Без урожая: как минимизировать убытки в сельском хозяйстве

Следующий год может быть катастрофически неурожайним через прогнозируемую затяжную зиму с постоянными температурными «качелями».

Такой прогноз высказал известный народный синоптик Леонид Горбань изданию Gazeta.ua.

«Лучше бы я ошибся, но по расчетам будут сильные морозы и постоянные оттепели. Это смерть для озимых культур. Во-вторых, зима будет затяжной. Она плавно с морозами перейдет в март. А в апреле резко потеплеет и начнут дуть сильные ветры, которые будут выдувать влагу из почвы. Будет мало осадков и будет стоять жара, — сообщил Леонид Горбань.

По его словам, такая погода будет и в мае и до середины июня.

«Дождей будет очень мало. С мая по июнь более 25 дней не будет осадков. А урожай формируется в первые 35 дней после всходов. Получается, на яровых культурах урожая не будет. Пострадают все регионы. Больше всего Винницкая, Черкасская, Днепропетровская, Запорожская, Николаевская и Херсонская области. Особенно на Юге, где урожай небольшой, но качественное зерно», — отметил народный синоптик.

Кроме того, согласно синоптическим прогнозом, зима 2018-2019 в Украине будет нестандартной. Прогнозируют много теплых дней. Похолодание придет в конце декабря, морозы усилятся перед Крещением, а пик холодов — до минус 30 ночью — придется на 7-10 февраля.

В условиях изменения климата именно агрострахование становится реальной помощью, что позволяет аграриям уменьшить финансовые убытки от потери урожая.

«Агрострахование является основным финансовым инструментом для агропроизводителя, который позволит обезопасить инвестиции. Все замечают, что меняется климат, двигаются климатические зоны. А последние три-четыре года еще и падают цены на сельхозпродукцию. Если раньше маржа и доходность были на очень высоком уровне, и аграрий мог не волноваться, если недополучал урожай по одной культуре — это покрывала доходность по другой. То сейчас, когда снижается рентабельность выращивания сельскохозяйственных культур, все больше аграриев начинают задумываться про страховые программы. К тому же, фермеры становятся более экономически грамотными, начинают считать деньги, ведь затраты на СЗР, семена, топливо постоянно растут. А чем больше ты вложил, тем больше ты волнуешься за свой урожай. А агрострахования - это своеобразный зонтик, который защитит от неблагоприятных погодных условий», - отмечает директор по инновациям и развитию "Аграрного Агентства АГРОС", эксперт страхового рынка Владимир Юдин.

Читайте также: Как фермеру защитить свой бизнес: перспективы агрострахования в Украине

По его словам, ранее страхование было для фермера чем-то инопланетным, непонятным. Поэтому, страховщики, приспособившись к специфике работы аграриев, начали работать над более эффективным механизмом возмещения.

Так, согласно данным аналитического исследования «Рынок агрострахования Украины в 2018 андертайтинговому году», проведенного Международной финансовой корпорацией (IFC) и Минагрополитики, в 2018 году в Украине традиционным агрострахованием охвачено 973,7 тыс. га посевных площадей 1,5 тыс. агропроизводителей. Для этого оформлено 1205 полисов на страховую сумму $238 млн. По полисам традиционного агрострахования этого года произошло 26 выплат на сумму $204 тыс.

По программе индексного агрострахования в 2018 году застраховано 420 тыс. посевных площадей 1 тыс. агропроизводителей. Они оформили 795 полисов на страховую сумму $17 млн. В течение текущего года им осуществлено 168 выплат на $1,1 млн.

«Агрострахование дозоляє не просто компенсировать потери от погодных рисков, таких как заморозки, град, засуха, но и стабилизировать доходы. Если будут благоприятные погодные условия - вы получите хороший урожай. Если будут плохие погодные условия, никакая агротехнология, к сожалению, не спасет. Зато подсластит горькую пилюлю страховая выплата, за счет которой вы сможете покрыть свои убытки в случае полной или частичной потери урожая. Это дает возможность стабилизировать свои доходы и не иметь проблем с финансовой устойчивостью. Компенсация ущерба благодаря страхованию позволяет своевременно рассчитаться с переработчиками, поставщиками материально-технических ресурсов и другими вашими партнерами», - замечает Владимир Юдин.

По его мнению, агрострахование побуждает к использованию современных технических и технологических достижений, в частности, применение надежных средств защиты урожая. Таким образом, оно способствует повышению эффективности производства в аграрном секторе.

«Специалисты «Аграрного Агентства АГРОС» помогут аграриям разобраться в достаточно сложных нюансах и услугах страховых компаний, подобрать выгодное страховое предложение для фермера, заключить все договоры и сопроводить его вплоть до наступления страхового случая, если таковой будет иметь место, контролируя выполнение договоренностей. В своей работе мы ориентируемся в первую очередь на потребности клиента, поскольку знакомы с условиями и рыночными предложениями, а самое важное, работаем с реальными прецедентами», - подчеркивает Владимир Юдин.

Справка:
Агенство Агрос специализируется на одном из самых сложных видов страхования - агростраховании. Для украинских агропроизводителей разработаны различные программы страхования сельскохозяйственных культур, которые включают в себя как страхование от отдельных погодных рисков, так и страхование комплекса рисков.
Контактные телефоны: (044) 284 94 14

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Как ухаживать за семенными участками озимой пшеницы

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає: використання інтенсивних сортів, застосування добрив на заплановану врожайність, роздрібне внесення азотних добрив протягом весни за даними ґрунтової і рослинної діагностики, інтегровану систему захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників, за потребою застосування регуляторів росту (ретардантів), організацію біологічного контролю за станом росту і розвитку рослин на основних етапах органогенезу.

Головною метою інтенсивної технології є максимальна реалізація потенційної продуктивності сортів озимої пшениці шляхом раціональної мобілізації природних та техногенних факторів урожайності.

У період вегетації насінницькі посіви озимої пшениці пошкоджуються шкідниками – мишоподібними гризунами, клопами-черепашками, злаковими мухами, попелицею,хлібними жуками та ін.; уражуються хворобами – борошнистою росою, бурою листковою іржею, септоріозом листя, септоріозом та фузаріозом колосу; засмічуються багато- та однорічними бур’янами. Тому надійний догляд за посівами є важливим резервом підвищення  їх продуктивності і розпочинати його треба восени, при перевищенні економічних порогів шкодочинності, дозволеними для використання в Україні пестицидами та агрохімікатами в оптимальні строки та рекомендованими нормами внесення.

Взимку і ранньою весною постійно спостерігають за ходом перезимівлі пшениці і при необхідності організовують захист її від вимерзання, випрівання тощо.

Навесні посіви пшениці оглядають, визначають стан їх після зимівлі, ступінь зрідженості та приймають рішення щодо доцільності їх залишення для подальшої вегетації. Якщо весна рання, у ґрунті достатньо продуктивної вологи (до 200 мм у шарі 1 м.), погода прохолодна (10-12С0), то при наявності на м2  в Степу не менше 250, які почали нормально кущитись, пшеницю на 2-3 етапах органогенезу підживлюють невисокими нормами азотних добрив і продовжують догляд за посівами до початку збирання врожаю. Слабкорозвинену пшеницю при густоті близько 200 рослин на м2  в Степу пересівають високоврожайними ярими культурами. При пізньому відновленні вегетації нормально розвинені посіви підживлюють підвищеними нормами азоту і проводять старанний догляд. Пшеницю, яка з осені не розкущилася або розкущилася, але вийшла із зими маючи загиблу вегетативну масу, а також посіви, які навесні виявилися наполовину зрідженими, пересівають незалежно від зволоження  ґрунту.

Система догляду за озимою пшеницею, крім азотних підживлень, включає також захист рослин від вилягання, бур’янів, хвороб та шкідників.

В технології вирощування насіння озимої пшениці живлення важливе не тільки для отримання стабільних, високих і якісних врожаїв, а й для збереження родючості ґрунтів та, відповідно, рентабельного рослинництва країни в цілому.

Численні експериментальні дослідження провідних селекційних центрів світу свідчать, що потенціал продуктивності озимої пшениці може бути надзвичайно високим. На основі цих даних можна дійти висновку, що внесок сорту в формування рекордного врожаю пшениці за сприятливих погодних умов (вологозабезпечення, температура, ФАР) та оптимальної густоти посіву становить 60–70%, а посилення мінерального живлення (насамперед азотного) – 30–40%. Несприятливі погодні умови можуть суттєво зменшити врожайність залежно від стійкості генотипу.

Отже, для отримання високого врожаю пшениці необхідна оптимізація взаємодії двох головних складників – високого генетичного потенціалу продуктивності та необхідних для його повного розкриття умов вирощування.

Високі врожаї озимої пшениці прямо залежать від збалансованих доз внесення NPK та мікроелементів. Основним чинником стабільного та рентабельного зерновиробництва є впровадження інноваційних сортів озимої пшениці з технологіями вирощування, що відповідають потребам сорту. Важливим компонентом розробки систем живлення рослин є застосування складних комплексних фізіологічно збалансованих препаративних форм. Велику увагу слід приділяти створенню та використанню комплексних добрив для позакореневого підживлення, що дає змогу значно підвищити коефіцієнт засвоєння поживних речовин і знизити надходження токсичних речовин у навколишнє середовище. Вимоги до елементів живлення змінюються не тільки відповідно до сортових особливостей, а й залежно від фаз росту та розвитку озимої пшениці. Мінеральне живлення рослин має також бути збалансованим за елементами з обов’язковим урахуванням ґрунтово­кліматичних особливостей конкретного регіону вирощування.

На сьогодні значні витрати аграріїв у технологіях отримання зерна припадають на добрива. З огляду на постійне зростання цін на них головною проблемою у впровадженні систем живлення високоврожайних сортів пшениці є підвищення коефіцієнтів засвоєння макро­ та мікроелементів. Основними шляхами вирішення цієї проблеми є поділ дози елемента на кілька внесень; локальне внесення добрив (внесення в зону рядка або на 5–7 см нижче поряд із насіннєвим ложем, в зону розташування кореневої системи); позакореневі підживлення; використання рідких і комплексних добрив; запровадження інтегрованих систем живлення та захисту посівів.

Читайте також: Як контролювати стан посівів озимих культур

В останні роки українські виробники зерна вносять, переважно, лише азотні добрива, причому зростає рівень внесення рідких азотних добрив.

В цілому, як для озимої, так і для ярої пшениці, 60% від очікуваного максимуму загального відносного поглинання елементів (N + P2O5 + K2O + SO3) припадає на другу половину вегетаційного періоду.

Основна кількість азоту вноситься у I та II підживлення. Азотні добрива недоцільно застосовувати у високих дозах до посіву, оскільки підвищені концентрації азоту в ґрунті можуть негативно вплинути на рослини на перших етапах їх розвитку. Водночас не слід допускати й азотного голодування на початку вегетації.

Отже, в осінній період важливо забезпечити помірне азотне живлення шляхом внесення невеликих доз азотних добрив, переважно в амонійній формі. Стартові дози азоту (N20–30), за потреби, можуть бути внесені у вигляді вапняково­аміачної селітри, аміачної селітри, сульфату амонію, КАСів тощо. За результатами багаторічних виробничих досліджень встановлено, що перспективним є осіннє внесення азоту N80–100 в амонійній формі (безводний аміак, аміачна вода) на глибину 14–20 см перед посівом. Внесення восени високих доз добрив із вмістом нітратів (аміачна селітра, КАСи) та сульфатів (сульфати амонію, магнію) призведе до втрат азоту й сірки протягом зимового періоду.

Необхідне також забезпечення рослин фосфором і калієм, які, на відміну від азотних добрив, застосовують, переважно, восени. Внесення діамофосок та інших комплексних добрив, у тому числі й локальне, є важливим компонентом технологій вирощування. Слід звернути увагу на важливість доступних для рослин фосфору (ортофосфату) та сірки (сульфатів) на початку вегетації. Iнгібування поглинання іонів за несприятливих умов вирощування (перезволоження, посуха, високі температури), які блокують функціонування кореневої системи, зумовлює підвищення ефективності позакореневого внесення елементів мінерального живлення. Після початку вегетації фосфорні та калійні добрива слід вносити тільки у формі водорозчинних рідких комплексних добрив.

Ефективність використання рослинами основних елементів живлення залежить від багатьох чинників і посилюється при підвищенні рівня збалансованості між поживними елементами, зокрема, азотом, фосфором, калієм, сіркою, магнієм, кальцієм та мікроелементами (марганець, мідь, цинк, залізо, бор). Мікроелементи мають велике значення для інтенсифікації росту й розвитку рослин, формування протидії  хворобам і низьким температурам. Для поповнення запасів необхідних елементів у ґрунті потрібно нарощувати обсяги внесення органічних добрив, запроваджувати посіви сидератів, вносити місцеві добрива (вапнякові поклади/відходи, відходи підприємств, попіл тощо). Дози добрив визначають відповідно до запланованої врожайності та ґрунтових умов і погодних особливостей вегетаційного сезону.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украинская говядина: новые перспективы

Щоб утілити її в життя, виробникам необхідно консолідувати зусилля та обрати прийнятну модель з виробництва цього виду м’яса.

З чого починати та як стати професіональним виробником яловичини, розповідає Євген Шатохін, міжнародний експерт ФАО з тваринництва.

Кооперативна відправка живця

Жива ВРХ з України традиційно експортується до країн Близького Сходу та Північної Африки, якщо йдеться про вивіз водним транспортом корабельних партій від 1000 голів. Основним покупцем автомобільних партій молодняка залишається Азербайджан.

Які країни найбільше купують живої худоби? Туреччина, Єгипет та Китай (див. таблицю 1). США умовно посідають перше місце, хоча основна торгівля живою худобою відбувається між США, Канадою та Мексикою в рамках Північно-Американської угоди про вільну торгівлю, яка за ініціативою США переглядається.

Таблиця 1. Рейтинг 10 країн — найбільших імпортерів живої ВРХ у світі

Країна

Обсяги імпорту, тис. голів

США

1750

Туреччина

490

Єгипет

300

Китай

160

Росія

90

Мексика

25

Канада

25

Японія

10

Бразилія

3

Україна

2

Проблема торгівлі живцем ВРХ полягає в обмеженій кількості ринків збуту. Крім того, Україна не має потужних експортних компаній, які б самостійно формували корабельні партії худоби. Українське середнє фермерське господарство продає 45 голів худоби на місяць — одна автомобільна партія вагою 20 т. Така ситуація на руку торговельним компаніям-посередникам, які скуповують невеликі партії худоби в різних господарствах, ставлять їх на карантинні майданчики, догодовують та проводять відповідні карантинні заходи. Як тільки сформовано партію, що відповідає вантажопідйомності судна, компанія відвантажує її на експорт.

Не треба пояснювати, що компанії-посередники пропонують за живець ціни, актуальні для внутрішнього ринку України. Зазвичай про прив’язку до експортної ціни не йдеться, бо різниця між закупівельною та експортною ціною, а також сума відшкодованого ПДВ за мінусом експортного мита, і є заробітком посередницької компанії. В Україні вивізне мито на живу худобу становить 10% від експортної ціни, транспортної логістики, карантинних заходів, вартості кормів на корабель тощо.

Кооперативна модель торгівлі худобою передбачає зовсім інші принципи роботи. Кооперативом управляють менеджери-професіонали, яких члени об'єднання наймають на роботу. Витрати на діяльність кооперативу оплачуються з фіксованої суми у вигляді відсотка від експортної ціни контракту. Вони включають заробітні плати працівників та їхні бонуси за досягнення ключових показників ефективності, видатки на транспорт та відрядження, офісні та витрати на розвиток кооперативу: придбання техніки, автомобілів, обладнання, які є власністю кооперативу й перебувають на його балансі. Додатковий заробіток від експортної діяльності розподіляється пропорційно участі кожного члена кооперативу.

Наведемо приклад. Господарство, А відправило 60 тонн живої ваги, а господарство Б — 20 тонн. При цьому логістичні витрати першого становлять 0,5 грн./кг живої ваги, а другого — 0,2 грн./кг живої ваги, бо відстань до порту від цих господарств була різною. Відповідно остаточна експортна ціна за кілограм живої ваги для господарства, А на 0,3 грн./кг нижча.

Сума ж додаткового заробітку члена кооперативу прив’язана виключно до обсягу реалізованої на засадах кооперації продукції. В цьому й полягає одна з найбільших відмінностей кооперативу від інших юридичних форм господарювання — заробіток залежить не від того, яка у тебе частка в кооперативі, а від обсягу бізнесу, який учасник провів через кооператив. Іншими словами, принципи кооперації передбачають заробіток не на капіталі — частці в кооперативі, а на обсязі проведених бізнес-операцій.

Кооператив не є посередником між покупцем та продавцем. Він сам продавець, який напряму взаємодіє з покупцем, отримуючи за це фіксовану у відсотках плату від контрактної вартості кілограма живця на утримання та розвиток кооперативу. Подальша доля цієї плати є підзвітною членам кооперативу.

Джерело: прес-служба АВМ

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Производство эфирных масел может быть очень выгодным

Спрос на эфирные масла из различных растений растет на международном рынке на 6-8% ежегодно, пишет Pro-Consulting. Прогнозируется, что в ближайшие пять лет денежный объем этого рынка вырастет с сегодняшних $8 млрд до $12,1 млрд.

Около 50% мирового объема эфирных масел потребляется на европейском континенте. На втором месте – Северная Америка (26%), на третьем – Азиатско-Тихоокеанский регион (24%).

Украина, находясь в непосредственной близости от самого емкого рынка сбыта эфирных масел и имея хорошие условия для культивирования лекарственных трав, может воспользоваться этим для наращивания экспорта этого вида продукции. Однако, пока этот потенциал не реализуется в полной мере. Наоборот, по итогам 11 месяцев 2017 года спад производства эфирных масел в нашей стране составил почти 30,5%, и произошло это по причине резкого подорожания импортируемого сырья.    

Вместе с тем, производство эфирных масел может быть очень выгодным, о чем свидетельствует пример Бразилии, экспортирующей их ежегодно около 14,4 тыс. тонн, или Германии – 4,26 тыс. тонн. Но при организации такого предприятия на территории Украины необходимо очень тщательно выбирать вид сырья. Так как от него будет зависеть выход и себестоимость конечной продукции. Например, из килограмма высушенной лаванды можно получить примерно два грамма масла, а цветки мелиссы дадут выход в десять раз меньше. Кроме того, различные виды сырья могут значительно отличаться друг от друга по цене. Все эти моменты учтены в бизнес-плане организации бизнеса по производству эфирных масел, разработанном аналитиками Pro-Consulting.

Структура первоначальных инвестиций в реализацию проекта показана в диаграмме.

Как видно, закупка сырья является самой емкой статьей расходов, а уже за ней идет стоимость производственной линии и другого оборудования.

В случае четкого выполнения данного бизнес-плана, затраченные на создание предприятия средства окупятся менее чем за два года, а работа на постоянно растущем рынке даст необходимые ресурсы для дальнейшего развития бизнеса.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Как получить всеукраинские 100 млн тонн зерновых

Именно вопросам новейших технологических решений, направленных на рост урожайности и доходности, лучшим мировым трендам и практикам в агробизнесе посвещена конференция PRO100 Agro, которую сегодня в Киеве проводит агрохолдинг «Кернел».

Украина – крупнейший поставщик аграрной продукции на мировые рынки. В подсолнечном масле наша страна номер 1 по экспорту, по зерновым – в пятерке крупнейших экспортеров.  Но на сегодняшний день из-за недостаточной эффективности отечественного сельского хозяйства аграрии теряют порядка $ 200 на гектаре.Поэтому аграриям есть куда двигаться в сторону роста эффективности и, соответственно, роста доходов.

Читайте также: Кернел запустил онлайн-платформу Open Agribusiness для аграриев

«Мы украинские аграрии конкурируем не друг с другом. Мы и Украина в целом конкурируем со всем миром. Наше преимущество в том, что мы можем выдавать на рынок продукцию высокого качества и низкой себестоимости. Все, чего хочет рынок, – потреблять и потреблять дёшево. Любой продукт, который экспортирует Украина, должен быть качественный и недорогой. Мир смотрит сегодня на то, чтобы все удешевлять. Новые технологии, подходы, которые используются, концентрируются именно на этом», – заявил Евгений Осипов, генеральный директор «Кернел».

В качестве примера он привел пример самых дорогих в мире компаний Uber и Amazon, которые переворачивают мировую индустрию, предлагая потребителям продукцию и услуги дешевле, чем это делают конкуренты.

«Философия нашей конференции и проекта Open Agribusiness в целом – в сельском хозяйстве должны развиваться и присутствовать все формы и размеры бизнесов, и все отрасли должны развиваться. На рынке должны быть малые, средние и крупные компании. Тогда страна будет сбалансированной, и потенциал ее роста будет совершенно другим. Большие агрокорпорации, средний и малый агробизнес – не конкуренты по сути! У каждого игрока рынка своя роль и ценность. И чем раньше мы это поймём и примем это, чем раньше мы осознаем, что в партнерстве мы достигнем больших результатов – тем скорее мы получим прорыв в аграрной отрасли и выйдем на качественно новый уровень», – заявил Евгений Осипов.

Крупный бизнес, способен больше инвестировать в строительство заводов, элеваторов, логистику, чем средний и малый, должен взять на себя роль инфраструктурной цепи от поля до порта, и стать надежным партнером для аграриев, оказывая качественный сервис по продвижению товара по этой цепочке.

Чем больше качественной инфраструктуры создается в стране, тем лучше стране и участникам рынка. Строительство новых маслоэкстракционных заводов повышает конкуренцию среди переработчиков подсолнечника. Они начинают конкурировать за сырье и повышать его цену. Аграрий только выигрывает.

«Сельхозпроизводителю недостаточно только произвести продукцию, нужно ее перевезти и где-то сложить. И когда эти вопросы решаются таким партнером как Кернел, у агрария остается больше денег для развития собственного бизнеса, – подчеркнул Евгений Осипов. – Мы хотим, чтобы украинские аграрии выращивали больше продукции, снижая ее себестоимость. Пример таких стран, как Бразилия и Аргентина, показывает, что, когда фермеры начали обмениваться информацией и знаниями, внедрять лучшие практики, пошел рост урожайности. Именно поэтому мы запустили многофункциональный портал для сельхозпроизводителей Open Agribusiness. На этом ресурсе в режиме реального времени можно получить актуальные закупочные цены на зерновые и масличные культуры, узнать условия форвардной программы «Кернел», увидеть реальные результаты применения той или иной технологии на полях Кернел и принять решение о целесообразности ее использования на своем поле, ознакомиться с ведущими мировыми аграрными практиками».

По словам Евгения Осипова, компания Кернел готова максимально делиться опытом с партнерами-сельхозпроизводителями, рассказывать об использовании различных технологий и полученных производственных результатах.

«Мы полностью открываем технологические карты, показываем, как мы производим ту или иную культуру в разных регионах, предоставляем доступ к мониторингу полей с рядом инструментов на базе системы Cropio. Здесь аккумулируется информация о культурах, структуре посевов, истории проведенных агроопераций с полной детализацией, оценкой состояния вегетации. Мы открыли в системе 75 тыс. га своих полей. Все партнеры-сельхозпроизводители, которые поставляют нам продукцию, получили доступ к этим данным. Теперь они видят наше конкретное поле, его историю, гибрид, защиту, прогноз урожайности. Сегодня в систему Cropio, кроме наших полей, загружены еще поля партнеров, а общий массив данных в системе составляет 273 тыс. га. В будущем мы планируем наращивать цифру открытых данных. Я верю, что именно через открытые отношения, взаимный обмен опытом по использованию технологий и независимую систему мониторинга, мы придем ко всеукраинским 100 млн тонн зерновых. А это не только рывок вперед для всего АПК, но и загрузка инфраструктуры смежных бизнесов, валютная выручка для страны и общий рост экономики страны», – заявил Евгений Осипов.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Как зарабатывать на выращивании клюквы

Об этом можно с уверенностью сказать даже несмотря на то, что наша страна входит в десятку мировых лидеров по ее производству, пишет Pro-Consulting.

В 2016 году было собрано всего 338 тонн этой ценной на международном рынке ягоды, что примерно в тысячу раз меньше, чем в США и в пятьсот раз меньше, чем в Канаде. Даже маленькие Беларусь и Латвия обогнали Украину по клюкве, хотя еще в 2013 году данной ягоды у нас было собрано более чем в два раза больше - 800 тонн.

Такая нестабильность клюквенного урожая вызвана тем, что основную массу ягод в Украине собирают в дикой природе, а в странах-лидерах ее выращивают на сельскохозяйственных плантациях. Лесов у нас становится все меньше и, соответственно, сокращается сбор дикорастущей клюквы, тогда как на соответствующих почвах ее можно культивировать с использованием высокопродуктивных сортов, как это уже начали делать в Белоруссии и Латвии. Да и в Украине все больше фермеров понимают выгодность этого направления агробизнеса, о чем свидетельствуют площади клюквенных насаждений.

Весьма полезным для развития клюквенного бизнеса является то, что для него можно получить бюджетную дотацию в рамках госпрограммы поддержки аграрных товаропроизводителей на 2017-2021 годы. Для этого необходимо иметь грамотно составленный бизнес-план.

Он предусматривает организацию выращивания клюквы на площади пять гектаров. Одним из важнейших пунктов этого проекта является правильный выбор места расположения хозяйства. Там должны быть благоприятные для роста клюквы почвенно-климатические условия и развитая транспортная инфраструктура. Этим условиям отвечают Волынская, Житомирская или Тернопольская области.

В бизнес-плане подробно расписаны все этапы создания предприятия и разработана финансовая модель его деятельности. Основными статьями расходов в порядке уменьшения доли в общем объеме финансирования являются:

- пополнение оборотных средств предприятия, которые направляются на проведение посадочной кампании, работ по уходу за плантацией, финансирование жизнедеятельности - 36%;
приобретение оборудования для переработки ягод и их фасовки - 25%;
- строительные работы и закупка сельхозтехники - 10%.

Расчеты бизнес-плана показывают, что рентабельность продаж созданного хозяйства будут находиться на уровне 36,9%, при котором каждый доллар дохода будет приносить почти 37 центов чистой прибыли.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview