Чешский гонщик пройдет 160-километровую трассу на тракторе

Как сообщает agro.guide, выбор Мачика остановился на финской технике Valtra.

Трактор уже получил гоночный номер 1951 – это год, когда впервые начали изготавливаться трактора, что позже получили название Valtra.

На своей странице в Facebook гонщик показал, как выглядит трактор, который он собирается “оседлать” через пару недель.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

В Киевской области застрелили главу фермерского хозяйства

Об этом сообщает УНН со ссылкой на отдел коммуникации полиции в Киевской области.

На месте происшествия работали руководство Главного управления полиции Киевщины, сотрудники прокуратуры области, следственно-оперативная группа Фастовского отдела полиции, криминалистическая лаборатория, кинологи. Во время осмотра места преступления полицейские обнаружили и изъяли вещественные доказательства.

Тело мужчины, на котором специалисты обнаружили несколько отверстий от пуль, направлено на проведение судебно-медицинской экспертизы для установления причин смерти.

По факту умышленного убийства открыто уголовное производство по ч. 1 ст. 115 Уголовного кодекса Украины. Продолжаются оперативно-розыскные мероприятия по установлению лиц, причастных к данному преступлению, рассматриваются различные версии убийства.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Импорт превышает экспорт свинины в 19 раз

Об этом свидетельствуют данные Государственной фискальной службы, передает УНН.

Так, главным поставщиком свинины в Украину была Польша. Из Польши Украина импортировала свинины на 7,5 млн долл.

Второе место в списке принадлежит Германии. В январе-марте Украина завезла из Германии свинины на 2,7 млн долл.

На третьем месте - Дания. За три месяца этого года Украина импортировала из Дании свинины на 1 млн долл.

Вместе с тем, в январе-марте Украина поставила на экспорт всего 316 тонн свинины общей стоимостью 702 тыс. долл.

Таким образом, импорт превышает экспорт свинины в 19 раз (в денежном выражении).

По словам парламентария Сергея Тригубенко, так много свинины, как сейчас, мы не импортировали последние 4 года. Более того, такая ситуация привела к ощутимому удорожанию сала и свинины на внутреннем рынке.

И поскольку с АЧС наши контролеры справиться до сих пор не могут, то, по прогнозам специалистов, украинцам следует готовиться к дальнейшему росту цен на продукцию свиноводства.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Молодые фермеры могут получить до 40 тыс. грн

Так, глава фермерского хозяйства в возрасте до 35 лет 1 раз в год может получить бюджетную субсидию до 40 тыс. грн на развитие своего хозяйства.

Это отметил заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Виктор Шеремета в интервью одному из украинских радио и добавил, что детально с программами поддержки АПК на 2019 год можно ознакомиться на специальном сайте, который посвящен исключительно дотациям – https://dotacii2019.minagro.gov.ua/ua.

«Важной целью для Правительства и Минагрополитики является обеспечение устойчивости государственной поддержки. Но, вместе с тем, мы реагируем на вызовы отрасли и дополняем программу новыми актуальными направлениями. В частности, речь идет о поддержке молодых фермеров, вновь созданных фермерских хозяйств, отрасли пчеловодства, возмещения стоимости оборудования для шоковой заморозки ягод и прочее», - отметил Виктор Шеремета.

По словам заместителя Министра, Правительство предоставляет бюджетную субсидию вновь созданным фермерским хозяйствам в размере 3 тыс. грн на 1 гектар (до 60 тыс. грн) на одно фермерское хозяйство. Дотация предоставляется в первые три года после его создания для осуществления сельскохозяйственной деятельности. Полученные средства хозяйство может потратить, например, на топливо для проведения комплекса весенне-полевых работ.

Также Виктор Шеремета отметил, что пчеловодство является очень перспективным направлением сельскохозяйственной отрасли, поэтому это направление было добавлено в программу удешевления кредитов для животноводов. Так, государство компенсирует проценты по банковским кредитам, привлеченным для расходов, связанных с осуществлением деятельности в отраслях овцеводства, козоводства, пчеловодства, звероводства, кролиководства, шелководства и аквакультуры (рыбоводства) в размере 1,5 учетной ставки НБУ.

Кроме того, в Минагрополитики работают над дополнением программы по поддержке развития фермерских хозяйств и кооперативов. Планируется возмещать кооперативам часть стоимости оборудования иностранного производства для шоковой заморозки ягод и производства продукции пчеловодства.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Почему зернотрейдеры уходят с железной дороги

При цьому експорт зерна з країни склав приблизно 52 млн тонн, 95–97% якого відвантажується через морські торговельні порти. Більша його частина (32,6 млн тонн, або 63% експортних зернових вантажів) транспортувалася з лінійних елеваторів у порти залізничним транспортом. Хоча залізниця багато років поспіль є ключовим перевізником зерна всередині країни, але хронічні проблеми з логістикою призвели до того, що аграрії починають шукати альтернативні способи транспортування. Валерій Ткачов, заступник гендиректора з логістики ТОВ «ТД Дельта Вілмар», розповідає Mind, у чому полягають основні проблеми у взаємодії аграріїв з «Укрзалізницею» (УЗ) і як їх можна вирішити за наявності «політичної волі» у залізниці.

У 2001 році Україна виробляла близько 40 млн тонн зерна, з яких експортувала приблизно 10 млн тонн. У 2018-му виробництво (разом з олійними) зросло більш ніж удвічі (92 млн тонн), а експорт – більш ніж уп'ятеро (до 52 млн тонн). Але логістична інфраструктура України виявилася не готова до такого зростання. Наприклад, минулого року аграрії фізично не змогли вивезти з полів біля 3 млн тонн кукурудзи. Лінійні елеватори були переповнені, УЗ не встигала відвантажувати олійні та пізні зернові культури.

«Укрзалізниця» зараз знаходиться в жалюгідному технічному і фінансовому стані.  Знос локомотивів досяг 95–97%, вагонів – 87%, прострочені ремонти 60% залізничного полотна.

Що робить керівництво УЗ, щоб змінити ситуацію? У компанії стартували реформи, які торкнулися, зокрема, й аграріїв.

По-перше, проведено тотальну маршрутизацію відправок зерна. Відправки укрупнилися, оскільки було прийнято рішення відвантажувати і відправляти зернові вантажі лише залізничними маршрутами, тобто по 54 вагони.

По-друге, закрито малодіяльні залізничні станції.

По-третє, проведено дерегуляцію вагонної складової – аграрії почали платити УЗ добову орендну плату за використання вагонів, а це підвищило загальну вартість транспортування вантажів.

Що в підсумку отримали аграрії?

Майже 80% лінійних елеваторів тепер фактично відрізані від залізничної інфраструктури або у них утруднений доступ до неї. З приблизно 800 лінійних елеваторів, обладнаних залізничною інфраструктурою, відвантажувати зерно цілими «маршрутами» на сьогодні здатні лише 80–90 елеваторів, тобто близько 10%.

Ці «маршрутні» елеватори розташовані по території України нерівномірно і не покривають усі зони виробництва зерна. Вони знаходяться на 77 залізничних станціях, при цьому 36 станцій – у складі Південно-Західної залізниці, 23 – на Південній залізниці. А на Львівській залізниці знаходяться тільки п'ять станцій, на Придніпровській – дві, на Донецькій – лише одна маршрутна станція.

Наслідки дерегуляції вагонної складової тарифу призвели до значного збільшення вартості транспортування зерна залізницею – майже вдвічі за минулий рік.

Чому зернотрейдери йдуть із залізниці

Як урятувати «Укрзалізницю» і не нашкодити зростаючому зерновому ринку?

Треба переглядати загальну систему тарифікації перевезень вантажів і підвищувати операційну ефективність. В УЗ зберігається диференціація вартості транспортування від класу вантажу (існує три тарифних класи вантажів і позакласні вантажі).

Тобто вартість транспортування залежить від того, до якого класу належить вантаж. Наприклад, позакласні вантажі та вантажі 1-го класу транспортуються значно дешевше, ніж вантажі 2-го і 3-го класу. Різниця може становити 1,5–2 рази. Іншими словами, вантажі 2-го і 3-го класу субсидують транспортування позакласних вантажів і вантажів 1-го класу.

Кому це вигідно?

Перш за все, вантажовідправникам позакласних вантажів і вантажів 1-го класу. Це компанії гірничо-металургійного комплексу (ГМК), вугільники, будівельники. Вони перевозять свої вантажі нижче собівартості транспортування, чим погіршують становище «Укрзалізниці». УЗ, у свою чергу, недоодержуючи коштів, не проводить модернізацію локомотивного і вагонного парку. Держкомпанія зараз навіть не може підтримувати в робочому стані наявну інфраструктуру. І тому намагається компенсувати цей розрив за рахунок вантажів 2-го і 3-го класу.

Зернові вантажі належать до 2-го тарифного класу. У структурі вантажоперевезень УЗ вони займають близько 10–12%. А на вугілля, руду, будматеріали в цілому припадає близько 70% всього вантажопотоку залізниці.

Аграрії ж при скромному обсязі транспортування забезпечують 40% валютних надходжень у країну. А враховуючи, що потенціал зростання виробництва аграрної продукції в Україні величезний, і вже через 2–3 роки ми вирощуватимемо понад 100 млн тонн зерна і експортуватимемо близько 70 млн тонн на рік, необхідно терміново переглядати тарифну політику «Укрзалізниці».

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

С чего начать экспорт ягод?

Якщо ви збираєтесь ним займатися, ось проста формула: спочатку оцініть, куди будете продавати, а потім починайте проект. Такою порадою поділився Олександр Ярещенко, заступник директора із наукової роботи Інституту садівництва, селекціонер по ягідних культурах, пише agro.guide.

«Варто починати з кінця. Зробіть аналіз ринку, оцініть ніші, які ви можете заповнити. І тільки після того зрозумієте, що потрібно вирощувати, або чого вирощувати не варто. Ви бачите свою нішу, далі – будуєте стратегію продаж і тільки потім стартуєте проект: шукаєте садивний матеріал, готуєте ділянку, забезпечуєте інфраструктурні вимоги і т. д.», – розповідає фахівець.

Безумовно, великим підприємствам та тим, хто орієнтований на роботу з роздрібними мережами, необхідно утримувати весь ланцюжок – від збору до післязбиральної доробки: швидкого охолодження, сортування, упаковки і т. д.

Дрібніші виробники можуть працювати у різних форматах. Хтось робить перші спроби кооперації, аби проводити післязбиральну доробку на спільних потужностях. Хтось пробує працювати в форматі B2C, доставляти свою продукцію кінцевим споживачам напряму – торгувати на ринку, робити адресну доставку тощо. З великими обсягами так не попрацюєш, а от з малими це може бути вірною стратегію, якщо задіяти маркетинг.

Споживання ягід зростає у всьому світі. Стає важливим не тільки вживати в їжу те, що смачно, але й те, що приносить користь організму. Це серйозний драйвер для ягідної індустрії.

Дуже багато говорять про нішеві, малопоширені культури – як то ожина, жимолость, кизил. Вони дають плоди з високим вмістом біологічно активних речовин і регулярне їх споживання дозволяє організму виводи вільні радикали та інші шкідливі речовини. Це можна використовувати для просування.

Проте ягода, яку ви отримали в себе на полі – це ще не продукт. Це сировина. Навіть заморожена ягода часто є сировиною. От коли ви її відсортуєте, помістите в кінцеву упаковку з яскравою етикеткою, з інформацією про цю ягоду, створите свій бренд – тоді інша справа. Споживач бере в руки таку продукцію, і її хочеться купити. Саме за такий продукт можна отримати преміальну ціну.

Половина успіху ягідного бізнесу – це сорт. Зараз люди стає дуже вибагливими. Вони не просто хочуть малину, суницю, а хочуть конкретний сорт, який би відповідав усім сучасним вимогам: яскравий вигляд, привабливість, лежкоздатність. Та й смакові якості не на останньому місці. Раніше вони були такі не важливі – купляли очима, купляли тонами, навіть не куштуючи.

Купуючи саджанці, потурбуйтеся, щоб їх якість була підтверджена відповідними документами. В Україні вже з’явилися професійні розсадники плодових і ягідних, які дотримуються технології, вирощують здоровий садивний матеріал.

Вибір сортів величезний і виробникам є на чому зупинитися. Важливо, якого терміну достигання ви хочете отримати врожай, в якій зоні будете вирощувати тощо.

Окрім того, з новими сортами завжди треба проводити невелике сортовивчення. Висаджувати невелику площу і оцінити один-два врожаї, щоб зрозуміти, як веде себе сорт у вашій зоні.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview