,2 - 4,6%. Сейчас планируем поработать с удобрениями и сделать анализ грунта через 3-4 года. Хотим еще попробовать применять ингибитор нитрификации Новатэк ONE при внесении Кассу, а на следующий год микроэлементы и удобрения применять для всех культур», - рассказывает Александр Антоновский.

Для лучшего роста растений в нетипичных погодных условиях нынешнего сезона эксперты советуют использовать «БАСФОЛИАР КЕЛП СЛ». Данное минеральное удобрение с эффектом стимулятора роста растений на основе экстракта натуральных фитогормонов роста предназначено для некорневых подкормок и предпосевной обработки семян. За счет того, что в составе продукта преобладают фитогормоны ауксины, стимулируется развитие корневой системы, повышает устойчивость растений к сложным почвенно-климатическим условиям и улучшает поглощение питательных веществ. Синтез цитокининов усиливается одновременно с развитием корневой системы, что обеспечивает увеличение надземной массы растения.

«Мы стараемся шагать в ногу со временем и применять на своих посевах новейшие препараты. Также всегда учитываем соотношение цена — качество. Если хочешь получить хороший урожай - не экономь на химии. Именно поэтому мы довольны сотрудничеством с компанией BINFIELD, ведь на собственном опыте убедились в действенности и эффективности препаратов от ведущих производителей и можем рекомендовать их всем аграриям», - заключает Александр Антоновский.

О компании BINFIELD
Основанная в 2011 году компания BINFIELD предлагает украинским аграриям продукцию ведущих европейских производителей — COMPO Expert GmbH (Германия), UAB Arvi Fertis (Литва), холдинга Grupa Azoty (Польша), Achema (Литва) и ICL (Израиль). Это широкое портфолио продуктов: комплексные гранулированные удобрения, в том числе и без хлорные, азотные удобрения, водорастворимые и жидкие удобрения для внекорневой подкормки, стимуляторы роста на основе фитогормонов, антистресанты с аминокислотами растительного происхождения.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украинская соя между бесконечными правками и мировыми тенденциями

У світі продовжує зростати попит на соєві боби. У перший весняний місяць 2020 року основні країни-постачальники цієї продукції зберігали високі темпи відвантаження. І це, незважаючи на те, що багато держав саме в цей період оголошували про введення жорстких карантинних заходів з причини пандемії COVID-19. При цьому запаси соєвих бобів на світовому ринку залишаються досить високими, в зв’язку з чим провідні агентства у своїх останніх звітах знижують прогнози виробництва сої.

Тож не дивно, що в поточних умовах і на українському ринку сої формується невизначеність, яка виражається в коливаннях показників як виробництва даної культури, так і її розподілу.

Масла у вогонь підливає і особисто сам президент України відтягуванням моменту підписання закону, який дозволить повернути виробникам сої можливість отримувати повернення ПДВ при експорті продукції.

Так, вже в сезоні-2019/20 в Україні фіксується скорочення валового збору сої до 4,3 млн. тонн за рахунок скорочення площ під культурою на 7%, а також зниження середньої врожайності на 3% відносно показників попереднього МР. Як вважають аналітики АПК-Інформ, зменшення валового збору сої в більшому ступені відіб’ється на внутрішньому споживанні культури. Так, за підсумками сезону очікується, що перероблено всередині країни буде близько 1,9 млн. тонн сої, що на 14% менше показника попереднього сезону. В т.ч. переробка на масло може досягти 1,7 млн. тонн (-15%).
Що стосується експорту, то в даному сегменті очікується менш істотне зниження. Згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», в сезоні-2019/20 на зовнішній ринок може бути поставлено 2,4 млн. тонн української сої, що всього на 4% поступається показнику 2018/19 МР, але на 12% менше, ніж обсяги експорту в 2017/18 МР.

Основними імпортерами української сої протягом трьох останніх сезонів є Туреччина, Єгипет і Білорусь, які з вересня 2017 р. по лютий 2020 р. сумарно закупили близько 61% всіх експортних партій даної культури. Ситуативним імпортером є Іран. Так, в 2017/18 МР Іран посів другу позицію серед імпортерів з часткою закупівель в 13% від загального обсягу поставок. При цьому в 2018/19 МР Іран не фігурував в ТОП-10 імпортерів. За підсумками вересня-лютого поточного сезону дана країна посідає 7 позицію в списку імпортерів української сої з часткою 4%.

Що стосується експорту сої в 2019/20 МР, то за підсумками вересня-лютого Україна експортувала трохи більше 2,3 млн. тонн сої, що становить понад 96% прогнозованого експортного потенціалу. Лідерство за обсягами закупівель за минулий період зберегли Туреччина – 775,6 тис. тонн, Єгипет – 437,8 тис. тонн і Білорусь – 286,1 тис. тонн. Також 198,2 тис. тонн сої було поставлено до Італії і 101,2 тис. тонн – до Греції.

За розглянутий період серед ТОП-5 імпортерів Єгипет і Італія істотно наростили обсяги закупівель української сої в порівнянні з показниками за весь попередній сезон. Так, постачання до Єгипту збільшилися на 58%, а експорт в Італію – практично в 3,5 рази. З урахуванням глобального карантину і сформованого експортного потенціалу ринку сої в Україні, до кінця сезону не очікується істотного приросту постачання, в т.ч. в напрямку ключових імпортерів.

На думку виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзани Григоренко, на розвиток ринку соєвих бобів в Україні особливим чином впливає невизначеність з відміною так званих «соєвих правок».

До цього часу актуальним залишається питання фіналізації скасування «соєвих правок». Незважаючи на те, що Верховна Рада України підтримала дане рішення шляхом прийняття ще в січні ц.р. законопроекту №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві», президент його ще не підписав. А аграрії, як правило, вже в другій декаді січня намагаються формувати чіткі плани зі структури посівних площ. Відповідно, ясності у вирішенні даного питання так і не з’явилося, що зведе нанівець докладені зусилля, і триватиме тенденція дискримінації малих і середніх сільськогосподарських виробників. Весь ринок, і не тільки український, продовжує спостерігати за розвитком даної ситуації в очікуванні якогось рішення. Особливо зараз, коли потреба в продовольстві і його забезпеченні стоїть на першому плані. Адже, як ми бачимо, попит на бобові культури і, зокрема, на сою збільшується, особливо в країнах Середньої Азії. Так чому б не стимулювати вирощування цієї продукції і не реалізовувати експортний потенціал?

Необхідно відзначити, що якісне насіння соєвих бобів в Україні є, що важливо зараз в умовах запитів ринку на не ГМ продукцію. Тільки в 2020 році (період 01.01-01.04) в Україні офіційно було сертифіковано, за даними Мінекономіки, 12762,872 тонни насіння сої (української та іноземної селекції) для сівби. Імпортованого насіння зареєстровано тільки 74,537 тонни (Канада, Франція, Чехія). Посівний матеріал сої в 2019 році вирощувався на площі 13262,41 га.

Соя – дійсно перспективна культура для українських аграріїв. Тим більше, що насіннєві компанії пропонують посівний матеріал, який все більше підходить під агрокліматичні реалії України, що зможе зробити її вирощування ще більш рентабельним.

Автор: Юлія Шевченко 

Джерело: АПК-Інформ 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview
Ваш выбор 'Нечего сказать'.

Мораторий отменили: кто сможет покупать землю

В ночь на вторник, 31 марта, Верховная Рада приняла закон об обороте земель сельскохозяйственного назначения. Законопроект № 2178-10 предусматривает запуск рынка земли в Украине с 1 июля 2021 года, а соответственно, и снятие моратория на продажу сільськогоспділянок.

"Снятие моратория на продажу земли сельскохозяйственного назначения – это весомый толчок для развития экономики, фермерства, аграрного комплекса в Украине", – прокомментировал решение Рады премьер-министр Украины Денис Шмыгаль.

Споры относительно закона об открытии рынка земли тянулись несколько месяцев, а под Верховной Радой в это время продолжались протесты противников снятия земельного моратория. В первом чтении документ был принят еще 13 ноября 2019 года. Изначально планировалось, что закон примут во втором чтении до начала 2020 года, однако за большое количество правок (4018) депутаты не успели заняться документом. Последний "раунд" рассмотрения законопроекта во втором чтении длился с 6 февраля.

В результате лимит на концентрацию земли устанавливается на уровне 10 тысяч гектаров (ранее предлагалось 200 тыс.), а купля-продажа земли будет осуществляться только в безналичной форме. Такой способ продажи требует подтверждения происхождения денег.

Кроме того, депутаты решили, что доступ к рынку земли получат:

- граждане Украины;
- территориальные общины, государство;
- юрлица, созданные и зарегистрированные в Украине без иностранных участников;
банки.

При этом банки смогут стать владельцами земли только при условии, что участок достался им в качестве залогового имущества по непогашенному кредиту.

Доступ к рынку земли запрещается для таких категорий:

-иностранцы и иностранные компании (планируется референдум по этому вопросу);
- компании в собственности граждан страны-агрессора;
- компании под санкциями;
- компании в собственности иностранных государств, оффшоров, или же те, которым невозможно установить бенефициара;
- юрлица, зарегистрированные в странах, не сотрудничающих в сфере противодействия отмыванию доходов.

А вот арендаторы, работающие на земле с 2010 года или дольше, смогут выкупить "свои" участки без проведения земельных торгов – по цене нормативной денежной оценки. Кроме того, они могут получить рассрочку до 10 лет.

Земля государственной и коммунальной собственности не будет продаваться. Запрещается продавать и участки на временно оккупированной территории – их можно только передать по наследству. Также не могут быть переданы в частную собственность участки, расположенные ближе чем за 50 км от государственной границы. Последнее правило не распространяется на границы, проходящие по морю.

Напомним, мораторий на продажу земли действовал в Украине с 2001 года. Он вводился как временная мера, но постоянно продолжался. Последний раз мораторий на продажу земли продлили до конца 2019 года. Впрочем, мораторий не мог быть окончательно снята до того, как ВР примет законопроект об обороте с/х земель.

Источник: Сегодня

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview