Как скажется нестабильная финансовая ситуация на аграрном секторе?
Про це заявив генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль у коментарі виданню AgroPolit.
“За валюту аграрії закуповують засоби захисту рослин, пальне, мінеральні добрива – коливання курсу призводить до здорожчання операційної системи. Це здорожує фінансування технологій і призводить до підвищення собівартості. У той же час пропорційно (до збільшення собівартості) піднімати ціни на кінцеву продукцію ми не можемо, тому що обмежені купівельною спроможністю населення, а також купівельною спроможністю контрагентів”, – зазначив Павло Коваль.
На його думку, якщо світові ціни на аграрну продукцію почнуть знижуватись, то на фоні високої собівартості буде скорочуватись рентабельність аграрних підприємств. “Вже є прогнози на 2018 рік про те, що в певних секторах ми будемо спостерігати скорочення обсягів виробництва у натуральних параметрах, у тому числі і через недостатнє фінансування технологій. Зокрема, за прогнозами Інституту аграрної економіки, на 2018 рік очікується скорочення виробництва зернових колосових і зростатиме ефективність, а також обсяги виробництва технічних структур. Отже, в певному періоді часу можна навіть чекати на зміну структури посівних площ”, – зауважив експерт.
За його словами, у нинішній ситуації, безумовно, переваги матимуть ті аграрії, які вирощують експортно-орієнтовану продукцію (зважаючи на послаблення курсу гривні). Ті ж, чия продукція (цукор, гречка) традиційно орієнтована на внутрішній ринок, обмежений низькою купівельною спроможністю громадян, почуватимуться значно гірше.
“За умови зростання об’ємів експорту, внутрішні ціни також підвищуватимуться. Адже активізація експорту, безумовно, веде до зниження пропозиції на внутрішньому ринку. Ми вже бачили в минулому таку ситуацію на прикладі продукції птахівництва. Експорт був вигідний завдяки ціновій кон’юнктурі, а додатково на ситуацію тиснув слабкий курс гривні. По окремих продуктах таку ситуацію ми можемо спостерігати вже зараз. Цього року майже в 3,5 рази зріс експорт картоплі і це при тому, що врожаї останніх років були рекордними. Картоплю експортують в європейські країни. Аналогічну ситуацію ми спостерігали і в сегменті ягідництва. Згадаймо ціни на полуницю. Пояснюється це також попитом на продукцію на зовнішніх ринках”, – підкреслив Павло Коваль.
Така сама ситуація з м’ясом птиці і особливо гостра із свининою, до цін якої додало скорочення поголів’я через африканську чуму свиней (поголів’я скоротилося майже на 500 тис. голів).
“У той же час мають шанси значно зміцнити позиції великі вертикально-інтегровані холдинги, які самі експортують продукцію. Натомість невеличкі підприємства, які змушені реалізовувати її за гривню посередникам, будуть в значно гіршій ситуації. Але це чисто економічний тиск, тут немає ніякого лобізму – абсолютно економічні чинники.
Підвищення НБУ облікової ставки на 1,5% є прямим наслідком ситуації, адже ціни і відповідно інфляція зростають під тиском валютних коливань. У той же час ми бачимо, що банки ліквідні й наразі продовжують знижувати ставки за депозитами”, – зауважив гендиректор УАК.
“У 2014-2015 роках банківська система дійшла до аграрних виробників і в ці роки ми спостерігали, що навіть банки, які традиційно працювали тільки з великими гравцями, включалися в співпрацю із середніми і дрібними.
Частково, в ситуації здорожчання кредитів, через підняття облікової ставки, рятівним колом для аграріїв міг би стати такий важливий інструмент, як аграрні розписки. Відсоток за розписками на декілька процентних пунктів нижчий ніж за кредитами і механізм розписок не потребує основних засобів як заставного активу. Він передбачає заставу ходових експортно-орієнтованих аграрних культур або молодняка худоби”, – підкреслив Павло Коваль.
Джерело: УАК