Гололедица и снегопады: зимние шины «в действии»

Вот и выпал долгожданный снег, которого украинцы этой аномально теплой зимы ждали так долго. Одни сразу же начали радоваться зимней погоде, другие же – жаловаться на пробки, которые парализовали движение транспорта. А редакция Аgroreview.com решила проверить, как работают зимние шины «в действии» и выехала на заснеженные дороги и поля.

Каким бы опытным водителем кто не был, но законы физики еще ни один не победил. Сцепление с дорогой значительно хуже на обледеневшей трассе. Отсюда и более длинный тормозной путь, как минимум. И менее лихой водитель, но который переобулся в качественные зимние шины, остановится быстрее в неожиданной ситуации, чем автомобилист на некачественной резине.

Учтя сравнительные тесты автомобильных СМИ, наш редакционный автомобиль мы «обули» в зимние шины Nokian WR SUV 4 размер 225/60 R18, которые на сегодня лучшие с точки зрения поведения на снегу и показали себя идеально на заснеженной поверхности.

Проезжая столичными пробками и местами совсем по нерасчищенным коммунальными службами участками дорог, мы сами убедились в отличном сцеплении с дорогой и отличной тяге на выходах из поворотов. Наш автомобиль быстро тормозил в интенсивном потоке транспортных средств и легко поднимался и спускался на крутых подъемах и склонах. Машину не заносило даже на скользких, а иногда и опасных участках дороги.

Заметим, что зимние шины для кроссоверов Nokian WR SUV 4 представляют собой типичную «евро-зиму»: направленный рисунок протектора с широкими канавками служит для отвода воды, талого снега, ледяной крошки. Многочисленные ламели-прорези с пилообразным профилем предназначены для улучшения сцепления на снегу и на льду.

К тому же, зимняя шина Nokian WR SUV 4 имеет усиленные арамидным волокном боковины. Это решение здорово снижает шансы прорезать шину об острые края очередной ямы, что для нашей страны является очень актуальным на зимних разбитых дорогах. В этом мы убеждаемся на пути от Киева до одного из хозяйств в Черкасской области.

Здесь стоит отметить, что в отличие от столичных дорог, местные автодороги кое-где были покрыты значительным слоем снега. А на некоторых участках пути наш автомобиль вообще был «первопроходцем».

Но и здесь зимние шины Nokian WR SUV 4 нас не подвели: отличный разгон и торможение на снегу (шипы и кромки обеспечили хороший уровень сцепления в продольном направлении), понятное и прогнозируемое поведение транспортного средства, достаточно хорошая топливная экономичность (благодаря снижению сопротивления качению).

Мы решили продолжить наш тест-драйв, поэтому с радостью приняли предложение агронома хозяйства и выехали с ним в поле, чтобы проверить состояние озимых, а также убедиться в надежности «зимней обуви» нашего автомобиля. Поскольку шины имеют высоту профиля 60%, мы с легкостью добрались до заснеженных полей без всяких трудностей и осложнений, а резина выдержала испытание грубыми дорогами, обеспечивая при этом высокий уровень сцепления и стабильную работу.

В общем, после проверки и обкатки зимними дорогами, можем с уверенностью констатировать, что зимние шины Nokian WR SUV 4 – это эффективное управление автомобилем, контроль за движением и траекторией, минимальный тормозной путь, экономия топлива. Словом, шины обеспечили нам уверенную езду по скользкой дороге и не спасовали в снегу.

И не забывайте, качественные зимние шины являются главным залогом комфортной и безопасной езды в холодное время года.

 
 
 
 
Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украина "пасет задних" по уровню господдержки АПК или что такое "экономический национализм"

У 2020 році бюджет державної підтримки фермерів скорочений майже в половину і становить всього 4 млрд грн. Це 0,5% від загального аграрного ВВП України. До того ж, знову змінені дотаційні програми, повідомляє УНН.

Очікується, що допомога держави буде надана або у зв’язку з викупом землі, або на купівлю вітчизняної сільгосптехніки. Можливо, але не точно, держава виділить кошти і тим аграріям, хто інвестує в будівництво тваринницьких комплексів і елеваторів. Але плани уряду досі туманні.

Для того, щоб зрозуміти наскільки мізерна держдопомога фермерам в Україні на рівні 0,5% від аграрного ВВП, досить порівняти цей показник з іншими країнами. Наприклад, в Канаді бюджет дотацій фермерам становить 9% від аграрного ВВП, а це близько 6 млрд доларів. Приблизно таку ж суму на сільське господарство витрачає Німеччина. Загальний бюджет прямих виплат фермерам в 2018 році в сусідній Польщі склав 14,6 млрд злотих, тобто більш 3,6 млрд доларів.

Всі ці країни є конкурентами аграрної України на світових ринках, і 4 млрд грн, а це 160 млн дол. на тлі тієї ж Польщі виглядають щонайменше бідно.

Не кажучи вже про США, які виділяють на агровиробництво близько 20-25 млрд доларів. При чому особливу увагу там приділяють великим і продуктивним агропідприємствам

За даними проведених досліджень, 60% субсидій, що надаються в США в рамках трьох найбільших програм підтримки агровиробництва страхування, ARC і PLC, отримують 10% найбільш великих агрокомпаній. За даними іншого дослідження, проведеного Інститутом Катона, на частку 15% найбільших аграрних господарств припадає 85% державних дотацій. За даними третього — серед одержувачів субсидій як мінімум троє американських фермерів-мільярдерів.

За словами президента США Дональда Трампа, кожен долар, вкладений в експорт сільгосппродукції і продуктів харчування, створює на внутрішньому ринку ще 1,27 доларів. Кожен експортний 1 млн доларів підтримує 8 тисяч робочих місць на внутрішньому ринку. А в цілому сільське господарство бере участь у формуванні до 8,6% ВВП Америки.

До слова, саме президент Трамп пропагує в Америці політику економічного націоналізму, заявляючи про те, що він буде агресивним прихильником захисту економічних інтересів американських робітників і селян на світовій арені.

“Я буду боротися проти недобросовісних торгових угод. Я категорично проти Транс-Тихоокеанського партнерства в його нинішньому вигляді і буду працювати над торговими угодами, які будуть захищати національні інтереси, а значить, і інтереси американських робітників, в тому числі аграріїв”, — заявив він.

Чи існує в Україні політика економічного націоналізму і протекціонізму, і чи здатний Президент Зеленський наслідувати приклад свого американського колеги, в коментарі УНН розповів економічний експерт Андрій Новак.

“В Україні повністю відсутні будь-які прояви економічного протекціонізму. Швидше навпаки, Україна демонструє напевно найбільш лояльні умови для іноземних товарів, повністю відкритий внутрішній ринок, немає ніякої реальної підтримки українських виробників, особливо промислових. Купівлі як на рівні центральних органів влади, так і на рівні місцевих органів влади, там де мова йде про купівлю техніки, транспортних засобів, перемагають, як правило, іноземні виробники, хоча пропонують себе на конкурс і українські виробники”, — сказав Новак.

“Тобто, ніякої суттєвої підтримки українські виробники готових споживчих товарів від держави немає. Хоча яке б ми не взяли будь-яке економічне диво, будь-якої країни, всі ці чудеса мають одну спільну рису — протекціонізм і підтримка власних виробників, як мінімум, на внутрішньому ринку, і допомога їм вийти на зовнішні ринки. Так починалося будь-яке економічне диво, німецьке, японське, південнокорейське або, як зараз, китайське. Тому протекціонізм, це те що треба Україні, а ось чи зможе реалізувати це діючий президент залежить від того, якої якості буде уряд, але поки з діючим урядом розраховувати на щось подібне навряд чи можливо ”, - вважає Новак.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Почему рынок земли должен быть открытым для иностранцев: 10 ключевых вопросов

Найбільш гострим і болючим питанням земельної реформи стала проблема допуску до купівлі-продажу головного аграрного активу іноземних громадян, компаній-нерезидентів та юридичних осіб, де бенефіціарами є особи — не громадяни України. Чого тільки вже не було сказано і почуто: і те, що іноземці за будь-які гроші скуплять землю і не будуть її обробляти для того, щоб прибрати з глобального ринку конкурента (тобто Україну), і те, що на кордоні України вже стоять ешелони вантажних потягів, аби згребти безцінний чорнозем і вивезти його на чужину, і те, що після приходу іноземців в Україні утворяться безлюдні території, села повмирають, а населення буде жити у фавелах на кшталт бразильських…

Такі безглузді заяви, інколи з вуст відомих політиків, бентежать суспільство — воно вже заздалегідь налаштоване проти участі іноземного капіталу в ринку землі в будь-якій формі. На цьому фоні наміри влади провести референдум по питанню виглядають принаймні дивно. Адже зроблено все або майже все, щоб налаштувати громадськість проти іноземних громадян — власників землі в Україні.

Між тим, компанії та господарства з іноземним капіталом давно й успішно працюють в українському агросекторі та належать до категорії найбільш передових суб’єктів аграрного ринку. З відповідями на найбільш поширені запитання стосовно доцільності або недоцільності допуску нерезидентів до купівлі землі — голова Асоціації аграріїв України, яка об’єднала фермерські господарства, створені іноземними громадянами та за участю іноземного капіталу.

1. Які переваги є у компаній з іноземними інвестиціями і чи мають вони лишитися серед активних суб’єктів ринку?
Компанії з іноземними власниками працюють прозоро і, отже, є найкращим джерелом надходжень для державного і місцевих бюджетів. Весь їх реальний товарообіг відкритий, заробітна та орендна плати сплачуються офіційно й оподатковуються на регулярній основі. Із запровадженням моделі з обмеженнями земля, що перебуває в обробітку таких компаній, стане мішенню для рейдерських атак, а рейдери, як відомо, податків не платять.

2. Чому іноземні компанії хочуть мати доступ до купівлі землі та не задовольняться просто орендою?
Через спроби нечесної конкуренції іноземні компанії будуть вимушені лише «спостерігати», як на їхніх полях з’являються так звані шахматки — є велика ймовірність, що землю, яку зараз обробляють такі іноземні компанії, на підставі договорів оренди будуть скуповувати далеко не фізичні особи для подальшого продовження орендних відносин, а саме сусідні українські аграрні компанії, фермери та рейдери, які після спливу термінів первинної оренди (а у випадку з рейдерами і незважаючи на існуючу оренду), будуть намагатися обробляти таку землю вже самостійно. Звісно, існуюча конфігурація полів таких іноземних компаній буде змінюватися у бік зменшення і звуження, що призведе до унеможливлення руху і роботи широкозахватної техніки та обладнання, а це суттєво знизить ефективність бізнесу.

Ми знаємо випадки, коли рейдери фактично «крали» землю через чорних реєстраторів, після чого блокували під’їзні дороги, блокували техніку господарств, збирали врожаї тощо. І якщо вчора таким рейдерам потрібно було порушувати закон, то сьогодні закон буде на їхньому боці. Під прицілом буде більшість компаній з іноземними власниками — інвестиційний імідж і привабливість України будуть підірвані, нові інвестори не ризикуватимуть і будуть шукати можливі альтернативи, а ті, що вже працюють, будуть скорочувати свою присутність або зовсім підуть на ринки інших країн.

3. На що розраховувати власникам землі у випадку з обмеженням стосовно іноземців?
У випадку з обмеженням кількості суб’єктів ринку, без присутності реальних зовнішніх інвесторів, власники землі — українські пайовики будуть обмежені у своєму виборі, їхня земля так і не отримає свою справжню оцінку і не стане повноцінним активом, на що всі так розраховують. Це зрозумілий процес в умовах обмеженого попиту на наявну пропозицію. Це завдасть великої шкоди 7 млн українських громадян.

4. Не можна допустити, щоб українською землею заволоділи громадяни інших країн, оскільки є суттєві ризики по втраті території.
Громадяни України вже володіють землею, оскільки земля у вигляді паїв вже розподілена і буде продовжувати розподілятися за законом виключно серед громадян України на так званому первинному ринку. І саме громадяни України повинні мати право та можливість розпоряджатися власною землею в повній мірі, адже, врешті-решт, рішення за ними — чи продовжувати здавати в оренду, чи обробляти самостійно, чи продавати. Рішення, прийняте самими власниками, і буде справжнім волевиявленням, без будь-яких спекуляцій і маніпуляцій на цю тему. Кожна людина має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним, так говорить ст. 41 Конституції України.

Референдум фактично «заблокує» цю норму в разі рішення щодо обмеження права, а оскільки референдум буде проведений серед більшості стосовно прав меншості, оскільки не всі опитані матимуть прямий зв’язок із предметом такого опитування, його результати взагалі можна визнати такими, що є сумнівними.

5. Чому для України так важливі іноземці й чи не маємо ми перш за все думати про власних фермерів?
Іноземний бізнес, інвестори є сьогодні першими і найголовнішими лобістами інтересів України перед своїми громадянами та урядами своїх держав, які надають Україні колосальну підтримку на міжнародній арені, і цей зв’язок не можна руйнувати. Втратити надійних зовнішніх союзників сьогодні — це лишитися Україні сам на сам перед загрозами, як економічними, так і геополітичними. Вільне і сусідське існування іноземного бізнесу поряд із місцевим сприятиме природному обміну досвідом, технологіями тощо саме із місцевим бізнесом, що напряму впливатиме і на його подальшу ефективність та конкурентоспроможність, адже вільний ринок капіталів, вільний ринок праці завжди були і будуть рушійними силами прогресу.

6. Які переваги відкритого ринку?
Відкритий ринок вигідний для всіх чесних гравців — для фермерів, для власників земельних ділянок, для держави. У фермера з’явиться можливість придбати землю, на якій він працює, власники земельних ділянок отримають гідну і справедливу ціну, а держава — відповідні чесні податки.

7. Чому не лишити все як є, тобто продовжити мораторій?
Відсутність будь-яких реформ, особливо у таких чутливих і важливих для економіки напрямах, яким є сільське господарство, призведе до суттєвого відкату назад, й Україна остаточно втратить шанс реального конкурування на світових ринках продовольства. Україна вже припускалася помилок, коли обирала одну дорогу з Росією, нашим східним сусідом, через що рівень життя і добробуту українців сьогодні у три рази нижчий, ніж у громадян інших країн із колишнього радянського блоку, які вибрали шлях до ЄС. 

Примітним є приклад Чеської Республіки, яка сьогодні є відкритою для іноземних інвестицій, де кожен, включно з громадянами України, може вільно купити сільськогосподарську землю. Це яскраво демонструє, що свобода, рівність, верховенство права та вільний ринок — це шлях до добробуту нації. І навпаки, заборони і обмеження — шлях до бідності, панування олігархату і вузьких привілейованих угрупувань, які одноособово використовуватимуть блага усього народу.

8. Наш народ вже нікому не вірить і вкотре боїться бути ошуканим.
Страшилки про те, що «землю повивозять», — це маячня: українська земля розташована в Україні й тут і залишиться. Єдине професійне питання полягає в тому, чи буде вона оброблятися належним чином і чи буде при цьому зберігатися і підвищуватися її якість, і чи будуть всі гравці, особливо рейдери, сплачувати податки належним чином. І тут ми наважимося стверджувати, що саме компанії з іноземними інвестиціями сплачують більш високі податки, і всі офіційно, і причиною тут є саме прозорість ведення бізнесу.

9. В умовах обмеженості доступу до фінансового ресурсу в українських фермерів вся земля буде сконцентрована в управлінні саме іноземних компаній.
Українські аграрії, чий бізнес пов’язаний з іноземними інвестиціями, зовсім не намагаються захопити ту землю, яку обробляють їхні колеги — українські фермери. Вони просто хочуть, як і всі інші порядні фермери, мати можливість придбати ту частину землі, на якій вони господарюють для розвитку і підвищення ефективності саме власного бізнесу. Звісно, якщо власники земельних ділянок запропонують їм цю землю. Якщо такої можливості не буде, то серед потенційних покупців у цих землевласників буде лише обмежена група рейдерів і спекулянтів, які так само «прийдуть» до українських фермерів. До сьогодні, навіть за наявності значного, як всі кажуть, фінансового ресурсу, лише 10% української землі перебувають в обробітку компаній з іноземними інвестиціями, натомість 80% землі сконцентровано в управлінні дрібних і середніх українських фермерів. І це є яскравим доказом, як розвивалася і куди дійшла концентрація впродовж минулих 20 років, і що саме український, місцевий фермер є набагато «спритнішим», оскільки він у себе на батьківщині й місцевий бізнесовий побут саме для нього є природним, а отже, сприятливим.

10. Є приклад Литви, яка радить нам «наступати на їх граблі» й зробити ринок обмеженим на початку.
Серед можливих так званих моделей земельного ринку нам чомусь нав’язують не найбільш прогресивні приклади — Литви, Польщі тощо, забуваючи про більш прогресивні, такі як Іспанія, Італія, Нідерланди, Чехія, Німеччина, Велика Британія, Австрія, США тощо, де ефективність і маржинальність з одного гектара подекуди не в рази, а в десятки разів вищі за наведені приклади, і тим більше за українські. Наведені приклади держав є більш прогресивними саме завдяки їх відкритості.

І не треба забувати, з чого починали та сама Литва чи Польща — вони починали з нуля, де ще не був сформований суб’єктний склад учасників нового ринку, окрім саме власників земель. У нашому ж випадку, за роки бездіяльності та мораторію, ми маємо цілковито працюючих суб’єктів, які вже сьогодні є ефективними й завдяки яким сформувалася ціла галузь економіки. Порушувати на сьогодні цей природний баланс вкрай небезпечно і загрожує цілій галузі. Є ще низка похідних і споріднених загроз — занурити суб’єктів у невизначеність, що матиме наслідки щодо їх подальшого розвитку, а подекуди навіть існування, принаймні на деякий час, коли ринок буде перерозподілятися, що неминуче за таким сценарієм.

Автор: Олексій Сидоров, голова Асоціації аграріїв України

Джерело: landlord.ua

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Наука на защите высоких урожаев

Сегодня украинский рынок перенасыщен фальсификатом сомнительного качества, поэтому отечественные аграрии хотят быть уверенными в том, что удобрения и агрохимикаты дадут желаемый эффект, а купленные заранее семена обеспечат высокую урожайность. Но, как отметил руководитель сервисно-технологического направления компании «UKRAVIT» Сергей Сальников, важную роль в этом вопросе играет также химический состав почвы и воды.

«В собственном научном центре «Институте здоровья растений» мы проводим исследования почвы, семян, воды, агрохимикатов и выявляем проблемы. В Херсонской области мы провели 70 исследований и можем уверенно констатировать, что в 98% анализируемая вода была неудовлетворительного качества, имела повышенную жесткость и РН, что отрицательно влияет на действие пестицидов», - отмечает Сергей Сальников.

Он также отметил, что анализ показателей плодородия украинских черноземов показывает, что грунты теряют полезные микроэлементы.

«Из-за того, что отечественные аграрии экономят на удобрениях, на микроудобрениях, растение поглощает их из почвы. Поэтому украинские черноземы теряют свое естественное плодородие. Также большое количество почв имеют высокие остатки пестицидов. В 90-годы было бесконтрольное использование агрохимикатов, а большинство из них имеют длительный срок распада. Поэтому в «Институте здоровья растений» при анализе почвы часто находим остатки пестицидов», - подчеркивает Сергей Сальников.

По его словам, фермеры исследовав почву, воду, семена в «Институте здоровья растений», смогут подобрать оптимальную систему питания или протравитель, а анализ составляющих веществ поможет убедиться в действенности удобрений.

«Получить высокие урожаи невозможно без правильной системы питания, которая учитывает имеющиеся в почве микроэлементы. Также, если в средствах защиты растений и действующих веществ меньше, чем заявлено в составе, то препарат не сработает и не справится с вредителями и болезнями растений. А правильно подобранный протравитель поможет проявить лучшие свойства семян. Все это должно работать в системе. Если вода ненадлежащего качества, пестициды не сработают. Все эти факторы взаимосвязаны и направлены на обеспечение высоких урожаев. Именно поэтому в Институт обращаются как крупные агрокомпании, так и малые и средние хозяйства, осознавая, что без научных исследований невозможно вырастить хороший урожай », - отмечает Сергей Сальников.

По его словам, сейчас проходит международная аккредитация «Института здоровья растений», что позволит получить международное признание результатов исследования центра.

«Украинские компании, которые работают на экспорт, отныне смогут не делать исследования за рубежом. Наш сертификат будет действителен как в Украине, так и за ее пределами. Кроме того, в «Институте здоровья растений» сосредоточено передовое оборудование и технологии, а специалисты постоянно проходят обучение в  международных учреждениях», - отмечает Сергей Сальников.

Он сообщил, что в Институте занимаются также исследованием аэропоники, разрабатывая систему питания для такой инновационной системы выращивания культур.

«Сейчас аэропоника приобретает все большее применение во всем мире, давая возможность получать урожаи даже на небольших участках. Именно поэтому, смотря в будущее и понимая, что за такими инновационными системами будущее, в наших лабораториях мы исследуем и разрабатываем препараты, которые помогут развивать данное направление в Украине. Научные исследования и накопленный опыт, собственное полноценное производство позволяют компании «UKRAVIT» каждый год создавать новые продукты, оперативно реагируя на потребности рынка и на те вызовы, которые стоят перед отечественными аграриями», - замечает Сергей Сальников.

Напомним, компания «UKRAVIT» вводит новую услугу – трейдинг. Отныне аграрий получает дополнительные возможности расчета за СЗР/МКД «UKRAVIT» и услуги «Института здоровья растений» с помощью выращенной им агропродукции.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Почему в Украине падает производство муки

Теги: 

Эксперты объяснили, почему так происходит, пишет Информ-UA.

Так, согласно информации пресс-центра компании Pro-Consulting, одна из основных причин - это то, что оборудование украинских мукомольных предприятий не отвечает современным требованиям в отношении технического состояния оборудования. Другими словами, оно давно устарело. Как следствие, заводы не способны выпускать продукцию, которая бы соответствовала международным стандартам.

За это предприятия переориентировались на внутренний рынок. А он, тем временем, постоянно сокращается вследствие ухудшения демографической ситуации. Сказывается и низкая покупательная способность граждан.

Эксперты называют еще одну причину падения производства муки - сырьевая направленность отрасли. Аграрии, которые выращивают зерновые культуры, стали работать, в основном, на экспорт. Как следствие, звено переработки выпадает из общей цепи. По мнению аналитиков, это вредит агропромышленном комплекса Украины в целом.

Исправить ситуацию, считают эксперты, можно только одним способом. Необходимо создавать мукомольные комбинаты, которые будут оснащены современным оборудованием и которые будут применять инновационные технологии. В этом случае они смогут работать на экспорт в ущерб внутреннему рынку, то есть, в паритетном соотношении. Один такой комбинат способен в сутки переработать до 150 тонн зерна и у него будет высокая рентабельность.

А тем временем, по словам руководителя Украинской ассоциации поставщиков торговых сетей Алексея Дорошенко, за десять месяцев 2019 года муку на внутреннем рынке подорожала на 1,7%. При этом, существенно выросли цены на хлеб, причем практически всех видов. В частности, стоимость ржаного хлеба увеличилась на 14,7%, почти на столько же (14,5%) подорожал пшеничный хлеб из муки I сорта, а высшего - на 9,2%.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Дешевые кредиты не спасут мелкого фермера

Об этом сообщает пресс-служба Ассоциации животноводов Украины.

На днях премьер-министр Украины Алексей Гончарук заявил, что правительство готовит к старту программу по поддержке микро - и малого предпринимательства, которая заработает с 1 февраля 2020 г.

"Суть программы очень проста - стимулировать появление новых предпринимателей, поощрить возвращаться наших трудовых мигрантов домой и открывать бизнес здесь», - отметил глава правительства. Объем кредита - 1,5 млн грн на 5 лет с кредитным ставкам от 5 до 9% годовых, в зависимости от уровня дохода", - отмечают в АТУ.

Или же действительно поможет данная инициатива правительства поддержать мелких производителей, в частности, в области сельского хозяйства?

«Инициатива, конечно, неплохая. Однако к вопросу необходимо подходить глобально.

Прежде всего власть должна позаботиться о том, чтобы люди не уезжали за границу, поскольку трудовая миграция только растет. И начинать поощрять украинцев заниматься бизнесом надо не с дешевых кредитов, а с создания соответствующих налоговых условий для малого бизнеса: привести их к стандарту развитых стран, к евро принципов, чтобы снять с украинца по сути налоговые кандалы. У нас только 38 тысяч официальных фермерских хозяйств, а сотни тысяч, которые производят 70% молока и мяса, 80% овощей и почти 97% картофеля находятся в условиях, когда государство не хочет о них заботиться. Сегодня у нас мелкий фермер платит 18% от выручки (то есть, сюда входят и расходы на солярку, на семена), что в целом составляет более 50% от дохода! В то время как агрохолдинг в разы меньше.

Вызывает сомнение также прозрачность данной инициативы. Одно дело, давать кредиты уже действующему бизнесу. Но давать просто человеку под который мифический бизнес-план – вы серьезно? Вспоминается классик, который говорил, что существует около 400 относительно честных способов по отъему денег. В данном случае создается подставная фирма, которая тысячами «рисовать» эти бизнес-планы, а потом «свои» люди будут получать с них деньги. То есть, это может привести к возникновению коррупционных схем», - заявляют в АТУ.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview