Как привлечь малых производителей к организованному аграрному рынку

Развитие сельскохозяйственного бизнеса на селе путем введения малых производителей к официальному рынка и создание эффективного правового поля, основываясь на лучшем европейском опыте, – главные темы, которые обсуждались во время заседания экспертного круглого стола «Привлечение малых производителей к организованного аграрного рынка. Современное состояние и стратегия для Украины».

«Поддержка малых производителей и их конкурентоспособность равняется развития сельских территорий и комфортной жизни на селе. Эта простая формула успешно реализуется в европейских странах и имеет прочно закрепиться и в Украине. Для этого уже сегодня мы наработали ряд законодательных инициатив, среди которых - фиксация в процентном отношении в бюджете суммы поддержки именно малых производителей, создание государственных аграрных реестров и платежного агентства, внедрение системы льгот и налоговых стимулов для фермеров», - отметил заместитель министра аграрной политики и продовольствия Украины Виктор Шеремета.

Важную роль регистрации малых производителей и деятельности семейных ферм подтвердили собственным опытом представители ЕС. Так, по словам Маркуса Клінглера, руководителя группы сельского хозяйства группы поддержки ЕС Украины, регистрация усиливает коммуникацию между производителями и государством, повышает доверие между ними, позволяет определить конкретные потребности производителей и разработать эффективную финансовую поддержку.

В свою очередь, руководитель проекта SAFPI Джон Міллнз отметил, что благодаря регистрации и весомой поддержке, в Европе именно семейные фермы является самой распространенной формой хозяйствования - они заполняют рынки продукцией с добавленной стоимостью, улучшают выбор потребителя и поддерживают традиционные и региональные продукты, способствуют развитию сельских территорий, сохраняют ландшафты и места жительства за счет использования менее интенсивных методов ведения сельского хозяйства.

По результатам круглого стола участниками было предложено среди приоритетных действий Правительства по оказанию государственной поддержки на 2020-2025 годы определить ключевым развитие мелких производителей и семейных хозяйств, представительству ЕС в Украине – продолжить выполнение мероприятий по развитию сельских территорий и повышению конкурентоспособности аграрной отрасли и малых с/х производителей.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

На украинских рынках дорожает картофель

Об этом сообщают специалисты «Инфо-Шувар» со ссылкой на данные собственного мониторинга цен, который ежедневно проводится на оптовых площадках страны.

В течение всей осени фермерам никак не удавалось поднять цены на картошку, такая ситуация выглядела довольно печально на фоне 2-3-х кратного подорожания других овощных составляющих "борща" по сравнению с прошлым годом. Но с середины ноября цены на картофель пошли в гору и сегодня уже достигли отметки в 4,0-4,8 грн/кг (0,12-0,15 ЕВРО/ кг). Такая цена, по состоянию на начало декабря, является самой высокой по крайней мере за последние 5 лет, более того, по итогам ноября именно картофель стал лидером по росту цен среди других овощей «борщевого набора».

Производители надеются на укрепление тенденции к росту, ведь последние несколько сезонов цены на их продукцию оставались стабильно низкими. Кроме стабильного сокращения внутреннего потребления, начиная с 2015 года, в украинских производителей постоянно возникали проблемы с экспортом раннего картофеля. Все это не лучшим образом отражалось на настроении производителей, следствием этого было постепенное, но уверенное сокращение производственных площадей в коммерческом сегменте.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Доживут ли нынешние владельцы земли до отмены моратория

Вимагаючи продовжити мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, політики не враховують одного нюансу: людське життя не вічне, і в очікуванні виваженого політичного рішення пайовики вмирають.

Експеримент більш забезпеченої частини суспільства, якою є народні депутати, над 6,9 млн менш забезпеченої частини українців, яким на початку 1990-х виділили у власність 27,7 млн га аграрних земель, але потім заборонили нею розпоряджатися на власний розсуд, відверто затягнувся.

Щоб зрозуміти, як багато тут важить час, слід глянути на портрет пайовика зразка 2018 року, а також на пропозиції про продовження мораторію — з точки зору того, смерті скількох тисяч нинішніх власників пропонують дочекатися політики.

Пайовик-2018: портрет без ретуші

Середній вік нинішнього пайовика — 60 років, а близько чверті вже святкували свої 70 років. Серед них залишилося 5,5 млн первинних землевласників. За даними Держгеокадастру, понад 1,4 млн власників паїв, майже всі з яких отримали землі під час паювання у 1990-х, а це 20%, померли.

Вони не дочекалися повноцінного права розпоряджатися своєю приватною власністю та отримати від неї вигоду для себе та родини. Більше того: понад 400 тис паїв не передано у спадщину через відсутність спадкоємців або труднощі з оформленням. Таким чином, уже зараз понад 1,6 млн га сільськогосподарських земель, розпайованих чверть століття тому, лишилися безхазяйними.

У ситуації із старінням пайовиків є ще один неприємний бік медалі. Втрачаючи сили самостійно обробляти землю, вони все частіше здають її в оренду. Проте орендує її зовсім не місцева молодь. Вона, навпаки, все активніше залишає село.

За статистикою, у 6 тис українських сіл взагалі нема молоді 16-28 років. Одна з причин — брак інвестицій у соціальну інфраструктуру села, бо тимчасові орендарі земель такими питаннями переважно не переймаються. Якщо ситуація не зміниться, частина сіл невдовзі може зникнути з карти України.

Графік вимирання

Питання, коли не залишиться нинішніх власників паїв, можна спрогнозувати. За останні десять років кількість сільського населення скоротилася на 1,8 млн осіб або на 12% і щороку вона зменшується на 256 тис осіб або на 1,2%. Також відомо, що нині серед землевласників 3 млн чоловіків та 3,9 млн жінок.

Взявши за основу демографічну статистику щодо сільського населення та показники тривалості життя чоловіків і жінок, можна спрогнозувати смертність серед власників паїв. Так, уже через десять років з числа нинішніх землевласників залишиться 1,3 млн чоловіків та 2,3 млн жінок, тобто половина їх кількості.

Тренд зменшення кількості землевласників, жінки та чоловіки, млн осіб

 

У середньому ж щороку в Україні помирає 350 тис землевласників. Найбільш критична ситуація прогнозується у 2026 році, коли їх може померти понад 870 тис.

Поєднавши прогноз смертності нинішніх власників паїв та пропозиції учасників політичного процесу продовжити мораторій до певного року, можна зрозуміти, смерті скількох власників вони фактично пропонують дочекатися.

Прогноз смертності серед власників земельних паїв, тис осіб

 

Нинішній "рейтинг" пропозицій виглядає так.

Радикальна партія, закликаючи продовжити земельний мораторій до 2020 року, розуміє, що дня його скасування не дочекаються близько 400 тис пайовиків, "Самопоміч", 2021 рік, — 800 тис, "Батьківщина", група "Воля народу", Асоціація фермерів та приватних землевласників, 2022 рік, — майже 1 млн.

Рекордсменом є Хмельницька облрада. Вона пропонує вичекати з ухваленням рішення до 2025 року, поки помруть понад 1,5 млн нинішніх власників.

Однак виборча кампанія лише починається, тож до цього "рейтингу" додадуться нові учасники.

За наведеною вище діаграмою кожен виборець може самостійно оцінити нові пропозиції: скільки ще громадян, про права яких піклуються політики, помруть, так і не ставши повноцінними власниками своєї землі.

Віталій Данкевич, доктор економічних наук, програма "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні".

Ірина Лукомська, спеціаліст з питань комунікацій, програма "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні".

Джерело: Економічна правда

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Контроль качества продуктов: что происходит на потребительском рынке

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, оцінюючи заяву представників Держпродспоживслужби про те, що із січня наступного року виробників продуктів перевірятимуть без попередження.

«Повноваження, гроші, працівники якраз для позапланових перевірок без попередження Держпродспоживслужбі були надані ще навесні 2018 року. Минуло дев’ять місяців. Скільки їх не закликали ГО, споживачі, які скаржилися, й тут раптом у них виникло бажання перевіряти виробників продуктів», – зазначив Дорошенко.

На його думку, такі наміри є радше просто бажанням залишитися на своїх місцях після формування нового уряду, тому зараз починають імітувати бурхливу діяльність.

Якщо в Держпродспоживслужбі почнуть дійсно робити такі перевірки, це добре, але весь час до цього були лише заяви та заклики, додав він.

«Нічого насправді не робилося. Питання в тому, що в нас настільки професійний рівень всіх держслужбовців впав, що це просто катастрофа. В такому стані вони вже кілька років. Реформи настільки половинчасті, що слово «реформа» вже викликає відчуття жаху або злості в суспільства», – уточнив експерт.

«Зараз починається друга дія однієї й тієї ж п’єси, коли ті ж самі люди, які провалили перший акт п’єси, хочуть продемонструвати, що вони на щось здатні», – підкреслив він.

Дорошенко нагадав, що навесні очікувалося, що влітку будуть уже результати перевірок, але літо минуло, а відмазкою весь час слугувало те, що потрібно узгодити внутрішні нормативні акти.

«Виходить, за весь період роботи не вистачило часу узгодити нормативні акти? Пізніше обіцяли почати перевірки з осені. Осінь минула. Тому наразі можна відповісти лише відомим висловом: «Не вірю», – констатував він.

Зокрема, в питанні захисту споживачів та перевірки продукції європейська практика полягає в тому, що виробник або постачальник на митниці пред’являє ті документи, які має, тобто він не має проводити лабораторних досліджень і надавати купу сертифікатів. Він показує лише ті сертифікати, які ухвалені в Європі, їх цілком достатньо.

«Уже потім починаються справжні перевірки, коли товар уже на полицях. Коли товар уже продається, громадські організації держава та недержавні організації, самі торгові мережі проводять вибіркові дослідження. Якщо знайдені відхилення від норми, то знімають весь товар, який є в країні. Або визначається, чи має він зніматись, адже присутній ще ризик, що це буде небезпечно», – пояснив фахівець.

Далі фактично товар конфіскований, а якщо доведене відхилення, товар знищують, після чого накладаються величезні штрафи, набагато більші, ніж сума всього товару, наголосив він.

«У підсумку в країні просто буде більше неможливо працювати. А якщо ти в одній із країн ЄС працював і мав негативну практику, то до іншої країни ЄС потрапити буде неможливо», – підкреслив експерт.

Згорають усі підготовчі дії – сертифіктиції, маркетинг, усе зводиться нанівець, додав він.

«Тому в Європі ставлення до виходу на ринок таке, що одного разу виходиш і все, а далі роками працюєш на цьому ринку. Тому там діють дуже обережно. Натомість в Україні майже ніхто не знає, що купує, яку їжу ми вживаємо. Ніхто цього не досліджує. В цьому винна Держпродспоживслужба», – резюмував Олексій Дорошенко.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Новогодний стол: какая стоимость студня

Индекс мясного холодца за год вырос на 17%. Об этом сообщил на своей странице в Фейсбук председатель Ассоциации поставщиков торговых сетей Алексей Дорошенко.

Самый простой рецепт приготовления мясного холодца на 6-8 человек такой: свинина и говядина – по 800 граммов, морковь и лук – по 200 граммов, перец черный горошком, лавровый лист, соль.

В расчет берем все компоненты этого блюда, за исключением лаврового листа, соли и перца. Цена на эти продукты мало влияет на общую картину.
Ингредиенты:
1. Свинина – 800г
В 2017г. – 79,5 грн
В 2018р. – 94,5 грн
Индекс роста за год – 19%.
2. Говядина – 800г
В 2017г. – 90,0 грн
В 2018р. – 101,5 грн
Индекс роста за год – 3%.
3. Морковь – 200г
В 2017г. – 1,3 грн
В 2018р. – 2,3 грн
Индекс роста за год – 7%.
4. Лук – 200г
В 2017г. – 1грн
В 2018р. – 2грн
Индекс роста за год – 100%.

Таким образом, мясной холодец за год подорожал почти на 30грн, или на 17%.
 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Покупатели сельскохозяйственной продукции «с поля» в скором времени исчезнут

Об этом заявил Федор Рыбалко, президент Украинской плодоовощной ассоциации, пишет enovosty.com.

Многие фермеры, которые привыкли продавать свою продукцию сразу с поля, не заботятся об упаковке, о транспортировке. Но в скором времени этого не будет.

Он утверждает, что покупка продукции с поля в скором времени прекратится.

«Покупатели не будут на поле, то есть, они закончатся. Они не будут просто приезжать на поле, они будут говорить вам: «Привезите нам» — это тот покупатель, который даст нормальную цену. Те люди, которые приезжают покупать продукцию на поле, будут пропадать как мамонты», — говорит Рыбалко.

Эксперт говорит, что данная ситуация — это лишь вопрос времени. Поскольку рынок меняется и все цифры и тренды указывают на это.

«Мы все равно к этому придем. Все страны это прошли. Это просто вопрос времени — как быстро мы к этому придем. Год-два-десять — не имеет значения, мы все равно к этому придем. Это показывают все цифры, все тренды. Рынок меняется», — считает президент УПОА.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview